Справа № 703/1390/24
1-кс/703/311/24
28 березня 2024 року м. Сміла
Слідчий суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , т.в.о. застапника начальника СВ ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Сміла клопотання т.в.о. заступника начальника СВ відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене процесуальним керівником - прокурором Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні від 27.03.2024 під №12024250350000294 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ватутіне Черкаської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, пенсіонера, неодруженого, утриманців не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
затриманого у порядку ст. 208 КПК України 27.03.2024 о 08 год. 20 хв. (час фактичного затримання 07 год. 25 хв.),
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України,
установив:
Т.в.о. заступника начальника СВ відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, визначити розмір застави у межах 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 гривень та покласти на ОСОБА_6 , у разі внесення застави, обов'язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.
Клопотання обґрунтовує тим, що в провадженні СВ відділу поліції №2 Черкаського ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування №12024250350000294 від 27 березня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, в ході проведення досудового слідства у якому встановлено, що ОСОБА_6 27 березня 2024 року близько 06 години 30 хвилин, перебуваючи в приміщенні залізничного вокзалу ст.ім.Т.Шевченка, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, умисно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з особливою зухвалістю, безпричинно, наніс ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заздалегідь заготовленим ножем один удар в область грудної клітини справа, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді ножового поранення грудної клітини справа, різаних ран передньої поверхні шиї, 3-го пальця правої кисті.
27 березня 2024 року, з врахуванням зібраних у кримінальному провадженні доказів, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, а саме хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмета заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, та приймаючи до уваги те, що встановлено наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: перебуваючи на волі, під тягарем кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду; може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, які ще не допитані, шляхом їх залякування, підкупу; може вчиняти інше кримінальне правопорушення, а тому жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, в зв'язку з чим т.в.о. заступника начальника СВ, за погодженням з прокурором, звернулася до слідчого судді з даним клопотанням.
Прокурор ОСОБА_3 та т.в.о. заступника начальника СВ ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання підтримали та зазначили, що на даному етапі слідства зібрано достатньо доказів для обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України. При цьому, з огляду на існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування та суду; може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; можливість вчинення інших кримінальних правопорушень, а також особу підозрюваного, який місця проживання на території, де проводиться досудове розслідування не має, може, на їх думку, вчинити протиправні дії, вважають, що будь-який з більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного. При цьому зазначили, що з огляду на невеликий проміжок часу, який минув з часу кримінального правопорушення, у вчинення якого підозрюється ОСОБА_6 , та затримання останнього в порядку ст.208 КПК України, органом досудового розслідування не зібрано матеріалів, які б характеризували підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначив, що заперечив проти задоволення клопотання та просив застосувати щодо нього запобіжний захід у виді домашнього арешту, при цьому зазначив, що має постійне місце проживання, а саме: АДРЕСА_2 , де проживає разом зі своєю донькою та її чоловіком. Зобов'язався з'являтися до слідчого та прокурора з першою вимогою.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що органом досудового розслідування не доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Вказав, що підозрюваний ОСОБА_6 має постійне місце проживання, у зв'язку з чим просив у задоволенні клопотання т.в.о. заступника начальника СВ відмовити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
За клопотання сторони захисту, під час судового розгляду як свідка було допитано ОСОБА_8 , яка вказала, що проживає за адресою: АДРЕСА_4 , та працює асистентом вчителя. Підозрюваний ОСОБА_6 є її дідусем. Запевнила, що підозрюваний ОСОБА_6 протягом останніх п'яти років постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом з її батьками, оскільки має невелику пенсію, в зв'язку з чим потребує додаткового догляду та забезпечення. За вказаною адресою ОСОБА_6 може перебувати цілодобово, у разі застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту, зобов'язалася забезпечувати його явку до слідчого, прокурора та суду. Також їй відомо, що ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та приводів до поліції не мав. Їй було відомо, що ОСОБА_6 поїхав до м. Христинівка Черкаської області, з метою відвідати свою сестру, однак був затриманий працівниками поліції за вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, врахувавши доводи прокурора та т.в.о. заступника начальника СВ, заслухавши позицію підозрюваного та його захисника, а також покази свідка, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.
