Номер провадження 2/754/1017/24
Справа №755/2473/23
Іменем України
22 березня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Таран Н.Г.
секретаря судового засідання Довгань Г.А.
за участі прокурора Одуденко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі цивільну справу за позовом Керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів,
У лютому 2023 року керівник Деснянської окружної прокуратури м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, в якому просив стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України та бюджету міста Києва шкоду, заподіяну адміністративним правопорушенням у розмірі 12 716,00 грн та на користь Київської міської прокуратури судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що Деснянською окружною прокуратурою міста Києва при виконанні повноважень встановлено порушення інтересів держави та наявність шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням навколишньому середовищу, яка не відшкодована. Головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибохоронний патруль» Управління Державного агенства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київської області Яць Ю.В. 06.09.2022 року виявлено правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 85 КУпАП, а саме: ОСОБА_2 перебуваючи о 05:30 год. На річці Десенка, протока Канівського водосховища в Деснянському районі м. Києва, грубо порушуючи правила рибальства, здійснював вилов риби з дерев'яного човна забороненим знаряддям лову: сіткою з ліски в кількості 1 шт., при цьому здійснив вилов риби: лящ - 1 шт., синець - 1 шт., карась - 6 шт., загальною вагою 1 кг., що є порушенням ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, чим завдав збитки рибному господарству України на суму 12 716,00 грн., тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП. За результатами виявленого правопорушення складено протокол №014382 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, а також складено протокол огляду та вилучення речей від 06.09.2022 року.
Відповідно до такс обчислення розміру відшкодування шкоди проведено розрахунок матеріальної шкоди, відповідно до якого загальна сума матеріальної шкоди рибному господарству складає 12 716,00 грн, а саме: лящ 1 шт. по 1 649,00 грн - 1 649,00 грн., синець 1 шт. по 1 581,00 грн - 1 581,00 грн. та карась 1шт. -1 581,00 грн. - 9 486,00 грн.
Постановою Деснянського районного суду м.Києва від 05.10.2022 року у справі № 754/8158/22 ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності за вчинення вищевказаного адміністративного правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу 340,00 грн з конфіскацією вилученого знаряддя та без конфіскації засобів правопорушення, яка оскаржена відповідачем не була. ОСОБА_2 завдана шкода територіальній громаді м.Києва у розмірі 12 716,00 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28.09.2023 року цивільну справу №755/2473/23 за позовом керівника Деснянської окружної прокуратури м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів передано за підсудністю на розгляд до Деснянського районного суду м. Києва.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 10.11.2023 року справу відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судовому засіданні представник позивача Одуденко А.В. позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, вказаних в позовній заяві та просила задовольнити їх.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п'ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.
Суд, керуючись вимогами ст.ст.130, 280 ЦПК України вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення.
Заслухавши учасника процесу та дослідивши докази в справі у їх сукупності, заслухавши думку представника позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що Деснянською окружною прокуратурою м.Києва встановлено порушення інтересів держави, яка в порядку ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" звернулась з листом до Київської міської ради та Державного агенства меліорації та рибного господарства України.
Деснянською окружною прокуратурою міста Києва при виконанні повноважень встановлено порушення інтересів держави та наявність шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням навколишньому середовищу, яка не відшкодована. Головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибохоронний патруль» Управління Державного агенства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київської області Яць Ю.В. 06.09.2022 року виявлено правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 85 КУпАП, а саме: ОСОБА_2 перебуваючи о 05:30 год. На річці Десенка, протока Канівського водосховища в Деснянському районі м. Києва, грубо порушуючи правила рибальства, здійснював вилов риби з дерев'яного човна забороненим знаряддям лову: сіткою з ліски в кількості 1 шт., при цьому здійснив вилов риби: лящ - 1 шт., синець - 1 шт., карась - 6 шт., загальною вагою 1 кг., що є порушенням ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, чим завдав збитки рибному господарству України на суму 12 716,00 грн., тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП. За результатами виявленого правопорушення складено протокол №014382 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, а також складено протокол огляду та вилучення речей від 06.09.2022 року.
