79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
20.03.2024 Справа № 914/2450/22(914/3289/23)
Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Цурак У.Ю., розглянувши матеріали справи за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА", м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «-АВТОТЕХСЕРВІС-», м. Тернопіль
про стягнення 9 331 954,56 грн
у межах провадження у справі №914/2450/22
у справі за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ", м. Львів
про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА" (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031)
Представники сторін:
від позивача: Коваль В.В.
від відповідача: Криницький О.М.
05 жовтня 2022 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ" у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА".
Ухвалою суду від 07.10.2022 заяву ТОВ "БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "БНК-УКРАЇНА" - прийнято до розгляду.
Ухвалою суду від 02.11.2022 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА" про зупинення провадження у справі за вх. №3562/22 від 01.11.2022 - відмовлено; відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА. Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА" у розмірі 325 736 124,00 грн заборгованості та 24 810,00 грн судового збору. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна" строком на сто сімдесят календарних днів. Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА" (арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №122 від 07.02.2013; адреса: 79034, м. Львів, вул. Листопадна, буд. 11, кв. 25.
Офіційно оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА" у встановленому законодавством порядку.
Постановою суду від 24.05.2023 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА"; припинено повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА" - арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №122 від 07.02.2013; затверджено звіт про нарахування і виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича за виконання ним повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА" за період з 02.11.2022 по 22.05.2023 на загальну суму 134 000,00 грн; визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА"; відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА"; призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА" арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №122 від 07.02.2013; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Судом оприлюднено на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного суду повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Хід розгляду справи викладено в відповідних ухвалах суду.
Справа №914/2450/22 перебуває на стадії ліквідаційної процедури.
03.11.2023 через систему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна" подало позовну заяву до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "-АВТОТЕХСЕРВІС-" про стягнення 9 331 954,56 грн.
Ухвалою суду від 08.11.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "-АВТОТЕХСЕРВІС-" про стягнення 9 331 954,56 грн, прийнято до розгляду в межах провадження справи №914/2450/22 про банкрутство ТОВ "БНК-Україна", справу призначено до розгляду на 22.11.2023.
У судове засідання від 22.11.2023 сторони з'явилися.
Позивач через систему Електронний суд подав клопотання про витребування у Головного управління ДПС у Тернопільській області інформації щодо проведених ТОВ "-Авотехсервіс-" операцій щодо взаємовідносин з контрагентом ТОВ "БНК-Україна" за період 2022-2023 роки, вказане клопотання судом розглядатиметься в наступному судовому засіданні.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, на адресу суду подав відзив на позовну заяву, якому просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Ухвалою суду від 22.11.2023 розгляд справи відкладено на 29.11.2023 року.
В судове засідання 29.11.2023 з'явилися ліквідатор ТОВ "БНК-Україна" та представник ТОВ "-Авотехсервіс-".
В судовому засіданні судом розглянуто клопотання ТОВ "БНК-Україна" про витребування доказів (вх.№28473/23 від 22.11.2023).
Позивач подане клопотання підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 29.11.2023 клопотання ТОВ "БНК-Україна" про витребування доказів (вх.№28473/23 від 22.11.2023) - задоволено. Витребувано у Головного управління ДПС у Тернопільській області (46003, м. Тернопіль, вул. Білецька, 1, код ЄДРПОУ 44143637): інформацію про включення до податкового кредиту операцій з придбання з податком на додану вартість платника ТОВ "-АВТОТЕХСЕРВІС-" (ідентифікаційний код 23588912, ІПН 235889119156) по взаємовідносинах з контрагентом (постачальником) ТОВ "БНК-УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 36949031, ІПН 369490326593) в розрізі звітних податкових періодів 2022-2023 року із зазначенням періодів складання, обсягів постачання (без податку на додану вартість) та податку на додану вартість за податковими накладними (в тому числі, складеними ТОВ "БНК-УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 36949031, ІПН 369490326593); копії податкових декларацій ТОВ "АВТОТЕХСЕРВІС-" (ідентифікаційний код 23588912, ІПН 235889119156) включно з додатком №1 за періоди 2022-2023 року. Розгляд справи відкладено на 17.01.2024.
03.01.2024 на адресу суду від відповідача надійшли додаткові заперечення.
15.01.2024 від Головного управління ДПС у Тернопільській області надійшов супровідний лист з додатками на виконання вимог ухвали суду від 29.11.2023 року.
