Справа №:755/5443/24
Провадження №: 4-с/755/51/24
"29" березня 2024 р. м. Київ
Дніпровський районний суд міста Києва у складі: головуючого - судді САВЛУК Т.В., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження - головний державний виконавець Святошинського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального Управління юстиції (м.Київ) Личик Юрія Миколайовича , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов'язати вчинити певні дії,
19 березня 2024 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку, направив на адресу Дніпровського районного суду міста Києва скаргу на дії головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального Управління юстиції (м.Київ) Личик Юрія Миколайовича.
27 березня 2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано в провадження судді Дніпровського районного суду міста Києва Савлук Т.В.
Вивчивши матеріали поданої до суду скарги на дії державного виконавця та долучені до неї документи на предмет дотримання вимог цивільного процесуального законодавства при зверненні до суду, суддя приходить до наступних висновків.
За змістом положень частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Таким чином, зазначені скарги щодо виконання рішень, ухвал місцевих загальних судів, які винесені відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства, мають розглядатись в порядку визначеному ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України.
Як роз'яснено у п.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями Цивільного процесуального кодексу України, та містити відомості, зазначені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону про виконавче провадження, зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:
1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;
2) повне найменування (прізвище, ім'я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім'я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);
4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.
Положенням ч. 2 ст. 12 ЦПК України передбачено, що всі учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків передбачених законом.
Згідно з ч. 1, 2, 8 ст. 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця надійшла на адресу суду засобами поштового зв'язку, скарга виготовлена за допомогою копіювальної техніки та не містить оригінального підпису суб'єкта звернення - скаржника ОСОБА_1 та /або його уповноваженого представника.
Відповідно до положень ч. 9 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Згідно з абзацем першого ч. 8 ст. 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 травня 2022 року у справі № 205/5252/19 (провадження № 61-1125св22) викладено висновок, що суд може дійти висновку щодо наявності або відсутності електронного підпису на документі на підставі протоколу створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису.
Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення статті 185 Цивільного процесуального кодексу України.
Заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. (п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України)
За встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення поданої від імені ОСОБА_1 скарги на дії державного виконавця, оскільки скарга не сформована в системі «Електронний суд», надійшла до суду засобами поштового зв'язку та не містить рукописного підпису заявника на паперовій формі звернення (скарга подана як ксерокопія основного документу), а тому відсутні підстави вважати, що такий документ оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України, що зумовлює застосування наслідків передбачених п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Враховуючи викладене та керуючись статями статтями 10, 185, 260, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Скаргу ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження - головний державний виконавець Святошинського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального Управління юстиції (м.Київ) Личик Юрія Миколайовича , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов'язати вчинити певні дії, - повернути суб'єкту звернення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.