Справа № 646/1259/23
№ провадження 2/646/1109/2024
19 березня 2024 року м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого судді - Клімової С.В.,
при секретарі - Герко Є.В.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, суд
Позивач КП «Харківські теплові мережі» звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, мотивуючі свої вимоги тим, що позивач є виконавцем послуг з централізованого опалення в житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Харкова. Позивачем на підставі розпоряджень Харківської міської ради про початок та кінець опалювального сезону 2018-2022 року здійснювало постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі до квартири АДРЕСА_2 , де зареєстровані відповідачі по справі. У порушення зобов'язань відповідачами плата за надані послуги проводиться не у повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості за період з 01.02.2018 року по 31.01.2022 року у розмірі 78729,50 грн, яку позивач просить стягнути з відповідачів.
Також позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача судові витрати у сумі 2 684,00 грн., сплачені ним при подачі позову до суду.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали до суду відзив на позовну заяву та заперечення на відзив позивача, в якому зазначили, що позивачем порушено строки звернення до суду, оскільки позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за період з серпня 2000 по січень 2022, тобто за 21 рік, що виходить за межі трирічного строку, тому просять застосувати строки позовної давності та відмовити в задоволенні позову. Крім того в суму боргу позивачем не врахована, сплачена відповідачами грошова сума в розмірі 22 578грн.20коп.
Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що нарахування за послуги з централізованого опалення по квартирах житлового будинку проводиться відповідно до пункту 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, які затверджені ПКМУ від 21.07.2005 року № 630, яким передбачено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційна опалювальній площі квартири В опалювальному сезоні 2019-2020 роках нарахування за послуги з централізованого теплопостачання проводилась з урахуванням коефіцієнт перерахунку .згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1082"Деякі питання нарахування визначення плати за теплову енергію та послуги з централізованого постачання гарячої води для споживачів у зв'язку із змінами ціни природного газу", якою внесені зміни до "Правил послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 року, яким передбачено, що у разі встановлення засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційна опалювальній площі квартири.
Посилання відповідачів на застосування строків позовної давності є безпідставними, оскільки, пунктом 3 розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою часників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 № 1423 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. N 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. N 1236" внесені зміни у пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 Ns 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби CQVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", продовживши дію карантину до 30 квітня 2023 року.
Крім того, відповідачами з лютого 2018 року по січень 2021 року здійснювалося оплата за послуги з централізованого опалення, у зв'язку з чим строк позовної давності переривався, тому просить суд задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали до суду заперечення на відзив позивача, зазначивши, що позивачем в порушення норм Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» не повідомив власників будинку про намір встановити вузол комерційного обліку, позбавив відповідачів , як кінцевих споживачів комунальних послуг доступу до вузла комерційного обліку теплової енергії та особисту присутність при щомісячному знятті показань вузлу комерційного обліку, в наслідок численних порушень, при проведенні розрахунків грошових сум до сплати відповідачами і непрозорості цих розрахунків, «Відомості про нарахування та оплату за послуги теплопостачання з урахуванням періоду платежа» не можна вважати ані безспірними, ані достовірними.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися с заявою про застосування судом приписів ст.ст.256, 257 ЦК України
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 квітня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30 червня 2023 року було задоволене клопотання відповідачів про витребування доказів.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви, які просить суд задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 без дозволу головуючого, під час судового розгляду справи, покинув залу судового засідання.
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про отримання судових повісток заказною кореспонденцією.
З'ясувавши думку представника позивача, з'ясувавши думку відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне.
Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Так судом встановлені наступні фактичні обставини.
Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 23.12.1998 № 1407 Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (код ЄДРПОУ 31557119) визначено виконавцем послуг з централізованого теплопостачання та підігріву гарячої води в житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Харкова.
З довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 04.04.2023 року встановлено, що за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровані ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідачі є споживачами послуг з централізованого теплопостачання за вказаною вище адресою, оскільки будинок має єдину централізовану систему опалення.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідачами не в повному обсязі та не систематично проводилася оплата за споживання послуг, у зв'язку з чим за період з 01.02.2018 по 31.01.2022 по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритого за адресою: АДРЕСА_3 на ім'я ОСОБА_2 утворилася заборгованість у розмірі 78729,50 грн.
Як вбачається з розрахунку заборгованості відповідачами періодично здійснювалися платежі за оплати послуг, сума погашення заборгованості за період з 01.02.2018 року по 31.01.2022 року у загальному розмірі становить 511,7 грн. ( а. с. 6-9, 14-17).
Зазначені цивільно-правові відносини регулюються наступними законодавчими актами.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ч. 1ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальними послугами визначається результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (стаття 1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуги з теплопостачання та підігріву гарячої води віднесено до комунальних.
Згідно п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги в строки, встановлені договором або законом.
Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830, послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Статтею 526 ЦК України встановлені загальні умови виконання зобов'язання, зокрема, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, у якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
Вимогами статті 541 ЦК України визначено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Докази щодо звернення відповідачів в установленому законодавством порядку з претензіями щодо надання неякісних житлово-комунальних послуг у матеріалах справи відсутні.
Споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 221/515/15-а, згідно з якою, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними, і відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному розмірі, а також в постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 210/5796/16-ц.
Що стосується заявлених відповідачами вимог щодо застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 256 ЦК України, позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст.261ЦК України.)
Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, а в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Правила переривання перебігу позовної давності суд застосовує незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, може з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.
Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (стаття 267 ЦК України).
Згідно з ч.1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Так, при поданні позовної заяви 03.04.2023 року позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості за період з 01.02.2018 року по 31.02.2022 року у розмірі 78729,5грн.
Як вбачається з розрахунків, що надані позивачем до суду, відповідачами протягом всього періоду заборгованості, періодично сплачувались грошові кошти в рахунок погашення наявної заборгованості, але не у повному обсязі, а лише частково, часткове погашення заборгованості сплачувалося у лютому 2018 року та жовтні 2021року. Дані дії з боку відповідачів, свідчать про факт переривання строку позовної давності та відповідає вимогам статті 264 Цивільного Кодексу України, яка передбачає переривання перебігу строку позовної давності.
Таким чином, клопотання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, оскільки з наданого позивачем розрахункового листа абонента вбачається, що відповідачі періодично сплачували частину грошових коштів за надані послуги, що свідчить про визнання ними свого боргу, що в свою чергу є підставою для переривання перебігу позовної давності.
Що стосується доводів відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про порушення їх прав з боку позивача, у зв'язку з тим, що позивачем в порушення норм Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» не повідомлено власників будинку про намір встановити вузл комерційного обліку, позбавив відповідачів , як кінцевих споживачів комунальних послуг доступу до вузла комерційного обліку теплової енергії та особисту присутність при щомісячному знятті показань вузлу комерційного обліку, а також численні порушення, при проведенні розрахунків грошових сум до сплати відповідачами і непрозорості цих розрахунків, суд зазначає наступне.
В своєму листі від 20.06.2023, на інформаційний запит відповідача ОСОБА_2 , позивач зазначив, що відповідно до Галузевої програми енергоефективності енергозбереження у житлово- комунальному господарстві, затвердженої наказом Міністерства житлово-комунального господарства України № 352 від 10.11.2009, встановлення приладів обліку енергії передбачено на всі багатоповерхові житлові, будинки без винятку.
Прилад обліку теплової енергії встановлено у технічному підпіллі на рамці управління (ІТП), доступ до якого обмежений.
Згідно вимог вищезазначеної програми прилад обліку теплової енергії у житловому будинку АДРЕСА_1 , було встановлено та прийнято на комерційний облік 17.05.2017, який, знаходиться на балансі КП «Харківські теплові, мережі». Монтаж теплолічильника виконано у відповідності з узгодженим проектом, в якому враховані всі технічні вимоги, викладені в паспорті і технічному керівництві по експлуатації теплолічильника.
Роботи по встановленню приладу обліку теплової енергії буди виконані за рахунок коштів: виділених з місцевого бюджету, згідно рішення 10-ї сесії 7-го скликання Харківської міської ради № 52/16 від 21.12.2016 «Про затвердження кошторисних витрат на виконання «Програми розвитку та реформування житлово-комунального господарства м. Харкова на 2011-2020 роки».
Данні обставини підтверджуються Актом за № 11443 допуску до експлуатації вузла обліку теплової енергії, затвердженим начальником ЦК и УТ від 17.05.2017 року а також гарантійним талоном теплолічильника (а.с.101,102).
Тобто положення Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та теплопостачання» №2119- VIII від 22.06.2017, який передбачає згоду співвласників будинку на встановлення теплолічильника, та на який відповідачі посилаються, як на порушення своїх прав, на момент встановлення приладу обліку теплової енергії у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , не вступили в дію.
Крім того, в зазначеному листі, позивач зазначає, що два рази на місяць КП «Харківські теплові мережі» здійснює моніторинг по тепловим мережам і на теплових пунктах споживачів.
У разі виявлення відхилень від параметрів, затверджених регламентними нормативними документами, проводяться технічні засоби відносно усунення виявлених відхилень.
Показання, з приладу обліку, знімаються персоналом Основ'янської філії КП«Харківські теплові мережі», щомісяця до 25-го числа звітного місяця і фіксуються, вВідомостях обліку споживання теплової енергії. Фактично, нарахування за централізоване теплопостачання у будинках, де встановлені прилади обліку, проводяться не за календарний місяць, а за період, який охоплює частину днів звітного: місяця і останні дні попереднього.
За 2-3 дні, до зняття показань, на під'їздах будинків розміщуються оголошення про час та дату зняття показань. Представник від мешканців будинку може бути присутнім при знятті показань приладу обліку теплової енергії та внесення до Відомості обліку споживання теплової енергії. Нарахування за послугу з постачання теплової енергії, мешканцям проводилися відповідно до показань приладу обліку пропорційно опалюваним площам квартир, тобто за фактично надану теплову енергію.
Зазначений факт підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії на тепловому пункті ж/б АДРЕСА_4 (а.с.94-100).
Також позивачем, було проінформовано відповідачів, що у грудні 2020 р., при контрольному зйомі показань загально будинкового приладу обліку теплової енергії, було встановлено, що при аварійній ситуації, було пошкоджено прилад обліку теплової енергії, шляхом залиття.
15.12.2020 прилад обліку теплової енергії було розпломбовано та направлено на діагностику з подальшим ремонтом про шо складено акт № 911.
По результату діагностики виявлено, що прилад обліку теплової енергії ремонту не підлягає та потребує заміни на новий в повному комплекті.
Тому за період, з 19.11.2020 до 12.04.2021, нарахування за послугу з постачання теплової енергії, мешканцям будинку, за вказаною адресою, виконувалися згідно тарифу за 1 м2 опалюваної площі квартири, фактичної температури зовнішнього повітря та фактичної кількості днів надання послуги в розрахунковому місяці.
24.08.2021 було встановлено новий прилад обліку теплової енергії та прийнятий на комерційний облік.
За період, з 19.10.2021 (дата подачі теплоносія) до 16.02.2022, нарахування за послугу і постачання теплової енергії мешканцям будинку виконувалися у відповідності зі встановленими тарифами згідно до показань приладу обліку пропорційна опалюваним площам квартир (а.с.89-93).
Також відповідачів було проінформовано, що нарахування за послуги з постачання теплової енергії були відображені в щомісячних рахунках за послуги теплової енергії та послуги з постачання гарячої води КП «Харківські теплові мережі», а також на сайті підприємства: www.hts.kharkov.ua.
