Справа № 750/810/24
Провадження № 2/750/685/24
21 березня 2024 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
головуючого судді Логвіної Т.В.,
секретаря - Примак Т.В.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
Позивач звернувся до суду з позовом та просить визнати об'єктами спільної сумісної власності подружжя поділити спільне майно подружжя земельну ділянку розміром 0,1117 га, кадастровий № 7410100000:02:046:0526, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок, загальною площею 191,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобіль марки Toyota Rav4, 2017 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . Виділити йому 1/2 частину спірного майна (земельної ділянки, житлового будинку та автомобіля), визнавши за ним право власності на дані частки.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що перебував з відповідачем у шлюбі, який було розірвано рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 жовтня 2023 року, за час шлюбу за спільні кошти подружжя було придбано земельну ділянку розміром 0,1117 га, кадастровий № 7410100000:02:046:0526, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок, загальною площею 191,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобіль марки Toyota Rav4, 2017 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ., які зареєстровані на відповідача.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Представник відповідача подала відзив на позов та зазначила, що відповідач не заперечує стосовно заявлених позовних вимог з поділу майна по частини між позивачем та відповідачем. Проте, просять відмовити у задоволенні заявлених позивачем витрат на правничу допомогу та просить стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати.
Позивач в судове засідання не з'явився, від представника надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позов підтримують, судові витрати просять не стягувати з відповідача на користь позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, від представника надійшла заява про розгляд справи без їх участі, судові витрати просять не стягувати з позивача на користь відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 24 вересня 2011 року, який рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 жовтня 2023 року розірвано (а.с. 13,14).
Відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка розміром 0,1117 га, кадастровий № 7410100000:02:046:0526, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та житловий будинок, загальною площею 191,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17-18).
Згідно свідоцтва про реєстрації транспортного засобу автомобіль марки Toyota Rav4, 2017 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 належить ОСОБА_2 (а.с. 19).
Відповідно до ст. 368 ч. 3Цивільного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 372 ч. 2 Цивільного кодексу Україниу разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Тобто, конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію виникнення права спільної сумісної власності. Це означає, що ні дружина, ні чоловік не зобов'язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, оскільки воно вважається таким, що належить подружжю.
Якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього (транспортний засіб, житловий будинок чи іншу нерухомість) лише на ім'я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 1ст. 61 СК України встановлено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Статтею 163 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Частиною 1ст.69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Суб'єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.
Частинами 1,2ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.
Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім'ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. N 11).
Таким чином, враховуючи, що відповідач повністю визнає позовні вимоги, а також те, що набуте сторонами в період шлюбу та ведення спільного господарства спірне майно є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, суд дійшов висновку про поділ спільного майна між сторонами, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні.
На підставі ст.142 ЦПК України повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 7570,00 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 354 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.
Визнати об'єктом спільної сумісної власності подружжя:
- земельну ділянку розміром 0,1117 га, кадастровий № 7410100000:02:046:0526, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
- житловий будинок, загальною площею 191,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
- автомобіль марки Toyota Rav4, 2017 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий № 7410100000:02:046:0526, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку, загальною площею 191,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину автомобіля марки Toyota Rav4, 2017 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий № 7410100000:02:046:0526, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку, загальною площею 191,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину автомобіля марки Toyota Rav4, 2017 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Повернути з Державного бюджету ОСОБА_1 (місцепроживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 7570,00 грн судового збору, сплаченого відповідно до квитанції № 1271416678 від 22.01.2024.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текс рішення суду складено 29.03.2024.
Суддя