ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59
27 березня 2024 року Справа № 906/1002/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Павлюк І.Ю.
секретар судового засідання Петрук О.В.,
представникм учасників справи:
позивача - Гуртовенко Р.М.;
відповідача - Козлова Л.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Замкова гора» на рішення господарсь-кого суду Житомирської області від 17.01.2024, повний текст якого складено 29.01.2024 та на додаткове рішення господарського суду Житомирської області від 30.01.2024, повний текст якого складено 02.02.2024, у справі №906/1002/23 (суддя Шніт А.В.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Козлової Лариси Борисівни
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Замкова гора»
про стягнення 418 900,00 грн заборгованості за надані послуги,-
В липні 2023 року Фізична особа - підприємець Козлова Лариса Борисівна (надалі в тексті - Підприємець Козлова Л.Б.) звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Замкова гора» (надалі в тексті - ОСББ) 418 900,00 грн за невиконання умов договору про надання послуг №22 від 04.06.2019 в частині оплати вартості наданих послуг.(т.1, арк.справи 1-8).
Рішенням господарського суду Житомирської області від 17.01.2024 у справі №906/1002/23 позов Підприємця задоволено частково. Присуджено до стягнення з ОСББ на користь Підприємця 316 900,00 грн заборгованості за надані послуги та 4 753,50 грн судового збору. В решті позову відмовлено.(т.2, арк.справи 76-80).
Постановляючи рішення господарський суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено факт надання Позивачем послуг Відповідачеві за договором про надання послуг №22 від 04.06.2019 (який у подальшому був визнаний судом недійним) на загальну суму 316 900,00 грн, натомість Відповідачем не спростовано обставин щодо фактичного виконання Позивачем на його користь вказаних в актах виконаних робіт за 2020-2021 роки . В частині вимог про стягнення з ОСББ 102 000,00 грн заборгованості на користь Підприємця Козлової Л.Б. суд першої інстанції відмовив через недостатність доказів. Також, місцевий господарський суд зазначив, що у Позивача наявне право подати акти виконаних робіт за період з 31.01.2020 до 13.08.2021 у межах розгляду даної справи, а не у справі №906/854/21.
Крім того, додатковим рішенням суду першої інстанції від 30.01.2024 у справі №906/1002/23 заяву ОСББ «Замкова гора» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнено з ФОП Козлової Л.Б. на користь ОСББ «Замкова гора» 3408,93 грн витрат на професійну правничу допомогу. В частині стягнення 10 591,07 грн витрат на професійну правничу допомогу з ФОП Козлової Л.Б. відмовлено. Заяву ФОП Козлової Л.Б. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнено з ОСББ «Замкова гора» на користь ФОП Козлової Л.Б. 7565,05грн витрат на професійну правничу допомогу. В частині стягнення з ОСББ «Замкова гора» 12 434,95 грн витрат на професійну правничу допомогу - відмовлено.(т.2, арк.справи 84-87).
Не погоджуючись із рішенням, Відповідач - ОСББ «Замкова гора» подало скаргу до Пів-нічно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення госпо-дарського суду Житомирської області від 17.01.2024 у даній справі та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Також, Апелянт просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції в даній справі та ухвалити нове, яким заяву ОСББ «Замкова гора» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволити в повному обсязі, а в задоволенні вимог Підприємця Козлової Л.Б. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити в повному обсязі.(т.2, арк.справи 89-94).
Обґрунтовуючи скаргу Відповідач зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухваленим за неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник стверджує, що співвласники будинків АДРЕСА_1 фактично ніколи не визначали Підприємця Козлову Л.Б. управителем та не уповноважували її на здійснення відповідних функцій. Тому, вся діяльність Підприємця Козлової Л.Б. щодо виконання будь-яких дій за договором №22 від 04.06.2019, в тому числі щодо отримання взагалі будь-яких коштів від ОСББ «Замкова гора» - носить недобросовісний характер.
На думку Апелянта, встановлені судом першої інстанції обставини у даній справі проти-річать встановленим у справі №906/854/21 обставинам щодо загального обсягу та вартості робіт виконаних ФОП Козловою Л.Б. Скаржник вважає, що рішення у справі №906/854/21 є преюдиціальним для даної справи.