З відомостями зняття показань приладу обліку теплової енергії та проектною документацією вузла обліку теплової енергії, можно ознайомитись, звернувшись на Основ'янську філію КП «Харківські теплові мережі» за адресою: АДРЕСА_5 .
Що стосується доводів відповідачів про надмірно нараховані суми за надані послуги, оскільки за період з 01.08.2016 по 09.07.2022 відповідачами було сплачено 59736грн.07коп., то суд зазначає наступне.
27.07.2023 за № 07-47/8151 КП «Харківські теплові мережі» на адресу відповідача ОСОБА_2 надана письмова відповідь на його звернення, де зазначено, що в відомості відображено, що з Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції України, за період з 09.2016 по 01.2022 на особовий рахунок НОМЕР_2 надійшли грошові кошти у розмірі 58097,40грн., яка була зарахована на погашення заборгованості станом на 01.02.2018, а також в лютому 2022 надійшли грошові кошти у розмірі 61,24грн. та в червні 2022 року 2512,36грн., які не відображаються в даній відомості, так як зазначений період знаходиться поза межами позовного періоду.
Згідно з п.24.3 ст.24 Закону України т» Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» № 2346-3 від 05.04.2001, при використанні документів на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою-членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документу на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи - членів платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією.
У відповідності до п.3.8 «Інструкції 2» платіжник відповідає за дані, що зазначені у реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».
Таким чином, грошові кошти, з моменту отримання, стали власністю КП «Харківські теплові мережі», та були враховані в рахунок погашення заборгованості відповідача до їх призначення.
Зазначені обставини, позивач підтверджує рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 20.03.2014, відповідно до якого позов позивача до відповідачів про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення будо задоволено частково.
Таким чином, суд вважає, що доводи відповідачів, викладені у відзиві на позовну заяву, не підтверджуються належними та допустимими доказами і є лише їхніми припущеннями, які ґрунтуються лише на суб'єктивному уявленні щодо правомірності дій позивача.
При цьому, об'єктивних обставин, які б підтвердили чи свідчили про порушення позивачем прав відповідачів, останніми не наведено, а викладені відомості щодо порушень їх прав є лише припущенням.
Таким чином враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, які вирішуються тільки в судовому порядку, суд оцінивши достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку про стягнення з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача суми заборгованості за спожиті послуги опалення, яка утворилася за період з 01.02.2018 року по 31.01.2022 року у розмірі 78729,50 грн, тим самим задовольнивши позовні вимоги в даній частині.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задовольняються у повному обсязі, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2 481,00 грн. підлягає стягненню з відповідачів в рівних частинах.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 127, 141, 256, 257, 259, 264-265, 274, 279, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 261, 264, 267, 525, 526, 617, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 20-22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд,
Позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення - задовольнити.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , інші відомості відсутні, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , інші відомості відсутні, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , інші відомості відсутні, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , інші відомості відсутні на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі», юридична адреса: місто Харків, вулиця Мефодіївська, 11, ідентифікаційний код юридичної особи: 31557119, розрахунковий рахунок: НОМЕР_6 в ФХОУ АТ «Ощадбанк», МФО 351823, заборгованість за спожиті комунальні послуги з централізованого опалення, яка утворилася за період з 01.02.2018 року по 31.01.2022 року у розмірі 78 729,50 ( сімдесят вісім тисяч сімсот двадцять дев'ять гривень 50 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , інші відомості відсутні, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , інші відомості відсутні, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , інші відомості відсутні, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , інші відомості відсутні на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі», юридична адреса: місто Харків, вулиця Мефодіївська, 11, ідентифікаційний код юридичної особи: 31557119, розрахунковий рахунок: НОМЕР_6 в ФХОУ АТ «Ощадбанк», МФО 351823, понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн по 671,00 ( шістсот сімдесят одна гривня 00 копійок) з кожного.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після складання повного судового рішення відповідно до ст.268 ЦПК України - в цей же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст виготовлено 25.03.2024 року.
Суддя: С.В.Клімова