Справа №333/11569/23
Провадження №2/333/1832/24
ЗАОЧНЕ рішення
Іменем України
28 березня 2024 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №333/11569/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення донькою повноліття, посилається на те, що з 26.03.2010 сторони перебувають у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Від шлюбу в позивача та відповідача народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . Шлюб між позивачем та відповідачем не розірвано. Сімейні відносини між позивачкою та відповідачем фактично припинені в березні 2022 року. З того часу позивач з дитиною мешкають окремо від відповідача. Донька проживає разом з позивачем та повністю перебуває на її утриманні, вона одноособово займається її вихованням, лікуванням та освітою. Домовленості про добровільну сплату відповідачем аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 між сторонами не досягнуто. Позивач вказує, що відповідач є працездатним, не має інвалідності та хронічних захворювань, але має на утриманні ще неповнолітню дитину від першого шлюбу - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вважає матеріальне становище відповідача є достатнім для забезпечення належного утримання власної дитини.
Позивач у судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена своєчасно і належним чином, надала суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення по справі.
У судові засідання, призначенні на 26.02.2024 року та 28.03.2024 року, відповідач, будучи належним чином повідомленим судом про час і місце розгляду справи, не з'явився і не повідомив суд про причини неявки. Відзиву з приводу поданої позовної заяви від відповідача або інших клопотань до суду не надходило.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку вищевикладеним, на підставі ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності позивача та відповідача в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.
Суд, вивчивши матеріали справи і дослідивши письмові докази, доходить наступних висновків.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про шлюб виданого 26 березня 2010 року Хортицьким відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, серії НОМЕР_1 , судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 26.03.2010 року (а.с.9).
Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , виданого 26 березня 2010 року Хортицьким відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, сторони є батьками малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).
Судом встановлено, що на даний час дитина проживає з матір'ю.
На підставі ч.2 ст.27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За змістом зазначених норм, будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду. На даний час ніякої домовленості щодо виконання обов'язку утримувати дитину між сторонами не має, договір про сплату аліментів на дитину, в якому було б визначено розмір і строки виплати аліментів, між позивачем і відповідачем не укладався.
Як вбачається з положень Сімейного кодексу України, спір щодо витрат на утримання дитини може містить незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів, так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно (Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2012 року по справі №6-35893св12).
Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
На підставі ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Частиною 1 статті 191 Сімейного кодексу України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Таким чином, у зв'язку із викладеним, аналізуючи зібрані у справі докази та вимоги чинного законодавства, враховуючи обставини справи, а також те, що батьки несуть однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини, виходячи з принципу розумності і справедливості, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги ґрунтуються на законі, підтверджуються зібраними у справі доказами і не порушують прав та інтересів третіх осіб, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Так як задоволена основна вимога позивача, яка була звільнена від сплати судового збору при подачі заяви, з відповідача повинен бути стягнений в дохід держави судовий збір.
Керуючись ч.2 ст.27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст.180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст.10-13, 77-80, 223, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менш, ніж 50% прожиткового мінімуму відповідного віку дитини, починаючи з 29.12.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави в сумі 1073(одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше двох днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду позивачем подається через Комунарський районний суд м. Запоріжжя до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 28.03.2024 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя С.С. Тучков