Справа № 580/1712/24 Головуючий у І інстанції - Паламар П.Г.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
28 березня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Бужак Н.П., Костюк Л.О.,
при секретарі: Руденко Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно з ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, в якій просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову від 24.01.2024 року Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом № 2340/4234/18;
- стягнути з Відповідача 3028 грн моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова є безпідставною, прийнятою з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» оскільки рішення суду боржником не виконано. Тому спірна постанова про закінчення виконавчого провадження є протиправною та підлягає скасуванню.
Крім того, Відповідачем внаслідок прийняття оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 Позивачу завдано моральної шкоди.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Доводи апеляційної скарги аналогічні, заявленим у позовній заяві, та містять посилання на неповне з'ясування обставин справи судом першої інстанції та невідповідність його висновків таким обставинам.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.
Третьою особою подано письмові пояснення, в яких просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини 7 ст. 287 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи.
Згідно з частиною 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року, у справі № 2340/4234/18 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 16 серпня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року у справі № 2340/4234/18 - скасовано.
Позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано неправомірним рішення Державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Смілі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Мірошника Сергія Васильовича № РВ-7100578202018 від 27.04.2018 про відмову у внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.
Зобов'язано Державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Смілі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію земельної ділянки площею 14,3283 га, згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Ташлицької сільської ради.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
25 вересня 2023 року Черкаським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 2340/4234/18.
10 жовтня 2023 року ОСОБА_1 Начальнику Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області подано заяву про відкриття виконавчого провадження.
Постановою Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Белікова А.В. від 11.10.2023 відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 з виконання вказаного виконавчого листа № 2340/4234/18, виданого Черкаським окружним адміністративним судом 25.09.2023 щодо зобов'язання Державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Смілі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію земельної ділянки площею 14,3283 га, згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Ташлицької сільської ради.
Також 11 жовтня 2023 року Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Беліковим А.В. прийнято постанови про стягнення витрат виконавчого провадження, та про стягнення виконавчого збору.
Крім того, 11 жовтня 2023 року Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Беліковим А.В. Міськрайонному управлінню у Смілянському районі та м. Смілі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області направлено Вимогу державного виконавця, якою вимагалося виконати вимоги, передбачені виконавчим документом, повною мірою у строк протягом десяти робочих днів.
31 жовтня 2023 року Позивачем до Відповідача подано заяву, в якій, з метою недопущення порушення законних прав Позивача, просив Державного виконавця провести виконавчі дії відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та вчасного повідомлення останнього про хід виконавчого провадження як Стягувача у цьому провадженні ВП НОМЕР_1.
02 листопада 2023 року Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Беліковим А.В. складено Акт державного виконавця, в якому встановлено, що станом на 02.11.2023 Боржником (Державний кадастровий реєстратор Міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Мірошник Сергій Васильович) вимоги що передбачені: виконавчий лист № 2340/4234/18 виданий 25.09.2023, що видав Черкаський окружний адміністративний суд про: Зобов'язати державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Смілі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію земельної ділянки площею 14,3283 га, згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Ташлицької сільської ради, не виконано та законні вимоги Державного виконавця щодо виконання рішення суду проігноровано. Крім того, станом на 02.11.2023 року від Сторін виконавчого провадження не надходили заяви або інші відомості щодо виконання рішення.
Постановою Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Белікова А.В. від 02.11.2023 про накладення штрафу ВП № НОМЕР_1, у зв'язку з невиконанням рішення суду та вимог Державного виконавця, на Державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Смілі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області накладено штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.
Листом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 27.10.2023 № 11-23-0.62-6412/2-23, зареєстрованим у Відповідача 02.11.2023 вх. № 8421 (а.с. 47), повідомлено останнього, що Міськрайонне управління у Смілянському районі та м. Смілі Головного управління було реформовано відповідно до ряду Постанов Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 № 581 «Про реформування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру», Наказу Держгеокадастру від 07.11.2016 № 281 «Про ліквідацію територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру у Черкаській області», Наказу від 16.11.2020 № 1118 «Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру», Наказу від 05.04.2021 № 301 «Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру», Міськрайонне управління у Смілянському районі та м. Смілі Головного управління - ліквідовано, правонаступником є Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області.
З огляду на вищевикладене, належним процесуальним правонаступником є Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області.
Також, Листом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 01.11.2023 № 11-23-0.62-6608/2-23, зареєстрованим у Відповідача 08.11.2023 вх. № 8547 (а.с. 48зв.-50), повідомлено останнього, що розподіл повноважень державних кадастрових реєстраторів Дєржгеокадастру та його територіальних органів здійснює Дєржгеокадастр.
