Справа № 344/4766/24
Провадження № 3/344/2453/24
28 березня 2024 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Лазарів О.Б., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , командира роти зв'язку та радіо-технічного забезпечення БЗ та РТЗ,
за ст.212-2 ч.1 п.6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу № 17/6/3-1170 про адміністративне правопорушення від 13.03.2024 року встановлено, що ОСОБА_1 , маючи допуск до державної таємниці за формою 2 та доступ до інформації з найвищим грифом секретності "Цілком таємно", не вжив заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та не забезпечив контроль за охороною державної таємниці, порушив вимоги режиму секретності, внаслідок чого виникла реальна загроза витоку секретної інформації. Зокрема, ОСОБА_1 12 березня 2024 року, з метою опрацювання впродовж робочого дня, отримав у режимно-секретному органі (РСО) штабу в/ч НОМЕР_1 матеріальний носій інформації - " Формуляр РСП-6М2 ", інв. №38т, гриф обмеження доступу якого становить «Таємно». По закінченню робочого дня ОСОБА_1 , не здав до секретної частини зазначений секретний документ, а залишив в сейфі робочого кабінету №6 штабу військової частини НОМЕР_1 . Вказаний секретний матеріальний носій інформації ОСОБА_1 здав 13 березня 2024 року в РСО. Крім того, зазначеним секретоносієм, отриманий для опрацювання секретний документ не внесено до внутрішнього опису секретних документів, що перебувають у виконавця, який ведеться за формою згідно з додатком 18 «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939 (надалі - Порядок-939).
Таким чином, ОСОБА_1 , діючи всупереч вимогам ст. 28, Закону України «Про державну таємницю», п.п. 116, 117, Порядку -939, своїми діями створив передумови до розголошення держаної таємниці або втрати документів, що містять державну таємницю, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 п. 6 ст. 212-2 КУпАП, а саме не вжив заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю.
Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , оцінивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, при розгляді даної адміністративної справи судом достовірно було встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП, доводиться матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення № 17/6/3-1170 від 13.03.2024 року; копією зобов'язання ОСОБА_1 з допуском до державної таємниці від 28.08.2023 року, усними поясненнями ОСОБА_1 та письмовими поясненнями ОСОБА_2 .
Відповідно до вимог п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП, оскільки він вчинив порушення законодавства про державну таємницю, а саме невжив заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці та повністю доведено в суді.
Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП та з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, слід з метою виховання останнього та запобіганню вчинення нових правопорушень накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції статті ст.212-2 ч.1 КУпАП, зокрема у виді штрафу. Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Крім того, враховуючи, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому на підставі ст.5 ч.1 п.12 Закону України "Про судовий збір", він підлягає звільненню від сплати судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст.5 ч.1 п.12 Закону України "Про судовий збір", ст.ст.283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-2 ч.1 п.6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд.
Суддя Олег ЛАЗАРІВ