В судове засідання 17.01.2024 сторони явки уповноважених представників не забезпечили.
На електронну пошту суду 17.01.2024 позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання від 21.02.2024 сторони з'явилися. Позивачем подано додаткові пояснення, сформовані в системі "Електронний суд" 13.02.2024, просить позов задовольнити у повному обсязі. Відповідачем подано заперечення, сформовані в системі "Електронний суд" 19.02.2024, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Підстави відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 21.02.2024, розгляд справи відкласти на 20.03.2024.
У судове засідання 20.03.2024 представник позивача з'явився, просив задовольнити позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, поясненнях, наданих у судовому засіданні.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поясненнях, наданих у судовому засіданні.
Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, відповідно до ст. 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
У судовому засіданні 20.03.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиції сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в процесі аналізу фінансово-господарської діяльності ліквідатором ТОВ «БНК-УКРАЇНА» встановлено, що у відповідача є непогашена дебіторська заборгованість перед позивачем за Додатковою угодою №14 від 28.12.2021 до Договору поставки товару від 27.11.2020 № 361-ДТ-20/Д, Додатковою угодою №15 від 28.01.2022 до Договору поставки товару від 27.11.2020 № 361-ДТ-20/Д, Додатковою угодою №16 від 26.01.2022 до Договору поставки товару від 27.11.2020 № 361-ДТ-20/Д та Додатковою угодою №14 від 28.12.2021 до Договору поставки товару від 28.11.2020 № 361-А92-20/Д.
Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 9 325 056,07 грн заборгованості, 6 897,99 грн 3% річних, судові витрати покласти на відповідача.
Відповідач у відзиві на позовну зазначає, що позивачем не надано жодної первинної документації (накладних, товаротранспортних накладних, тощо), яка б підтверджувала факт здійснення господарських операцій на підставі яких у позивача виникло право вимоги, а у відповідача виникли б обов'язки щодо сплати наведених у змісті позову сум. Позивач посилається на те, що позивач не надав документального підтвердження коригування остаточної ціни партій товару в розумінні змісту абз. 2 п. 2 Додаткової угоди №14, №15 та №16. Також, відповідач вказує на те, що у позивача існує значна заборгованість перед відповідачем у розмірі 16 590 643,85 грн.
У додаткових запереченнях відповідач стверджує, що позивач не узгодив з відповідачем остаточної ціни за Додатковою угодою №14 від 28.12.2021, Додатковою угодою №15 від 28.01.2022, Додатковою угодою №16 від 26.01.2022. Як наслідок сторони не підписали Доповнення до жодної з перелічених угод, як це передбачено абз. 2 п.2 Додаткових угод.
Відповідач мотивує заперечення щодо позовних вимог тим, що ТОВ «БНК Україна» здійснили розрахунок коригування в ЄРПН та податкові накладні, які відображали господарські операції із урахуванням остаточної ціни, в тому числі не маючи на те підстав включили і ті, де остаточна ціна не була узгоджена з ТОВ «-Автотехсервіс-» за Додатковою угодою №14 від 28.12.2021 до Договору поставки дизельного пального, Додатковою угодою №15 від 28.01.2022 до Договору поставки дизельного пального у розумінні абз.2 п.2 цих Додаткових угод. Після коригування ТОВ «БНК Україна» податкових накладних та внесення їх у ЄРПН, бухгалтерія ТОВ «-Автотехсервіс-» включила ці сум у податковий кредит, а також помилково включивши у податковий кредит кориговані суми ПДВ з господарських операцій з урахуванням остаточної ціни за Додатковою угодою №14 від 28.12.2021, Додатковою угодою №15 від 28.01.2022 не маючи на те належних документів. За результатами розгляду даної справи ТОВ «-Автотехсервіс-» зобов'язане буде подати уточнений розрахунок до декларації з ПДВ за звітний період, у якому допущено таку помилку.
У додаткових поясненнях позивач вказує на те, що ним долучено до позовної заяви документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій, які були наявні у позивача станом на день подання заяви. Позивач стверджує, що відповідач сформував податковий кредит з врахуванням остаточних цін на Товар за Додатковими угодам за якими стягується заборгованість в межах даної справи.
Щодо доводів відповідача про існування заборгованості позивача перед відповідачем позивач зазначає, що ухвалою Господарського суду Львівської області визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «-Автотехсервіс-» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна» в розмірі 14 млн. грн. за додатковою угодою №15 до Договору поставки товару від 27.11.2020 №361-А92-20/Д. Предметом позову не є стягнення заборгованості за додатковою угодою №15 до Договору поставки товару від 27.11.2020 №361-А92-20/Д, тому доводи в цій частині не входять в предмет доказування у цій справі. Щодо посилань відповідача на заборгованість за іншими договорами та додатковими угодами позивач вказує, що вона не стосується предмету доказування у даній справі, а відповідач не позбавлений звернутися з заявою про грошові вимоги до боржника.
Позивач вважає, що аргументи відповідача про помилкове включення сум ПДВ за зареєстрованими від позивача податковими накладними та розрахунками коригування не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідач без наявності первинних документів не міг сформувати податковий кредит за усіма операціями з ТОВ «БНК-Україна» за звітні періоди лютий 2022 року та березень 2022 року.
У запереченнях на додаткові пояснення позивача відповідач посилається на те, що відповідач не заперечував та не заперечує факту існування господарських операцій між позивачем та відповідачем в частині поставки нафтопродуктів, в тому числі за Додатковою угодою №14 від 28.12.2021 до Договору поставки товару від 27.11.2020 № 361-ДТ-20/Д, Додатковою угодою №15 від 28.01.2022 до Договору поставки товару від 27.11.2020 № 361-ДТ-20/Д, Додатковою угодою №16 від 26.01.2022 до Договору поставки товару від 27.11.2020 № 361-ДТ-20/Д та Додатковою угодою №14 від 28.12.2021 до поставки товару від 27.11.2020 № 361-ДТ-20/Д. Однак, заперечує та не визнає вимоги позивача, що у відповідача утворилась заборгованість за наведеними вище додатковими угодами внаслідок застосування коригування остаточної ціни в частині зобов'язань за Договором поставки дизельного пального. Що стосується зобов'язань за Додатковою угодою № 14 до Договору поставки бензину А92, на думку відповідача, виконання такого зобов'язання позивач мав зарахувати кошти надмірно сплачених за іншими Додатковими угодами (зокрема №13) та за рахунок сплаченого контрактного забезпечення в межах Договору поставки бензину А92 на погашення заборгованості. Саме такий механізм передбачений п.2.21 та п.б п.3.16 Договору поставки бензину А92.
Відповідач вважає, що за відсутності узгоджених та підписаних сторонами Доповнень з вигляді Актів приймання - передачі нафтопродуктів за остаточною ціною до Додаткової угоди №14 від 28.12.2021 до Договору поставки дизельного пального, Додаткової угоди №15 від 28.01.2022 до Договору поставки дизельного пального, Додаткової угоди №16 від 26.01.2022 до Договору поставки дизельного пального, позивач не мав законних підстав до розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обставини справи встановлені судом.
Як вбачається з матеріалів справи, 27 листопада 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «БНК-УКРАЇНА» як постачальником та товариством з обмеженою відповідальністю «- АВТОТЕХСЕРВІС-» (надалі - «відповідач» або «Покупець»), як покупцем укладено Договір 361-ДТ-20/Д поставки товару (надалі - «Договір поставки дизельного пального»).
Відповідно до пункту 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити у період: з грудня 2020 року по листопад 2021 року нафтопродукти, надалі - «Товар», паливо дизельне ДТ-Л/З-К5, сорт С/F (з поліпшеними температурними характеристиками) виробництва ВАТ «Мозирський НПЗ»/ВАТ «Нафтан» у кількості до 8 640 тонн (+/-10 % в опціоні Постачальника).
Як визначено в абз. 2 пп. 1.1.1. Договору, кількість Товару в конкретній партії, опціон, термін поставки, ціна та вартість кожної узгодженої до поставки партії Товару визначаються відповідними Додатковими угодами, які є невід'ємною частиною Договору (надалі - «Додаткова угода») і укладаються Сторонами на місячний період в порядку, передбаченому п.1.1.2 Договору, якщо інше не буде погоджено Сторонами. 1.2.
28 листопада 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «БНК-УКРАЇНА» як постачальником та товариством з обмеженою відповідальністю «-АВТОТЕХСЕРВІС-» Договору поставки товару№ 361-А92-20/Д (надалі - «Договір поставки бензину»). Відповідно до пункту 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити у період: з грудня 2020 року по листопад 2021 року нафтопродукти, надалі - «Товар», бензин неетильований виробництва ВАТ «Мозирський Як визначено в аб. 2 пп. 1.1.1. Договору, кількість Товару в конкретній партії, опціон, термін поставки, ціна та вартість кожної узгодженої до поставки партії Товару визначаються відповідними Додатковими угодами, які є невід'ємною частиною Договору і укладаються Сторонами на місячний період в порядку, передбаченому п.1.1.2 Договору, якщо інше не буде погоджено Сторонами.
