Справа № 333/2691/24
Провадження № 2-а/333/67/24
Іменем України
27 березня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Ковальова Ю.В., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, третя особа - інспектор відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції у Запорізькій області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Васіліаді Владислав Миколайович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить: - скасувати постанову лейтенанта поліції Васіліаді Владислава Миколайовича УПП в Запорізькій області ДПП, серія ББА №122625, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1020 гривень за порушення ч.1 ст.140 КУпАП.
Відповідно до приписів частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя, дослідивши матеріали адміністративного позову дійшов висновку, що справа не підсудна Комунарському районному суду м. Запоріжжя та підлягає передачі за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, з огляду на наступне.
Як вбачається зі ст..25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Як вбачається з копії паспорту ОСОБА_1 , він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Місцезнаходження відповідача - Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції зазначено за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 96, що є територією Вознесенівського району м. Запоріжжя.
Отже, позивач мав право подати позов або до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, або до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя. Натомість, позивачем подано позов до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з обґрунтування його подання до суду за місцем фактичного проживання позивача, на підтвердження чого до позовної заяви долучена довідка від 21.03.2024 № 32, видана Головою ОСББ «Космічна-101», згідно якої він проживає за адресою: АДРЕСА_2 без реєстрації.
Варто вказати, що в даному випадку фактичне місце проживання позивача без реєстрації не може вважатися місцем проживання позивача "зареєстрованим у встановленому законом порядку" для цілей застосування статті 25 КАС України при визначені підсудності такої справи.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Наведене вище визначення є місцем проживання в приватноправовому розумінні.
Відносини щодо місця проживання фізичної особи в публічно-правовому розумінні регулюються Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 №1382-ІV (далі - Закон №1382-ІV).
У статті 3 Закону №1382-ІV міститься визначення термінів, що вживаються у ньому, зокрема:
місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги;
місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Механізм декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлення форми необхідних для цього документів визначає Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265.
Відповідно до пунктів 3, 4, 5 цього Порядку декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.
Особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його.
Пунктом 46 вказаного Порядку визначено, що посадова особа органу реєстрації в день звернення особи або її законного представника (представника) чи в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг або представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту або даних від органу соціального захисту населення:
приймає рішення про реєстрацію місця проживання (перебування) або про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) особи;
вносить відомості про реєстрацію місця проживання (перебування) до реєстру територіальної громади відповідно до Порядку створення, ведення та адміністрування реєстрів територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 07.02.2022;
формує інформацію про реєстрацію місця проживання (перебування) особи для її передачі до відомчої інформаційної системи ДМС з подальшою передачею інформації до Єдиного державного демографічного реєстру відповідно до Порядку електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами та передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265.
Отже, чинним законодавством передбачено чіткі вимоги до реєстрації особою місця свого проживання чи перебування, та передбачено документи, які підтверджують таку реєстрацію.
Відтак, для застосування положень частини 1 статті 25 КАС України, яка визначає можливість визначення підсудності справи за вибором позивача, необхідною умовою є саме наявність зареєстрованого місця проживання чи перебування позивача. При цьому місце проживання чи перебування фізичної особи має бути зареєстрованим у встановленому законом порядку.
Наведеною нормою не передбачено можливості звернення до суду з позовом за фактичним місцем проживання позивача, не зареєстрованим у встановленому законом порядку.
Враховуючи, що позивач проживає за адресою: АДРЕСА_2 , без реєстрації, така адреса місця проживання не може бути врахована судом в цілях визначення підсудності цієї справи згідно статті 25 КАС України.
З урахуванням викладеного, оскільки зареєстрованим місцем проживання позивача є територія Шевченківського району м. Запоріжжя, справа підлягає передачі за територіальною юрисдикцією до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з ч. 8 ст. 29 КАС України передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Керуючись ст. ст. 20, 29 КАС України, суддя,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, третя особа - інспектор відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції у Запорізькій області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Васіліаді Владислав Миколайович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - передати на розгляд до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Суддя: Ю.В. Ковальова