Справа № 2 - 424
2010 рік
19 жовтня 2010 р. Гощанський районний суд Рівненської області
в складі:
головуючої - Рудик Л.М.
при секретарі - Гончар Г.С.
за участю позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Гощі справу за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
про
визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на майно,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на майно - нежитлову будівлю (гуртожиток), що знаходиться в АДРЕСА_1.
Позивач посилається на те, що 1 червня 2010 року між ним та відповідачем по справі було досягнуто згоди з приводу купівлі - продажу вказаного майна та укладено договір купівлі-продажу.
Ним за придбане майно для відповідача було сплачено 5 000 грн. - вартість нерухомого майна, яку вони обумовили.
На даний час позивач хоче оформити право власності на вказане майно, але не може цього зробити, оскільки відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення укладеного договору.
В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав повністю і не заперечує проти визнання права власності на нежитлову будівлю за позивачем. Пояснив, що нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу нерухомого майна неможливо, оскільки нотаріус вимагає у нього документи на земельну ділянку, на якій знаходиться будівля. Виготовляти документацію на земельну ділянку йому недоцільно, оскільки в зв'язку із тяжким матеріальним становищем він вимушений продавати нерухоме майно, а виготовлення документації на земельну ділянку вимагає додаткових матеріальних затрат.
Заслухавши пояснення сторін, оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, суд рахує, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.219 ЦК України суд може визнати правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.
Відповідно до ч. 2 ст.220 ЦК України, яка передбачає, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Із договору купівлі-продажу та акту прийому-передачі майна від 01 червня 2010 року вбачається, що відповідачем було продано позивачеві не житлову будівлю, що знаходиться по АДРЕСА_1, за що останнім було сплачено
5 000 грн. Факт отримання грошей відповідачем підтверджується письмовою розпискою від 01.06.2010 року.
Таким чином, відбулося повне виконання умов договору обома сторонами, де одна сторона отримала майно, а інша - гроші за нього.
Нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу сторони не можуть, оскільки відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення.
За таких обставин суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213 ЦПК України, в силу ст. 219, 220 ЦК України суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на майно задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (гуртожитку), що знаходиться в АДРЕСА_1, укладений 1 червня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Визнати право власності на нежитлову будівлю, що знаходиться в АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Гощанський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.2
Суддя