справа № 2-2952/10
Р I Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А I Н И
25 червня 2010 року Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді - Харечка С.П.
при секретарі - Сахончик Т.В.
з участю представника позивача - Мушкеєва В.В.
відповідача - ОСОБА_2
представника відповідача-адвоката - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Рівненського міського суду надійшла позовна заява від Відкритого акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 24 вересня 2007 р. між Позивачем - Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк» та Відповідачем - ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/2628/73/04772 (далі - Кредитний договір), згідно якого Позивачем було надано Відповідачу кредит у сумі 16844,00 дол. США строком користування до 23.09.2013р. на поточні потреби (для придбання автотранспортного засобу), із сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 9,99 % річних згідно умов Кредитного договору. Відповідно до умов Кредитного договору (п. 4.1), Відповідачу було відкрито позичковий рахунок (НОМЕР_2) та надано кредитні кошти 16844,00 дол. США, що підтверджується заявою на видачу готівки № 1 від 24 вересня 2007 року. Відповідно до п.п. 1.3, 5.2 Кредитного договору Відповідач, як позичальник, зобов'язався щомісячно до 15 числа кожного місяця здійснювати: часткове погашення кредиту та сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів, згідно з Графіком платежів, що є додатком № 1 до Кредитного договору. У зв'язку із порушенням виконання зобов'язання у відповідача утворилася заборгованість перед банком, які вона не погасила. Згідно п. 6.5. Кредитного договору Позивач, як кредитор, має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника (Відповідача) за кредитом або стягнути таку заборгованість, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадках порушення умов, які визначаються Сторонами як істотні, у тому числі невиконання позичальником (Відповідачем) п.п. 5.1, 5.2, 5.6 Кредитного договору. Крім того в забезпечення виконання зобов'язання позивачем були укладені договори застави із відповідачем ОСОБА_2 та поруки із відповідачем ОСОБА_4. На підставі викладеного просив задовольнити позов та стягнути солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість в сумі 11201,38 дол. США.
Представник позивача в попередньому судовому засіданні позовні вимоги змінив, просив стягнути на користь банку солідарно з відповідачів суму боргу в розмірі 11792,99 дол. США станом на 29 вересня 2009 року, в іншій частині позов підтримав в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала повністю, суду вказала, що борг не може бути стягнутий із неї, так як кредитний договір було укладено із порушенням чинного законодавства України, що тягне його недійсність із моменту укладення і повернення сторін у первинний стан. Просила суд відмовити в задоволенні позову.
Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, суду вказав, що при видачі кредиту за Договором позивачем не було дотримано в момент оформлення кредитного договору вимог чинного законодавства. При наданні позивачем та отриманні відповідачем кредиту у доларах США, а також здійснення відповідачем платежів по погашенню кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США, були порушені норми закону: ст.. 99 Конституції України, згідно якої грошовою одиницею України є гривня; ст.. 524 ЦК України, яка визначає, що зобов'язання повинно бути визначено в грошовій одиниці України - гривні; ст.. 3 Закону України « Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», яка визначає, що гривня, як грошова одиниця (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України; ст..ст. 6,7 Постанови Національного Банку України № 200 від 30 травня 2007 року «Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України», які чітко встановлюють випадки використання фізичними та юридичними особами (резидентами України) іноземної валюти, як засобу платежу, у розрахунках на території України та ст.. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», яка встановлює, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено валютним законодавством України. Крім того, вказували на порушення принципу справедливості закріпленого ст. 3 ЦК України. Посилаючись на частину другу статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» вказували, що умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, зокрема встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця. Вважають, що таким чином кредитний договір є недійсним і на підставі вказаного договору не може бути стягнуто заборгованість. Просив суд відмовити в задоволенні позову..
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена заздалегідь та належним чином, про причини неявки суду не повідомляла, заперечень з приводу позову не надала. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача ОСОБА_4.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Судом вставлено, що 24 вересня 2007 р. між Позивачем - Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк» та Відповідачем - ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/2628/73/04772, згідно якого Позивачем було надано Відповідачу кредит у сумі 16844,00 дол. США строком користування до 23 вересня 2013р. на поточні потреби (для придбання автотранспортного засобу), із сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 9,99 % річних згідно умов Кредитного договору.
Відповідно до умов Кредитного договору (п. 4.1), Відповідачу було відкрито позичковий рахунок (НОМЕР_2) та надано кредитні кошти 16844,00 дол. США, що підтверджується заявою на видачу готівки № 1 від 24 вересня 2007 року. Тим самим. Позивач, як кредитор, виконав свої зобов'язання перед Відповідачем за Кредитним договором.
Відповідно до п.п. 1.3, 5.2 Кредитного договору Відповідач, як позичальник, зобов'язався щомісячно до 15 числа кожного місяця здійснювати: часткове погашення кредиту та сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів, згідно з Графіком платежів, що є додатком № 1 до Кредитного договору.
В порушення зазначених зобов'язань Відповідач починаючи з 15 лютого 2009 року не виконує умови Кредитного договору в частині своєчасного та повного погашення основної суми боргу, та не виконує умови Кредитного договору в частині своєчасного та повного погашення відсотків, за користування кредитними коштами. Це свідчить про невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором.
Передане Позивачем Відповідачу попередження (від 02.03.2009р. за вих.№ 25.1.0/041) у зв'язку з простроченням платежу по кредиту, що було отримане Відповідачем під підпис залишене без задоволення.
