Справа № 718/479/24
Провадження 2/718/73/24
"27" березня 2024 р. року м.Кіцмань Чернівецька область
Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді Мінів О.І.
секретаря судових засідань Анучкіної О.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, в залі суду м. Кіцмань цивільну справу № 718/479/24 за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації та фактичного проживання: АДРЕСА_3 ) про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та на утримання матері до досягнення дитиною трьох років,-
Стислий виклад позиції позивача.
ОСОБА_1 08.02.2024 звернулася до Кіцманського районного суду Чернівецької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та на утримання матері до досягнення дитиною трьох років.
Свої вимоги мотивує тим, що позивачка перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 . Від цих відносин у них народилися діти - дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказує, що діти проживають разом із нею та знаходяться на її утриманні. Відповідач життям дітей не цікавиться, не приділяє їм належної батьківської уваги, є здоровою, працездатною особою та має можливість надавати матеріальну допомогу, так як він інших утриманців не має, тому просить суд, з посиланням на відповідні правові норми, стягувати з ОСОБА_2 аліменти на її користь, на утримання малолітніх дітей у твердій грошовій сумі в розмірі по 2 000 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму щомісячно до їх повноліття, на кожну дитину, починаючи стягнення з дня подачі заяви до суду.
Крім цього, вказує на те, що вона не працює, так як здійснює догляд за дітьми, зокрема за сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ним трьох років, і вона самостійно не в змозі забезпечити дітей всім необхідним, а тому просить стягувати з відповідача аліменти на його утримання у твердій грошовій сумі в розмірі по 1 500 грн. щомісячно і до досягнення сином ОСОБА_5 трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відзив на позовну заяву відповідачем у встановлений судом термін не подано.
Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи.
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12.02.2024 вказану вище позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Засідання призначено на 04.03.2024, яке відкладалось 27.03.2024 (а.с.13).
Заходів спрямованих на забезпечення доказів не вживалось, як і заходів забезпечення позову.
Зупинення і поновлення провадження не здійснювалося.
Клопотань про відкладення судового засідання від учасників справи не надходило.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, скерувала 01.03.2024 на адресу суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без її участі. Погоджується на заочний розгляд справи (а.с.14)
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, 27.03.2024 на адресу суду скерував заяву в якій позов визнає частково, не заперечує щодо стягнення аліментів на утримання дітей в розмірі по 1500 грн. на кожну дитину та на утримання позивачки до досягнення дитиною трьох років в розмірі 800 грн. Просить розгляд справи проводити за його відсутності.
Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних в суду матеріалів.
Згідно положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.
Суд, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності,ухвалюючи рішення відповідно до вимог ст.263 ЦПК України, дійшов висновку, що позов слід задовольнити виходячи з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Ставчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецькій області 29.11.2021 (а.с.8)
Також, судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Ставчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецькій області 14.12.2022 (а.с.9)
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї № 09/05 від 24.01.2024, виданого виконавчим комітетом Кліводинського старостинського округу Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_1 , 2005 р. н. проживає разом із малолітніми дітьми ОСОБА_3 , 2021 р. н. та ОСОБА_4 , 2022 р. н. без реєстрації в АДРЕСА_2 . Зі слів заявниці, бабусі, сусідів, діти перебувають на утриманні матері. Заявниця з батьком дітей ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі не перебувала (а.с.10)
Норми права, які застосував суд.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно ч.2 ст.51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з ч. 3 ст. 11, ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її стан здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.ст. 180, 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Пунктом 17 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»№3 від 15.05.2006 року роз'яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Розмір аліментів установлюється судом, виходячи з обставин кожної конкретної справи, та може бути визначений у частці від доходу або твердій грошовій сумі (ст.ст.183, 184 СК).
Статтею 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 192 СК України).
Мотиви застосування та оцінка суду.
Отже, обов'язок батьків утримувати свою дитину не припиняється із розірванням шлюбу. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними та чи є в них кошти, достатні для надання утримання, вказані обставини лише враховуються судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Разом з тим, суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Таким чином, визначаючи належний до стягнення з відповідача розмір аліментів, суд виходить з того, що відповідач є здоровою особою та працездатним, враховуючи при цьому право дитини (сина та доньки) на достатній рівень життя, з урахуванням обов'язку обох батьків утримувати своїх дітей, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, а з відповідача слід стягувати аліменти на користь позивачки, на утримання неповнолітніх дітей (їх сина та доньки) в твердій грошовій сумі у розмірі по 1500 (одній тисячі п'ятсот) гривень, але не менше 50 (п'ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на кожну дитину, що відповідатиме вимогам закону та не порушуватиме прав як позивача так і відповідача.
Суд вважає, що оскільки відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини, то саме такий розмір аліментів сприятиме матеріальному забезпеченню дітей, та створенню належних умов їх фізичного, духовного, інтелектуального, культурного та соціального розвитку.
Крім того, Частиною 2 статті 84 Сімейного кодексу України передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Згідно статті 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Відповідно до статті 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Отже, у зв'язку із частковим визнанням відповідачем позову, суд вважає необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 800 грн., щомісячно до досягнення сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Датою подачі позову є 08.02.2024.
Згідно ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення щодо стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог щодо стягнення аліментів на утримання дітей та дружини, судові витрати по справі, що складаються з витрат на сплату судового збору у розмірі 1211,20 гривень, від сплати яких позивачка була звільнена при подачі позову, на підставі п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», - підлягають стягненню з відповідача.
На підставі ст. 51 Конституції України, ст.ст. 141, 180-182, 183, 191Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81-82, 133, 141,211, 247, 263-265, 267-268, 273, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та на утримання матері до досягнення дитиною трьох років - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , аліменти на утримання дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі у розмірі по 1500 (одній тисячі п'ятсот) гривень, але не менше 50 (п'ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на кожну дитину, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду, тобто з 08.02.2024 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі у розмірі 800 (вісімсот) гривень щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду, тобто з 08.02.2024 року і до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць звернути до негайного виконання.
Судове рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації та фактичного проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя: О.І. Мінів