Справа № 333/2220/24
Пр.№1-кс/333/865/24
12 березня 2024 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Коммунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні, у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_4 , погоджене з процесуальним прокурором, заявлене в межах кримінального провадження №62022080010000011 від 29.03.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, про дозвіл на затримання підозрюваного, з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Ільїновка, Михайлівського району, Запорізької області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, та додані до нього матеріали, -
В провадженні слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 надійшло дане клопотання слідчого, яке обґрунтоване наступним.
Слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022080010000011 від 29.03.2022 р.., за підозрою у вчиненні ОСОБА_5 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронні органи - це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно з наказом директора Державного підприємства «Мелітопольське лісове господарство» (далі ДП «Мелітопольський лісгосп») №54-К від 10.01.2017 ОСОБА_5 призначено на посаду головного інженера зазначеного ДП.
Наказом т.в.о. директора ДП «Мелітопольський лісгосп» №10-К від 20.11.2022 ОСОБА_5 було звільнено.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронні органи - це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Відповідно до Положення «Про державну лісову охорону», затвердженого Постановою КМУ №976 від 16.09.2009, керівник, головний лісничий, інженери відділу (сектору) всіх категорій, лісничий, помічник лісничого, старший майстер лісу, майстер лісу підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагенствами, входять до складу державної лісової охорони.
Відповідно до ч. 1 цієї постанови, Державна лісова охорона (далі - держлісоохорона) діє у складі Держлісагентства, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства. Держлісоохорона має статус правоохоронного органу.
Крім цього, відповідно до ст. 241 КУпАП, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 49, 63-70, 73, 75, 77, 188-5 цього Кодексу.
Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, його заступники, головні лісничі, старші інженери та інженери, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу.
Відповідно до ст. 242 КУпАП, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням правил ведення мисливського господарства і полювання, передбачені статтею 50, частиною першою статті 85, статтями 91-2 і 188-5 цього Кодексу.
Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право посадові особи, уповноважені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, керівники, заступник керівника з питань мисливського господарства, головні лісничі, головні мисливствознавці, державні районні мисливствознавці, керівники, головні лісничі, лісничі, головні мисливствознавці, мисливствознавці держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств.
Керівниками, заступником керівника з питань мисливського господарства, головними лісничими, головними мисливствознавцями, державними районними мисливствознавцями, керівниками, головними лісничими, лісничими, головними мисливствознавцями, мисливствознавцями держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств штраф до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за правопорушення, передбачені частиною першою статті 85 цього Кодексу, може стягуватися на місці.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_5 , який перебував на посаді головного інженера ДП «Мелітопольський лісгосп», до 20.11.2022 був працівником правоохоронного органу та міг здійснювати правозастосовні функції.
Згідно із Статутом Державного підприємства «Мелітопольське лісове господарство», затвердженого Наказом Державного агентства лісових ресурсів України №67 від 22.03.2020, ДП «Мелітопольський лісгосп» засноване на державній власності, створене на підставі наказу Державного комітету лісового господарства України від 16.04.1999 №41 «Про реорганізацію Запорізького, Мелітопольського, Пологівського держлісгоспів», є правонаступником Мелітопольського державного лісомисливського господарства, належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і координується ІНФОРМАЦІЯ_2 (ст. 1 Статуту).
Основними напрямками діяльності Підприємства є:
- відтворення та підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживання інших заходів відповідно до законодавства;
- забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу;
- запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства, а також використання лісових ресурсів мисливських тварин;
- використання лісових ресурсів;
- ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення;
- ведення первинного обліку лісів;
- дотримання встановленого законодавством режиму використання земель;
- забезпечення охорони типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяння формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства;
- створення та збереження об'єктів постійної лісонасінної бази і лісових розсадників, вирощування декоративного садивного матеріалу;
- забезпечення проведення лісовпорядкування і упорядкування лісомисливських угідь, збереження в Підприємстві відповідних матеріалів;
- виробництво продукції та товарів народного споживання, проведення лісозаготівельних та лісопильно-деревообробних робіт;
- організація та проведення лісозаготівельних робіт, виробництво промислової продукції переробки деревини і лісохімії та підсочки лісу;
- ведення підсобного сільського господарства, відгодівля та реалізація великої рогатої худоби, свинини, птиці;
- ведення рибного господарства;
- ведення сільського господарства, в тому числі вирощування, заготівля, зберігання і переробка сільськогосподарської продукції та її реалізація;
- ведення мисливського господарства та контроль за дотриманням правил полювання;
- організація та проведення полювання, в тому числі й полювання іноземними громадянами, реалізація мисливських тварин та продукції полювання, в тому числі і за кордон з урахуванням вимог чинного законодавста;
- ведення обліку мисливської фауни і реєстрація всіх змін в її складі;
- популяризація серед населення значення збереження і правильного використання лісів і захисних лісових насаджень, залучення громадськості до справи відтворення та охорони лісів;
- та інші напрями діяльності, визначені Статутом.