Позивач зазначає, в ТОВ «-АВТОТЕХСЕРВІС-» є непогашена дебіторська заборгованість за Додатковою угодою № 14 від 28.12.2021 до Договору поставки товару від 27.11.2020 № 361-ДТ-20/Д (надалі - «Додаткова угода № 14 до Договору поставки дизельного пального»), Додатковою угодою №15 від 28.01.2022 до Договору поставки товару від 27.11.2020 № 361-ДТ-20/Д (надалі - «Додаткова угода № 15 до Договору поставки дизельного пального»), Додатковою угодою №16 від 26.01.2022 до Договору поставки товару від 27.11.2020 № 361-ДТ-20/Д (надалі - «Додаткова угода № 16 до Договору поставки дизельного пального» ) та Додатковою угодою №14 від 28.12.2021 до Договору поставки товару від 28.11.2020 № 361-А92-20/Д (надалі - «Додаткова угода № 14 до Договору поставки бензину»).
Відповідно до п 1. Додаткової угоди №14 до Договору передбачено, що Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти паливо дизельне ДП-3-К5, сорт F виробництва ВАТ «Мозирський НПЗ» (далі - Товар) та оплатити його за попередньою ціною і в обсягах, визначених в таблиці п.1 Додаткової угоди №14.
Як визначено п. 2 Додаткової угоди №14 товар поставляється покупцю на умовах 100% передоплати протягом п'яти банківських днів від дати виставлення Постачальником рахунку на оплату узгодженої місячної партії Товару. У разі відсутності переоплати в установлений термін, Постачальник має право скасувати номінацію неоплаченої партії (частини партії) і передоплати даний обсяг. Розрахунок остаточної ціни за поставлений Товар здійснюється після поставки узгодженої партії Товару і закінчення коригувального періоду, що зазначені у Додатковій угоді, і формується в місяці, коли стали відомі всі складові остаточної ціни та оформляється Сторонами Доповненням до відповідної Додаткової угоди.
Пунктом 8 Додаткової угоди №14 передбачено, що остаточна ціна товару, який поставляється згідно з даною Додатковою угодою, буде визначена у національній валюті України при оформленні Доповнення до даної Додаткової угоди за формулою.
Позивач посилається на те, що Остаточна ціна партії товару за Додатковою угодою №14 становить 36 903 652,34 грн.
За Додатковою угодою №14 ТОВ «БНК-УКРАЇНА» здійснено поставку Товару на користь ТОВ «-АВТОТЕХСЕРВІС-» Товару за остаточною ціною 36 903 652,34 грн., а ТОВ «-АВТОТЕХСЕРВІС-» здійснено оплату в розмірі 31 671 770,59 грн.
З огляду на вказане, заборгованість ТОВ «-АВТОТЕХСЕРВІС-» перед ТОВ «БНК-УКРАЇНА» за Додатковою угодою № 14 становить 5 231 881,75 грн.
Відповідно до п 1. Додаткової угоди №15 до Договору передбачено, що Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти паливо дизельне ДП-3-К5, сорт F виробництва ВАТ «Нафтан» (далі - Товар) та оплатити його за попередньою ціною і в обсягах, визначених в таблиці п.1 Додаткової угоди №15.
Як визначено п. 2 Додаткової угоди №15 товар поставляється покупцю на умовах 100% передоплати протягом п'яти банківських днів від дати виставлення Постачальником рахунку на оплату узгодженої місячної партії Товару. У разі відсутності переоплати в установлений термін, Постачальник має право скасувати номінацію неоплаченої партії (частини партії) і передоплати даний обсяг. Розрахунок остаточної ціни за поставлений Товар здійснюється після поставки узгодженої партії Товару і закінчення коригувального періоду, що зазначені у Додатковій угоді, і формується в місяці, коли стали відомі всі складові остаточної ціни та оформляється Сторонами Доповненням до відповідної Додаткової угоди.
Пунктом 8 Додаткової угоди №15 передбачено, що остаточна ціна товару, який поставляється згідно з даною Додатковою угодою, буде визначена у національній валюті України при оформленні Доповнення до даної Додаткової угоди за формулою.
