28 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/22058/23 пров. № А/857/3427/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Качмара В.Я., Кузьмича С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року, головуючий суддя - Мричко Н.І., ухвалене у м. Львові, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,-
В вересні 2024 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ГУПФУ у Львівській області, в якому просив визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 23.08.2023 року №144 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі пункту “а” ч.1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з 28.03.2021 року, виходячи з вислуги років - 26 років 08 місяців 12 днів.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що незважаючи на висновки щодо застосування норм права, викладені у відповідних постановах Верховного Суду щодо аналогічних спірних правовідносин, та встановлені рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 року у справі № 380/12280/23 обставини, відповідач не врахував вислуги років у пільговому обчисленні та відмовив у призначенні позивачу пенсії, що свідчить про протиправність оскарженого рішення та порушення таким права позивача на призначення та виплату пенсії у законодавчо визначеному розмірі.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 23.08.2023 року №144 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно з пунктом “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб” з 31.07.2023 року; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції змінити рішення суду попередньої інстанції в частині визначення дати, з якої належить призначити пенсію за вислугу років.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більше як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Наказом Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.03.2021 року № 299-ос позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 27.03.2021 року. У цьому наказі зазначено, що вислуга років позивача станом на 27.03.2021 року становить 26 років 08 місяців 12 днів у тому числі: календарна - 24 роки 04 місяців 01 день; пільгова - 02 роки 04 місяці 11 днів.
Представник позивача звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби України з адвокатським зверненням від 29.03.2023 року, в якому просив підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області документи для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Листом від 02.05.2023 року № 11/19841/23-Вих відповідач повідомив представника позивача про те, що вислуга років позивача на військовій службі у календарному обчисленні становить лише 24 роки 04 місяців 01 день, що не відповідає умовам призначення пенсії за вислугу років, встановленим пунктом “а” статті 12 Закону України №2262. З огляду на це, відсутні підстави для надання доручення відповідному прикордонному загону про підготовку документів, необхідних для призначення позивачу пенсії за вислугу років на умовах, встановлених статтею 12 Закону України №2262, та їх надсилання до відповідного органу Пенсійного фонду України.
Вважаючи відмову відповідача в оформленні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області документів для призначення пенсії за вислугу років протиправною, позивач звернувся з відповідним позовом до Львівського окружного адміністративного суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 року у справі №380/12280/23 позов ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задоволено частково, а саме: визнано протиправною відмову Адміністрації Державної прикордонної служби України в оформленні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно з пунктом “а” частини першої статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року №2262-XII; зобов'язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі пункту “а” частини першої статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року №2262-XII, виходячи з вислуги років 26 років 08 місяців 12 днів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю.
На виконання вказаного рішення суду Адміністрація Державної прикордонної служби України оформила та направила необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для розгляду питання щодо призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до пункту “а” частини першої статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
За результатами розгляду матеріалів для призначення пенсії відповідач прийняв рішення від 23.08.2023 року № 144 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Таке рішення мотивовано відсутністю у позивача 25 років вислуги в календарному обчисленні на день звільнення (вислуга років позивача станом на 27.03.2021 року у календарному обчислення складає 24 роки 04 місяці 01 день).
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що подання про призначення пенсії сформоване 31.07.2023 року, а тому з урахуванням положення пункту 11 Постанови №3-1, позивач має право на призначення пенсії з 31.07.2023 року, а не як помилково вказано у змісті позовних вимог з 28.03.2021 року.
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на задах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення, визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, в органах внутрішніх справ є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 року (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього закону мають звільнені зі служби особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом.
Як передбачено пунктом «а» частини 1 статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б - д , ж статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 25 календарних роки і більше.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.11.2018 року у справі №537/1980/16-а сформувала правовий висновок у подібних правовідносинах щодо компетенції уповноважених органів з питань прийняття рішень про призначення пенсії згідно із Законом № 2262-ХІІ. Уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу Пенсійного фонду України або відмовити у такому поданні.
При цьому, колегія суддів враховує, що Відповідно до ст. 48 Закону № 2262-XII заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику роз'яснюється, які документи він повинен надати додатково. При наданні ним цих документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз'яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до п. б ч. 1 ст. 50 Закону № 2262-XII пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.
Пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 звільнений з військової служби наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.03.2021 року № 67-ос, та наказом керівника цієї ж установи від 26.03.2021 року № 99-ос виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення НОМЕР_1 прикордонного загону з 27.03.2021 року.
При цьому, 29.03.2023 року представник позивача скерував до Адміністрації Державної прикордонної служби України заяву про підготовку та подання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII.
Враховуючи, що позивач з заявою про підготовку та подання до ГУ ПФУ у Львівській області документів для призначення пенсії за вислугу років звернувся - 29.03.2023 року, то пенсія йому має бути призначена з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією, тобто з 29.03.2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права (незастосування закону, який підлягав застосуванню), що призвело до помилкового вирішення справи в частині визначення дати, з якої належить призначити пенсію за вислугу років, через що рішення суду в цій частині слід змінити; в решті рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року у справі №380/22058/23 - змінити, та абзац третій резолютивної частини викласти в наступній редакції:
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсію за вислугу років згідно з пунктом “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб” з 29 березня 2022 року.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді В. Я. Качмар
С. М. Кузьмич