Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106
тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
Справа № 332/7211/23
Провадження № 1-кп/332/187/24
29 березня 2024 р.м. Запоріжжя
Заводський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
секретаря: ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 62023080100000245 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Оріхівка Лубенського району Полтавської області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, проходить військову службу за мобілізацією на посаді водія 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, -
ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи її на посаді водія 3 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 3 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», діючи умисно, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 16, 28, 29, 30, 31, 32, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 21.10.2023, приблизно о 13:00 год., перебуваючи у місці несення служби, на території тимчасового пункту дислокації 3 аеромобільної роти аеромобільного батальйону ВЧ НОМЕР_2 (Інформація обмежена для запобігання несанкціонованому поширенню інформації про переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчиненому в умовах воєнного або надзвичайного стану), у присутності заступника командира аеромобільного батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_6 , який відповідно до вимог ст. ст. 29, 31, 32 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України є для нього начальником за службовим становищем та військовим званням, та інших військовослужбовців зазначеної військової частини, відкрито відмовився виконувати наказ заступника командира аеромобільного батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_6 , направлений на реалізацію бойового розпорядження командира аеромобільного батальйону ВЧ НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_7 № 85/дск від 21.10.2023 щодо висування на бойові позиції та заміни інших військовослужбовців ВЧ НОМЕР_2 , які виконували бойові завдання на визначених позиціях на околицях АДРЕСА_2 для виконання бойових завдань, направлених на ведення спостереження за противником та здійснення оборони, хоча об'єктивно міг та зобов'язаний був виконати цей наказ начальника.
Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 4 ст. 402 КК України, як непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.
Під час судового розгляду 29.03.2024 між прокурором, якому в порядку ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 і обвинуваченим ОСОБА_5 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_4 , в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, укладена угода про визнання винуватості.
Згідно угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних, для даного кримінального провадження, обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 402 КК України.
Обвинувачений у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди, обвинуваченому буде призначене покарання за ч. 4 ст. 402 КК України, із застосуванням ст. ст. 69, 58 КК України, у виді 2 років обмеження для військовослужбовців з відрахуванням 20 відсотків із суми грошового забезпечення ОСОБА_5 в дохід держави. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
В судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений та захист в судовому засіданні також просили угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідні до угоди зобов'язання.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
Керуючись ст. ст. 314, 369, 373, 374, 376, 474, 475 КПК України,
Затвердити у кримінальному провадженні № 62023080100000245 угоду про визнання винуватості від 29.03.2024, укладену між прокурором ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, призначивши покарання, із застосуванням ст. ст. 69, 58 КК України, у виді 2 років службового обмеження для військовослужбовців з відрахуванням в дохід держави 20 відсотків із суми грошового забезпечення засудженого.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд міста Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1