Справа №639/7545/23
Провадження №2/639/476/24
28 березня 2024 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Труханович В.В.,
за участю секретаря - Яременко В.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова цивільну справу № 639/7545/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал»», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Амельченко Віталій Петрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
28 грудня 2023 року до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Жупинського Миколи Андрійовича, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал»», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Амельченко Віталій Петрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відповідно до якої просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №249447, який вчинений 29 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал»», заборгованості за Договором кредиту від 29.12.2019 № 2864408630/450080, укладеним з ТОВ «Кредитна Установа « Європейська Кредитна група», право вимоги за яким перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал»» та вирішити питання щодо судових витрат.
В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що 18 січня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Амельченком В.П.було відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису №249447, який був вчинений 29.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. Постановою приватного виконавця від 18.01.2022 була винесена постанова про арешт коштів боржника.
Зазначив, що позивач не має укладених нотаріально посвідчених кредитних договорів з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал»» та не має заборгованості перед цією та іншими фінансовими компаніями. Крім того, позивачем не було отримано письмової вимоги (повідомлення) ні від відповідача, ні від приватного нотаріуса, а тому не визнає розмірів заборгованості, нарахованої ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал»», у тому числі відсотків, та комісії, оскільки позбавлений будь-якої інформації зі сторони стягувача щодо кредитних зобов'язань.
У зв'язку з не інформуванням позивача про стан розрахунків за кредитним договором, ОСОБА_1 був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал»» або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред'явленої до стягнення.
Вважає, що виконавчий напис вчинений стосовно ОСОБА_1 не підлягає виконанню, оскільки був виданий з порушенням вимог ЗУ «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Зазначені обставини і стали підставою для звернення до суду з позовною заявою.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 січня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал»», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Амельченко Віталій Петрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Призначено судове засідання.
Клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 січня 2024 року витребувано у Київського державного нотаріального архіву (місцезнаходження: м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 76-Г) інформацію по виконавчому напису № 249447 від 29.06.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал»: -засвідчену копію письмової вимоги (претензії) до ОСОБА_1 із повідомленням про її вручення; -розрахунок кредитної заборгованості.
02 лютого 2024 року від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу, згідно якого просила суд відмовити у стягненні з відповідача витрат на правничу допомогу, відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
13 березня 2024 року з Київського державного нотаріального архіву надійшла відповідь, з якої вбачається, що станом на 22 лютого 2024 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. не передав архів та документи нотаріального діловодства на державне відповідальне зберігання до Київського державного нотаріального архіву.
Представник позивача та позивач в судове засідання не з'явились, надали суду заяву, в якій просили суд розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Представник відповідача ТОВ«Фінансова компанія «Кредит-капітал»» в судове засідання не з'явилась, надали заяву про розгляд справи у їх відсутності, надали клопотання, згідно яких просили у позові відмовити, зменшити витрати на правничу допомогу. Інші сторони в судове засідання також не з'явилися, про день, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином. За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін та ухвалити по справі рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд, дослідивши надані сторонами та долучені до матеріалів справи докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом передбачених ст. 16 ЦК України способами.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
В судовому засіданні було встановлено, що 29 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. було видано виконавчий напис № 249447.
Згідно виконавчого напису, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал»», якому ТОВ «Кредитна Установа « Європейська Кредитна група»на підставі договору факторингу від № ЕМ-6 від 26.05.2021, відступлено право вимоги за кредитним договором від 29.12.2019 № 2864408630/450080, укладеного між ТОВ «Кредитна Установа « Європейська Кредитна група» та ОСОБА_1 (а.с.14).
На підставі виконавчого напису № 249447, виданого 29 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., 18.01.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Амельченком В.П.були винесені стосовно ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2, про арешт коштів боржника (а.с.12-13).
Представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 не має укладених нотаріально посвідчених кредитних договорів з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал»» та не має заборгованості перед цією та іншими фінансовими компаніями. Крім того, позивачем не було отримано письмової вимоги (повідомлення) ні від відповідача, ні від приватного нотаріуса, а тому не визнає розмірів заборгованості, нарахованої ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал»», у тому числі відсотків, та комісії, оскільки позбавлений будь-якої інформації зі сторони стягувача щодо кредитних зобов'язань.
Так, на виконання ухвали суду про витребування доказів, з Київського державного нотаріального архіву надійшла відповідь, з якої вбачається, що станом на 22 лютого 2024 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. не передав архів та документи нотаріального діловодства на державне відповідальне зберігання до Київського державного нотаріального архіву (а.с. 76).
А отже, будь-які документи з приводу укладення кредитного договору, розрахунку заборгованості, відступлення права вимоги за кредитним договором в матеріалах справи відсутні.
Отже, належного доказу укладання кредитного договору від 29.12.2019 № 2864408630/450080, між ТОВ «Кредитна Установа « Європейська Кредитна група» та ОСОБА_1 , переходу прав вимоги ТОВ «Кредитна Установа « Європейська Кредитна група» до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал»» за зазначеним договором матеріали справи не містять та відповідно належні докази на підтвердження наявності заборгованості ОСОБА_1 саме перед ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал»» відсутні.
