Справа № 1-1100/10
(попереднього розгляду скарги)
30 серпня 2010 року. Дзержинський районний суд міста Харкова
у складі: головуючого судді Федосенко В.В.
при секретарі - Прядко Н.І.
за участі прокурора - Іщенко К.Ю. розглянувши заяву ОСОБА_1 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2, ОСОБА_3 за вчинення злочину передбаченого за ч.1 ст.125 КК України
ОСОБА_1 25 серпня 2010 року звернувся до суду зі заявою про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2, ОСОБА_3 за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст.125 КК України та просить суд порушити кримінальну справу по відношенні до зазначених осіб за ч.1 ст.125 КК України, стягнути з останніх моральну шкоду у розмірі 30 000 гривень та матеріальну шкоду у розмірі 400 гривень.
Суддя, дослідивши заяву та залучені до неї матеріали, вислухавши думку прокурора, приходить до наступного.
У відповідності до ч.1 ст.27 КПК України - справи про злочини, передбачені статтею 125, частиною 1 статті 126 Кримінального кодексу України, а також справи про
злочини, передбачені статтею 356 Кримінального кодексу України щодо дій, якими заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян, порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить в такому разі право підтримувати обвинувачення. В цих справах дізнання і досудове слідство не провадяться. Зазначені
справи підлягають закриттю, якщо потерпілий примириться з обвинуваченим, підсудним. Примирення може статися лише до видалення суду в нарадчу кімнату для постановлення вироку.
Відповідно до ст.251 КПК України - скарга потерпілого повинна відповідати вимогам, які цим Кодексом встановлені щодо обвинувального висновку (статті 223 і 224 цього Кодексу).
Суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити
справу, приймає одне із таких рішень:
1) залишає скаргу без розгляду, якщо вона не відповідає
вимогам, зазначеним у частині першій цієї статті, та повертає її
особі, яка подала скаргу;
2) за наявності до того підстав відмовляє в порушенні
кримінальної справи або надсилає її за належністю прокурору;
3) за наявності достатніх даних, які вказують на вчинення
злочину, передбаченого частиною першою статті 27 цього Кодексу,
порушує кримінальну справу і призначає її до розгляду.
Відповідно до ч.2 ст.223 КПК України - обвинувальний висновок складається з описової і резолютивної частини. В описовій частині зазначаються: обставини справи як їх встановлено на досудовому слідстві; місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, вчиненого кожним з обвинувачених, а також докази, які зібрано в справі, і відомості про потерпілого; показання кожного з обвинувачених по суті пред'явленого йому обвинувачення, доводи, наведені ним на свій захист, і результати їх перевірки; наявність обставин, які обтяжують та пом'якшують його покарання. При посиланні на докази обов'язково зазначаються аркуші справи. В резолютивній частині наводяться відомості про особу кожного з обвинувачених, коротко викладається суть пред'явленого обвинувачення з зазначенням статті кримінального закону, яка передбачає даний злочин. Обвинувальний висновок підписує слідчий з зазначенням місця і часу його складання.
В порушення вимог ст.223 КПК України - в заяві ОСОБА_1 відсутні покази осіб які притягається до кримінальної відповідальності, доводи наведені ними на свій захист та результати їх перевірки, наявність обставин , які обтяжують та пом'якшують їх покарання, мотиви злочину, крім цього скарга подана не в формі скарги, а в формі заяви.
Таким чином, суддя приходить до висновку про те, що скарга не відповідає
вимогам, зазначеним у частині першій ст.251 КПК України, а тому скарга повертається особі яка подала скаргу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.27, 111, 237, 240, 251КПК України, суд -
заяву ОСОБА_1 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2, ОСОБА_3 за вчинення злочину передбаченого за ч.1 ст.125 КК України - повернути заявнику.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: