Справа № 2-7174/10
14 червня 2010 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді - Харечка С.П.
при секретарі - Хіміч З.В.
з участю позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в приміщенні Рівненського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання правочину дійсним та визнання права власності,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про визнання правочину дійсним, а саме договору купівлі-продажу автогаража АДРЕСА_1 та визнати право власності на вказаний гараж.
Під час судового розгляду позивач позовні вимоги підтримала за обставин викладених у позовній заяві, просила їх задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги визнала, вказала, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу авто гаража та повністю виконано всі умови договору.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 купила у ОСОБА_3 автогараж АДРЕСА_1 , загальною площею 25,6 кв.м. Договір купівлі-продажу автогаража посвідчено Рівненською обласною товарною біржею від 25 грудня 2001 року .
Рівненською обласною товарною біржею позивачу надано біржовий контракт купівлі-продажу авто гаражу від 26 грудня 2001 року.
З часу придбання гаражу позивач ОСОБА_1 користуюсь гаражем, використовувала його для власних потреб. Однак договір купівлі-продажу не зареєстрований в МБТІ м. Рівне .
Відповідно до статті 15 Закону України від 10 грудня 1991 року N 1956-XII «Про товарну біржу» біржовий контракт вважається укладеним з моменту його реєстрації на біржі та не підлягає нотаріальному посвідченню. Проте з таким висновком погодитися не можна.
Відповідно до частини 4 статті 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Згідно з статтею 657 цього Кодексу договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. За частиною 2 статті 210 Кодексу такі правочини є вчиненими з моменту їх державної реєстрації.
Закон України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 року є спеціальним щодо визначення правових умов створення і діяльності товарних бірж на території України та загальним щодо правил укладення господарських договорів. З останнього питання спеціальними є норми, закріплені у Цивільному кодексі України, який уведено в дію з 1 січня 2004 року. Положення вищезазначеного Закону повинні застосовуватися з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Згідно ст.. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Як випливає зі змісту наявної у матеріалах справи копії спірного біржового контракту, у порушення вищезазначених вимог закону вказаний договір нотаріально не посвідчувався, а також не проведено його державну реєстрацію.
За таких обставин суд дійшов до висновку, що спірний правочин повністю був виконаний сторонами, відповідає загальним вимогам договорів купівлі-продажу, однак не був нотаріально посвідчений, тягне за собою правові наслідки, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання дійсним вищезазначеного біржового контракту є обґрунтованими.
Відповідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Враховуючи, що правочин визнано дійсним, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права є визнання права власності на гараж № 31 кооперативу «Рубін», який знаходиться в м.Рівне по вул.. Сонячній, 7а.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 60, 213-215 ЦПК України, суд, -
ВИРIШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання правочину дійсним та визнання права власності - задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, від 25 грудня 2001 року гаража АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в 10 денний строк заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в 20 денний строк після подачі цієї заяви апеляційної скарги. У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження в 10 денний строк рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя - підпис
Копія вірно:
Суддя Рівненського міського суду С.П.Харечко