Згідно витягу з ЄРДР від 28 березня 2024 року, відомості про вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12024250350000294 внесені до вказаного реєстру 27 березня 2023 року за фабулою: «27 березня 2024 року близько 06 години 30 хвилин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в приміщенні вокзалу ст.Т.Шевченка, що розташований за адресою АДРЕСА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з хуліганських мотивів, умисно наніс один удар ножем в область правого підребер'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим завдав останньому тілесних ушкоджень» - правова кваліфікація - ч.4 ст.296 КК України.
27 березня 2024 року т.в.о. заступника начальника СВ відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 складено повідомлення про підозру, яке погоджене прокурором Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , відповідно до якого, ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, за обставин, які викладені у клопотанні слідчого.
В цей же день, о 18 годині 35 хвилин ОСОБА_6 , за участі захисника ОСОБА_5 , вручено вищевказане повідомлення про підозру та пам'ятку про процесуальні права та обов'язки, а також оголошені та роз'яснені права підозрюваного.
Відповідно до п.175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених пунктом 1 частини першої статті 194 КПК України, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Відомості, викладені у копіях: витягу з ЄРДР від 27 березня 2024 року за №12024250350000294; протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, від 27 березня 2024 року; рапорту старшого інспектора-чергового ЧЧ СМ відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 від 27 березня 2024 року; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 27 березня 2024 року; протоколу допиту потерпілого ОСОБА_7 від 27 березня 2024 року; довідки КНП «Смілянська міська лікарня» від 27 березня 2024 року; протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 27 березня 2024 року; протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 27 березня 2024 року; протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 27 березня 2024 року; протоколу допиту свідка ОСОБА_13 від 27 березня 2024 року, свідчать про обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
Згідно вимоги Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Черкаській області від 27 березня 2024 року, ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності не притягувався.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Враховуючи, що органом досудового розслідування ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, класифікується як тяжкий злочин, за яке законом передбачено покарання, згідно санкції ч.4 ст.296 КК України, у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, відтак, відповідно до вимог п.4 ч.2 ст.183 КПК України, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Під час судового розгляду, прокурор та т.в.о. заступника начальника СВ, як на підставу застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначили, зокрема, про наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ст.177 КПК України.
Слідчий суддя погоджується з вищевказаними доводами прокурора частково, однак вважає, що в ході розгляду даного клопотання встановлено наявність передбачених законом обставин, які пов'язані з необхідністю обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу.
У рішенні ЄСПЛ в справі «Клішин проти України» зазначено, що наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Як зазначено в п.111-112 Рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії», обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.
Небезпека переховування обвинуваченого не може бути оцінена виключно на основі тяжкості покарання за злочин. Наявність небезпеки переховування повинно бути оцінено з посиланням на ряд інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки втечі, або зробити її настільки незначною, що вона не може виправдати тримання під вартою («Строган проти України»).
Сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (рішення ЄСПЛ у справі "Ніколова проти Болгарії"). Відповідно до рішення ЄСПЛ по справі "Ноймайстер проти Австрії" позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.
Так, підозрюваний ОСОБА_6 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має зареєстроване та постійне місце проживання, при цьому в останньому, як про це зазначила свідок ОСОБА_8 , яка є онукою підозрюваного, проживає протягом останніх п'яти років разом зі своєю донькою та її чоловіком, які здійснюють за ним догляд та забезпечують його матеріально, є пенсіонером та станом на день розгляду даного клопотання йому виповнилося повних 74 роки, що, на думку суду, не свідчить про його можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду, в зв'язку з чим доводи прокурора та т.в.о. заступника начальника СВ щодо наявності ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який фактично ґрунтується виключно на тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , що не узгоджується з практикою ЄСПЛ, є безпідставними.
