вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"21" березня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/56/24
Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фуд Альянс" (вул. Солом'янська, 2, м. Київ, 03034, код ЄДРПОУ 44904299) про стягнення 40 800,00 грн
у судове засідання з'явились представники:
- від позивача: Вареник О.А.;
- від відповідача: не з'явився.
Суть спору.
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду Рівненської області з позовом до ТОВ " АГРО ФУД АЛЬЯНС" про стягнення 40 800,00 грн.
Стислий виклад позицій позивача та відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між військовою частиною НОМЕР_1 та ТОВ "АГРО ФУД АЛЬЯНС" був укладений договір постачання №55 від 20.03.2023 (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого Постачальник (ТОВ "АГРО ФУД АЛЬЯНС") зобов'язався у 2023 році поставити Замовникові (Військова частина НОМЕР_1 ) продукти харчування загальною вартістю 204 000,00 грн, а Покупець - прийняти товар та оплатити його на умовах Договору.
Через 3 (три) дні після підписання договору Постачальних надіслав лист вих. №220323 від 22.03.2023 в якому зазначає, в зв'язку з блокуванням морських шляхів, вимушений здійснювати доставку предмету закупівлю - наземними транспортними засобами, що на пряму впливає на формування ціни даного договору та терміни доставки. Також в листі Постачальник просить переглянути та затвердити нову специфікацію до Договору.
Військова частина НОМЕР_1 надала відповідь від 05.04.2023 №391/вс на вищезазначений лист Постачальника щодо чинників підняття ціни, в якому не погодилась затвердити нову специфікацію у зв'язку з відсутністю належного обгрунтування зміни кон'юктури ринку та обставин, яких не існувало на момент укладання Договору.
Оскільки спірний Договір виконано не було, товар не поставлено, на переконання позивача, у нього виникло право на стягнення штрафу (20% від суми непоставленого товару), передбачене п.7.9 даної угоди.
Відповідач не скористався правом надання відзиву на позов, передбаченим ст. 165 ГПК України, а відтак суд на підставі ч.2 ст. 178, ч.9 ст. 165 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Процесуальні дії у справі.
Позов Військової частини НОМЕР_1 надійшов до Господарського суду Рівненської області 16.01.2023.
Ухвалою від 22.01.2024 позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 було залишено без руху і встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання до суду: - доказів відправлення відповідачу позовної заяви з додатками (розрахункового документу з описом вкладення в поштовий конверт); - заяви із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивача, його представника та відповідача; в разі відсутності у позивача та/або в його представника електронного кабінету останні зобов'язані зареєструвати електронний кабінет відповідно до ст. 6 ГПК України; - заяви із зазначенням коду ЄДРПОУ відповідача.
01.02.2023, в межах 10-денного процесуального строку, від Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява, з матеріалів якої судом встановлено, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, які стали підставою для залишення її без руху.
Ухвалою від 06.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання у справі призначено на 27.02.2024. Відповідача попереджено про наявність обов'язку зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Як встановлено, ухвала від 06.02.2024 була доставлена позивачу через систему "Електронний суд" про що свідчить довідка у матеріалах справи та направлена відповідачу: на поштову адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: пл.Солом'янська, буд.2, м. Київ, 03035.
Крім того, дана ухвала надсилалась відповідачу на електронну адресу: agrofoodaliancellc@gmail.com, що вказана як офіційна у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
27.02.2024, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з ухвалою від 06.02.2024 повернулось з відміткою "неправильно зазначена (відсутня) адреса".
Відповідно до ч.7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Згідно з п.5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Зважаючи на викладене, оскільки судом встановлено, що причиною невручення конверту з ухвалою від 06.02.2024 відповідачу є неправильно зазначена ним (відсутня) адреса, відтак суд дійшов висновку, що в розумінні вимог ГПК України вказана ухвала вважається врученою відповідачу 27.02.2024 належним чином.
Ухвалою від 27.02.2024 розгляд справи відкладено на 12.03.2024 з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: змагальності та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, з метою забезпечення надання можливості учасникам провадження у справі скористатися правами та обов'язками, передбаченими ГПК України
Ухвалою від 12.03.2024 розгляд справи відкладено на 21.03.2024.
13.03.2024, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з ухвалою від 27.02.2024 повернулось з відміткою "неправильно зазначена (відсутня) адреса", відтак в розумінні вимог ГПК України, вказана ухвала вважається врученою відповідачу 13.03.2024 належним чином.
Ухвала суду від 12.03.2024 була надіслана позивачеві через систему "Електронний суд", відповідачеві дана ухвала направлялася національним оператором поштового зв'язку "Укрпошта", трек номер відправлення 0600255871584 та на офіційну електронну адресу, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов'язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті "справедливого суду", гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України").