Відповідно до посадової інструкції головного інженера ДП «Мелітопольський лісгосп», посада головного інженера належить до категорії керівників. Головний інженер є безпосередньо організатором промислового виробництва і здійснює керівництво технологічними, технічними, виробничо-господарськими заходами по переробці деревини, випуску промислової продукції, товарів народного споживання та культ-побуту.
Головний інженер призначається на посаду і звільняється з посади наказом директора підприємства за погодженням обласного управління лісового та мисливського господарства.
Головний інженер є заступником директора. Головний інженер підпорядковується безпосередньо директору підприємства. Розпорядження головного інженера є обов'язковим для всіх працівників підприємства і можуть бути відмінені тільки директором підприємства.
Головний інженер входить до складу державної лісової охорони, і за посадою є одночасно старшим державним інспектором по контролю за станом та використанням, відтворенням, охороною і захистом лісів у районах розташування підприємства.
Головний інженер має право:
- Перевіряти документ на право лісу, побічного користування, сінокосіння, насіння худоби, проведення полювання та інших видів користування у лісі.
- Складати протоколи (акти) на всі лісопорушення, лісові пожежі та порушення правил полювання і приймати заходи по притягненню винних до відповідальності.
- Припиняти незаконне вирубання лісу і інші порушення на землях Держлісфонду, якщо вони проводяться без належного дозволу або не відповідно до тих цілей, які передбачені лісовим квитком або іншим дозволом на лісокористування.
- Припиняти ведення технологічного процесу у разі відхилення його від якості, що приводить до зниження або браку продукції, що випускається. Призупиняти випуск продукції, виконання робіт та надання послуг, при виявленні грубих порушень технології виробництва, охорони праці, техніки безпеки, промислової санітарії і на виробництві, не ефективного або не економічного використання матеріальних ресурсів, що може призвести до фінансово-матеріальних втрат із-за випуску недоброякісної продукції або нещасного випадку на виробництві.
- Усунути від роботи осіб, винних в порушенні виробничої технології, охорони праці, техніки безпеки і протипожежних заходів, а також неефективного або неекономічного використання матеріальних ресурсів.
- Здійснювати адміністративно-суспільний контроль, навчання робочих і інженерно- технічних працівників по охороні праці.
- Представляти інтереси підприємства в державних, приватних, суспільних установах і організаціях, в органах суду, міліції, прокуратури і арбітражу за дорученнями адміністрації.
- Вимагати від підлеглих працівників та виробничих підрозділів своєчасного і правильного ведення технічної документації, надання звітності у встановлені строки.
- Представляти у встановленому порядку підпорядкованих працівників та працівників виробничих підрозділів до матеріального заохочення за зразкову роботу, прояви ініціативи, внесення раціоналізаторських пропозицій та винаходів, а також накладення стягнень та притягнення до відповідальності працівників, які порушили виробничу та трудову дисципліни.
Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Водночас ОСОБА_5 в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, у порушення вимог ст. 1, 2, 17 Конституції України, зрадив українській державі та всьому Українському народові, вчинивши злочин проти основ національної безпеки України за наступних обставин.
Так, 24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов'язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Запорізька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
Згідно з вимогами ст.ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
Всупереч нормам міжнародного гуманітарного права президент російської федерації (далі - рф) володимир путін, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України.
Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил рф, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили часткову окупацію території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
Згідно з указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому неодноразово було продовжено та діє по теперішній час.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Після початку повномасштабної військової агресії рф проти України, війська рф тимчасово окупували територію Мелітопольського району Запорізької області, зокрема 25.02.2022 окупували Мирненську селищну територіальну громаду, де розташоване ДП «Мелітопольський лісгосп» (Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Мирне, вул. Дружби, 4), та розташовані там державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, інші об'єкти, після чого на території Мелітопольського району представники рф почали незаконно формувати органи окупаційної адміністрації рф.
