"21" жовтня 2010 р. Справа № 02/137-50
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Волинського обласного управління
до Приватного підприємства "ВолиньБондБуд"
про стягнення 152 355,84 грн.
Суддя Костюк С.В.
Представники :
від позивача: Медвідь Л.І. (довір. від 11.10.2010р.)
від відповідача: н/з
Права та обов'язки представникам позивача роз'яснені відповідно до ст.20,22 ГПК України.
Відводу судді не заявлено.
Заяви про технічний запис судового процесу не подано.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення, відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Суть спору: позивач - ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Волинського обласного управління звернувся з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача 152 355,84 грн., них: 129 993,92 грн. заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії № 975 від 18.03.2008р., 12 925,34 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 9 436,58 грн. несплачених відсотків.
21.10.2010р. позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 152 355,84 грн., них: 129 993,92 грн. заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії № 975 від 18.03.2008р., 12 925,34 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 9 436,58 грн. несплачених відсотків, а судові витрати по справі не відшкодовувати у зв'язку з їх оплатою відповідачем.
В судовому засіданні представник позивача заяву про зменшення позовних вимог підтримав.
Відповідач відзиву на позов не представив, в судове засідання не з'явився. Ухвала суду від 12.10.2010р. направлена за адресою зазначеною в позовній заяві, отримана відповідачем, про що свідчить поштове повідомлення за № 4300600594832. Тобто відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, однак не скористувався своїм правом взяти участь в судовому засіданні, як це передбачено ст. 22 ГПК України.
Оскільки судом прийняті належні заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, то за даних обставин спір розглядається за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
З наданих позивачем матеріалів, пояснень його представника вбачається наступне.
18.03.2008р. між банком та ПП "ВолиньБондБуд" було укладено договір відновлювальної кредитної лінії №975, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 150 000 грн. з кінцевим терміном повернення заборгованості до 17.03.2008р.
Відповідно до п. 1.6.1.1. договору відновлюваної кредитної лінії, з врахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 від 15.10.2008 року, відсотки за користування кредитом розраховувалися банком на основі відсоткової ставки в розмірі 18% річних.
30.11.2009р. додатковою угодою №2 до договору відновлюваної кредитної лінії було внесено зміни, а саме: пункт 1.6.1.3. договору було викладено у такій редакції: «Нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту (або його частини) відсотки (з урахуванням положення 1.6.1.2. цього договору) повинні бути сплачені позичальником з 1 по 25 число місяця наступного за звітним, а в разі дострокового погашення кредиту -одночасно з погашенням кредиту.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання відновлювальної кредитної лінії між банком та ПП "ВолиньБондБуд" 18.03.2008р. було укладено договір застави майна № 720, згідно якого відповідач передав, а банк прийняв в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, предмет застави, що належить відповідачу на праві власності.
Свої зобов'язання по наданню кредиту банком виконано в повному обсязі, перераховано відповідачу 150 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 01 від 19.03.2008р., № 95 від 19.03.2008р., № 02 від 19.03.2008р., № 05 від 21.03.2008р., № 20 від 31.03.2008р., №15 від 2.04.2008р., № 96 від 12.05.2008р., № 160 від 22.04.2008р., №181 від 16.05.2008р., № 182 від 16.05.2008р., № 188 від 29.05.2008р., № 196 від 19.05.2008р., № 504 від 20.06.2008р., № 526 від 26.06.2008р., №635 від 8.09.2008р., № 545 від 27.06.2008р., № 570 від 26.09.2008р., № 633 від 7.11.2008р., № 435 від 22.12.2008р., № 11 від 10.02.2009р., № 02 від 9.02.2009р., № 05 від 11.02.2009р., № 39 від 27.02.2009р., № 490 від 16.07.2009р., № 488 від 26.06.2009р., № 691 від 21.08.2009р., № 630 від 28.10.2009р.
Згідно з п.п. 4.3.1., 4.3.3. договору відновлюваної кредитної лінії позичальник зобов'язався належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе за договором зобов'язання.
Точно в строки, обумовленні договором, погашати кредит та своєчасні визначені цим договором строки сплачувати плату (відсотки) за користування кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по цьому договору на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі, а також в повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати спричинені збитки.
Відповідач свої зобов'язання не виконав, а саме не здійснив повернення кредиту і не сплатив проценти за користування кредитом у розмірах та в строки визначені договором.
Відповідно до п. 6.1.1. договору відновлюваної кредитної лінії за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню суми кредиту та своєчасній сплати відсотків за користування кредитом позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Згідно із ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Сума пені нарахованої за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків складає 12 925,34 грн.
Всього заборгованість відповідача із - за неповернення кредитних коштів на момент розгляду спору складає 152 355,84 грн.
Згідно ст.16 Цивільного кодексу України, у позивача є право захисту порушеного свого майнового права шляхом стягнення кредитних коштів за рішенням суду.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
В силу загальних положень ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Пунктом 1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ч. 1 ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність заборгованості в заявленій позивачем сумі.
Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджена заборгованість по кредиту в сумі 152 355,84 грн., них: 129 993,92 грн. заборгованість за кредитом, 12 925,34 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків, 9 436,58 грн. несплачені відсотки, вимога позивача є підставною і суд задовольняє позов.
Керуючись ст. ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 526, 589, 610, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "ВолиньБондБуд»(м. Луцьк, вул. Руданського, 10А, код ЄДРПОУ 33273451, р/р № 260023012466 у філії Волинське обласне управління ВАТ «Ощадбанк») в користь Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Волинського обласного управління ВАТ «Ощадбанк»(м.Луцьк, вул. Червоного Хреста, 8, код 09303328, р/р №3739290005 в ОПЕРВ філії Волинське обласне управління ВАТ «Ощадбанк») 152 355,84 грн., них: 129 993,92 грн. заборгованості за кредитом, 9 436,58 грн. несплачених відсотків, 12 925,34 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя С. В. Костюк
“Повне рішення складено”: 25.10.2010р.