Щодо додаткового рішення, то Скаржник зауважує, що у випадку скасування рішення господарського суду Житомирської області від 17.01.2024 у даній справі та винесення у справі судового рішення про відмову у задоволенні позову - судові витрати підлягатимуть пере-розподілу у зв'язку із чим існує необхідність у скасуванні додаткового рішення господарського суду Житомирської області від 30.01.2024.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 відкрито провадження у справі №906/1002/23 та забезпечено представнику ОСББ - Гуртовенко Р.М. участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.(т.2, арк.справи 116).
25.03.2024 на адресу суду від ФОП Козлової Л.Б. надійшов відзив, в якому просить залишити апеляційну скаргу ОСББ без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.(т.2, арк.справи 119-125).
В судовому засіданні апеляційної інстанції 27.03.2024 Підприємець Козлова Л.Б. заперечила проти доводів та вимог апеляційної скарги на рішення та додаткове рішення господарського суду Житомирської області. Представник ОСББ «Замкова гора» підтримав доводи скарги, просив скасувати рішення та додаткове рішення, прийнявши нове про відмову у задоволенні позову та відмову у задоволенні заяви Підприємця Козлової Л.Б. про ухвалення додаткового рішення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 04.06.2019 ОСББ «Замкова гора»-замовник в особі голови правління Ємельянова І.Ю. та Підприємець Козлова Л.Б.-виконавець уклали договір №22 про надання послуг, відповідно до п.1.2. якого, предметом договору є надання бухгалтерських послуг, у т.ч. ведення податкового обліку та паспортного столу, організаційних робіт, необхідних для діяльності ОСББ; виконання сантех-нічних робіт в місцях загального користування будинку; обслуговування електромереж в будинку.(т.1, арк.справи 219-223).
Поруч з тим, рішенням Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 у справі №906/854/21 частково задоволено позов ОСББ «Замкова гора» до Підприємця Козлової Л.Б. про визнання недійсним укладеного ОСББ та Підприємцем договору про надання послуг №22 від 04.06.2019 та застосування наслідків недійсного правочину у вигляді реституції шляхом стягнення з Відповідача грошових коштів у сумі 505 805,00 грн, сплачених за договором №22 від 04.06.2019. Рішенням суду першої інстанції визнано недійсним договір про надання послуг №22 від 04.06.2019; присуджено до стягнення з Підприємця Козлової Л.Б. на користь ОСББ «Замкова гора» 293 998,00 грн грошових коштів у порядку застосування реституції та 6 679,97 грн витрат зі сплати судового збору.(т.1, арк.справи 95-101).
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 апеля-ційну скаргу Підприємця Козлової Л.Б. на рішення Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 у справі №906/854/21 задоволено частково; рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з Підприємця 293 998,00 грн грошових коштів у порядку застосування реституції та змінено в частині розподілу судового збору і прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ФОП Козлової Л.Б. на користь ОСББ «Замкова гора» у порядку реституції за наслідками визнання недійсним правочину грошових коштів у сумі 505 805,00 грн сплачених за договором про надання послуг №22 від 04.06.2019. Присуджено до стягнення з Підприємця на користь ОСББ 2 270,00грн витрат зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви, в решті рішення Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 в справі №906/854/21 залишено без змін.(т.1, арк.справи 102-109).
Постановою Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №906/854/21 скасовано постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 в частині скасування рішення Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 у справі №906/854/21; рішення суду першої інстанції у цій частині залишено в силі.(т.1, арк.справи 110-112).
За наслідками розгляду позову Підприємця Козлової Л.Б. суд першої інстанції погодився, що в межах справи №906/854/21 наявними у справі доказами підтверджено, що за оспорюваним договором фактично надані послуги на загальну суму 211 807,00 грн, про що свідчать підписані сторонами акти виконаних робіт (наданих послуг).