Визначення державного кадастрового реєстратора для здійснення повноважень, зазначених у підпунктах 1, 2-1, 3-6 пункту 6 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, здійснюється в день подання заяви за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за принципом випадковості.
Виходячи з вищевикладеного, Головне управління не має змоги виконати Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1.
Як зазначено Позивачем в позовній заяві, 04.12.2023 Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Беліковим А.В. прийнято постанову про зміну назви сторони виконавчого провадження, якою змінено назву Боржника на Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області.
04 грудня 2023 року Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Беліковим А.В. Головному управлінню Держгеокадастру у Черкаській області направлено Вимогу державного виконавця, якою вимагалося терміново надати повну інформацію щодо виконання вимог передбачених виконавчим листом № 2340/4234/18 від 25.09.2023, що видав Черкаський окружний адміністративний суд.
Листом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 17.01.2024 № 11-23-0.62-435/2-24, зареєстрованим у Відповідача 18.01.2024 вх. № 523 (а.с. 51зв.-52), повідомлено останнього, що виконання державної реєстрації земель ділянки площею 14,3283га Головним управлінням - не можливе у зв'язку з тим, що розподіл повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів здійснює Держгеокадастр.
Визначення державного кадастрового реєстратора для здійснення повноважень, зазначених у підпунктах 1, 2-1, 3-6 пункту 6 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, здійснюється в день подання заяви за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за принципом випадковості.
Проте, Головне управління не ухиляється від виконання Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.08.2023 у справі № 2340/4234/18 (далі - Постанова) та вживає всіх можливих заходів з метою її виконання.
У зв'язку із зміною чинного законодавства Головне управління позбавлене можливості повторно розглянути заяву від гр. ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 20 Закону України «Про державний земельний кадастр» - відомості Державного земельного кадастру є офіційними.
За даними Державного земельного кадастру та електронного документу з Національної кадастрової системи, сформовано рішення про відмову РВ-7100578202018 розробником документації із землеустрою гр. ОСОБА_1 на земельну ділянку, що розташована в адміністративних межах Ташлицької сільської ради, площею - 14,3283 га є: ТОВ «ТЕОДОЛІТ».
Головне управління звернулось до ТОВ «ТЕОДОЛІТ» з клопотанням про повторне подання заяви на реєстрацію земельної ділянки площею 14,3283 га в адміністративних межах Ташлицької сільської ради.
28.12.2023 було сформовано заяву ТОВ «ТЕОДОЛІТ» ЗВ -9708008832023.
09.01.2024 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надійшло рішення № РВ-2600001012024 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.
Отже, Головним управлінням було вжито всі можливі заходи та способи задля виконання Постанови суду.
До вказаного листа було додано рішення Державного кадастрового реєстратора Відділу № 2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 09 січня 2024 року № РВ-2600001012024 (а.с. 52зв.-53).
24 січня 2024 року Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Беліковим А.В. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 у зв'язку з фактичним виконанням рішення згідно з виконавчим документом, керуючись п. 9 ч. 1 ст. 39 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Вважаючи зазначену постанову про закінчення виконавчого провадження від 24 січня 2024 року ВП № НОМЕР_1 протиправною, Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Відповідач надав суду докази виконання боржником рішення суду у справі № 2340/4234/18, з урахуванням мотивів його прийняття, спірне рішення про закінчення виконавчого провадження прийняте за наявності правових підстав, вказаних у ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, оскільки суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то відповідно і відсутні підстави для стягнення моральної шкоди на користь Позивача.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованим з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон України від 02.06.2016 року № 1404-VIII).
Статтею 1 Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п. 1 частини 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною четвертою статті 19 Закону № 1404-VIII передбачено, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Пунктом 6 частини п'ятої статті 19 Закону № 1404-VIII встановлено, що боржник зобов'язаний надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.
Разом з тим, частиною 1 статті 6 Закону № 1404-VIII передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому повноваження у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Стаття 11 Закону № 1404-VIII визначає, що державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII).
За змістом частини 3 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Згідно з ч. 1 ст. 63 Закону № 1404-VII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини (ч. 2 ст. 39 Закону № 1404-VIII).
Як вбачається з оскаржуваної постанови, підставою для закінчення виконавчого провадження було фактичне виконання боржником у повному обсязі рішення суду.
Постановою Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 2340/4234/18, зокрема зобов'язано Державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Смілі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію земельної ділянки площею 14,3283 га, згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Ташлицької сільської ради.