Відповідно до такс обчислення розміру відшкодування шкоди проведено розрахунок матеріальної шкоди, відповідно до якого загальна сума матеріальної шкоди рибному господарству складає 12 716,00 грн, а саме: лящ 1 шт. по 1 649,00 грн - 1 649,00 грн., синець 1 шт. по 1 581,00 грн - 1 581,00 грн. та карась 1шт. -1 581,00 грн. - 9 486,00 грн.
Постановою Деснянського районного суду м.Києва від 05.10.2022 року у справі № 754/8158/22 ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності за вчинення вищевказаного адміністративного правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу 340,00 грн з конфіскацією вилученого знаряддя та без конфіскації засобів правопорушення, яка оскаржена відповідачем не була. ОСОБА_2 завдана шкода територіальній громаді м.Києва у розмірі 12 716,00 грн.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Вирок, ухвала, постанова суду є преюдиційним лише щодо вказаних обставин, а не щодо того, кому завдано шкоди, тобто державі в особі якого органу.
У даному випадку ОСОБА_2 завдана шкода територіальній громаді міста Києва.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об'єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.
В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об'єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.
Згідно із п. 9 «Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.1998 №1126, вимоги щодо здійснення любительського і спортивного рибальства та застосування знарядь і способів лову (добування), норми, заборонені місця і його терміни, встановлюються правилами любительського і спортивного рибальства за басейно-територіальним принципом, які затверджуються Мінагрополітики за поданням Держрибагентства, за погодженням з Міндовкіллям.
Відповідно до п. 3.15 «Правил любительського та спортивного рибальства» забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.
Окрім того, згідно з п. 2 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 33 від 18.03.1999, сітки відносяться до промислових знарядь лову.
Згідно приписів статті 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку і розмірах, встановлених законодавством.
Згідно із частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодування за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.
З огляду на викладене шкода у сумі 12 716,00 грн була спричинена державі з вини ОСОБА_2 внаслідок скоєного ним адміністративного правопорушення, що встановлено постановою суду, яка набрала законної сили та є обов'язковою для суду при розгляді даної справи.
Відповідно до п. 6.1, 6.3 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999, особи, винні в порушенні Правил, несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку. Застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення Правил.
Згідно ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
За приписами ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об'єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.
З наведеного вбачається, що природні ресурси (в тому числі водні біоресурси), які відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, права власника (володіння, користування, розпоряджання) щодо яких, від імені Українського народу, здійснюють органи місцевого самоврядування, як юридичні особи, є майном певної територіальної громади.
Таким чином, шкода, завдана внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, повинна бути відшкодована відповідній місцевій раді.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 324 ЦК України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.
Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.
Згідно ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції, зокрема здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Місцеві ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до цього та інших законів України.
В силу положень ст.ст. 1, 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про столицю України - місто- герой Київ» Київська міська рада є представницьким органом місцевого самоврядування у місті Києві.
Шкода, завдана ОСОБА_2 не сплачена.
Враховуючи вищевикладене, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних правовідносинах, є Київська міська рада, яка в силу указаних вимог закону зобов'язана діяти в інтересах всіх мешканців міста Києва та на захист інтересів територіальної громади.
За змістом пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених Законом.
Відповідно до ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
За ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Вказаним нормам кореспондують відповідні приписи Цивільного процесуального кодексу України. Так, згідно з ч. 4 ст. 56 цього Кодексу прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 324 ЦК України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.
Зі змісту ст.ст. 140, 142, 143 Конституції України, ст.ст. 6, 9, 18 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», ст.ст. 1, 2, 4, 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вбачається, що державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, правомочності власника щодо якої від імені та виключно в інтересах територіальної громади виконує відповідна рада.