Разом з позовною заявою у даній справі №906/1002/23 Підприємець Козлова Л.Б. подала акти виконаних робіт за 2020-2021 роки, а саме: від 31.01.2020 на суму 16 680,00 грн, від 31.01. 2020 на суму 7 500,00 грн, від 29.02.2020 на суму 16 680,00 грн, від 29.02.2020 на суму 7500,00 грн, від 31.03.2020 на суму 16 680,00 грн, від 31.03.2020 на суму 7 500,00 грн, від 30.04.2020 на суму 16 680,00 грн, від 30.04.2020 на суму 7 500,00 грн, від 31.05.2020 на суму 16 680,00 грн, від 31.05.2020 на суму 7 500,00 грн, від 30.06.2020 на суму 16 680,00 грн, від 30.06.2020 на суму 7500,00 грн, від 31.07.2020 на суму 16 680,00 грн, від 31.07.2020 на суму 7 500,00 грн, від 31.08.2020 на суму 16 680,00 грн, від 31.08.2020 на суму 7 500,00 грн, від 30.09.2020 на суму 17430,00 грн, від 30.09.2020 на суму 7 600,00 грн, від 27.04.2020 на суму 1 070,00 грн, від 31.10.2020 на суму 17430,00 грн, від 31.10.2020 на суму 7 600,00 грн, від 30.11.2020 на суму 17430,00 грн, від 30.11.2020 на суму 7 600,00 грн, від 31.12.2020 на суму 17 430,00 грн, від 31.12.2020 на суму 7 600,00 грн, від 26.05.2020 на суму 670,00 грн, від 20.05.2020 на суму 1070,00 грн, від 30.06.2020 на суму 1 070,00 грн від 22.05.2020 на суму 6 940,00 грн, від 28.07.2020 на суму 670,00 грн, від 16.04.2020 на суму 6940,00 грн, від 16.04.2020 на суму 350,00 грн, від 22.04.2020 на суму 1 900,00 грн, від 28.02.2021 на суму 17 000,00 грн, від 31.03.2021 на суму 17000,00 грн, від 30.04.2021 на суму 17 000,00 грн, від 31.05.2021 на суму 17 000,00 грн, від 30.06.2021 на суму 17 000,00 грн, від 31.07.2021 на суму 17000,00 грн, від 13.08.2021 на суму 2660,00 грн, згідно яких, за твердженням Позивача, ним було надано послуги Відповідачеві на загальну суму 418 900,00грн (т.1, арк.справи 11-50).
В матеріалах справи також міститься договір на надання послуг від 13.08.2021, укладений ОСББ «Замкова гора»-замовником в особі голови правління Козлової Л.Б. і члена правління Ємельянова І.Ю. з одного боку та ФОП Козловою Л.Б.-виконавцем, відповідно до розділу 1 якого, виконавець зобов'язується надати послуги з підготовки документації для перереєстрації ОСББ «Замкова гора», перереєстрацію ОСББ «Замкова гора», замовлення печатки та пере-реєстрації розрахункового рахунку.(т.1, арк.справи 9-10).
З матеріалів справи вбачається, що 14.07.2023 Позивачем на адресу Відповідача направлено вимогу про сплату 418 900,00 грн заборгованості, яку ОСББ залишило без відповіді та без задоволення.(т.1, арк.справи 93-94).
Вважаючи, що у Відповідача існує перед Позивачем заборгованість з оплати наданих протягом 2020-2021рр. послуг, останній звернувся з даним позовом до суду.
Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.01.2024 позов Підприємця Козлової задоволено частково. Додатковим рішенням заяви Позивача та заяву Відповідача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.(т.2, арк.справи 76-80, 84-87).
Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача на рішення суду першої інстанції обґрунтована та така, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне:
Гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями ст.20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало проти-правного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізу-вати своє право повністю або частково.
При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову (аналогічний висновок міститься у п.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №925/642/19).
Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/ інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 06.04.2021 у справі №910/10011/19, від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (пункт 42).
Як вбачається з матеріалів справи, Підприємець Козлова Л.Б. обрала спосіб захисту порушеного права у формі стягнення заборгованості за надані послуги за договором, який було визнано недійсним рішенням в іншій господарській справі №906/854/21, яке на момент звернення Підприємця Козлової Л.Б. з даним позовом в липні 2023 року набрало законної сили, при цьому вимоги обгрунтовано на основі доказів, які не було подано суду першої інстанції під час розгляду справи №906/854/21.
Переглядаючи рішення у даній справі, колегія суддів виходить з того, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.(ч.4 ст.75 ГПК України).