З метою встановлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади на територіях населених пунктів Запорізької області, зокрема Мелітопольського району, представники рф з числа своїх громадян та лояльних до них верств місцевого населення почали формувати незаконні органі лісового господарства, зокрема мовою оригіналу «Государственное предприятие «Мелитопольское лесное хозяйство», для вчинення діянь на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
У свою чергу, ОСОБА_5 , будучи громадянином України, перебуваючи на посаді головного інженера ДП «Мелітопольський лісгосп», використовуючи теоретичні знання і практичні навички, отримані в Україні, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту захоплення та подальшого утримання рф території Мелітопольського району та інших населених пунктів Запорізької області, та усвідомлення проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади рф, бажаючи допомогти окупаційній адміністрації рф та зробити свій особистий внесок для утворення та функціонування на території Запорізької області, зокрема на території Мелітопольського району, системи органів державної влади рф, у тому числі «правоохоронної», з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов'язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, приблизно наприкінці березня 2022 року (більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не надалось за можливе), надавши добровільну згоду на співпрацю з окупаційною владою рф, перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану та почав надавати допомогу окупаційній адміністрації рф, здійснюючи нагляд за користуванням ресурсами від імені та в інтересах ворога.
Так, ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій збройними силами країни-агресора російської федерації, будучи громадянином України та працівником правоохоронного органу - головним інженером ДП «Мелітопольський лісгосп», діючи умисно та добровільно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, добровільно надав згоду представникам країни-агресора російської федерації на свій безперешкодний вступ до незаконно створеного органу «Государственное предприятие «Мелитопольское лесное хозяйство» (мова оригіналу) окупаційної адміністрації рф.
В подальшому, ОСОБА_5 працюючи в органі: «Государственное предприятие «Мелитопольское лесное хозяйство» (мова оригіналу) окупаційної адміністрації рф на посаді «главный инженер» (мова оригіналу), добровільно виконував вказівки і розпорядження керівників від імені та в інтересах окупаційної адміністрації рф, отримуючи за це грошову винагороду від країни-агресора, здійснював схиляння до співпраці у зазначеному створеному окупантами органі, здійснював чергування із підпорядкуванням окупаційній адміністрації рф, у сукупності своїми діями завдаючи шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану, тобто державну зраду.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у державній зраді, а саме у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Так, 15.02.2024 у кримінальному провадженні №62022080010000011 від 20.04.2022 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Складене повідомлення про підозру та повістки про виклик ОСОБА_5 на 26, 27, 28 лютого 2024 року до ТУ ДБР у м. Мелітополі, станом на 17.02.2024 були опубліковані в газеті «Урядовий кур'єр», яка є ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, таким чином відповідно до вимог ст.ст. 111, 135, 136, 278 КПК України було вжито заходів для вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру.
26, 27, 28 лютого 2024 року ОСОБА_5 за викликом до ТУ ДБР у м. Мелітополі не з'явився, про причини неявки не повідомив.
05.03.2024 постановою слідчого підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України підтверджується матеріали провадження.
Орган досудового розслідування вважає, що є підстави для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може здійснити вищезазначені дії.
На підставі зазначеного вище, слідчий, разом з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, звернувся з клопотанням про дозвіл на затримання цього підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання у повному обсязі і послався на обставини, які у ньому викладені.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя доходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання і надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу.
Статтею 188 КПК України встановлено, що прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання слідчого, погоджене із прокурором, оформлене відповідно до вимог ст.188 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження.
Разом із зазначеним клопотанням до суду надійшло клопотання слідчого, погоджене із процесуальним прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у цьому кримінальному провадженні відносно підозрюваного ОСОБА_5 ..
Слідчим суддею встановлено, що 29.03.2022року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 111 КК України (кримінальне провадження №62022080010000011)
15.02.2024 у кримінальному провадженні №62022080010000011 від 20.04.2022 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Складене повідомлення про підозру та повістки про виклик ОСОБА_5 на 26, 27, 28 лютого 2024 року до ТУ ДБР у м. Мелітополі, станом на 17.02.2024 були опубліковані в газеті «Урядовий кур'єр», яка є ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, таким чином відповідно до вимог ст.ст. 111, 135, 136, 278 КПК України було вжито заходів для вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру.
26, 27, 28 лютого 2024 року ОСОБА_5 за викликом до ТУ ДБР у м. Мелітополі не з'явився, про причини неявки не повідомив.
05.03.2024 постановою слідчого підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
В клопотанні слідчого наведені підстави для подання клопотання про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та наведені ризики, передбачені ст. 177 КУпАП, для запобігання яких слідчий просить застосувати цей запобіжний захід.
Враховуючи, що підозрюваний до органу досудового розслідування не з'являється та переховується, слідчий суддя вважає за необхідне надати дозвіл слідчому затримати підозрюваного ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в судовому розгляді клопотання слідчого про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 188, 189, 190 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Надати дозвіл на затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, та його привід до суду для участі в розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах даного кримінального провадження.
Ухвала діє до 12 вересня 2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1