61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
27.03.2024р. Справа № 905/488/24
за заявою Фізичної особи-підприємця Одринченко Віталія Олексійовича, м. Харків
про забезпечення позову
суддя Величко Н.В.
без виклику учасників справи
Позивач, Фізична особа-підприємець Одринченко Віталій Олексійович, м. Харків, звернувся до Господарського суду Донецької області із позовною заявою до відповідача, Фізичної особи-підприємця Скачкової Наталії Валеріївни, м. Краматорськ, про стягнення заборгованості з орендної плати та з оплати компенсації комунальних послуг за договором оренди приміщення № АК/14/23 від 20.07.2023 в загальному розмірі 206843,00 грн.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій просить суд вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом накладання арешту на кошти у розмірі ціни позову у сумі 206843,00 грн. та судового збору у сумі 3102,64 грн., які обліковуються на розрахунковому рахунку Фізичної особи-підприємця Скачкової Наталії Валеріївни № р/р НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» МФО 305299.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що відповідач ухиляється від виконання своїх грошових обов?язків передбачених договором оренди приміщення № АК/14/23 від 20.07.2023, а також вказує на відмінність адреси відповідача для листування в договорі оренди (вказана адреса фізичної особи-підприємця з тим самим прізвищем ім?ям по-батькові, але з іншим індивідуальним податковим номером), тому невжиття заходів щодо накладення арешту на грошові суми в межах позовних вимог на банківському рахунку відповідача може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
До заяви додані документи згідно переліку.
Подана заява відповідає вимогам ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, тому приймається судом до розгляду.
За правилами ст. 136 та ч.1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться в нього чи інших осіб.
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 4 згаданої статті передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснені учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов'язків щодо доказів.
Суд відзначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Отже, аналіз приписів правових норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовуються судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.
Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, заявник посилається на ухилення відповідача від виконання своїх обов?язків передбачених договором оренди приміщення № АК/14/23 від 20.07.2023, а також на нібито невірну адресу для листування в договорі оренди (вказана адреса фізичної особи-підприємця з тим самим прізвищем ім?ям по-батькові, але з іншим індивідуальним податковим номером), що не свідчить про наявність обставин, що істотно ускладнять чи унеможливлять виконання рішення суду.
Суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог. До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення у разі задоволення позову, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення у разі задоволення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
На переконання суду, заява позивача про забезпечення позову не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального підтвердження наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
У той же час, заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти на рахунок відповідача, може призвести до перешкод у здійсненні його господарської діяльності.
Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача в межах даного спору, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої позивачем заяви про забезпечення позову.
Відхиляючи заяву Фізичної особи-підприємця Одринченко Віталія Олексійовича про забезпечення позову суд також зауважує, що заява про забезпечення позову, яку раніше було відхилено повністю або частково, може бути подана повторно якщо змінились певні обставини. Тобто, на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Керуючись статтями 136, 137, 140, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Одринченко Віталія Олексійовича, м. Харків, про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом десяти днів до Східного апеляційного господарського суду.
Суддя Н.В. Величко