На думку позивача, виконавчий напис №249447, який виданий 29 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. було вчинено з порушенням Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у зв'язку з чим він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Аналіз підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, дає підстави дійти висновку про те, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19), а також Верховний Суд в постанові від 23 січня 2020 року у справі № 355/1214/16-ц, провадження № 61-25331св18, від 12 березня 2020 року у справі № 754/7994/17-ц, провадження № 61-19592св19.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
В обґрунтування позовупредставник позивача посилався на те, що ОСОБА_1 не має укладених нотаріально посвідчених кредитних договорів з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал»» та не має заборгованості перед цією та іншими фінансовими компаніями. Крім того, позивачем не було отримано письмової вимоги (повідомлення) ні від відповідача, ні від приватного нотаріуса, а тому не визнає розмірів заборгованості, нарахованої ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал»», у тому числі відсотків, та комісії, оскільки позбавлений будь-якої інформації зі сторони стягувача щодо кредитних зобов'язань.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 29 червня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Київського державного нотаріального архіву надійшла відповідь, з якої вбачається, що станом на 22 лютого 2024 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. не передав архів та документи нотаріального діловодства на державне відповідальне зберігання до Київського державного нотаріального архіву.
А отже, будь-які документи з приводу укладення кредитного договору, розрахунку заборгованості, відступлення права вимоги за кредитним договором в матеріалах справи відсутні.
Окрім того, представник позивача у позовній заяві зазначає, що будь-яких документів від ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал»» та/або приватного Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. щодо наявності заборгованості він не отримував.
Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).
Відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження направлення ним листа-повідомлення з вимогою сплати боргу і отримання/неотримання позивачем такого листа.
У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Отже, судом було встановлено, що матеріали справи не містять у собі належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 було своєчасно повідомлено про наявність у нього заборгованості.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В свою чергу, представник позивача у позовній заяві вказує на те, що ОСОБА_1 жодних договорів із відповідачем не укладав, на його адресу не надходили повідомлення ані від відповідача, ані від приватного нотаріуса з вимогою про погашення заборгованості та з повідомленням про намір вчинити виконавчий напис.
Так, як вбачається з матеріалів справи, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не перевірив факти наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, доказів протилежного останнім суду не надано.
Про існування зазначеної заборгованості та підстав її нарахування позивач дізнався після вчинення нотаріусом виконавчого напису та відкриття виконавчого провадження та арештом його коштів, доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що приватним нотаріусом при вчиненні нотаріального напису було порушено вимоги п. 3.5 ст. 3
Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5.
Окрім того, суду не було надано доказів щодо того, що приватний нотаріус вчинив виконавчий напис на підставі оригіналу кредитного договору.
Отже позовні вимоги щодо визнання виконавчого напису №249447 від 29 червня2021 року таким, що не підлягає виконанню підлягають задоволенню.
Крім того представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу позивача у сумі 4 000,00 грн.
За приписами ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). На підставі п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.
Згідно ч. 1ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.
За ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3ст. 137 ЦПК України). Нормою ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 28.06.2023 року у справі №463/2001/19 де зазначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено( п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Так, у матеріалах справи наявний Договір про надання правової допомоги між адвокатом Жупинським М.А. та ОСОБА_1 від 25 грудня 2023 року № 25/12/3-23, акт прийняття-передачі наданих послуг до договору від 25 грудня 2023 року № 25/12/3-23, з якого вбачається, що вартість складає 4 000,00 грн., також надана квитанція до прибуткового касового ордера від 25.12.2023 (а.с. 17-20). В свою чергу,від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, згідно якого повідомила, що що вартість витрат на професійну правничу допомогу є суттєво завищеною та неспівмірною фактично наданим послугам, що надання послуг не підтверджено належними доказами.
Таким чином, аналізуючи докази, надані стороною позивача на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, об'єм та складність справи, виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їхньої вартості, враховуючи клопотання представника відповідача, суд дійшов висновку, про можливість зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3 000,00 грн. та які підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал»».
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору за звернення до суду з позовною заявою у розмірі 1073,60 грн. та із заявою про забезпечення позову при розгляді цивільної справи 639/7545/23 у розмірі 536,80 грн. підлягають відшкодуванню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-82, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 1, 34, 50, 88 Закону України «Про виконавче провадження», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал»», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Амельченко Віталій Петрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- задовольнити. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №249447, який вчинений 29 червня 2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал»» заборгованості у сумі 12 062,00 грн. (дванадцять тисяч шістдесят дві гривні 00 копійок). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал»» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000, 00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал»» на користь ОСОБА_1 суми судового збору за подання до суду позовної заяви у розмірі 1073, 60 грн.та за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 536,80 грн., а всього 1610,40 грн. (одна тисяча шістсот десять гривень 40 копійок). Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал»», ЄДРПОУ35234236, місцезнаходження за адресою: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, оф. корп. 28;
Третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Амельченко Віталій Петрович, місцезнаходження за адресою: м. Харків, майдан Захисників України, 7/8 (1-й поверх).
Повний текст рішення складено 28.03.2024
Суддя В. В. Труханович