Як зазначено Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області в листі від 17.01.2024 № 11-23-0.62-435/2-24, зареєстрованим у Відповідача 18.01.2024 вх. № 523 (а.с. 51зв.-52), 09.01.2024 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надійшло рішення № РВ-2600001012024 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Отже, Головним управлінням вжито всі можливі заходи та способи задля виконання Постанови суду. До вказаного листа третьою особою було долучено рішення Державного кадастрового реєстратора Відділу № 2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 09 січня 2024 року № РВ-2600001012024 (а.с. 52зв.-53).
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 24 січня 2024 року ВП № НОМЕР_1, прийнята на підставі та в межах приписів вимог п. 9 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», з чим погоджується і колегія суддів.
Позивачем в апеляційній скарзі зазначено, що рішення № РВ-2600001012024 від 09.01.2024, прийняте Державним кадастровим реєстратором Відділу № 2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, який не являється Боржником у виконавчому провадженні, у зв'язку з чим фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закон України «Про виконавче провадження» не відбулось.
Оскільки, жодними належними достовірними та достатніми доказами Державний виконавець суду не довів, що ним були вжиті передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи щодо примусового виконання рішень саме Боржником, тому і прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження є такою, що прийнятя передчасно.
Проте, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 6 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та державних кадастрових реєстраторів його територіальних органів (у тому числі таких, що провадять свою діяльність на районному (міському) рівні, в мм. Києві та Севастополі) належать:
1) внесення до Державного земельного кадастру:
геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них), індексної кадастрової карти кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць (змін до неї) та відомостей про кадастрове зонування земель в межах території України (змін до них);
відомостей (змін до них) або надання відмови у їх внесенні про:
- державний кордон, землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва і Севастополя, районів, міст, селищ, сіл, районів у містах), території територіальних громад;
- обмеження у використанні земель;
- меліоративні мережі, складові частини меліоративних мереж;
- земельні ділянки (їх частини), розташовані в межах району, міста республіканського (Автономної Республіки Крим) чи обласного значення, районів у мм. Києві і Севастополі, а також міст, селищ, сіл, розташованих у їх межах;
- інші об'єкти Державного земельного кадастру, розташовані за межами адміністративно-територіальних одиниць;
2) здійснення реєстрації:
- заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;
- заяв про відкликання заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;
- заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про межі частини земельної ділянки, на якій може проводитися гідротехнічна меліорація;
- заяв про державну реєстрацію земельної ділянки;
- заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про межі частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту;
- повідомлень про виявлення технічної помилки фізичною або юридичною особою;
- заяв про виправлення технічних помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру;
- заяв про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру;
- повідомлень про виявлення фізичною або юридичною особою помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії;
- заяв про надання відомостей з Державного земельного кадастру;
2-1) здійснення державної реєстрації меліоративних мереж, складових частин меліоративних мереж (змін до відомостей про них);
3) здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації;
4) формування поземельних книг на земельні ділянки, внесення записів до них, забезпечення їх зберігання;
5) присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам;
6) проведення перевірки відповідності поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації;
7) узагальнення відомостей щодо кількості та якості земель в межах державного кордону, територій адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва і Севастополя, районів, міст, селищ, сіл, районів у містах), території територіальних громад за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру;
8) надання відомостей з Державного земельного кадастру щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту, та відмови у їх наданні, витягів з Державного земельного кадастру про будь-яку земельну ділянку в межах державного кордону;
9) виправлення помилок у Державному земельному кадастрі, допущених у відомостях щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту;
10) оприлюднення за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на офіційному веб-сайті Держгеокадастру відомостей щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту;
11) надання та отримання інформації про об'єкти Державного земельного кадастру в порядку інформаційної взаємодії з іншими кадастрами та інформаційними системами;
12) проведення стажування адміністраторів центрів надання адміністративних послуг та уповноважених посадових осіб виконавчих органів сільських, селищних, міських рад та надання їм довідки про результати стажування.
Розподіл повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів здійснює Держгеокадастр.
Визначення державного кадастрового реєстратора для здійснення повноважень, зазначених у підпунктах 1, 2-1, 3-6 цього пункту, здійснюється в день подання заяви за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за принципом випадковості.
Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, посилання Позивача на невиконання рішення суду саме Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області є безпідставні з огляду на п. 6 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051.
За наведених обставин справи та правового регулювання спірних правовідносин, колегія суддів приходить до переконання про обґрунтованість висновку суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстави для стягнення моральної шкоди на користь Позивача відсутні.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 272, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Н.П. Бужак
Л.О. Костюк