Колегією суддів встановлено, що існує судове рішення, яке має преюдиційне значення для розгляду даної справи, а саме - справа №906/854/21 за позовом ОСББ «Замкова гора» до ФОП Козлової Л.Б. про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсного правочину у вигляді реституції.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і право-відносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установ-лення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Колегія суддів зауважує, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Брумареску проти Румунії» №28342/95, п.61, ECHR 1999-VII).
Частиною 2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що обов'язковість врахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Так, Господарським судом Житомирської області рішенням від 22.11.2022 у справі №906/854/21, яке в подальшому було підтримано постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 07.06.2023: визнано недійсним договір на надання послуг №22 від 04.06.2019, який укладений ОСББ «Замкова гора» та ФОП Козловою Л.Б. Стягнено з ФОП Козлової Л.Б. на користь ОСББ «Замкова гора» 293 998,00 грн грошових коштів у порядку застосування реституції та відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення 211 807,00 грн.
Суд у справі №906/854/21 вмотивував рішення тим, що загальними зборами не приймалося рішення щодо передачі Підприємцю Козловій Л.Б. окремих функцій управління багатоквартирним будинком шляхом укладення договору. При цьому суд встановив, що договір за змістом є договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, оскільки визначені договором обов'язки Підприємця Козлової Л.Б. є частиною компетенції органів управління ОСББ, а голова правління Ємельянов І.Ю. уклав договір з перевищенням повноважень. В частині задоволення позову про стягнення грошових коштів, суд зазначив, що Підприємець Козлова Л.Б. не довела надання послуг за договором на суму 293 998,00 грн, тому вимоги про стягнення з неї вказаної суми є законними та обґрунтованими. Відмовляючи у задоволенні позову в іншій частині, суд виснував, що застосування реституції в частині стягнення 211 807,00 грн є неможливим, оскільки послуги за договором на цю суму були прийняті без заперечень і оплачені ОСББ, що виключає правові підстави для задоволення вимоги у цій частині.
Крім того, в пунктах 4.51-4.52 постанови від 07.06.2023 у справі №906/854/21 Верховний суд зазначив:
«Судом першої інстанції встановлено, що наявними у справі доказами підтверджено, що послуги по договору фактично надані відповідачем, позивачем прийняті без скарг, заперечень та оплачені на суму 211 807,00 грн, про що свідчать підписані сторонами акти виконаних робіт (наданих послуг) від 04.01.2021 на суму 17602,00 грн, від 29.01.2021 на суму 17000,00 грн, від 29.01.2021 на суму 8000,00 грн, від 03.12.2019 на суму 480,00 грн, від 29.10.2019 на суму 225,00 грн, від 25.09.2019 на суму 433,00 грн, від 22.10.2019 на суму 1180,00 грн, від 28.10.2019 на суму 535,00 грн, від 15.07.2019 на суму 1380,00 грн, від 30.06.2019 на суму 15095,00 грн, від 30.06.2019 на суму 7205,00 грн, від 31.07.2019 на суму 15095,00 грн, від 31.07.2019 на суму 7205,00 грн, від 31.08.2019 на суму 15095,00 грн, від 31.08.2019 на суму 7205,00 грн, від 31.08.2019 на суму 7205,00 грн, від 25.09.2019 на суму 430,00 грн, від 30.09.2019 на суму 7205,00 грн, від 30.09.2019 на суму 15095,00 грн, від 28.10.2019 на суму535,00 грн, від 29.10.2019 на суму 225,00 грн, від 31.10.2019 на суму 15095,00 грн, від 31.10.2019 на суму 7205,00 грн, від 30.11.2019 на суму 7205,00 грн, від 30.11.2019 на суму 15095,00 грн, від 03.12.2019 на суму 480,00 грн, від 31.12.2019 на суму 7205,00 грн, від 31.12.2019 на суму 15095,00 грн.
Крім цього, цим судом зазначено у своєму рішенні, що: своїми ухвалами господарський суд Житомирської області неодноразово зобов'язував відповідача надати докази на підтвердження надання послуг на виконання договору (оригінали для огляду в засіданні, копії - для залучення до матеріалів справи) на загальну суму, заявлену до стягнення, у розмірі 505805,00 грн; однак відповідач надала такі докази лише на загальну суму 211 807,00 грн; надання послуг на суму 293 998,00 грн відповідачем не доведено; натомість, подані на підтвердження факту надання послуг відповідачем видаткові накладні свідчать про господарські операції з купівлі-продажу товарів, та здійснені безпосередньо між позивачем та іншими контрагентами, а тому не можуть бути доказами виконання між позивачем та відповідачем договору.»