Провадження у справі триває з 06.02.2024, суд використав усю наявну інформацію щодо місцязнаходження відповідача з метою надання йому можливості висловити свою правову позицію з приводу заявлених вимог
Таким чином, на переконання суду, сторони мали достатньо часу для ефективного представлення своєї правової позиції в суді.
Згідно з ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
20.03.2023 між Військовою частиною НОМЕР_1 (далі ВЧ НОМЕР_1 ) та ТОВ "АГРО ФУД АЛЬЯНС" було укладено Договір про закупівлю товарів в умовах воєнного стану №55 (далі - Договір), відповідно до умов якого ТОВ "АГРО ФУД АЛЬЯНС" зобов'язується у 2023 році поставити ВЧ НОМЕР_1 продукти харчування, згідно Специфікації (Додаток №1 до Договору), що є невід'ємною частиною цього Договору, а ВЧ НОМЕР_1 зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах Договору.
Відповідно до п.1.2 Договору, номенклатура, асортимент та кількість товару зазначені у Специфікації (Додаток №1 до Договору) та визначаються відповідно до Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 - 15220000-6 - "риба, рибне філе та інше м'ясо риби морожені", а саме - Хек свіжоморожений тушка 300-500 г.
Згідно із п.5.1 Договору, постачання товару здійснюється партіями у кількості наявній у Постачальника протягом дії воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"(із змінами).
Відповідно до п.5.2 Договору місце поставки (передачі) Товару Замовник визначає за дві доби після письмового повідомлення Постачальником на електронну адресу замовника про готовність поставки Товару.
У відповідності до п.5.3 та 5.4 Договору Товар поставляється Замовнику автомобільним транспортом за рахунок постачальника, ризики випадкового знищення та випадкового пошкодження(псування) товару під час його поставки несе Постачальник.
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що розрахунки за товар Замовником проводяться безготівковим платежем у національній валюті протягом 20 (двадцяти) банківських днів, на розрахунковий рахунок Постачальника, після пред'явлення Постачальником рахунку на оплату Товару на підставі належним чином оформленої Постачальником та підписаної сторонами видаткової накладної.
В п.3.1 Договору зазначено що ціна договору становить 204 000,00 грн.
У відповідності до п.6.2.1 замовник має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку у разі невиконання зобов'язань постачальником, повідомивши про це його у 10-денний строк.
Згідно з п.6.3. Договору постачальник зобов'язаний поставити товар у строки встановлені цим Договором.
Відповідно до п.6.3.5. Договору, постачальник зобов'язаний повідомити Замовника про дату поставки товару не пізніше, ніж за 2 доби.
Пунктом 7.9. Договору передбачено, що у разі односторонньої відмови постачальника від виконання свої зобов'язань, постачальник зобов'язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 20% від суми непоставленого товару.
Згідно п.11.1 Договору, даний Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами і діє до 31.12.2023, але не пізніше дня завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами свої зобов'язань.
Відповідно до листа ТОВ "АГРО ФУД АЛЬЯНС" від 22.03.2023 вих. №220323, відповідач просив переглянути та затвердити нову специфікацію до Договору, в зв'язку з блокуванням морських шляхів, ми вимушені здійснювати доставку предмету закупівлю - наземними транспортними засобами, що на пряму впливає на формування ціни даного договору та терміни доставки.
Позивач у своїй відповіді вих. №291/вс від 05.04.2023 на вищевказаний лист, зазначає, що ВЧ НОМЕР_1 , як замовник, не погоджується затверджувати нову специфікацію у зв'язку із відсутністю належного обґрунтування зміни кон'юктури ринку та обставин, яких не існувало на момент укладання Договору. При такому короткому терміні від підписання Договору (Договір №55 був укладений 20.03.2023, повідомлення про підняття ціни надійшло на електронну адресу позивач 23.03.2023) ТОВ "АГРО ФУД АЛЬЯНС" мало б завчасно передбачити можливе підняття ціни та не допустити укладання Договору за ціною, яка могла б завдати збитків. Також ціна договору формувалася з врахуванням транспортних витрат, компанія яка не перший день займається поставками товару має враховувати логістику та ціну поставки.
ВЧ НОМЕР_1 , як державна організація, якій надано право розпоряджатись виділеними бюджетними коштами не погоджується на підняття ціни на 23,6% від домовленої ціни в договорі, так як це призведе до нераціонального використання державних коштів та може завдати збитків державі.
Також, у даній відповіді ВЧ НОМЕР_1 , повідомила про намір розірвання Договору в односторонньому порядку.
03.05.2023 року, керуючись п.п. 6.2.1, ВЧ НОМЕР_1 в односторонньому порядку розірвала Договір шляхом підписання Додаткової угоди №1 до Договору про закупівлю товарів в умовах воєнного стану №55 від 20.03.2023.
