ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
01 жовтня 2007 р. Справа № А-6/405а
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом ПП ОСОБА_1 АДРЕСА_1
до відповідача Коломийської ОДПІ вул. Б.Хмельницького,3,Коломия,78200
3-тя особа на стороні відповідача Івано-Франківська митниця вул. Чорновола, 159, м. Івано-Франківськ, 76005
за участю прокуратури Івано-Франківської області вул. Грювальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76000
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0002141710-0 від 10.05.2006року, № 0002141710-1 від 12.06.2006року, № 0002141710-2 від 28.09.2006року, № 0002141710-3 від 01.12.2006року
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2, (довіреність № 152901 від 29.01.07 адвокат )
Від відповідача: Тропець В.В., (довіреність № б/н від 28.11.06 начальник юридичного відділу )
Від відповідача: Дум"як В.О., (довіреність № б/н від 29.01.07 ГДПІ )
Від прокуратури: Коновалова О.В. - прокурор відділу прокуратури області
СУТЬ СПРАВИ: подано позов про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0002141710-0 від 10.05.2006року, № 0002141710-1 від 12.06.2006року, № 0002141710-2 від 28.09.2006року, № 0002141710-3 від 01.12.2006року
В судовому засіданні оголошувалася перерва до 01.10.07.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на те, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті ним відповідно до вимог чинного законодавства.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив, що 25.04.06 Коломийською оДПІ проведено перевірку дотримання вимог законодавства про оподаткування приватного підприємця ОСОБА_1", на підставі якої складено акт перевірки №40/14/170/2832306750. На виконання вищевказаного акту Коломийською оДПІ 10.05.06 прийнято податкове повідомлення -рішення №000214171-0, яким визначено суму податкового зобов"язання за платежем 3014010100- податок на додану вартість в умі 605526 грн, в т.ч.302763 грн основний платіж та 302763 грн штрафні фінансові санкції.
В порядку п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»на дане податкове повідомлення - рішення позивачем подана скарга до Коломийської оДПІ. Проте, за наслідками розгляду скарги від 13.05.2006 р. Коломийською оДПІ прийнято рішення, яким залишено без задоволення скаргу та 13.07.2006 р. винесено податкове повідомлення-рішення №0002141710-1, яким визначено суму податкового зобов"язання за платежем 3014010100-податок на додану вартість в сумі 605526 грн., в тому числі 302763 грн. -основний платіж та 3 02763-штрафні санкції. За результатами розгляду скарги до ДПА в Івано-Франківській області, прийнято рішення №1450/В/25-019/91, яким частково скасовано повідомлення- рішення №000214710/1. 28.09.2006 Коломийською оДПІ за наслідками розгляду скарги позивача і проведеної додаткової перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення №0002417110-2, яким визначено суму податкового зобов"язання за платежем 30140100 - податок на додану вартість в сумі 588426 грн.,в тому числі 291363 - основний платіж, та 297163 - штрафні фінансові санкції. За результатами розгляду скарги позивача до ДПА України, 01.12.2006 Коломийською об"єднаною ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0002141710-3, яким визначено суму податкового зобов"язання за платежем 3014010100- податок на додану вартість в сумі 588426 грн., в тому числі 291463 грн. - основний платіж, та 297063 грн. - штрафні(фінансові) санкції.
Не погодившись із прийнятими повідомленнями- рішеннями №0002141710-0 від 10.05.2006 р., №0002141710-1 від 12.07.2006 р., №0002141710-2 від 28.09.2006 р., №0002141710-3 від 01.12.2006 р.,які прийняті на підставі висновків акту від 25.04.2006 р. №40-14-170-2832306750 за наслідками документальної перевірки, що проводилась з 6.04.2006 р. по 19.04.2006 р., а також висновків акту повторної перевірки №69-20-170-2832306750 від 11.07.2006 р., позивач звернувся до суду з вимогою про визнання їх нечинними.
Як вбачається з акту перевірки, у перевіреному періоді згідно даних обліку доходів та витрат (вантажно-митних декларацій та інших документів, наданих платником податків) підприємець ОСОБА_1 здійснював ввезення промислових товарів (килимів та килимового покриття для підлоги) на митну територію України та здійснював оптову торгівлю ними. За перевірений період підприємець ОСОБА_1 закупив за межами митної території України 251261,65 кв.м. килимів та килимового покриття на суму 434607 грн 52 коп та ввіз їх на територію України. При розмитненні товару було нараховано та сплачено ввізного мита, митних зборів та митних послуг на суму 42014 грн. Валові витрати задекларовані підприємцем ОСОБА_1 в деклараціях про доходи, отримані при здійсненні підприємницької діяльності в перевіреному періоді в сумі 479197 грн 04 коп
Перевіркою встановлено невідповідність суми валових витрат, задекларованих підприємцем ОСОБА_1 в податкових деклараціях сумі витрат фактично понесених підприємцем при здійсненні діяльності (закупівля килимів килимового покриття та його наступній реалізації).