Матеріалами справи, яка розглядається №906/1002/23, Підприємець Козлова Л.Б. надала в якості доказів на підтвердження надання послуг наступні акти виконаних робіт за 2020-2021 роки: від 31.01.2020 на суму 16 680,00 грн, від 31.01.2020 на суму 7 500,00 грн, від 29.02.2020 на суму 16680,00 грн, від 29.02.2020 на суму 7 500,00 грн, від 31.03.2020 на суму 16 680,00 грн, від 31.03.2020 на суму 7 500,00 грн, від 30.04.2020 на суму 16 680,00 грн, від 30.04.2020 на суму 7500,00 грн, від 31.05.2020 на суму 16 680,00 грн, від 31.05.2020 на суму 7 500,00 грн, від 30.06.2020 на суму 16680,00 грн, від 30.06.2020 на суму 7 500,00 грн, від 31.07.2020 на суму 16680,00 грн, від 31.07.2020 на суму 7 500,00 грн, від 31.08.2020 на суму 16 680,00 грн, від 31.08.2020 на суму 7 500,00 грн, від 30.09.2020 на суму 17 430,00 грн, від 30.09.2020 на суму 7600,00 грн, від 27.04.2020 на суму 1 070,00 грн, від 31.10.2020 на суму 17 430,00 грн, від 31.10.2020 на суму 7 600,00 грн, від 30.11.2020 на суму 17 430,00 грн, від 30.11.2020 на суму 7600,00 грн, від 31.12.2020 на суму 17 430,00 грн, від 31.12.2020 на суму 7 600,00 грн, від 26.05.2020 на суму 670,00 грн, від 20.05.2020 на суму 1 070,00 грн, від 30.06.2020 на суму 1070,00 грн від 22.05.2020 на суму 6 940,00 грн, від 28.07.2020 на суму 670,00 грн, від 16.04.2020 на суму 6 940,00 грн, від 16.04.2020 на суму 350,00 грн, від 22.04.2020 на суму 1 900,00 грн, від 28.02.2021 на суму 17 000,00 грн, від 31.03.2021 на суму 17 000,00 грн, від 30.04.2021 на суму 17000,00 грн, від 31.05.2021 на суму 17 000,00 грн, від 30.06.2021 на суму 17000,00 грн, від 31.07.2021 на суму 17 000,00 грн, від 13.08.2021 на суму 2 660,00 грн, а всього на загальну суму 418 900,00 грн.(т.1, арк.справи 11-50).
Колегія суддів звертає увагу, надані Позивачем акти з 31.01.2020 до 31.07.2021 містять посилання на Договір №22 від 04.06.2019, визнаний недійсним за наслідками розгляду справи №906/854/21, як зазначалося вище.
Переглядаючи оскаржуване рішення, апеляційний суд приймає до уваги, що в силу положень ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Поруч з цим, колегія суддів звертає увагу, що рішення, постанови та ухвали госпо-дарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.(ч.1 ст.320 ГПК України).
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
З огляду на зазначені обставини в сукупності, оскільки Акти виконаних робіт з 31.01.2020 до 31.07.2021 складені на підставі Договору №22 від 04.06.2019, який разом з доказами його виконання був предметом дослідження у справі №906/854/21, то Підприємець Козлова Л.Б. була вправі звернутись до господарського суду Житомирської області з даними документами із заявою про перегляд рішення у справі №906/854/21 за нововиявленими обставинами, позаяк ініціювання Підприємцем Козловою Л.Б. нового спору щодо обставин, яким вже надано судом оцінку, на переконання колегії суддів, є лише спробою переоцінити висновки суду у справі №906/854/21 та домогтися ухвалення рішення на свою користь.
Зі вказаного мотиву є помилковим твердження суду першої інстанції, що Підприємець Козлова Л.Б. не повинна була подавати дані докази у справі №906/854/21.