Позивач посилається на те, що за Додатковою угодою №15 ТОВ «БНК-УКРАЇНА» здійснено поставку Товару на користь ТОВ «-АВТОТЕХСЕРВІС-» Товару за остаточною ціною 16 297 877,00 грн., а ТОВ «-АВТОТЕХСЕРВІС-» здійснено оплату в розмірі 16 200 385,92 грн. Заборгованість ТОВ «-АВТОТЕХСЕРВІС-» перед ТОВ «БНК-УКРАЇНА» за Додатковою угодою № 15 становить 97 491,08 грн.
Відповідно до п 1. Додаткової угоди №16 до Договору передбачено, що Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти паливо дизельне ДП-3-К5, сорт F виробництва ВАТ «Мозирський НПЗ» (далі - Товар) та оплатити його за попередньою ціною і в обсягах, визначених в таблиці п.1 Додаткової угоди №16.
Як визначено п. 2 Додаткової угоди №16 товар поставляється покупцю на умовах 100% передоплати протягом п'яти банківських днів від дати виставлення Постачальником рахунку на оплату узгодженої місячної партії Товару. У разі відсутності переоплати в установлений термін, Постачальник має право скасувати номінацію неоплаченої партії (частини партії) і передоплати даний обсяг. Розрахунок остаточної ціни за поставлений Товар здійснюється після поставки узгодженої партії Товару і закінчення коригувального періоду, що зазначені у Додатковій угоді, і формується в місяці, коли стали відомі всі складові остаточної ціни та оформляється Сторонами Доповненням до відповідної Додаткової угоди.
Пунктом 8 Додаткової угоди №16 передбачено, що остаточна ціна товару, який поставляється згідно з даною Додатковою угодою, буде визначена у національній валюті України при оформленні Доповнення до даної Додаткової угоди за формулою.
Позивач вказує на те, що остаточна ціна партії товару за Додатковою угодою №16 становить 22 250 382,14 грн. Таким чином, за Додатковою угодою №16 ТОВ «БНК-УКРАЇНА» здійснено поставку Товару на користь ТОВ «-АВТОТЕХСЕРВІС-» за остаточною ціною 22 250 382,14 грн, а ТОВ «-АВТОТЕХСЕРВІС-» здійснено оплату в розмірі 20 179 605,71 грн. З огляду на це заборгованість ТОВ «-АВТОТЕХСЕРВІС-» перед ТОВ «БНК-УКРАЇНА» за Додатковою угодою № 16 становить 2 070 776,43 грн.
Таким чином, загальний розмір заборгованості ТОВ «-АВТОТЕХСЕРВІС-» перед ТОВ «БНК-УКРАЇНА» становить 9 325 056,07 грн.
Відповідач заперечуючи щодо задоволення позовних вимог посилається на те, що обов'язок у відповідача щодо сплати різниці між передоплатою за додатковою угодою у періоді та остаточною ціною виникає після узгодження такої ціни, шляхом підписання Доповнення до відповідної Додаткової угоди - Акту приймання - передачі нафтопродуктів за остаточною ціною. Однак, жодного Доповнення у вигляді Актів приймання - передачі нафтопродуктів за остаточною ціною до Додаткової угоди №14 від 28.12.2021 до Договору поставки дизельного пального, Додаткової угоди №15 від 28.01.2022 до Договору поставки дизельного пального, Додаткової угоди №16 від 26.01.2022 до Договору поставки дизельного пального, як це передбачено абз. 2 п. 2 таких угод, сторони не уклали. Відповідач вважає, що сам факт наявності у позивача податкових накладних/розрахунків коригування не є безумовним доказом реальності господарських операцій. Для бухгалтерського обліку має значення саме факт постачання товарів постачальником, в тому числі за цінами вказаним у первинних документах. Податкова накладна/розрахунок коригування - це документи, якими користуються платники ПДВ для податкового обліку податкового зобов'язання та податкового кредиту по ПДВ. Вони не є бухгалтерськими документами, які би свідчили про здійснення господарської операції чи погодження із даними, що у них відображені.
Суд зазначає, що вказані аргументи відповідача є необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №916/922/19 у разі наявності дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені права доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу).