Зокрема, відповідно до ст.ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обов'язком органу місцевого самоврядування є здійснення в інтересах територіальної громади та від її імені права суб'єкта комунальної власності.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 806/1000/17, від 17.10.2018 у справі №910/11919/17, від 08.02.2019 у справі№ 915/20/18, від 19.03.2019 у справі №925/1381/16.
В даному випадку порушення інтересів держави полягає у завданні шкоди правам та законним інтересам територіальної громади міста Києва, несплата заподіяної шкоди призводить до недоотримання бюджетних надходжень як до державного, так і до місцевого бюджетів, що негативно позначається на здійсненні природоохоронних заходів, підвищенні екологічної безпеки громадян та покращенні стану довкілля в Україні.
Окрім того, відповідно до ст. ст. 50, 66 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Правопорушення проти довкілля посягають на суспільні відносини у сфері конституційного права громадян на безпечне довкілля, а також у сфері охорони, використання, збереження і відтворення природних ресурсів, запобігання й усунення негативного впливу господарської та іншої діяльності людини на навколишнє природне середовище.
Крім того, надавши прокурору повноваження представництва, законодавець насамперед визначив можливість органам прокуратури захищати державні інтереси, а тому порушення інтересів територіальної громади є безумовною підставою для вжиття заходів реагування в порядку ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Отже, порушення прав Українського народу (територіальної громади), який є невід'ємною частиною держави, беззаперечно свідчить про порушення державних інтересів, оскільки таке порушення суперечить конституційному обов'язку держави щодо забезпечення прав людини.
Відтак, в силу норм ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» обов'язком прокурора є захист інтересів держави, у тому числі територіальної громади.
На території міста Києва правомочності власника водних об'єктів від імені територіальної громади здійснює Київська міська рада.
Відповідно до ст. 18-2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Управлінням державного агенства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київської області листом від 23.12.2022 повідомило, що в даному випадку шкода, завдана ОСОБА_2 повинна бути відшкодована відповідній місцевій раді, в даному випадку Київській міській раді.
Таким чином, Київська міська рада, будучи обізнаною про порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, з позовом до суду не звернулась.
При цьому, сам факт незвернення до суду Київською міською радою з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави.
Аналогічну позицію викладено у постановах Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 362/1038/17, від 23.01.2019 у справі № 817/108/16, від 30.10.2019 року у справі № 761/22556/18, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, від 26.05.2020 №912/2385/18.
Деснянська окружна прокуратура м.Києва в порядку ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» повідомила Київську міську раду, що ними прийнято рішення про представництво інтересів держави в особі Київської міської ради шляхом звернення до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої адміністративним правопорушенням на суму 12 716,00 грн в інтересах держави.
Згідно ч. 1, п. 6 ч.2 ст.47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Одним з джерел формування таких місцевих фондів є частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
За п. 7 ч. З ст. 29 Бюджетного кодексу України визначено, що джерелами Нормування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) є ЗО відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовище внаслідок господарської та іншої діяльності.
Таким чином, збитки, завдані відповідачем навколишньому природному середовищу, підлягають стягненню на користь Державного бюджету України та бюджету міста Києва, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача - 2684,00 грн. судового збору.
Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України - 30% та бюджету міста Києва - 70% шкоду завдану внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних ресурсів в сумі 12716,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Київської міської прокуратури понесені судові витрати зі сплати судового збору 2684,00 грн. фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 інфляційні втрати та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 8061,37 грн., сплачену суму судового збору в сумі 1073,60 грн. та частково суму сплачених витрат на правову допомогу - в розмірі 2000,00 грн..
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його постановив за письмовою заявою відповідача, поданою у відповідності до вимог ст.. 285 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Сторони по справі:
Позивач: Керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва (код ЄДРПОУ 2910019, місцезнаходження: 02224, м. Київ, вул.. Каштанова, 9) в інтересах держави в особі Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141, місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул.. Хрещатик, 36)
Відповідач: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 )
Повний текст рішення складено 29.04.2024 року.
Суддя: Н.Г.Таран