Щодо Акту виконаних робіт від 13.08.2021 на суму 2 660 грн, складеного на підставі Договору від 13.08.2021 - колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять, а Позивачем не надано жодних доказів (первинних документів) понесення реальних витрат Під-приємцем ОСОБА_1 під час виконання робіт і послуг, зазначених в акті. Крім того, вказаний акт як і договір від 13.08.2021 - складено зацікавленою стороною, позаяк підписано ОСОБА_1 як зі сторони замовника, так і зі сторони виконавця.(арк.справи 9-10, 50).
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що розглядаючи даний спір суд першої інстанції всупереч приписів ч.4 ст.75 ГПК України не врахував, що рішення у справі №906/854/21 має преюдиціальний характер для даної справи та прийняв до розгляду акти виконаних робіт на підставі Договору №22 від 04.06.2019, який визнано недійсним в судовому порядку ще до звернення Підприємця Козлової Л.Б. з позовом у даній справі, що зумовлює безпідставність позову та скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Переглядаючи додаткове рішення, колегія судів зауважує, що судові витрати, відповідно до приписів статті 123 ГПК України, складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходжен-ням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з приписами статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання прав-ничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як стверджено матеріалами справи, інтереси ОСББ «Замкова гора» у справі №906/1002/23 представляв адвокат Гуртовенко Р.М., що стверджується договором №11-08-1/23 про надання юридичних послуг від 11.08.2023, актом приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 18.08. 2023, платіжною інструкцією №179 від 18.08.2023, ордером серія АМ №1044260 від 11.08.2023, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №617 від 27.01.2012. (т.1, арк.справи 188-189; т.2, арк.справи 55-57).
11.08.2023 суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою, адвокатом Гурто-венком Романом Михайловичем-виконавцем та ОСББ «Замкова гора»-замовником укладено Договір про надання юридичних послуг №11-08-1/23 (надалі в тексті - Договір), відповідно до пунктів 1.1-1.2 якого, виконавець зобов'язується протягом дії даного договору надати замовнику юридичну допомогу в судовій справі №906/1002/23 за позовом ОСОБА_1 до замовника про стягнення 418 900,00 грн, яка розглядається у Господарському суді Житомирської області. Юридична допомога, що надається виконавцем замовнику, полягає у складанні документів (матеріалів), наданні усних і письмових юридичних консультацій, представництві інтересів у судових та інших органах.(т.2, арк.справи 55).
Згідно п.3.3. Договору, виконавець зобов'язаний якісно та оперативно виконувати роботу, визначену п1.1 даного договору.
За послуги, які є предметом даного договору, замовник сплачує виконавцю винагороду у формі гонорару, загальний розмір якого становить 14 000,00 грн.(п.4.1 Договору).
Порядок розрахунків за надані виконавцем послуг передбачено п.5.1. Договору. Так, гонорар визначений у п.4.1 цього Договору сплачується у такому порядку: не пізніше 25.08.2023 - 7000,00 грн, решта суми - 7000,00 грн сплачується у випадку винесення та вступу в законну силу судовим рішенням у справі, яка зазначена у п.1.1. Договору, яким у задоволенні позову буде відмовлено - не пізніше ніж через 5 робочих днів з дня ухвалення даного рішення. Сплачені кошти в рахунок попередньої оплати є власністю виконавця з моменту їх отримання та поверненню не підлягають.
Договір вступає в дію з дня його підписання сторонами та діє до набрання законної сили судовими рішеннями у справах, які зазначені у п.1.1 цього договору, та перегляду їх у касаційному порядку (п.2.2 Договору).
Матеріалами справи стверджено, що 18.08.2023 сторонами підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), відповідно до якого виконавцем надано, а замовником отримано юридичні послуги згідно Договору про надання юридичних послуг №11-08-1/23 від 11.08.2023, а саме:
- виготовлено відзив на позовну заяву ФОП Козлової Л.Б.;
- надано консультації у справі.
Загальна вартість виконаних виконавцем робіт (наданих послуг) за даним актом згідно Договору становить 7000,00 грн.(т.2, арк.справи 57).
З матеріалів справи вбачається, що клієнтом було сплачено адвокату 7000,00 грн, що стверджується платіжною інструкцією №179 від 18.08.2023.(т.2, арк.справи 56).
Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 зазначеного Закону - договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір винагороди за надання правової допомоги визначений договором у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у складі суддів Касацій-ного адміністративного суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19.
Частинами 5, 6 статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009, справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунто-ваним; «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08. 2019 у справі №915/237/18.