Станом на 29 вересня 2009р. заборгованість перед ВАТ «Ерсте Банк» складає 11792,99 доларів США, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Згідно п. 6.5. Кредитного договору Позивач, як кредитор, має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника (Відповідача) за кредитом або стягнути таку заборгованість, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадках порушення умов, які визначаються Сторонами як істотні, у тому числі невиконання позичальником (Відповідачем) п.п. 5.1, 5.2, 5.6 Кредитного договору.
Стягнення заборгованості, згідно умов п.6.5 Кредитного договору, здійснюється за рахунок коштів, майна та майнових прав позичальника (Відповідача), включаючи забезпечення за Кредитним договором, за умови попередньої (за 30 днів) надіслання відповідної вимоги позичальнику (Відповідачу) рекомендованим листом. Повідомлення-вимога, Відповідачами проігнорована.
Кредит Відповідачу було надано на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування.
В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором Відповідачем було передано в заставу відповідно до договору застави №014/2628/73/04772/1 від 24 вересня 2007 року легковий автомобіль Chevrolet Takuma UF756, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, реєстраційний НОМЕР_4.
Відповідно до договору поруки №014/2628/73/04772/2 від 24 вересня 2007 укладеного між Позивачем та ОСОБА_4, остання взяла на себе зобов'язання перед ВАТ «Ерсте Банк» у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_2 зобов'язань, що випливають з укладеного між Позивачем та Відповідачем Кредитного договору № 014/2628/73/04772 від 24 вересня 2007 року та всіх додаткових угод, що були укладені до нього, в тому числі, але не виключно, зобов'язань щодо повернення у встановлений Кредитним договором строк суми Кредиту, сплати в порядку та строки, визначені Кредитним договором, процентів за користування Кредитом та/або комісій, можливої неустойки (пені, штрафів), а також зобов'язань щодо відшкодування Відповідачкою витрат Позивача, пов'язаних з пред'явленням вимог і отриманням виконання за Кредитним договором, та збитків Позивача, завданих порушенням Відповідачем своїх обов'язків за Кредитним договором.
13 травня 2009 року Співвідповідачка отримала власноруч повідомлення-вимогу, про погашення заборгованості за кредитом, відсотками та сплати пені. Зазначена Повідомлення вимога, була залишена без задоволення.
Ст. 525 Цивільного кодексу України вказує, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України та інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідно до ст. 554 ЦКУ відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.
Щодо заперечень відповідача та представника відповідача, то суд їх до уваги не приймає з наступних підстав.
Статтею 192 Цивільного кодексу України передбачено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Пункт 1.3. Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ № 49 від 08.02.2000 року, визначає, що використання іноземної валюти як засобу платежу - це розрахунок за продукцію, роботи, послуги, об'єкти права інтелектуальної власності та інші майнові права.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором Банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Враховуючи викладене, виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором в частині отримання кредитних коштів, повернення суми кредиту та сплати процентів у іноземній валюті не є використанням іноземної валюти як засобу платежу, відповідно, дія статей 192 та 533 Цивільного кодексу України на дані правовідносини банку та позичальника не розповсюджується. При цьому, слід зазначити, що чинне законодавство України не забороняє надання кредиту в іншій валюті, ніж валюта України.
Статтею 47 Закону «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції: приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб; відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них; розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Банк, крім перелічених у частині першій цієї статті операцій, має право здійснювати, зокрема, операції з валютними цінностями.
Судом встановлено, що АТ «ЕрстеБанк» має всі необхідні ліцензії, щоб здійснювати валютні операції відповідно до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» № 2121 -III від 07.12.2000 р. та Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» №15-93 від 19.02.1993 р..
Статтями 6, 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони у договорі можуть відступати від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, з врахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Тобто, Цивільний кодекс закріпив принцип свободи договору. Змістом договору є ті умови, на яких сторони погодились виконувати договір.
Кредитний договір з фізичною особою укладено саме на суму 16844,00 доларів США., на момент укладення договору відповідачі не вимагали укладення кредитного договору в іншій валюті. Крім того, як випливає із Додатку до кредитного договору позивальник взяла на себе зобов'язання повертати заборгованість по кредиту у конкретні строки і саме в доларах США.
Таким чином, судом встановлено, що позивач правомірно звернувся до суду за захистом своїх прав, а відповідач не довів обґрунтованість своїх заперечень проти позову, а тому оскільки відповідачі порушили виконання умов договорів, з них необхідно стягнути солідарно на користь ВАТ «Ерсте Банк» всю суму боргу в розмірі 11792,99 Доларів США.
За статтею 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Судом не встановлено підстав для звільнення відповідачів від сплати судових витрат, а тому з відповідачів належить стягнути солідарно на користь позивача судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов Відкритого акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_5) та співвідповідача ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь Відкритого акціонерного товариства «Ерсте Банк» (м. Київ, вул. Прорізна, буд.6, ідентифікаційний код 340016931, кореспондентський рахунок 32003142901 в ГУ НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 321034) суму заборгованості за кредитним договором № 014/2628/73/04772 від 24 вересня 2007 у розмірі 11792,99 (одинадцять тисяч сімсот дев'яносто два дол.. 99 центів) доларів США.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_5) та співвідповідача ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь Відкритого акціонерного товариства «Ерсте Банк» (м. Київ, вул. Прорізна, буд.6, ідентифікаційний код 340016931, кореспондентський рахунок 32003142901 в ГУ НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 321034) судовий збір в розмірі 117,00 (сто сімнадцять дол.. США) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250 (двісті п'ятдесят) грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в 20 денний строк, після подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя: підпис
Копія вірно:
Суддя Рівненського міського суду С.П.Харечко