Справа № 120/18497/23
28 березня 2024 року м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Моніч Б.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року позов задоволено частково.
Не погодившись із судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Оскільки позивачем до апеляційної скарги не надано належних доказів на підтвердження відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат (скрутного матеріального стану), ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2024 суду відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року залишено без руху та запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.
25.03.2024 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій він просив: відкрити апеляційне провадження в даній справі; у разі небажання його відкривати на підставі наявних документів та ігнорування правової визначеності та тотожності однорідних правових висновків, заявити самовідвід судді Монічу Б.С.; у разі незаявлення самовідводу, задовольнити відвід вказаному судді; звернутись в порядку КАСУ до Верховного Суду для вирішення питання щодо конституційності застосованого закону та правового акта, що дозволяє позбавити такого права, реалізованого в тотожних умовах; у разі незадоволення відводу судді, надати додатковий термін, розумний для збирання доказів, визначених невідведеним упередженим небезстороннім суддею (назви, форми, типу, змісту, реквізитів, джерел, способів і порядку їх отримання тощо), необхідних для реалізації права на доступ до суду.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді - Моніча Б.С. визнано необґрунтованою та відмовлено в її задоволенні. Справу №120/18497/23 передано для вирішення питання про відвід, судді, що визначається у порядку, встановленому статтею 31 КАС України.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Моніча Б.С. по справі №120/18497/23 відмовлено. Справу №120/18497/23 передано до відділу надання інформаційних послуг, руху адміністративних справ та діловодства суду для передачі її попередньо визначеній колегії суддів.
Щодо клопотання позивача про звернення в порядку КАСУ до Верховного Суду для вирішення питання щодо конституційності застосованого закону та правового акта, то таке буде вирішено після відкриття провадження у справі.
Щодо клопотання про надання додаткового терміну для збирання доказів.
Стаття 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Сплата судового збору є обов'язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення від сплати судового збору є неприпустимим.
Відповідно до ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Положеннями ч. 1 ст. 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення, як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 09 вересня 2019 (справа №215/5482/17), є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість якого пов'язується з майновим станом особи.
Також, Верховний Суд вказав, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 р. у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland, заява № 28249/95) право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Отже, особа, яка звертається із відповідним клопотанням, повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та подати суду відповідні докази (документи про рівень доходу позивача).
Відповідно до ст.ст. 75-76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
При зверненні з апеляційноїю скаргою на підтвердження свого скрутного становища позивачем було надано лише довідку ОК-5 Пенсійного фонду про доходи за 2023 рік з частково прихованими персональними даними.
В ухвалі від 26.03.2024 про залишення апеляційної скарги без руху, суд зазначив, що надані позивачем відомості, а саме довідка ОК-5 Пенсійного фонду про доходи за 2023 рік, не є достатніми для вирішення питання про звільнення позивача від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі, оскільки для звільнення скаржника від сплати судового збору необхідно встановити, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.
Водночас, надана позивачем довідка ОК-5 не дає підстав вважати, що зазначені суми є єдиним джерелом доходу скаржника та не виключає можливості отримання скаржником інших доходів, зокрема, від Пенсійного фонду України, Управління праці та соціального захисту населення, Державного центру зайнятості.
Належними доказами наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору можуть слугувати: відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за 2023 рік з податкової інспекції; довідка з Пенсійного фонду України про наявність/відсутність виплат за 2023 рік; довідка з Управління праці та соціального захисту населення про наявність/відсутність виплат за 2023 рік; довідка з Державного центу зайнятості про наявність/відсутність виплат за 2023 рік.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2023 у справі № 9901/988/18.
Таким чином, на усунення зазначених недоліків ОСОБА_1 необхідно або сплатити судовий збір у розмірі 1610,4 грн або ж надати копії документів (орієнтовний перелік яких вказано вище) на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на вказані обставини вважаю за необхідне продовжити скаржнику строк усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.121, 298 КАС України, суд
клопотання ОСОБА_1 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги - задовольнити.
Продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги, передбачених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 20 березня 2023 року.
Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, виконати вимоги даної ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги протягом 15 днів з дня отримання ухвали суду шляхом або сплати судового збору або надання копій документів на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Моніч Б.С.