Справа № 127/36448/23
Провадження № 33/801/196/2024
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ан О. В.
Доповідач: Голота Л. О.
29 березня 2024 року м. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Голота Л. О.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 8.02.2024 рокупо справі № 127/36448/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною першою статті 130 КУпАП, -
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 8.02.2024 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Як зазначено в постанові суду, 14.11.2023 року о 17:58 год. в м. Вінниця по вул. Хмельницьке шосе, 130 А, водій ОСОБА_1 керував т. з. Citroen С 3, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, зіниці очей не реагують на промені світла. Від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився, у встановленому законом порядку при безперервній відеофіксації на портативний відеореєстратор на місці зупинки. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу (вх. № 14210 від 19.02.2024 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповноту з'ясування обставин справи, однобічність розгляду справи, невідповідність висновків суду, викладених в постанові, фактичним обставинам справи, просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю події і складу правопорушення.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що у справі відсутні докази, які б свідчили про обґрунтованість припущень працівника поліції про виявленні у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння. Також відсутні докази керування ОСОБА_1 автомобілем, в якому він лише сидів та автомобіль був припаркований на краю проїзної частини.
Відеозапис є неналежним доказом, оскільки в протоколі не зазначено за допомогою якого саме технічного засобу здійснено відеозапис та сам відеозапис не зазначено.
Апеляційним судом у даній справі розгляд призначався неодноразово.
Зокрема на 6.03.2024 року об 11:30 год, який відкладено на 13.03.2024 року на 13:00 год. за клопотання ОСОБА_1 через погіршення його стану здоров'я та бажання надати суду пояснення щодо обставин події. Підтверджуючих документів хвороби надано не було.
11.03.2024 року до Вінницького апеляційного суду надійшла заява (вх. № 2410) ОСОБА_1 про відвід судді Голоти Л. О. у справі.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 12.03.2024 року у складі судді Матківської М. В. відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Голоти Л. О. /а. с. 44-45/.
13.03.2024 року до апеляційного суду надійшла заява (вх. № 2487) ОСОБА_1 , в якій він просить розглянути заяву про відвід у його відсутність, заяву підтримує та просить задовольнити. У разі відмови в задоволенні заяви просить відкласти розгляд справи, оскільки має намір укласти договір про надання правничої допомоги з адвокатом.
Розгляд справи апеляційним судом відкладено на 22.03.2024 року об 11:00 год, так як ОСОБА_1 бажав укласти договір з адвокатом. Доказів укладення ОСОБА_1 договору на правничу допомогу апеляційному суду не надано.
21.03.2024 року ОСОБА_1 повторно подано заяву (вх. № 2834) про відвід судді Голоти Л. О., оскільки у зв'язку допущенням працівником суду, відповідальним за реєстрацію заяви, порушення вимог ст. 81 КПК України, заява про відвід була помилково передана на вирішення іншому судді, у зв'язку з чим розгляд справи 22.03.2024 року не відбувся та заява не була розглянута у порядку визначеному ст. 81 КПК України. Розгляд справи відкладено на 29.03.2024 року об 11:00 год., про що ОСОБА_1 повідомлено засобами поштового зв'язку № 0600256849922, також SMS-повідомленням /а. с. 62 зворот довідка секретаря судового засідання від 22.03.2024 року).
28.03.2024 року до суду ОСОБА_1 втретє подано заяву про відвід судді Голоти Л. О..
У судове засідання 29.03.2024 року ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час і місце розгляду справи.
Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб (частина шоста статті 294 КУпАП).
Апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 , зважаючи на положення частини четвертої статті 294 КУпАП (встановлені строки розгляду апеляційної скарги), статті 1 КУпАП (завдання КУпАП), відсутність клопотання про відкладення розгляду справи ОСОБА_1 із зазначенням поважних причин неявки до суду.
Суд зазначає, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно здійснювати свої права, не затягувати розгляд справи.
Зі справи вбачається, що апеляційну скаргу подано ОСОБА_1 19.02.2024 року, в ній наведено мотиви незгоди з постановою суду першої інстанції. Апеляційним судом було забезпечено право ОСОБА_1 обрати собі захисника, який би здійснював його захист в суді апеляційної інстанції та надано достатньо для цього часу (з 19.02.2024 року по 29.03.2024 року), однак в жодне судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, доказів поважності неявки в судові засідання суду не надав, тому він несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
У судові засідання у справі (6.03.2024 року, 13.03.2024 року, 22.03.2024 року та 29.03.2024 року) ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся про дату, час і місце розгляд справи за адресою зазначеною ним в апеляційній скарзі, як адреса проживання ( АДРЕСА_1 /а. с. 22/), про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600251330406 «адресат відсутній за вказаною адресою», та № 0600253725521 «адресат відсутній за вказаною адресою», а також телефонограмою /а. с. 32 зворот/ та за допомогою повідомлення /а. с. 33, 35-36, 50 зворот, 51, 64-65/, рекомендоване повідомлення №0600255255131, № 0600256849922.
Сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, яку суд з дотриманням вимог процесуального закону надсилав за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, зумовлена не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Зловживанням процесуальними правами є вибірковість отримання процесуальних документів (Постанова ВС від 4.11.2020 року у справі № 643/7807/13-ц (провадження№61-19085св19), направлених судом, або умисне неотримання поштових відправлень із суду за умови, що отримувач достовірно знає, що ним подана скарга до суду (Постанова ВС від 6.04.2020 року у справі №732/1737/18 (провадження №61-16176св19), неповідомлення суду про будь-які обставини, які можуть зробити неможливим отримання листа, або про можливу зміну свого місцезнаходження, відсутність інтересу до справи тривалий час, відсутність реакції на повідомлення суду на електрону адресу та за номером його мобільного телефону (Постанова ВС від 13 січня 2021року у справі № 199/7620/19 (провадження№61-12590св20).
Окрім цього, про обізнаність ОСОБА_1 про рух справи та дати судових засідань свідчить також те, що він напередодні судових засідань подає заяви та клопотання спрямовані на затягування розгляду справи.
Отже, поведінка ОСОБА_1 , належне повідомлення його про розгляд справи апеляційним судом, зловживання ОСОБА_1 процесуальними правами, свідчать про можливість розгляду справи у його відсутність.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Згідно з частиною сьомою статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП апеляційний суд вважає обґрунтованим та таким, що підтверджується наступними зібраними у справі доказами :
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 271491 від 14.11.2023 року, згідно якого 14.11.2023 року о 17:58 год. в м. Вінниця по вул. Хмельницьке шосе, 130 А, водій ОСОБА_1 керував т. з. Citroen С 3, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме блідість обличчя, поведінка що не відповідає обстановці, зіниці очей не реагують на промені світла. Від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився, у встановленому законом порядку при безперервній відеофіксації на портативний відеореєстратор на місці зупинки. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України. Зі змістом протоколу ОСОБА_1 був ознайомлений, копію протоколу отримав. Пояснень та зауважень не надавав /а. с. 2/;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції /а. с. 3/;
- рапортом поліцейського взводу 2 рота 2 БУПП Вінницької області ДПП рядового поліції від 14.11.2023 року, згідно якого під час несення служби в складі екіпажу Юнкер-12 в м. Вінниця по вул. Хмельницьке шосе 130А за порушення ПДР України було зупинено транспортний засіб CITROEN C3, д. н. з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме блідість обличчя, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає даній обстановці. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР на що останній відмовився у встановленому законом порядку при безперервній відеофіксації на портативний відеореєстратор на місці зупинки. Вилучено посвідчення водія, транспортний засіб передано тверезому водію, а саме ОСОБА_2 /а. с. 5/;
- відеозаписом з місця події, на якому зафіксовано наступні обставини: працівником поліції виявлено у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння, неодноразово було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі на що ОСОБА_1 повідомив, що відмовляється, наслідки відмови йому зрозумілі (час 18:13 по 18:15:25) /14_11_2023 Мазур (Герасимчук) ДПР18 271491, 14_11_2023 Мазур (Педоренко) ДПР18 271491/
Згідно з частиною другою статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 1.3, 1.9 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за частиною першою статті 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що у справі відсутні докази, які б свідчили про обґрунтованість припущень працівника поліції про виявленні у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння апеляційний суд вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавства України та є необґрунтованими.
Відповідно до пункту другого розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України11.11.2015 року за № 1413/ 27858 (далі - Інструкція № 1452/735), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (пункт 3 розділу І Інструкція № 1452/735).
Згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Встановивши у ОСОБА_1 ознаками наркотичного сп'яніння, а саме блідість обличчя, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає даній обстановці, працівником поліції правомірно було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі, на що він відмовився.
Аргументи апеляційної скарги про те, що у справі відсутні докази керування ОСОБА_1 автомобілем, в якому він лише сидів та автомобіль був припаркований на краю проїзної частини, апеляційний суд оцінює критично, оскільки зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого правопорушення. Ні на відеозаписах, які містяться у справі, ні в протоколі про адміністративне правопорушення, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений та підписав, він жодних зауважень не повідомляв, факт керування автомобілем не заперечував.
Твердження в апеляційній скарзі про те, що відеозапис є неналежним доказом, оскільки в протоколі не зазначено за допомогою якого саме технічного засобу здійснено відеозапис та сам відеозапис не зазначено, апеляційний суд не вважає такими, що спростовують правильні висновки суду першої інстанції, оскільки як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і в рапорті працівника поліції міститься посилання на здійснення відеозапису, яким підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі.
Правових підстав не брати до уваги надані працівниками поліції відеозаписи, які узгоджуються між собою та з іншими наявними у справі доказами, апеляційний суд не вбачає. Інформація, що міститься на відеозаписах, долучених до справи не спростована ОСОБА_1 ..
Невизнання вини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності суд розцінює, як специфічний, обраний особою, спосіб захисту, з метою уникнення відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення, за яке передбачене суворе стягнення у виді значного штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильні висновки суду першої інстанції.
При вирішенні справи суддею дотримано вимоги статей 245, 268, 280 КУпАП, адміністративне стягнення накладене відповідно до правил, передбачених статтею 33 КУпАП, з урахування даних про особу правопорушника, ступеня його вини, характеру вчиненого правопорушення.
Керуючись статтею 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 8.02.2024 рокупо справі № 127/36448/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Л. О. Голота