Як встановлено апеляційним судом, в матеріалах справи міститься заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу ОСББ «Замкова гора», в якій Позивач просила відмовити у задоволенні стягнення 7000,00 грн через відсутність доказів, що підтверджують обсяг наданих послуг, а також заява про ухвалення додаткового рішення ФОП Козлової Л.Б. про стягнення з Відповідача на користь Позивача 20000,00 грн. (т.2, арк.справи 64-66, 81).
На переконання суду апеляційної інстанції, Відповідачем, згідно з вимогами ст.74 ГПК України було доведено надання йому Адвокатом Гуртовенком Р.М. вказаних послуг на загальну суму 7 000,00 грн у суді першої інстанції (Господарському суді Житомирської області області), а враховуючи, що за наслідками розгляду справи в суді апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове рішення, про відмову у задоволенні позову, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України підлягають перерозподілу.
З огляду на вище викладене, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їх розміру, враховуючи обставини справи, задоволення апеляційної скарги та відмову у задоволенні позову, реальність об'єму наданих послуг адвокатом - апеляційний суд вважає, що 14 000,00 грн становлять співмірні і розумні витрати Відповідача на професійну правничу допомогу у цій справі, тому саме таку суму належить стягнути з Фізичної особи-підприємця Козлової Л.Б. на користь ОСББ «Замкова гора». Поруч з цим, в задоволенні заяви Підприємця Козлової Л.Б. про ухвалення додаткового рішення належить відмовити в повному обсязі.
За наслідками перегляду оскаржуваного рішення, колегії суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та зроблено невірний висновок щодо часткової обґрунтованості заявленого позову, тому рішення господарського суду Житомирської області від 17.01.2024 у справі №906/1002/23 належить скасувати в повному обсязі та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини щодо п.1 ст.6 Конвенції, яка зобов'язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов'язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, і питання дотримання цього зобов'язання має вирішуватись виключно з огляду на обставини справи (див. рішення від 09.12.1994 у справах «Руіз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), п.29, та «Гарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п.26). Ці принципи застосовувалися в низці справ проти України (див., наприклад, рішення від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» (Benderskiy v.Ukraine), заява №22750/02, п.42-47; від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява №63566/00, п.25; від 07.10.2010 у справі «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява №5231/04, п.18, 19).
Статтею 74 ГПК України передбачено обов'язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктив-ному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що наявні всі підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення та додаткового рішення суду першої інстанції з підстав ст.277 ГПК України через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, визнання судом першої інстанції установленими обставин, що мають значення для справи, які не були доведеними та невідповідності обставинам справи висновків, викладених у рішенні, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Крім того, задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, відповідно до ст.129 ГПК України зумовлює покладення на Фізичну особу - підприємця Козлову Л.Б. витрат ОСББ «Замкова гора» в сумі 9 425,25 грн зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.34,86,129,232,233,240,275,277,282,284 Господарського процесуально-го кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Замкова гора» на рішення господарського суду Житомирської області від 17.01.2024 та на додаткове рішення від 30.01.2024 у справі №906/1002/23 задоволити.
2. Рішення господарського суду Житомирської області від 17.01.2024 у справі №906/ 1002/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
3. Додаткове рішення господарського суду Житомирської області від 30.01.2024 у справі №906/1002/23 змінити, виклавши резолютивну частину додаткового рішення в наступній редакції:
« 1. Заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Замкова гора» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх.№01-44/194/24 від 17.01.2024) задоволити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Козлової Лариси Борисівни ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Замкова гора» (10014, м.Житомир, майдан Соборний, буд.2/2; ідентифікаційний код 42920559) 14 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. В задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Козлової Лариси Борисівни про ухвалення додаткового рішення (вх.№01-44/318/24 від 26.01.2024) відмовити.»
4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Козлової Лариси Борисівни ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Замкова гора» (10014, м.Житомир, майдан Соборний, буд.2/2; ідентифікаційний код 42920559) 9 425,25 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Доручити місцевому господарському суду видачу відповідних наказів.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню до Верховного Суду за виключенням випадків, передбачених ст.287 ГПК України.
7. Матеріали справи №906/1002/23 повернути господарському суду Житомирської області.
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Розізнана І.В.
Суддя Павлюк І.Ю.