РІШЕННЯ Справа №2- 3203\10 рік
04 жовтня 2010 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого: судді Шершак М.І.
при секретарі: Українець Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до КП „Шляхрембуд”, 3- особа директор КП „Шляхрембуд” Вегера Олександр Олексійович, про стягнення частини не виплаченої заробітної плати , стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні, стягнення одноразової допомоги , стягнення моральної шкоди, стягнення судових витрат,-
Позивач звернувся до суду з вищезазначеними вимогами, остаточно уточнивши вимоги мотивує їх тим, що з 23.09.1980 року по 16.01.2009 року перебував в трудових відносинах з КП „Шляхрембуд” спочатку начальником рем майстерні, в послідуючому старшим інспектором з кадрів, начальником відділу кадрів, начальником загального відділу. За час роботи у відповідача відповідно до вимог законодавства отримував пенсію за вислугу років з 27.11.1978 року. Пенсійного віку досяг працюючи у КП „Шляхрембуд” . Своє звільнення провів за власним бажанням відповідно до вимог ст. 38 КЗпП України. Після звільнення відповідач не провів з ним кінцевий розрахунок, незаконно утримано кошти за надлишкове використання днів щорічної відпустки, відповідач всупереч вимогам положень Колективного договору не нарахував йому разову допомогу, просить суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок належних йому при звільнення сум з урахуванням інфляційних процесів відповідно до вимог ст. 116,117 КЗпП України, та разової допомоги відповідно до вимог п.п. 6.4.1 Колективного договору за 2008-2010 роки, а також стягнути моральну шкоду розміром 10000 грн., стягнути судові витрати.
У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав.
Представник КП „Шляхрембуд”, вимоги позивача не визнав зазначає, що всі належні суми позивачу при звільненні виплачені, посилання позивача на Закон України „Про індексацію грошових доходів населення” в даному випадку необґрунтоване оскільки індексація проводиться відповідно до Закону України „Про оплату праці”, а в період між перегляду розміру відповідно до Закону України „ Про індексацію грошових доходів населення”, положення п.6.4.1 Колективного договору на позивач не розповсюджується , оскільки на пенсію він вийшов за вислугою років , ще до працевлаштування на підприємство, ніякої моральної шкоди позивачу завдано не було.
У судовому засіданні представник відповідача свої доводи у заперечення підтримав повністю.
3- особа і її представник вимоги позивача не визнали, зазначають, що всі належні суми позивачу при звільненні за власним бажанням були сплачені.
Суд заслухавши сторони по справі , дослідивши зібрані докази по справі в їх сукупності вважає, що позов позивача підлягає частковому задоволенню згідно наступного:
Як було встановлено під час судового засідання, що позивач ОСОБА_1, з 23.09.1980 року по 16.01.2009 року перебував в трудових відносинах з КП „Шляхрембуд” працював спочатку начальником рем майстерні, в послідуючому старшим інспектором з кадрів, начальником відділу кадрів, начальником загального відділу. Ще до працевлаштування до відповідача відповідно до вимог законодавства позивач отримував пенсію за вислугу років з 27.11.1978 року. Також судом встановлено, що ОСОБА_1, пенсійного віку досяг працюючи у КП „Шляхрембуд”, звільнення позивача проведено за власним бажанням відповідно до вимог ст. 38 КЗпП України., дані обставини у судовому засіданні підтверджуються доказами , а саме : копією трудової книжки а.с.а.с.3-7, копією наказу про звільнення а.с. 8, копією пенсійного посвідчення а.с.9.
Судом достовірно встановлено, що при звільненні позивача відповідачем відповідно до вимог ст. ст. 115,116,117 КЗпП України проведено всі розрахунки сум які належало до виплати позивачу, про що свідчать докази, а саме: довідки про середній заробіток позивача а.с.а.с.15,16, копії розрахунків, а.с.18, копіями відомостей, платіжних доручень про нарахування і виплату заробітної плати а.с. а.с.45-47, правомірність нарахувань, і виплату сум відповідачем при звільненні підтверджено проведеною перевіркою Територіальною державною інспекцією праці у Сумській області а.с. 57. Вимоги позивача в цій частині надумані . Позивач відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України не надав суду доказів які-б свідчили про порушення його трудових прав в цій частині, не звертався позивач і до суду з заявою про витребування доказів у витребуванні яких у нього виникли труднощі, суд вважає, що такі докази відсутні взагалі. Що стосується вимог про стягнення разової допомоги відповідно до вимог п. 6.4.1 Колективного договору то дані вимоги слід задовольнити і відповідно до ст.15 Закону України „Про основні заходи соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” з відповідача слід стягнути по 200 грн., за кожен відпрацьований рік позивачем. Що стосується вимог позивача в частині моральної шкоди то відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України слід стягнути моральну шкоду розміром 300 грн., за перенесені нервові хвилювання, страждання пов'язані з порушенням прав позивача в частині ігнорування вимог про виплату одноразової допомоги, дана сума буде достатньою для компенсації позивачу нервових хвилювань, оскільки невизначеність у даному питанні усунута Верховним Судом України і суд вважає, що відсутнє пряме грубе порушення трудових прав позивача з боку відповідача в цій частині. Також з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за зверненням до касаційної інстанції 37 грн., та 7,50 грн., витрат з інформаційно- технічного забезпечення .
Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 81, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст.116, 117, 237-1 КЗпП України, п.6.4.1 Колективного договору 2008-2010 роки, суд-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до КП „Шляхрембуд”, 3- особа директор КП „Шляхрембуд” Вегера Олександр Олексійович, про стягнення частини не виплаченої заробітної плати , стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні, стягнення одноразової допомоги , стягнення моральної шкоди, стягнення судових витрат, задовольнити частково.
Стягнути з КП „Шляхрембуд” на користь ОСОБА_1 одноразову виплату за період часу з 1980 року по 2009 рік розміром 5400 грн., моральну шкоду 300 грн.
Стягнути з КП „Шляхрембуд” на користь ОСОБА_1 судові витрати за зверненням до касаційної інстанції 37 грн., та 7,50 грн., витрат з інформаційно- технічного забезпечення .
В решті вимог відмовити за необґрунтованістю вимог.
Апеляційна скарга на рішення суду особами, які брали участь у розгляді справи, може бути подана до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 10 днів після проголошення рішення суду .
З оригіналом вірно:
Станом на 11.10.2010 року рішення не набрало чинності.
СУДДЯ М.І.Шершак