справа № 619/902/24
провадження № 3/619/351/24
Постанова
іменем України
27 березня 2024 року,
суддя Дергачівського районного суду Харківської області Нечипоренко І.М. розглянула у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП,
установила:
01.02.2024 інспектором СРПП ВП № 3 ХРУП № 3 підполковником поліції Трофіменковим Я.М. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 012962, згідно відомостей якого 01.02.2024 о 14 год 19 хв у Харківській області, Харківському районі, с-ще Мала Данилівка, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz р.н. НОМЕР_1 , виїхав на залізничний переїзд при увімкненому червоному (забороненому) сигналі світлофора не залежно від положення шлагбауму, чим порушив вимоги п.п. «в» п. 20.5. Правил дорожнього руху.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, подавши суду заяву, у якій просить здійснити розгляд справи за його відсутності, свою вину не визнає та зазначає, що 01.02.2024 приблизно о 14 год 30 хв він рухався на транспортному засобі Мерседес Бенз-190 р.н. НОМЕР_1 за всіма правилами ПДР та під час руху на залізничному переїзді, не порушуючи правил, був безпідставно зупинений працівниками поліції, які у подальшому склали на нього протокол. Доказів його провини на місці зупинки, працівники поліції не надали, до суду також не надали належних доказів порушення ним правил дорожнього руху. Єдиним безпосереднім доказом вини у даному випадку є відеозапис, який не відтворюється. У зв'язку з чим він просить звільнити його від адміністративної відповідальності.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, підставою притягнення особи, як суб'єкта правопорушення, до адміністративної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення, визначеного відповідною статтею.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також статтею 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Диспозиція ч. 2 статті 123 КУпАП передбачає собою відповідальність за в'їзд на залізничний переїзд у випадках, коли рух через переїзд заборонений.
Згідно з п.п. «в» п. 20.5. Правил дорожнього руху, рух через переїзд забороняється, якщо увімкнено заборонний сигнал світлофора чи звуковий сигнал незалежно від наявності та положення шлагбаума.
Тобто, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 123 КУпАП, є зафіксований у встановлений законом спосіб в'їзд на залізничний переїзд у випадках, коли рух через переїзд заборонений.
Обов'язок щодо доведення вказаних обставин покладається на осіб, які мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення, а саме на уповноважених на те посадових осіб органів Національної поліції.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 280 КУпАП).
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пояснення особи, яка притягується до відповідальності, по суті порушення в матеріалах справи відсутні.
До протоколу про адміністративне правопорушення додані: довідка про причетність власності водійського посвідчення видного на ім'я ОСОБА_1 ; довідка про належність транспортного засобу; DVD+R-диск з відеозаписом з «автореєстратора 6/3/6», демонстрацію якого неможливо відтворити.
З метою отримання DVD+R-диск з відеозаписом з «автореєстратора 6/3/6», який можна було б відтворити, судом надсилався запит до ВП № 3 ХРУП № 3 ГУП в Харківській області, однак відповідь судом не отримано.
Отже, жодних відомостей, які б об'єктивно свідчили, що ОСОБА_1 здійснив в'їзд на залізничний переїзд на забороняючий сигнал світлофору в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод із урахуванням практики її застосування Європейським судом з прав людини поширюється також на справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності (Lutz v. Germany, § 182; Schmautzer v. Austria; Malige v. France).
Гарантії статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод включають зобов'язання суддів надавати достатні підстави для винесення рішень (H. v. Belgium (Н. проти Бельгії), § 53). Достатні підстави демонструють сторонам, що їхню справу було ретельно розглянуто.
Хоча національний суд користується певним правом розсуду, обираючи аргументи і приймаючи докази, він зобов'язаний обґрунтувати свої дії підставами для винесення рішень (Suominen v. Finland (Суомінен проти Фінляндії), § 36).
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Проте, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження вчинення ОСОБА_1 в'їзду на залізничний переїзд на забороняючий (червоний) сигнал світлофору, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 247 КУпАП, визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 3 ст. 284 КУпАП, постанова про закриття виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Керуючись ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя
постановила:
Провадження по справі стосовно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.
Суддя І. М. Нечипоренко