Відповідно до п. 231.5 ст. 231 ПК України при реалізації пального або спирту етилового особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов'язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального або спирту етилового.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки. Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст. Встановлюючи правило щодо обов'язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов'язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце. Такий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 червня 2022 у справі № 922/2115/19 вказано, що оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, господарські суди повинні враховувати фактичні дії як постачальника так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару. Якщо сторона заперечує факт передачі товару за договором поставки за податковими накладними, але одночасно реєструє податкові накладні на придбання товарів від постачальника та формує як покупець податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних, і жодним чином не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за цими накладними, то така поведінка сторони не є добросовісною та розумною. У такому випадку дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання послуг на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом.
Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних (Додаток №1-А) за 2022-2023 років ТОВ «БНК-Україна зареєстровано на ТОВ «-АВТОТЕХСЕРВІС-» всього 17 653 701,78 грн самого ПДВ, що становить 105 922 210,68 грн обсягу всіх операцій з ПДВ (17 653 701,78*6 = 105 922 210,68).
З аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних та податкового обліку Позивача (Додаток №2-А) податкові накладні та розрахунки коригування (далі - ПН/ РК) за вищевказаний період були складені виключно за господарськими операціями січня-березня 2022 року та зареєстровані на Відповідача за наступними додатковими угодами:
- за ДУ № 13 від 25.11.2021 до Договору № 361-А92-20/Д складено і зареєстровано ПН/РК на 0,00 грн обсягу постачання з ПДВ, в т.ч. ПДВ - 0,00 грн.;
- за ДУ № 14 від 28.12.2021 до Поговору № 361-А92-20/Д складено і зареєстровано ПН/РК на 14 024 906.80 грн обсягу постачання з ПДВ, в т.ч. ПДВ 2 337 484,47 грн.:
- за ДУ №15 від 26.01.2022 до Договору № 361-А92-20/Д складено і зареєстровано ПН/РК на 14 000 000,00 грн обсягу постачання з ПДВ, в т.ч. ПДВ 2 333 333,34 грн.;
- за ДУ №13 від 25.11.2021 до Договору № 361-ДТ-20/Д складено і зареєстровано ПН/РК на -2 015 573,16 грн обсягу постачання з ПДВ, в т.ч. ПДВ -335 928,86 грн.;
- за ДУ № 14 від 28.12.2021 до Договору № 361-ДТ-20/Д складено і зареєстровано ПН/РК на 36 903 652,36 грн обсягу постачання з ПДВ, в т.ч. ПДВ 6 150 608,73 грн.;
- за ДУ № 15 від 28.12.2021 до Договору № 361-ДТ-20/Д складено і зареєстровано ПН/РК на 16 297 876,98 грн обсягу постачання з ПДВ, в т.ч. ПДВ 2 716 312,83 грн.:
- за ДУ № 16 від 26.01.2022 до Договору № 361-ДТ-20/Д складено і зареєстровано ПН/РК на 22 250 382.11 грн обсягу постачання з ПДВ, в т.ч. ПДВ 3 708 397,02 грн.:
- за ДУ № 1 від 25.11.2021 до Договору № 503-А95-21/Д складено і зареєстровано ПН/РК на 356 124,06 грн обсягу постачання з ПДВ, в т. ч. ПДВ -59 354,01 грн.;
- за ДУ№ 2 від 28.12.2021 до Договору № 503-А95-21/Д складено і зареєстровано ПН/РК на 2 443 312,19 грн обсягу постачання з ПДВ, в т. ч. ПДВ 407 218,70 грн.;
- за ДУ № 3 від 28.01.2022 до Договору № 503-А95-21/Д складено і зареєстровано ПН/РК на 2 373 777,36 грн обсягу постачання з ПДВ, в т.ч. ПДВ 395 629,56 грн.
Тобто всього на 105 922 210,58 грн обсягу постачання з ПДВ, в т.ч. ПДВ 17 653 701,78 грн.
Позивач у додаткових поясненнях зазначає, що з аналізу Декларацій з податку на додану вартість та Додатків 1 до них, зокрема за січень-березень 2022 року, а саме: Розділу II Податковий кредит по графах 2 «Постачальник (індивідуальний податковий номер)» очевидно, що єдиним контрагентом, по якому був сформований податковий кредит ТОВ «-АВТОТЕХСЕРВІС-» був постачальник з ІПН 369490326593, тобто ТОВ «БНК-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 36949031, ІПН 369490326593).
