Справа № 600/2273/22-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Григораш В.О.
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
27 березня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Капустинського М.М. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької міської ради на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чернівецької міської ради, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати пункт 14 рішення Чернівецької міської ради № 632 від 01.12.2021, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,10 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);
- зобов'язати Чернівецьку міську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,10 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у зв'язку з тим, що Детальним планом території садибної житлової забудови на АДРЕСА_2 не передбачено житлове будівництво з присадибними ділянками площею 0,1000 га.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з урахуванням наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 10.10.2020 позивач звернулась до Чернівецької міської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,10 га у власність за рахунок земель запасу міста для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 , розташованої в масиві житлової забудови на АДРЕСА_2 .
За результатами розгляду клопотання, п. 3.2 рішення 86 сесії VІІ скликання Чернівецької міської ради від 08.12.2020 № 2537 "Про розгляд звернень громадян щодо надання дозволів на складання проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" відмовлено позивачу у наданні дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1000 га, у власність за рахунок земель запасу міста для будівництва і обслуговуванням житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 , у зв'язку з відсутністю підстав для надання переваги позивачу перед іншими громадянами, які перебувають на пільговому обліку індивідуальних забудовників міста Чернівці та користуються переважним на першочергове отримання земельних ділянок для будівництва житлових будинків, господарських будівель і споруд, про що зазначено у спеціальних нормах Законів України, які визначають статус цих осіб (в обліку індивідуальних забудовників не зареєстрований).
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.04.2021 у справі №600/63/21-а зобов'язано Чернівецьку міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 10.10.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,10 га, та прийняти мотивоване рішення з урахуванням окреслених у рішенні висновків, та правової оцінки суду.
На виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.04.2021 у справі №600/63/21-а Чернівецькою міською радою повторно розглянуто подане клопотання позивача та 01.12.2021 прийнято рішення №632 "Про відмову громадянам у передачі безоплатно у власність земельних ділянок", пунктом 14 якого, відмовлено ОСОБА_1 , у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 (відповідно до поданих графічних матеріалів), орієнтовною площею 0,1000 га безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (код 02.01), у зв'язку з невідповідністю містобудівній документації (детальному плану території, затвердженого рішення виконавчого комітету міської ради від 14.08.2017 №429/16) (а.с.20).
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернулась до суду із даним позовом.
Оцінюючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Статтею 38 Земельного кодексу України передбачено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
За приписами статті 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
Згідно зі статтею 40 Земельного кодексу України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до частин 6 та 7 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно з пунктом "г" частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), зокрема, в містах - не більше 0,10 гектара.
Отже, частиною 7 ст.118 ЗК України передбачено підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, перелік яких є вичерпним, а саме: підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 ЗК України.
Тобто, якщо особа, яка звернулась до відповідного органу місцевого самоврядування та виконала усі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, то відповідно підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні.
Разом з тим, колегія суддів враховує, що у разі прийняття рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність одночасно вирішується питання про надання земельної ділянки у власність. Однак, отримання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є безумовним свідченням позитивного рішення про її надання у власність чи користування.
Дослідивши зміст оскаржуваного рішення Чернівецької міської ради №632 від 01.12.2021 "Про відмову громадянам у передачі безоплатно у власність земельних ділянок”, суд встановив, що позивачу відмовлено у наданні дозволу на складання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,10 га безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (код 02.01) за адресою АДРЕСА_1 , у зв'язку з невідповідністю містобудівній документації (детальному плану території).
З матеріалів справи встановлено, що рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 14.08.2017 № 429/16 “Про затвердження проекту детального плану території садибної житлової забудови на АДРЕСА_2 ” затверджено проєкт детального плану території садибної житлової забудови на АДРЕСА_2 (а.с.9-15).
Дослідженням викопіювання з детального плану територій та викопіювання топографічного плану м. Чернівці встановлено, що відповідно до затвердженого детального плану територій земельна ділянка для будівництва індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , запроєктовано площею 0,05 га.
Згідно з приписами ст.79-1 ЗК України метою надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок є формування земельної ділянки, яке полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Під час розробки проєкту, серед іншого, визначаються (узгоджуються) межі земельної ділянки та з'ясовується наявність правових та фактичних перешкод для надання її у власність. Ці обставини повинні враховуватися органом, що розпоряджається землями, під час затвердження проєкту та надання земельної ділянки у власність, а не на стадії надання дозволу на розробку проєкту землеустрою.
Водночас надання дозволу на розробку проєкту відведення не гарантує, що проєкт буде затверджено відповідною радою. Якщо буде виявлено обставини, що за законом є підставами для відмови у затвердженні проєкту, рада має право відмовити у затвердженні.
Колегія суддів враховує, що бажане місце розташування земельної ділянки охоплює територію для будівництва індивідуальних житлових будинків, а отже свідчить про можливість надання позивачу дозволу на розробку проєкту землеустрою з відведення земельної ділянки за рахунок цих територій в розмірах, які відповідають детальному плану території садибної житлової забудови на АДРЕСА_2 ..
Не може бути підставою для відмови у наданні дозволу на розробку землевпорядної документації ті обставини, що відповідно до затвердженого детального плану територій, земельні ділянки для будівництва індивідуальних житлових будинків за адресою АДРЕСА_1 запроєктовано площею 0,05 га.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що зазначені у пункті 14 спірного рішення Чернівецької міської ради від 01.12.2021 №632 підстави відмови в отриманні дозволу на розроблення проекту землеустрою (невідповідністю містобудівній документації (детальному плану території, затвердженого рішення виконавчого комітету міської ради від 14.08.2017 №429/16)) не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам частини 7 статті 118 ЗК України.
Доводи апеляційної скарги про наявність вмотивованої відповідно до ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на складання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність спростовуються встановленими у справі обставинами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині рішення суду.
Отже, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Чернівецької міської ради залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Капустинський М.М. Ватаманюк Р.В.