"19" березня 2024 р. Справа № 596/1088/23
Провадження № 2/596/46/2024
Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Цвинтарної Т.М.
при секретарі судового засідання Рудніцькій О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та на утримання дружини, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеним позовом до ОСОБА_2 і просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 1/4 частині для кожної дитини від усіх видів його доходу щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття.
Також, просить стягувати з відповідача аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки від усіх видів його доходу щомісячно до досягнення сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьохрічного віку.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що вона перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 30 травня 2017 року. Від даного шлюбу у них є двоє дітей: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом із нею. Останнім часом вони з відповідачем не проживають разом, не ведуть спільне господарство, чоловік лише зареєстрований за їхнім спільним місцем проживання, шлюб вони ще не розірвали, відповідач почав проживати окремо, до дітей не навідується, участі у їх виховані та в матеріальному забезпеченні не бере. На даний час вона не має роботи, оскільки знаходиться у декретній відпустці по догляду за сином до досягнення ним трьох річного віку. Коштів не вистачає на утримання їхніх дітей, сама вона не може поки працювати, оскільки на руках у неї малолітня дитина, вона також позбавлена можливості отримувати будь який дохід. Відповідач добровільно надавати допомогу відмовляється, витрачає гроші на свої потреби, інтересами сім'ї не цікавиться, у зв'язку з чим, вона змушена звернутися до суду. І також відповідач ухиляється від її утримання до досягнення сином ОСОБА_4 , трьохрічного віку.
Таким чином вважає, що дітям, в усякому разі, повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум. Такий рівень вона одна не зможе забезпечити, тому батько, який здоровий та працездатний, та немає інших осіб на утримані, зможе сплачувати аліменти у частці від заробітку в вищезазначеному розмірі, оскільки служить офіційно у військовій частині НОМЕР_1 з 10 березня 2022 року та має постійний дохід у розмірі більшому як 30 000 грн., інших утриманців не має.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, проте, надала до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити. Розгляд справи просить проводити у її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про місце, день та час розгляду справи був повідомлений завчасно і належним чином, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання про розміщене оголошення на сайті Гусятинського районного суду Тернопільської області. Про причини неявки суд не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутності не надходило.
Відповідно до п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідач не надав до суду відзив, не повідомив суд про причини неявки в судове засідання, та те, що позивач надала згоду на проведення судового засідання у відсутність відповідача, то суд вважає за необхідне розглядати справу в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та доведених обставин, приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони 30 травня 2017 року зареєстрували шлюб у Вінницькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №1065, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області 30 травня 2017 року.
Сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 12 травня 2016 року Квітневською сільською радою Білогірського району Хмельницької області та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 01 вересня 2022 року Гусятинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Діти сторін по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають разом із позивачкою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади №2022/000473207, №2022/000473242, №2022/000475185 від 01.09.2022 року.
Як вбачається із довідок №1427 від 30 травня 2022 року та №840 від 22 квітня 2022 року, відповідач ОСОБА_2 проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Як видно із довідки №574 від 12.07.2023 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку в відділі соціального забезпечення №3 УСЗН Чортківської районної військової адміністрації та їй відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з 01.07.2022 року до 31.07.2025 року призначено допомогу при народженні дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В силу вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У відповідності до ч.3 ст.181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно вимог ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до вимог ч.ч. 1,2 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Згідно з вимогами ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідач ОСОБА_2 у добровільному порядку належним чином не виконує свого обов'язку щодо утримання їх спільних дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ..
Враховуючи вищезазначене, та те, що відповідач є працездатним, його стан здоров'я задовільний, інших утриманців, крім дітей немає, приймаючи до уваги інтереси дітей та забезпечення їх гармонійного розвитку, розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рівність обов'язку батьків щодо утримання дітей, матеріальне становище сторін, матеріальне становище позивачки - матері дитини, яка ніде не працює, доглядає за дитиною, суд приходить до переконання, що потрібно стягувати з відповідача, в користь позивачки, аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягувати з дати звернення до суду - 17 липня 2023 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.
При визначенні розміру аліментів суд врахував стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, вік, стан здоров'я дітей та потреби дітей, для забезпечення їх гармонійного розвитку, відсутність у відповідача інших утриманців.
Судом також встановлено, що дитина знаходиться на утриманні позивачки, а вона на теперішній час здійснює догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, працювати немає змоги. Відповідач матеріальної допомоги на утримання матері дитини в період догляду за дитиною до трьохрічного віку не надає.
Згідно ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; право на утримання має вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
В силу вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не представлено суду та в судовому засіданні не здобуто жодних доказів, про те, що він за своїм станом здоров'я чи матеріальним становищем не може виконувати своїх обов'язків по утриманню дітей і дружини та сплачувати аліменти.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що відповідач отримує доходи на підставі яких спроможний сплачувати аліменти на утримання дітей у розмірі по 1/4 частині для кожної дитини від усіх видів його доходу щомісяця та на її утримання у розмірі 1/6 частки від усіх видів його доходу щомісяця, оскільки позивачем не подано до суду і в судовому засіданні не здобуто доказів того, що відповідач отримує доходи, на підставі яких останній взмозі сплачувати аліменти на утримання дітей та на її утримання у вищевказаному розмірі.
Враховуючи вищевикладені докази в їх сукупності, а також те, що позивачем заявлено вимогу про стягнення аліментів на своє утримання до досягнення дитиною трьохрічного віку у частці від заробітку відповідача, що передбачено чинним законодавством, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення та стягує аліменти на утримання позивача в розмірі 1/9 частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду і до досягнення дитиною трирічного віку, відповідно до положень ст. 84 СК України.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з відповідача в користь Держави судовий збір в розмірі 1073 (тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок.
На підставі наведеного, ст.ст. 79, 80, 84, 141, 180, 181, 182, 184 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 89, 141, 263 - 265, 268, 273, 274-279, 280-282, 284, 288, 289, 354, 430 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , жительки АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , жителя АДРЕСА_1 ) про стягнення аліментів на утримання дітей та на її утримання до досягнення дитиною трьохрічного віку - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , жителя АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , жительки АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягувати з дати звернення до суду - 17 липня 2023 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , жителя АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , жительки АДРЕСА_1 ) аліменти на її утримання у розмірі 1/9 частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 17 липня 2023 року і до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь Держави 1073 (тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок судового збору (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Гусятинський районний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне заочне рішення складено 29 березня 2024 року.
Суддя Гусятинського районного суду
Тернопільської області Т.М. Цвинтарна