Справа № 750/4076/24
Провадження № 4-с/750/6/24
28 березня 2024 року м. Чернігів
Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Логвіна Т.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця,
25 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова зі скаргою на дії державного виконавця Деснянського відділу виконавчої служби у м. Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Суд, вивчивши матеріали скарги, доходить висновку, що вона не відповідає вимогам, встановленим ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), з урахуванням положень ч. 9 ст. 10 ЦПК України.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
З огляду на те, що у розділі VII ЦПК України, який присвячений регулюванню судового контролю за виконанням судових рішень, не врегульоване питання щодо форми та змісту скарги на дії посадової особи органу державної виконавчої служби, суд, з урахуванням положень ч. 9 ст. 10 ЦПК України, зазначає, що скарга на дії посадової особи органу державної виконавчої служби має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, що передбачені положеннями ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Дана скарга має бути залишена без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 175, 447 ЦПК України.
Дана скарга має бути залишена без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 175, 447 ЦПК України.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Як роз'яснено у п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 450 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Згідно п. 17 Постанови № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07 лютого 2014 року, справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються.
Заявник у скарзі визначив статус учасників справи, як скаржник, відповідач та третя особа, хоча відповідно до ч. 1 ст. 450 ЦПК України, скарга розглядається за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Таким чином, заявнику необхідно правильно визначити статус учасників справи, за участю яких згідно ч. 1 ст. 450 ЦПК України має розглядатися скарга.
Крім того, статтею 449 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
На сьогодні в законодавстві немає чіткої норми, яка б визначала поняття «поважна причина», її загальні ознаки. Також немає переліку поважних причин чи певного кола обставин, які можна вважати достатньою підставою для поновлення пропущених процесуальних строків.
Натомість законодавець передбачив, що причини поважності пропуску процесуального строку суд оцінює, зважаючи на обґрунтування поважності цих причин та наданих доказів. Така оцінка відбувається з дотриманням норм ст. 89 ЦПК України, яка встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, ч. 1 ст. 127 ЦПК України передбачає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження.
З врахуванням викладеного, скаржнику слід уточнити суб'єктний склад сторін спору про оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС, зазначити повне найменування усіх заінтересованих осіб та їх місцезнаходження, індекс, засоби зв'язку та вказати прізвища, ім'я та по батькові державного виконавця чи іншої посадової особи, дії або бездіяльність якого оскаржується.
Більше того, із матеріалів скарги, не вбачається коли саме скаржник дізнався про порушення свого права, що не дає суду можливість перевірити строки, які зазначені в ст. 449 ЦПК України.
Також, формулювання прохальної частини скарги є неконкретним, оскільки заявником не вказано які саме «дії» державного виконавця він просить визнати неправомірними та у чому конкретно полягали такі дії.
Зокрема, скаржнику необхідно уточнити прохальну частину скарги та чітко і конкретно зазначити, які саме дії він просить визнати неправомірними, шляхом зазначення у чому такі дії полягали та у чому саме виразились такі дії.
Одночасно, заявнику необхідно врахувати, що норми ЦПК України не передбачають можливості звернення до суду зі скаргою про зобов'язання державного виконавця вчинити дії, як ним вказано в прохальній частині скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 447 ЦПК України,
скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця - залишити без руху.
Запропонувати заявнику в 5 денний строк з дня отримання копії ухвали усунути вказані в ній недоліки.
Роз'яснити заявнику, що у разі невиконання вимог даної ухвали у зазначений в ній строк, скарга вважатиметься неподаною і буде повернута.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала не оскаржується.
Суддя