Справа № 620/12711/23 Головуючий у І інстанції - Ткаченко О.Є., Суддя-доповідач - Губська Л.В.
27 березня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії -
ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, в якому просила визнати незаконними дії Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, як правонаступника Управління Держпраці у Чернігівській області, щодо відмови їй у видачі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за місяць, що передує місяцю звернення, за відповідною (прирівняною) посадою за останнім місцем роботи на державній службі та зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, як правонаступника Управління Держпраці у Чернігівській області, надати їй довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за місяць, що передує місяцю звернення, за відповідною (прирівняною) посадою за останнім місцем роботи на державній службі.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що жодного нормативно-правового акта чи іншого документа, який би підтверджував перехід майнових прав та обов'язків управління Держпраці у Чернігівській області до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці немає. Наголошує, що довідка повинна видаватись у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням Нацдержслужбою.
Позивачкою подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що наказом Державної служби України з питань праці від 15.02.2023 №30-КТ ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника Управління Держпраці у Чернігівській області, у зв'язку з ліквідацією Управління Держпраці у Чернігівській області відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу».
07.08.2023 ОСОБА_1 звернулась до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці із запитом про надання довідок про складові заробітної плати по відповідній посаді для призначення пенсії державним службовцям.
10.08.2023 відповідач листом №Ц/1/22487-23 повідомив позивачку про відсутність правових підстав у наданні запитуваних довідок, оскільки Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці не є правонаступником Управління Держпраці у Чернігівській області.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів суду, що діяв правомірно, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.
Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, згідно п. 6 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» від 14.09.2016 № 622 передбачено, що у разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.
Відповідно до п. 3 Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 № 750, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 766/30634 (далі - Порядок № 750).
Цим Порядком передбачено, що у разі ліквідації державного органу без правонаступника або якщо останнє місце роботи особи на посаді державної служби було в органі, який на час призначення особі пенсії відсутній чи у якому на час призначення пенсії перейменовані (відсутні) посади, у тому числі відсутні відповідні посади державної служби, довідки для призначення пенсії видають структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчі органи міських, районних у містах (у разі утворення) рад - особам, у яких останнє місце роботи на посаді державної служби було у відповідних державних органах, юрисдикція яких поширювалася на територію однієї або кількох областей, м. Києва або м. Севастополя, одного або кількох районів, міст обласного значення, та органах місцевого самоврядування.
Форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям затверджені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048.
Відповідно до п. 4 Порядку № 750 для надання довідок для призначення пенсії враховуються: 1) посадовий оклад і надбавка за ранг - в розмірах, чинних на день звернення за призначенням пенсії працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи та займаною посадою на державній службі, до яких прирівнюються посади працівників ліквідованих державних органів, згідно з переліками: посад і постанов Кабінету Міністрів України, відповідно до яких затверджувалися посадові оклади працівників державних органів, що наведені в додатку 1 до цього Порядку; посад і нормативно-правових актів, відповідно до яких затверджувалися посадові оклади працівників установ та організацій до набрання чинності Законом України «Про державну службу», що наведені в додатку 2 до цього Порядку; посад і постанов Кабінету Міністрів України, відповідно до яких затверджувалися посадові оклади працівників державних органів, посади яких у зв'язку з набранням чинності Законом №889 не належать до посад державної служби, що наведені в додатку 3 до цього Порядку; посад і постанов Кабінету Міністрів України та постанов правління Національного банку України, відповідно до яких посадові оклади працівників Національного банку України, які мають стаж 20 років на посадах, віднесених до посад державної служби, посади яких після набрання чинності Законом №889 не належать до посад державної служби, віднесені до категорій посад державної служби, що наведені в додатку 4 до цього Порядку; 2) надбавка за вислугу років - на рівні 3 відсотків посадового окладу за прирівняною посадою державної служби за кожен календарний рік стажу державної служби на час призначення пенсії, але не більше ніж 50 відсотків посадового окладу; 3) премія - в розмірі 10 відсотків посадового окладу за прирівняною посадою державної служби; 4) грошова допомога, що надається до щорічної основної оплачуваної відпустки державним службовцям, - у розмірі 1/12 сум розмірів посадового окладу, надбавок за ранг та вислугу років, премії, визначених відповідно до підпунктів 1-3 цього пункту; 5) надбавка до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень залежно від ступеня секретності інформації - у розмірах, визначених законодавством (за умови встановлення).
Частиною 2 статті 51 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII визначено, що прирівняння посад державної служби проводиться Кабінетом Міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері трудових відносин, погодженим із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Так, постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці» № 14 від 12.01.2022 (далі - Постанова № 14) вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці, у тому числі - Головне управління Держпраці в Чернігівській області, та утворити юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, у тому числі - Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.
При цьому, п. 3 вказаної Постанови серед іншого визначено, що:
«територіальні органи Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов'язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Державної служби з питань праці і прийняттям рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною службою з питань праці після здійснення заходів, пов'язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворені згідно з пунктом 2 цієї постанови, затвердження положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій;
здійснення заходів, пов'язаних з ліквідацією територіальних органів Державної служби з питань праці згідно з пунктом 1 цієї постанови та утворенням міжрегіональних територіальних органів Державної служби з питань праці згідно з пунктом 2 цієї постанови, покладається на Державну службу з питань праці;
міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, виконують завдання і функції територіальних органів Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1, а саме: Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці - завдання і функції Управління Держпраці у Чернігівській області, Головного управління Держпраці у Київській області, Управління Держпраці у Черкаській області».
З аналізу наведених положень Постанови № 14 вбачається, що зазначені положення щодо передачі виконання завдання і функції територіальних органів Державної служби з питань праці, які ліквідуються іншому управлінню Державної служби з питань праці, свідчать про те, що в Управлінні Держпраці в Чернігівській області фактично відбулася не ліквідація, а реорганізація, яка супроводжувалася змінами в організації виробництва і праці.
Судом першої інстанції правильно зауважено, що у Постанові № 14, як у розпорядчому акті органу державної влади, не наведено обґрунтування відмови держави від виконання завдань та функцій Державної служби з питань праці або передачі їх іншим органам виконавчої влади.
Натомість, передбачено об'єднання (злиття) кількох територіальних органів з питань праці, що припиняються, в новий (міжрегіональний) територіальний орган з питань праці, повноваження якого поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць (областей).
Крім того, п. 5 Постанови № 14 зобов'язано забезпечити Державній службі з питань праці передачу майна територіальних органів Державної служби з питань праці, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, міжрегіональним територіальним органам Державної служби з питань праці, утвореним згідно з пунктом 2 цієї постанови.
27.09.2022 державним реєстратором внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань запис № 1000741020000101951 про державну реєстрацію юридичної особи - Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.
23.10.2023 державним реєстратором внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань запис №1000641110023011950 про припинення юридичної особи - Управління Держпраці у Чернігівській області в результаті ліквідації.
Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці перейшли, як функції та повноваження щодо реалізації державної політики у відповідній сфері, що виконувалися Управлінням Держпраці в Чернігівській області, так і майнові права та обов'язки цієї юридичної особи.
Тобто, фактично відбулася не ліквідація, а реорганізація територіального органу Держпраці - Управління Держпраці в Чернігівській області, як юридичної особи публічного права шляхом покладення виконання завдань і функцій на Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.
За таких обставин, Центральному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці як новоствореній юридичній особі передано функції Управління Держпраці у Чернігівській області, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідок про заробітну плату є протиправними.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: Л.В. Губська
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев