Справа № 2 - 1750/10
25 жовтня 2010 року.
Близнюківський районний суд Харківської області у складі: судді Мороза О.І., при секретарі Коняєвій Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Близнюки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який між ними було зареєстровано 30 жовтня 1981 року. Позивач вказує, що між нею та відповідачем по справі припинені шлюбно-сімейні відносини та ведення спільного господарства у зв'язку з тим, що протягом останніх трьох років відповідач порушував шлюбну вірність. Спору про поділ майна не виникає. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Посилаючись на вищевказані обставини вважає, що подальше спільне проживання і збереження сім'ї стало неможливим. Витрати при реєстрації розірвання шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану просить покласти на відповідача.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала, на примирення не погодилася. Відповідач позовні вимоги визнав, на примирення не погодився, з наслідками задоволення позову ознайомлений.
Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України, суд знаходить за необхідне позов задовольнити, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси третіх осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлено одним із подружжя. Відповідно до ст. 112 цього ж Кодексу, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі який було зареєстровано 30 жовтня 1981 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу(а.с.5).
Подружжя неповнолітніх дітей не має.
Спору по поділ майна у подружжя не виникає. Шлюб у кожного з них другий.
Вбачається, що сім'я сторін розпалася остаточно і зберегти її неможливо, що спричинене порушенням шлюбної вірності відповідачем, не бажанням позивача за вказаних обставин зберегти шлюб.
Наведене свідчить, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, що мають істотне значення.
За таких обставин шлюб має бути розірвано.
Щодо сплати мита при реєстрації розірвання шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану, в цій частині в задоволенні позову слід відмовити, оскільки розірвання шлюбу за рішенням суду не потребує такої реєстрації. Відповідно до ч.3 ст. 115 Сімейного Кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Клопотання щодо стягнення на свою користь понесених судових витрат, позивачем не заявлене.
А тому, керуючись ст.ст. 10,11,88,209,212,214-215,224-226, ЦПК України, ст.110, 112,115 Сімейного кодексу України, суд,
Позов задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 30 жовтня 1981року Лаговською сільською радою Подольського району Московської області. Актовий запис №56.
В іншій частині в позові відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя