Справа № 626/3336/23
Провадження № 6/626/2/2024
Іменем України
27.03.2024 року м. Красноград
Красноградський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Дудченка В.О.,
за участю секретаря Зінченко Л.В.,
представника стягувача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» про видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі № 2-357/10 та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
24.10.2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» звернулося до Красноградського районного суду Харківської області із заявою в якій просить визнати поважною причину пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа № 2-357/10 відносно ОСОБА_2 до виконання, поновити його та видати ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» дублікат виконавчого литса № 2-357/10 виданого Красноградським районним судом Харківської області.
Заява обґрунтована тим, що рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 21 вересня 2010 року задоволено позовні вимоги ПАТ «Комерційний банк «Надра» та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором № 6/4/26/2007/840-К/704 від 31.07.2007 у сумі 633770,40 грн. та судовий збір 1820 грн.
На виконання указаного рішення, у справі видано виконавчий лист № 2-357/10.
20 вересня 2019 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Гефест» укладено договір №GL3N24068 про відступлення права вимоги.
Згідно інформації, що міститься в Автоматизованій системі виконавчих проваджень відомості про пред'явлення виконавчого листа виданого у справі № 2-357/2010 відносно ОСОБА_2 відсутні.
Відповідно до відповіді ПАТ «КБ «Надра» від 23 лютого 2021 року Фонд гарантування не володіє інформацією де знаходиться оригінал виконавчого листа № 2-357/10, виданого Красноградським районним судом Харківської області на підставі рішення від 21.09.2010 року відносно ОСОБА_2 . Безпосередньо до Фонду оригінал вказаного виконавчого листа не передавався.
31.05.2021 адвокатом Остащенко О.М. направлено адвокатський запит № 247 на адресу Красноградського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), у відповідь на який від 14.06.2021 року повідомлено, що 26.06.2014 року завершено виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-357/10 про стягнення з ОСОБА_2 , виконавчий документ з відповідною постановою направлено стягувачу ВАТ «КБ «Надра», але надати підтверджуючі документи не мають змогу, оскільки архів виконавчих проваджень зберігається 3 роки, а реєстр поштових відправлень 1 рік.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Билим О.М., до суду надав письмові пояснення відповідно до яких він заперечує проти задоволення заяви, так як зазначені заявником причини пропуску строку пред'явлення виконавчого докумету до виконання не є поважними, а поведінка первісного стягувача свідчить про бездіяльність та незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання. На момент укладення 20.09.2019 року договору про відступлення прав вимоги № GL3N24068 по кредитному договору № 6/4/26/2007/840-К/704 від 31.07.2007 року, строк пред'явлення виконавчих листів до виконання у справі № 2-357/2010 сплив більш ніж на чотири роки, що свідчить про те, що у ТОВ «Фінансова компанія «Гефест», як набувача прав вимоги не могло бути законних очікувань щодо реалізації ним процесуальних прав на поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа, оскільки у відповідності до ч.1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен предати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Від представника заявника ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» до суду надійшло заперечення щодо пояснень представника ОСОБА_2 , де зазначив, що у серпні 2014 року ПАТ «КБ «Надра» віднесено до категорії проблемних, а 04.06.2015 року прийняте рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. У період ліквідації ПАТ «КБ «Надра» здійснював продаж активів банку та погашення зобов'язань перед кредиторами, у зв'язку з чим 20.09.2019 року останній відступив ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» право вимоги до боржників. На момент відступлення прав вимоги строк виконавчого листа дійсно був пропущений первісним кредитором, але з поважних причин, а саме у зв'язку з ненадходженням виконавчого листа до ПАТ «КБ «Надра» та ліквідацією кредитора.
В судовому засіданні представник заявника адвокат Остащенко О.М. заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини та докази викладені в матеріалах справи.
Боржник ОСОБА_2 та її представник адвокат Билим О.М. в судове засідання не з'явився, від нього надійшла письмова заява відповідно до якої він просить відмовити в задоволенні заяви на підставі наданим ними письмових пояснень.
Суд, заслухавши пояснення представника заявника та вивчивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 21 вересня 2010 року задоволено позовні вимоги ПАТ «Комерційний банк «Надра» та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором № 6/4/26/2007/840-К/704 від 31.07.2007 у сумі 633770,40 грн. та судовий збір 1820 грн.
На виконання указаного рішення, у справі видано виконавчий лист № 2-357/10.
20 вересня 2019 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Гефест» укладено договір №GL3N24068 про відступлення права вимоги.
Згідно відповіді на адвокатський запит Красноградського районного відділу державної виконавчої служби від 14.06.2021 року № 15712, зазначено, що віжповідно до даних автоматизованої системи виконавчого провадження «Пошук ВД/ВП «Спецрозділ» виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-357/2010, виданого 04.09.2010 року Красноградським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «КБ «Надра» заборгованості в розмірі 635590,40 грн. (солідарно) завершено 26.06.2014 року відповідно до п.9 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на той час). Виконавчий документ з відповідною постановою напрвлено стягувачу ВАТ «КБ «НАДРА». Виконавче провадження, яке містить запитувані дані знищено в 2017 році у зв'язку з закінченням строку зберігання (а.с. 9).
Відповідно до відповіді ПАТ «КБ «Надра» від 23 лютого 2021 року Фонд гарантування не володіє інформацією де знаходиться оригінал виконавчого листа № 2-357/10, виданого Красноградським районним судом Харківської області на підставі рішення від 21.09.2010 року відносно ОСОБА_2 . Безпосередньо до Фонду оригінал вказаного виконавчого листа не передавався (а.с. 6).
На час ухвалення рішення Красноградського районного суду від 21.09.2010 року діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, статтею 22 якого було визначено, що виконавчий документ може бути пред'явлено до виконання протягом одного року, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Згідно ч. 5 ст. 47 вищезазначеного закону, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (надалі - Закон № 1404-VIII), згідно з пунктом 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
За частиною першою, другою, пунктом 1 частини 4 статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Тлумачення пункту 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про виконавче провадження» № 1404-VIII свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів строк пред'явлення до виконання яких не сплив на час набрання 05.10.2016 року чинності Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року.
В даному випадку строк пред'явлення до виконання виконавчого листа сплив ще 26.06.2015 року, тобто до набрання чинності 05.10.2016 року Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII; близький за змістом припис був відображений у частині другій статті 24 Закону № 606-XIV).
У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України). Положення статті 23 Закону № 606-XIV, а у Законі № 1404-VIII - положення статті 12 регулюють питання переривання строку давності пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Тобто, звертаючись до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, стягувачу необхідно надати докази поважності пропуску такого строку.
Відповідно до частини 3 статті 12, частини 1, 5 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з частиною 2 статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказами у розумінні частини 1 статті 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
26 червня 2014 року державним виконавцем повернуто виконавчий документ № 2-357/2010 стягувачу, тобто строк пред'явлення виконавчого документу до виконання був перерваний та закінчився 26 червня 2015 року.
20 вересня 2019 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Гефест» укладено договір №GL3N24068 про відступлення права вимоги, зокрема за договором кредитним договором № 6/4/26/2007/840-К/704 від 31.07.2007.
Пунктом 2 указаного договору визначено, що ПАТ «КБ «Надра» відступило ТОВ «ФК «Гефест», а ТОВ «ФК «Гефест» прийняло належні новому кредитору права вимоги до боржників поручителів за кредитним договорами та договорами забезпечення, зокрема, але не виключно, за кредитним договором № 6/4/26/2007/840-К/704 від 31.07.2007, укладений з ОСОБА_2 , а також за договорами забезпечення, щ обули укладені до цього кредитного договору.
Ухвалою Красноградського районного суду від 16.10.2020 року замінено стягувача Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" у виконавчому листі № 2-357/2010, що виданий Красноградським районним судом Харківської області за позовом Відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 6/4/26/2007/840-К/704 від 31.07.2007 року в розмірі 633770 гривні 40 коп., на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гефест".
Разом з тим, як вбачається із відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «КБ «Надра» з ринку від 23.02.2021 року, ТОВ «ФК «Гефест» звернулося 28.01.2021 року до ПАТ «КБ «Надра» із запитом, у якому просило здійснити пошук оригіналу виконавчого листа № 2-357/2010.
Тобто ТОВ «ФК «Гефест» почало вчиняти якісь дії для встановлення місця знаходження виконавчого документу № 2-357/2010 більш ніж через два роки після укладення договору про відступлення прав вимоги.
А з указаною заявою про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа № 2-357/2010 ТОВ «ФК «Гефест» звернулося майже через чотири роки після укладення договору про відступлення прав вимоги.
Із встановлених у справі обставин вбачається, що ТОВ «ФК «Гефест», набувши право вимоги за виконавчими документами № 2-357/2010 до 2021 року не виявляв зацікавленості відносно виконавчого документу та пред'явлення його до виконання у межах встановленого строку, або якнайшвидше звернення до суду для поновлення строку у разі його пропуску.
