Справа № 308/18945/23
28 березня 2024 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Хамник М.М.,
за участі секретаря судового засідання Гефнер К.-С.Л.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №308/18945/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, укладений 26 листопада 2016 року, зареєстрований Виконавчим комітетом Кам'яницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про що зроблено відповідний актовий запис за №188, видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , та стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 6000 грн щомісячно, починаючи з моменту звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Свої позовні вимоги позивачка мотивує тим, що протягом двох останніх років відносини з відповідачем поступово погіршувались, в результаті чого в них зникло взаєморозуміння. У позивача та відповідача відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя. На підставі цього у сім'ї часто відбувались сварки, що призвело до втрати почуття любові та поваги один до одного. Разом не проживають вже більше одного року, спільного господарства не ведуть, сімейного життя та шлюбних стосунків не підтримують. Примирення не дало ніякого результату. Подальше сумісне життя, примирення з відповідачем та збереження сім'ї є неможливим. Також зазначає, що відповідач з дитиною не спілкується, коштів на її утримання не надає.
Ухвалою суду від 09.11.2023 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання позивачка не з'явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить такі задовольнити. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач до суду повторно не з'явився. Повідомлявся шляхом надсилання повістки на адресу його зареєстрованого місця проживання, оскільки до суду було повернуто рекомендовані повідомлення з відміткою про невручення адресату за закінченням терміну зберігання.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України.
На підставі наявних у справі доказів та зі згоди позивачки, суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
26 листопада 2016 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 укладено шлюб, який зареєстровано Виконавчим комітетом Кам'яницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про що зроблено відповідний актовий запис за №188, видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Прізвища після одруження: чоловіка - ОСОБА_4 , дружини - ОСОБА_5 .
У шлюбі у подружжя народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області 05.05.2017 року, серії НОМЕР_2 , про що в книзі реєстрацій зроблено відповідний актовий запис №526.
Щодо вимоги про розірвання шлюбу.
Згідно зі ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею 5 Протоколу №7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Частиною 3 статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст.110 СК України).
Частина 2 статті 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як визначено ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що між сторонами існує непорозуміння та суперечки, спільне проживання стало неможливим, обоє втратили почуття взаємної любові, поваги один до одного та дружби між ними. Відносини між подружжям зіпсовані, проживають кожен своїм особистим життям, спільне господарство не ведуть, внаслідок чого спільне життя і збереження шлюбу є неможливими. Сторони не підтримують шлюбних відносин, такі фактично припинились.
Отже, причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, а після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
Судом встановлено, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з позивачкою - ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні.
Статтею 8 ЗУ «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до положень ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до положень Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними та чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховуються судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Як зазначено у ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При цьому мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Положеннями ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи пасивну поведінку відповідача щодо здійснення ним процесуальних прав, суд вирішує спір на основі наявних доказів, беручи до уваги відсутність доказів про те, що відповідач має незадовільний стан здоров'я, інших утриманців чи будь-які інші причини неможливості надавати матеріальну допомогу на утримання сина.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, які підлягають стягненню, керуючись принципом розумності і справедливості, враховуючи обставини передбачені ст.182 СК України, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягувати аліменти на утримання дитини, в твердій грошовій сумі в розмірі 6000 грн (шість тисяч грн.) щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позову до суду - 02.11.2023 і до досягнення дитиною повноліття, оскільки саме такий розмір аліментів, на переконання суду, є об'єктивним з огляду на вимоги закону щодо прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та обов'язку обох батьків їх утримувати та відповідатиме реальним потребам дітей, а також матеріальному становищу сторін у справі.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити дане рішення суду до негайного виконання у межах сплати платежу аліментів за один місяць.
З урахуванням повного задоволення позовних вимог в частині вимог про розірвання шлюбу судовий збір в розмірі 1211,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Також з відповідача підлягає стягненню в дохід Державного бюджету судовий збір в розмірі 1211,00 грн. за позовну вимогу про стягнення аліментів.
Керуючись ст.ст.12,13,133,137,141,247,258,259,263-265,268,430 ЦПК України, ст.ст.24,56,104, 105,110,160,161,180-184,191СК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, - задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований Виконавчим комітетом Кам'яницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про що зроблено відповідний актовий запис за №188, видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження, видане Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області 05.05.2017 року, серія НОМЕР_2 ) у розмірі 6000 (шість тисяч гривень), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20коп у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Стягнути із ОСОБА_2 в дохід Державного бюджету 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20коп за позовну вимогу про стягнення аліментів.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Закарпатського апеляційного суду до або через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , інші засоби зв'язку - відсутні.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , інші засоби зв'язку - відсутні.
Повне рішення складено 29.03.2024.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М. Хамник