Згідно з Деклараціями з податку на додану вартість за 2022 рік та січень - жовтень 2023 ТОВ «-АВТОТЕХСЕРВІС-» було сформовано податковий кредит від ТОВ «БНК-УКРАЇНА» в сумі 17 653 701,78 грн самого ПДВ, що повністю дорівнює сумі ПДВ по складених та зареєстрованих позивачем на господарські операції податкових накладних та розрахунків коригування до них.
Таким чином, відповідач сформував податковий кредит по всіх операціях з позивачем, в тому числі по заявлених в позові Додаткових угодах.
Зокрема, у Декларації з податку на додану вартість за звітний період березень 2022 року та Додатку 1 до неї відображені суми ПДВ по коригуваннях, складених на остаточну ціну Товару від 16.03.2022 року: сума ПДВ по Розрахунках коригуваннях від 16.03.2023 року у звітному періоді березень 2023 року, складених до Податкових накладних за звітні періоди Січень 2022 року і Лютий 2022 року дорівнює 1 163 372,40 грн (Додаток 2-А), тобто аналогічно сумі ПДВ, відображеній у Декларації з податку на додану вартість за звітний період березень 2022 року та Додатку 1 до неї (Додаток 3-А та/або Таблицю 2.2. у Додатку 1 до у Декларації з податку на додану вартість за звітний період березень 2022 року).
Відповідач сформував податковий кредит з врахуванням остаточних цін на Товар за Додатковими угодам за якими стягується заборгованість в межах даної справи.
Враховуючи наведене, реєстрація податкових накладних та в подальшому розрахунків коригування обома сторонами свідчать про те, що сторонами погоджено коригування остаточної ціни отриманого покупцем товару.
Позивач звернувся до відповідача з вимогою за вих. № 01- 27/914/2450/22/299 від 05.10.2023 про сплату заборгованості у розмірі 9 325 056,07 грн протягом 3 (трьох) банківських днів. Вказана вимога отримана відповідачем 20.10.2023, однак відповідач не виконав зобов'язання.
Оцінка суду.
Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Матеріалами справи встановлено, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, доказів зворотнього суду не надано.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу на суму 9 325 056,07 грн.
Крім основного боргу, за прострочення виконання грошових зобов'язань за укладеним договором позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з сплати 3 % річних (за період із 26.10.2023 по 31.10.2023) на суму 6 897,99 грн.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України).
Відтак, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Аналогічна правова позиція наведена у Постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18.
За перерахунком суду, сума 3 % річних нарахована за період з 26.10.2023 по 31.10.2023 становить 4 598,66 грн. Таким чином, позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 4 598,66 грн.
Відповідно до ч. 1. ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Приписи ч. 10 ст. 238 ГПК України носять диспозитивний характер та надають право виключно суду вирішувати питання доцільності застосування механізму стягнення відсотків, пені. Вимога позивача про зазначення в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення за своєю правовою природою є клопотанням заявленим до суду, задоволення якого убезпечує позивача від повторних звернень з вимогами про стягнення нарахування після ухвалення рішення.
Подальша реалізація ч. 10 ст. 238 ГПК України після ухвалення рішення та видачі виконавчого документу відображена у ч. 11, 12 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», якими передбачено, що якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі.
До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
Враховуючи наведені норми, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача щодо визначення органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення (в тому числі приватному виконавцю) права нараховувати 3% річних за формулою: сума 3% річних = С х 3 х Д : 365 : 100 (С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення): - на суму боргу 9 325 056,07 грн за період із 04.11.2023 до моменту виконання рішення суду Товариства з обмеженою відповідальністю «-АВТОТЕХСЕРВІС-».
Судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача у розмірі 119 983,44 грн.
Керуючись ст.ст. 13, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-241 ГПК України, ст.ст. 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «-АВТОТЕХСЕРВІС-» (46003, м.Тернопіль, вул. За Рудкою, буд. 33, оф. 40; код ЄДРПОУ 23588912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-УКРАЇНА» (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) 9 325 056,07 грн - заборгованості, 4 598,66 грн - 3 % річних та 119 983,44 грн - судового збору.
3. Визначити Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення право нараховувати 3% річних за формулою: сума 3% річних = С х 3 х Д : 365 : 100 (С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення): - на суму боргу 9 325 056,07 грн за період із 04.11.2023 до моменту виконання рішення суду Товариства з обмеженою відповідальністю «-АВТОТЕХСЕРВІС-».
4. У решті частини позовних вимог - відмовити.
Наказ видати згідно з ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений 27.03.2024.
Суддя Чорній Л.З.