Номер провадження 2/754/969/24
Справа №
Іменем України
Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Таран Н.Г.
секретаря судового засідання Довгань Г.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми боргу,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних від простроченої суми боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 09.11.2021 по справі № 754/6897/21 стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти у сумі 17 350,00 грн. та 908,00 грн. судового збору. 21.02.2022 постановою Київського апеляційного суду, апеляційну скаргу позивача задоволено частково, заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 09.11.2021 в частині відмови у стягненні витрат на правову допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнути з ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 3 457,80 грн. 13.07.2022 додатковою постановою Київського апеляційного суду, якою заяву ФОП ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 544,80 грн. На виконання вищевказаного рішення судом видано виконавчі листи№ 754/6897/21 від 29.06.2022. 06.10.2022 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Семеновим Р.А. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 70007664, 70007903, 69714588 про стягнення з ОСОБА_2 завдані збитки в порядку регресу в розмірі 17 350,00 грн., судовий збір у розмірі 908, 00 та 544,80 грн., 3 457,80 грн. витрати на правову допомогу, а разом - 22 260,60. Відповідач не виконував судове рішення в добровільному порядку, аж до 26.10.2023 поки приватним виконавцем Семеновим Р.А. не було списано дану заборгованість з рахунків відповідача, тобто борг відповідачем відшкодований 26.10.2023.
Оскільки відповідач порушив грошове зобов'язання з виплати боргу, тому за період з 09.11.2021 по 26.10.2023 у позивача виникло повторне право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних. У зв'язку із чим позивач просить стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 8 061,37 грн, з яких: 1 250,19 грн. три відсотки річних та 6 811,18 грн. інфляційні втрати.
Ухвалою суду від 07.11.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом (повідомленням) сторін.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.
Відтак, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).
Крім того, оскільки розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступних висновків.
Так, судом встановлено, що заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 09.11.2021 по справі № 754/6897/21 стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти у сумі 17 350,00 грн. та 908,00 грн. судового збору.
21.02.2022 постановою Київського апеляційного суду, апеляційну скаргу позивача задоволено частково, заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 09.11.2021 в частині відмови у стягненні витрат на правову допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнути з ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 3 457,80 грн.
13.07.2022 додатковою постановою Київського апеляційного суду, якою заяву ФОП ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 544,80 грн.
На виконання вищевказаного рішення судом видано виконавчі листи№ 754/6897/21 від 29.06.2022 року.
06.10.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Семеновим Р.А. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 70007664, 70007903, 69714588 про стягнення з ОСОБА_2 завдані збитки в порядку регресу в розмірі 17 350,00 грн., судовий збір у розмірі 908, 00 та 544,80 грн., 3 457,80 грн. витрати на правову допомогу, а разом - 22 260,60 грн..
Оскільки відповідач порушив грошове зобов'язання з виплати боргу, тому за період з 09.11.2021 по 26.10.2023 у позивача виникло повторне право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних у розмірі 8 061,37 грн, з яких: 1 250,19 грн. три відсотки річних та 6 811,18 грн. інфляційні втрати.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.
Частиною першої статті 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, так як виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за час прострочення.
Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Таким чином, враховуючи наведене, а також право кредитора вимагати сплати нарахованих інфляційних втрат на суму боргу та трьох відсотків річних, яке є способами захисту його майнового права та інтересу, відповідно до наданих позивачем розрахунків, грошові кошти у загальному розмірі 8 061,37 грн, з яких: 1 250,19 грн. три відсотки річних та 6 811,18 грн. інфляційні втрати, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвокат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Крім того, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та адвокатським обєднанням "АДВОКАТУС" було укладено договір про надання правової допомоги № №01/04 від 01.04.2021 року та Додаткову Угоду №2 від 15.04.2021 року, в яких позивачем та адвокатом було погоджено, що: сторони погодили, що адвокат бере на себе зобов'язання від імені та в інтересах позивача щодо надання правової допомоги у даній справі. Погоджено розмір гонорару, за забезпечення адвокатом судового представництва позивача в суді першої інстанції або у відповідному суді апеляційної інстанції чи у суді касаційної інстанції. Тарифікація від однієї години. Позмвач на підтвердження надання правової допомоги також надав детальний опис робіт та квитанції про оплату наданих послуг на суму 10900,00 грн.
Відповідно до ст. 141 Цивільно-процесуального кодексу України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Досліджуючи надані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, задоволення позовних вимог, співмірність із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи- суд дійшов висновку, що наданих доказів достатньо для компенсації позивачу розміру витрат на правничу допомогу та факту надання адвокатом професійної правничої допомоги у даній справі в розмірі 2000,00 грн., тобто клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 78, 81, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд
Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми боргу- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 інфляційні втрати та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 8061,37 грн., сплачену суму судового збору в сумі 1073,60 грн. та частково суму сплачених витрат на правову допомогу - в розмірі 2000,00 грн..
В іншій частині вимог про відшкодування витрат на правову допомогу - відмовити.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його постановив за письмовою заявою відповідача, поданою у відповідності до вимог ст.. 285 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Сторони по справі:
Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 )
Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 )
Повний текст рішення складено 29.03.2024 року.
Суддя: Н.Г.Таран