02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/5956/24
провадження № 2-з/753/69/24
"27" березня 2024 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Каліушко Ф.А., вивчивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви
22.03.2024 ОСОБА_1 сформував в системі «Електронний суд» заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Вказана заява обгрунтована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 30.06.2017 було розірвано. За час перебування у шлюбі сторони за спільні сумісні кошти придбали: - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , ринкова вартість якої 1 220 931 грн.; - однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , ринкова вартість якої 1 330 586 грн.; - однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , ринкова вартість якої 1 320 608 грн. Окрім того, 05.02.2016 ОСОБА_2 за спільним рішенням з ОСОБА_1 , з метою захисту сумісних накопичених коштів від інфляції, уклала з ТОВ «ФК «Житло-Капітал» договір №45-0502/2016-3 про участь у фонді фінансування будівництва. Обє'ктом інвестування було визначено квартиру АДРЕСА_4 . 06.02.2016 ОСОБА_2 (на той час ОСОБА_3 ) передала ТОВ «ФК «Житло-Капітал» спільні сумісні кошти подружжя у сумі 670 005,00 грн. - за фінансування об'єкту інвестування та 2 680,02 грн. - за управління майном. Так, після розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , остання без узгодження з ОСОБА_1 , шляхом укладення з ТОВ «ФК «Житло-Капітал» угоди №1 про розірвання договору про участь у ФФБ від 05.02.2016 за №45-0502/2016-3 відмовилась від майнових прав на нерухоме майно, сплативши за спільні кошти колишнього подружжя 5% штрафу за дострокове розірвання договору та отримала від Товариства кошти у розмірі 636 504,75 грн. Враховуючи те, що після розірвання шлюбу сторони не дійшли згоди щодо поділу майна, ОСОБА_2 звернулась з позовом до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, а в подальшому ОСОБА_1 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, який ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 11.07.2023, залишеної без змін постановою Київського апеляційного суду від 27.02.2024, залишено без розгляду. Окрім того, постановою Київського апеляційного суду від 05.03.2024 визнано за ОСОБА_1 право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_5 та право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_6 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 50% часток у статутному капіталі ТОВ «Календула». Визнано за ОСОБА_2 право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_7 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на 50% часток у статутному капіталі ТОВ «Календула». Враховуючи те, що ОСОБА_1 планує ініціювати позов до Голосіївського районного суду м. Києва до ОСОБА_2 про відшкодування збитків щодо недоотриманого прибутку та відшкодування моральної шкоди, останній звернувся з даною заявою до суду та просить у якості забезпечення позову накласти арешт на однокімнатну квартиру АДРЕСА_8 , та яка на праві власності належить ОСОБА_2 .
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Звертаючись з даною заявою до суду заявником подано клопотання про звільнення його від сплати судового збору з посиланням на ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд, розглянувши вищевказане клопотання з доданими до нього документами, а також враховуючи те, що звільнення особи від сплати судового збору є правом суду, а не обов'язком, відмовляє у його задоволенні, оскільки до заяви не додано будь-яких належних та допустимих доказів щодо скрутного майнового стану заявника, у зв'язку із чим правові підстави для задоволення даного клопотання відсутні.
За приписом ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Водночас, правовими нормами цивільного процесуального законодавства, зокрема Главою 10 ЦПК України, яка регулює його положення щодо забезпечення позову, не передбачено можливості суду залишення заяви про забезпечення позову без руху з підстав наявності в ній недоліків у вигляді несплати судового збору, навіть у випадку відмови у задоволенні клопотання про звільнення від його сплати.
Натомість, ч. 9 ст. 185 ЦПК України встановлено, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
Отже, з огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про повернення заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявнику.
При цьому, суд роз'яснює заявнику, що повернення заяви не позбавляє права на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позву в порядку встановленому ЦПК України.
На підставі наведеного та керуючись стст. 149, 151, 152, 153 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СУДДЯ КАЛІУШКО Ф.А.