Для перевірки позивача податковим органом використано копії документів, отриманих від третіх осіб, а саме копії інвойсів, наданих СУ СБУ в Івано-Франківській обл, з яких вбачається, що підприємцем ОСОБА_1 в оплату товарів по 7 вантажно- митних деклараціях та відповідних рахунках -фактурах фактично сплачено 1702055 грн 71 коп.
Відповідно до п.14 Постанови КМ України "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України" в редакції, чинній на дату проведення митного оформлення, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, що переміщуються підприємствами через митний кордон України, декларант подає: угоду (договір, контракт), на підставі якої здійснюється поставка товарів, і додатки до неї; рахунок-фактуру (інвойс) і банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено) або рахунок-проформу для умовно-вартісних угод (договорів, контрактів), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; угоду (договір, контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи; рахунок про сплату наданих транспортно-експедиційних послуг або офіційно завірену керівником і головним бухгалтером підприємства калькуляцію транспортних витрат у разі, коли транспортні витрати не були включені до рахунка-фактури (інвойсу); пакувальні листи; ліцензію на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню; сертифікат про походження товару, сертифікат якості, безпеки тощо.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем подані всі належні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів митному органу.
Твердження податкового органу про те, що позивач занизив вартість товарів по семи рахунках на суму 1536610,37 грн. не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки для перевірки були надані оригінали інвойсів, за якими було визначено ціни за килимове покриття. Ці інвойси разом з іншими необхідними документами, в свою чергу належним чином були подані для контролю уповноваженим митним органам Польщі, про що свідчить штамп та відмітки про проходження процедури митного контролю в цій країні та в подальшому надані в порядку декларування митної вартості уповноваженим митним органам України.
Посилання відповідача на рахунки фактури з Федеральної Республіки Німеччина та Королівства Бельгії, не можуть бути прийняті судом, оскільки дані рахунки не були товаросупроводжуючим документом для позивача і не були підставою при митному оформленні товару для вільного обігу на території України.
Податковим органом безпідставно не враховано, що перевірка вартості килимової продукції за інвойсами 2501, 2503, 2510, 2514, 2519, 2524, 24063 проводилось посадовими особами митного органу в порядку п. 2.3 Порядку роботи відділу контролю митної вартості регіональної митниці , відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці при вирішенні питань визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженому Наказом ДМСУ від 13.10.2003 р., за яким „при явній невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших предметів ... або в разі неможливості її обчислення, якщо рахунок-фактура відсутній, або за наявності рахунку-фактури відсутні інші документи , потрібні для здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості , чи буде доведено, що заявлені в них відомості не відповідають дійсності, або якщо декларант не може документально підтвердити заявлену ним митну вартість чи відмовляється від надання необхідних додаткових відомостей, посадові особи Відділу визначають митну вартість самостійно, на основі цін на ідентичні або подібні товари ".
Посадовими особами митниці на виконання зазначеної процедури було проведено перевірку заявленої митної вартості зазначеної в ВМД. Оскільки визначена митна вартість була підтверджена документально і відповідала цінам на ідентичні товари, розмитнення було проведено у встановленому МК України порядку і належним чином визначена база оподаткування з ПДВ згідно Закону України „ Про податок на додану вартість"
Згідно п. 4.3 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість" для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна, контрактна вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов"язаних з ввезенням таких товарів, плата за використання об"єктів інтелектуальної власності що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також: інших податків, зборів, за винятком податку на додану вартість, що включається у ціну товарів згідно із законами України з питань оподаткування.
Із поданого митницею витягу з Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України про рівень митної вартості товару "килимове покриття для підлоги" вбачається, що на момент митного оформлення існувала різна митна вартість спірного товару, в тому числі і задекларована позивачем. Таким чином, у контролюючих органів не було достатніх об"єктивних причин для прийняття рішення про заниження митної вартості товару.
Згідно п.п.7.3.6. п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" датою виникнення податкового зобов"язання при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.
Для перевірки податковому органу були надані відповідні вантажні митні декларації в яких була зазначена митна вартість кожної партії розмитнених товарів. Проте, в порушення зазначених нормативних актів, податковим органом самостійно проведено розрахунок митної вартості на власний розсуд із застосуванням копій документів незрозумілого походження.
Згідно п.10.4 Закону України „Про податок на додану вартість" контроль за правильністю нарахування та сплати податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, а при імпорті товарів із сплатою ПДВ при його митному оформленні - відповідним митним органом за правилами, встановленими спільним рішенням центральних податкового та митного органів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача правомірні і підлягають задоволенню.
Однак, відповідно до пп. б п 6.4.1 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов"язання або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.
За таких обставин, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення Коломийської оДПІ № 0002141710-0 від 10.05.2006року, № 0002141710-1 від 12.06.2006року, № 0002141710-2 від 28.09.2006року є відкликаними , а тому в частині визнання їх нечинними слід відмовити.
Керуючись ст.124 Конституції України, Законом України „Про податок на додану вартість", Законом України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
позов задоволити частково.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Коломийської оДПІ № 0002141710-3 від 01.12.2006року .
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"