справа № 2-3613/10
Р I Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А I Н И
29 червня 2010 року Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді - Харечка С.П.
при секретарі - Галінській В.В.
з участю
представника позивачів - ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3
відповідача - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення боргу, -
До Рівненського міського суду надійшла позовна заява від ОСОБА_5, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по попередньому договору купівлі-продажу, неустойки, матеріальної та моральної шкоди.
В попередніх судових засіданнях позивачі позов підтримали за обставин викладених у позовній заяві, просили його задовольнити.
Представник позивачів ОСОБА_1 подала суду уточнення до позовних вимог, підтримала обґрунтування позовних вимог викладені в позовній заяві, додатково вказала, що у зв'яжу із неналежним виконанням умов попереднього договору купівлі-продажу нерухомості позивачі постійно зазнають незручності. Тривалий час не можуть набути нерухоме майно для проживання, так як відповідач по справі привласнила кошти і не має намір їх повертати. Внаслідок неправомірної поведінки відповідача позивачі зазнають моральних страждань. Просила суд задовольнити змінені позовні вимоги в повному обсязі.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні вказав, що позивач є його сестрою, проживає з чоловіком в батьків, так як не може на даний час придбати житло. Постійно несе витрати на проїзд до Рівного. Просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач позовні вимоги визнала повністю, суду пояснила, що вона дійсно отримала від позивачів кошти і в подальшому повинна була укласти з ними договір купівлі-продажу будинку. Однак у зв'язку із сімейними обставинами, відсутністю правовстановлюючих документів на житло не уклала даний договір. Отримані кошти не повернула. Не заперечувала проти задоволення позову.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що 06 лютого 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено попередній договір про укладення договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями з передоплатою, відповідно до п. 1 якого до 01 травня 2009 року відповідач зобов'язувалася передати у власність покупця з укладенням договору купівлі-продажу, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити житловий будинок за № 20А, що на вулиці Лесі Українки в смт. Рафалівка Володимирецького району Рівненської області (право власності на який оформлене), в порядку та на умовах, передбачених відповідно цим та основним договором.
Сторони домовилися про такі умови основного договору: договір купівлі-продажу житлового будинку має бути нотаріально посвідчений не пізніше 01 травня 2009 року, ціна продажу житлового будинку - 20000 доларів США. Відповідно до п. 4 вказаного договору до укладення цього договору на підтвердження намірів сторін покупець передав продавцю у вигляді авансу 5000 доларів США, а покупець отримав зазначену суму авансу, а решту суми, а саме 15000 доларів США в день підписання основного договору.
Крім того, 29 квітня 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уклали попередній договір. Відповідно до п. 1 вказаного договору сторони зобов'язуються в майбутньому до першого червня 2009 року (після оформлення ОСОБА_4 права власності на домоволодіння) укласти Договір купівлі-продажу домоволодіння, за яким сторона 1 буде продавцем, а сторона 2 - покупцем майна. Предметом майбутнього Договору купівлі-продажу (далі основний договір) є домоволодіння АДРЕСА_1. В якості авансу сторона 2 передала у власність стороні 1, а сторона 1 зобов'язується повернути стороні 2 (в разі, якщо Основний договір не відбудеться) грошову суму в розмірі 10000доларів США, що є еквівалентом 80000 грн., з яких 5000 доларів США, що є еквівалентом 40000 гривень сторона 1 отримала від сторони 2 в якості авансу по Попередньому договору, посвідченому ОСОБА_6, державним нотаріусом Володимирецької державної нотаріальної контори 06 лютого 2009 року за реєстром № 346, а 5000 доларів США, що є еквівалентом 4000 гривень по цьому попередньому договору, а разом повернути 10000 доларів США, що є еквівалентом 80000 гривень, а якщо договір відбудеться, ця сума повинна бути зарахована при оформленні основного договору, як платіж по договору.
Судом встановлено та сторонами підтверджено, що позивачі передали ОСОБА_4 всю суму авансу в розмірі 10000 доларів США. Однак ОСОБА_4 порушила виконання умов договорів. Станом на 01 червня 2009 року між сторонами основний договір купівлі будинковолодінню не укладено з вини відповідача по справі.
Відповідно до п. 4, 5 Вказаного договору від 29 квітня 2009 року у випадку, коли Договір купівлі-продажу домоволодіння не відбудеться, повернення зазначеної вище суми грошових коштів має бути здійснено у м. Рівне не пізніше 03 червня 2009 року, про що покупець зобов'язаний видати продавцю власноручно написану розписку. При простроченні повернення суми авансу сторона 1 сплачує стороні 2 штраф в сумі 1 відсотка від простроченої суми за кожний день прострочення сторони домовилися про те, що той із них хто відмовиться (ухилятиметься) від укладення договору купівлі-продажу у визначений у п. 1 цього попереднього договору (чи додатково погоджений) термін та на вищезазначених (або додатково погоджених) умовах, незалежно від його вини повинен сплатити пеню в розмірі 1 відсотка від продажної ціни, вказаній в п. 3 цього попереднього договору.
Відповідно до ст.. 525, 526, абз.1 ч.1 ст.530, ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства .
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачами за вказаним договором із врахуванням штрафу та пені станом на 29 червня 2010 року становить 237600 гривень.
Крім того, позивачі посилаються на завдання їм моральної шкоди, які виразилась в отриманні великого стресу, втрати нормальних життєвих зв'язків, яку вони оцінюють в розмірі 5000 грн.
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Суд враховуючи характер порушення відповідачем невиконання умов договору, глибину фізичних та душевних страждань позивачів, позбавлення можливості реалізації позивачами свого права на отримання житла, ступеня вини відповідача, а також з урахуванням того, що позивачі постійно докладали додаткових зусиль для організації свого життя, враховуються вимоги розумності і справедливості суд дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення моральна шкода в розмірі 2000 грн.
Щодо відшкодування матеріальної шкоди позивачі посилаються на те, що у зв'язку із отриманням великого стресу, витрачанням великих коштів на оформлення договорів та явкою до суду, зверненням до юристів, їм було завдано матеріальну шкоду в розмірі 3000 грн. однак, відповідно до ч. 1, 4 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом. Підставою застосування до правовідносин із завдання шкоди вказаної статті є відсутність договірних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим). Разом з тим деліктне зобов'язання може виникнути і між особами, що перебувають в договірних відносинах, однак завдана шкода не має бути пов'язана з порушенням договірного зобов'язання. І лише у випадках, прямо передбачених законом, за правилами Глави 82 ЦК відшкодовується також шкода, завдана порушенням договірного зобов'язання. Враховуючи, що між сторонами існували договірні зобов'язання, ЦК України не визначає в даному випадку відшкодування матеріальної шкоди, а тому вказані позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.
Відповідно до ст. 88 ч.1 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, з відповідача на користь позивачів підлягають до стягнення витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 грн..
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, тобто з відповідача в дохід держави підлягає до стягнення 1700 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.10,11,60,88,169,212,214,215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_5, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення боргу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_5 борг в сумі 10000 дол.США, штраф у сумі 19500 дол.США, пеню в розмірі 200 доларів США, моральну шкоду в розмірі 2000 гривень, на загальну суму 239600 (двісті тридцять дев'ять тисяч шістсот) гривень.
В задоволенні позовної вимоги про стягнення матеріальної шкоди - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_5 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід місцевого бюджету судовий збір в розмірі 1700 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в 20 денний строк, після подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя: підпис
Копія вірно:
Суддя Рівненського міського суду С.П.Харечко