Підставою розірвання слугувало те, що постачання за укладеним Договором не здійснено, договірні зобов'язання постачальника не виконані.
Пунктом 3 Додаткової угоди №1 унормовано, що Договір про закупівлю товарів в умовах воєнного стану №55 від 20.03.2023 припиняє свою дію з моменту підписання замовником Додаткової угоди №1, тобто з 03.05.2023.
Надалі, позивачем було надіслано відповідачу Претензію №1 від 05.12.2023 №1663/вс, у якій останній просить, на підставі п.7.9 Договору, ст. 525 ЦК України, ст. 222 ГК України, ст. 19 ГПК України, до 05.01.2023 сплатити штраф у розмірі 20% від суми непоставленого Товару відповідно до Договору. Сума штрафу відповідно до п.7.9 Договору становить 40 800,00 грн.
Несплата даного штрафу стала підставою для звернення до суду.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.
Спірні правовідносини за своїм змістом майновими, договірними та стосуються договірних правовідносин пов'язаних з поставкою товару.
Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права в частині виконання зобов'язання порушеними.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з положеннями ст.ст. 626-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, ст. 629 ЦК України закріплено фундаментальний принцип обов'язковості договору, на якому базуються договірні правовідносини, тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати (схожий за змістом висновок міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №355/385/17).
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У силу приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Поряд з цим, за змістом ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.
З умов укладеного між сторонами Договору про закупівлю товарів в умовах воєнного стану №55 від 20.03.2023 вбачається, що сторонами узгоджено термін, у який відповідач мав обов'язок поставити товар: у 2023 році (п.1.1 Договору), тобто до 31.12.2023.
При цьому, сторони правочину унормували право замовника розірвати цей Договір в односторонньому порядку у разі невиконання зобов'язань постачальником (п.п. 6.2.1 Договору).
Слід зауважити, що термін "невиконання зобов'язань постачальником", у даному випадку не є тотожним терміну "порушення виконання зобов'язань".
Так, конструкція договору передбачала, що поставка повинна бути здійснена до 31.12.2023, після чого настає прострочення виконання зобов'язання по поставці, в той же час, до моменту здійснення такої поставки, замовник вправі в односторонньому порядку розірвати договірні правовідносини з постачальником.
Позивач, в свою чергу, скориставшись правом, наданим п.п. 6.2.1 Договору, у своїй відповіді вих. 291/вс від 05.04.2023 повідомив про намір розірвання Договору та Додатковою угодою від 03.05.2023 №1 до Договору про закупівлю товарів в умовах воєнного стану №55 від 20.03.2023, розірвав раніше укладений Договір №55 від 20.03.2023.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Згідно з ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
Велика Палати Верховного Суду у постанові від 15 червня 2021 року у справі №904/5726/19 зазначила наступне:
У процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. (п. 6.56 постанови)
Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов'язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на "норму права", що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення ГПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах (п. 6.57 постанови).
Отже, обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia. (п. 6.58 постанови)
В даному випадку, надаючи правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначаючи, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, суд дійшов висновку, про те, що за змістом наведених позивачем доводів одностороння відмова від Договору ним реалізована.
Одностороння відмова від договору не потребує узгодження, оскільки як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.
Таким чином встановивши, що позивач використав своє право на розірвання Договору, суд дійшов до висновку про те, що Договір є розірваним з 03.05.2023.
Оскільки спірну угоду було розірвано позивачем в односторонньому порядку до завершення її дії, відповідач втратив можливість виконати обов'язок по поставці товарів до 31.12.2023, а тому, односторонньої відмови Постачальника (відповідача у справі - ТОВ "АГРО ФУД АЛЬЯНС") від виконання своїх зобов'язань за Договором - судом не встановлено.
Пропозиція відповідача переглянути ціну не може вважатися односторонньою відмовою від поставки товару, зокрема, й оскільки у п.4.2. Договору сторони унормували можливість корегування ціни (в тому числі й у бік збільшення).
У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що обране предметом спору у даній справі право позивача не є порушеним, відповідно, підстави для стягнення штрафу, передбаченого п.7.9 Договору - відсутні.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
Відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Дана справа, яка пов'язана з укладенням правочину в господарській діяльності відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За результатами з'ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, а відповідач - своїх заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні під час розгляду справи, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, а також беручи до уваги той факт, що позивач не довів свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу в контексті заявлених ним позовних вимог, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Військової частини НОМЕР_1 у повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, то судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, сплачений позивачем згідно з платіжною інструкцією №3 від 08.01.2024, залишається за позивачем.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 123, 124, 126, 129, 136-241 ГПК України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 26 березня 2024 року.
Суддя Ю.Г. РОМАНЮК