При цьому, сам по собі факт відсутності у підозрюваного ОСОБА_6 постійного місця проживання на території, на якій розташований орган, яким проводиться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, жодним чином не вказує на можливість підозрюваного ОСОБА_6 переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним ОСОБА_6 вчинити інше кримінальне правопорушення, на який т.в.о. заступника начальника СВ та прокурор посилаються як на підставу застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ні у клопотанні, ні під час судового розгляду т.в.о. заступником начальника СВ та прокурором жодним чином не обґрунтований та, з урахуванням вищевикладених обставин, об'єктивно не підтверджується матеріалами клопотання.
Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_6 , достовірно усвідомлюючи про суворість можливого призначення йому покарання за злочин, у вчиненні якого підозрюється, а також настання негативних для себе наслідків у виді можливого призначення йому покарання за вказане кримінальне правопорушення, яке пов'язане виключно з позбавленням волі, з метою його уникнення, може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні. При цьому, приймаючи до уваги право підозрюваного на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, в якому наявні відомості щодо анкетних даних свідків, а також місце їх проживання, слідчий суддя не виключає можливість позапроцесуального спілкування підозрюваного з свідками у даному кримінальному провадженні, та здійснення на них морального тиску, шляхом вмовлянь, для зміни наданих ними показів.
Згідно п.4, 5 ч.1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання.
Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_6 , хоча і не працевлаштований, неодружений, на утриманні дітей не має, однак має постійне місце проживання, в якому проживає разом зі своєю донькою та її чоловіком, що не заперечується учасниками провадження, та біля якого проживає його онука, є пенсіонером та станом на день розгляду даного клопотання йому виповнилося повних 74 роки, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків.
Таким чином, під час судового розгляду т.в.о. заступника начальника СВ та прокурором у повній мірі доведені обставини, які свідчать про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим, з метою запобігання вказаному ризику та забезпеченню його належної процесуальної поведінки, щодо нього необхідно обрати запобіжний захід.
Однак, слідчий суддя не погоджується з висновками т.в.о. заступника начальника СВ та прокурора про неможливість запобігти вищевказаним ризикам шляхом застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, та вважає такі висновки не доведеними.
Відповідно до п.3 та 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення; це необхідно робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно п.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків і відповідно до процедури, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_6 є пенсіонером та станом на день розгляду даного клопотання йому виповнилося повних 74 роки, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має зареєстроване та постійне місце проживання, при цьому в останньому проживає спільно зі своєю донькою та її чоловіком, зважаючи на наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, та тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, який класифікується як тяжкий злочин, приймаючи до уваги, що т.в.о. заступника начальника СВ та прокурором не доведено не можливість запобігти вказаному ризику виключно застосуванням щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за можливе не застосовувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою та обрати йому альтернативний запобіжний захід, яким є домашній арешт на певний період доби за достовірно встановленою під час досудового розслідування та судового розгляду адресою його фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , який забезпечить його належну процесуальну поведінку під час проведення досудового розслідування даного кримінального провадження.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
З врахуванням ст.194 КПК України та особи підозрюваного ОСОБА_6 , до якого слідчий суддя вважає за доцільне застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту на певний період доби, на нього мають бути покладені наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання; 3) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; 4) не відлучати із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Відповідно до ч.6 ст.181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Керуючись ст.ст.177, 178, 181, 194, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
У задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк 60 днів.
Заборонити ОСОБА_6 протягом строку дії цієї ухвали залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 у період часу з 20 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступного дня, без дозволу слідчого, прокурора або суду, за винятком випадків необхідності отримання медичної допомоги, евакуації населення, рятування життя та здоров'я в умовах воєнного стану.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 у період строку дії запобіжного заходу такі обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, який здійснює досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні;
2) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання/роботи;
3) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
4) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом встановити в межах строку досудового розслідування тривалістю 2 (два) місяці, тобто до 26 травня 2024 року включно.
Звільнити ОСОБА_6 з-під варти у залі суду.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області та негайно поставити на облік підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомити про це слідчого та прокурора.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі оскарження - після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали оголошений об 11 год. 30 хв. 29 березня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1