Заявником не зазначено обставин, за яких, він був позбавлений можливості вчинити дії щодо отримання інформації про виконавчі листи № 2-357/2010 одразу після виникнення у нього права вимоги до боржників.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені статтею 120 ЦПК України.
Згідно зі статтею 127 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об'єктивно незалежних від волі заінтересованої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.
Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об'єктивно, так і від чинників, що не пов'язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.
Аналогічний висновок зроблений в постанові Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 1522/12531/12 (провадження № 61-18649св21) у подібних правовідносинах.
В силу вимог частини четвертої статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.
Аналіз змісту даних норм дає підстави для висновку, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий документ до примусового виконання.
Тобто, причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв'язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено. Зазначене повинно підтверджуватися належними і допустимими засобами доказування.
Слід також зазначити, що поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.
ТОВ «ФК «Гефест» обгрунтовувало свою заяву про визнання поважності причин пропущення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання та його поновлення, обмежившись лише вказівкою про невиконання рішення суду про стягнення заборгованості та відсутністю у заявника виконавчого листа з незалежних від нього причин, оскільки зазначені обставини самі по собі є суб'єктивними для вирішення питання поновлення пропущеного строку.
Отже, більше ніж протягом п'яти років після повернення виконавчого листа, ПАТ «КБ «Надра» як первісним стягувачем, який був зобов'язаний сумлінно користуватися своїми правами, не вчинялися дії з метою стягнення заборгованості за кредитним договором в примусовому порядку, а обставини, що об'єктивно цьому перешкоджали не встановлено, відтак така поведінка сторони стягувача свідчить про свідоме зволікання у захисті своїх прав та інтересів і неналежну зацікавленість у реальному виконанні рішення суду.
Суд зазначає, що надані відповіді на запити заявника до Красноградського районного відділу державної виконавчої служби та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «КБ «Надра» з ринку свідчать лише про відсутність виконавчих листів у вказаних адресатів.
Судовим розглядом установлено, що первісний стягувач за виконавчим листом - ПАТ «КБ «Надра» на час відступлення прав вимоги у вересні 2019 року втратив право на пред'явлення виконавчих документів до виконання.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Оскільки до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, тобто станом на вересень 2019 року, то право на пред'явлення виконавчого листа до виконання не набув (до вирішення питання про поновлення строку) і новий кредитор ТОВ «ФК «Гефест».
З аналізу поданої заяви ТОВ «ФК «Гефест» вбачається, що єдиним доводом заявника є факт відсутності виконавчих документів у первісного стягувача та органів виконавчої служби, що свідчить про їх втрату та неможливість пред'явлення до виконання.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ вирішення питання щодо поновлення процесуального строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження рішення (справи «Олександр Шевченко проти України» 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).
Суд вважає, що сам по собі факт відсутності виконавчого листа у первісного кредитора не є поважною причиною поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання його правонаступнику. Питання внутрішньої діяльності ПАТ «КБ «Надра» як юридичної особи також не можуть в достатній мірі впливати на вирішення питання поновлення пропущеного строку.
Виходячи з наведеного, заява ТОВ «ФК «Гефест» в частині поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчих листів до виконання не містить поважних та обґрунтованих підстав, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин для пред'явлення виконавчого документа до виконання у встановлений законом строк.
Суд вважає, що наявність норм Конституції України, положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про обов'язковість виконання судового рішення та рішень Європейського суду з прав людини з цього приводу не можуть бути єдиною достатньою підставою для поновлення пропущеного без поважних причин строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки вимагають добросовісної та законної поведінки кожного учасника судового процесу, у тому числі і стягувача на стадії виконання судового рішення.
Оскільки строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив і обґрунтовані підстави для його поновлення в межах даної справи (провадження) не вбачаються, то за результатами розгляду заяви в частині видачі дубліката виконавчого документа суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаної вимоги враховуючи таке.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Враховуючи зміст пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.
Таким чином, підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата, а умовою його видачі є те, що строк, встановлений для пред'явлення виконавчого документа до виконання, ще не закінчився.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок про те, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Так як відсутні підстави для поновлення строку на пред'явлення виконавчого документу № 2-357/2010, підстави для задоволення заяви в частини вимог про видачу дубліката виконавчого листа також відсутні.
Керуючись ст. 433 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження»,
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест»про видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі № 2-357/10 та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення в Харківський апеляційний суд.
Повний текст ухвали виготовлено 28 березня 2024 року.
Суддя