Справа № 344/5603/24
Провадження № 1-кс/344/2502/24
26березня 2024 року місто Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту доОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України, в рамках кримінального провадження, внесеного 08 листопада 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза № 12021000000001383,-
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся з зазначеним клопотанням, в обґрунтування якого посилається на те, що відділом СУ ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021000000001383 від 08 листопада 2021 року за підозрою ОСОБА_4 у зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 без передбаченого дозволу, з метою подальшого зберігання, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин придбав мисливську нарізну вогнепальну зброю - 8 мм мисливський карабін Иж-18 НМ , № НОМЕР_2 .
При цьому ОСОБА_4 , будучи мисливцем, якому відомо порядок здачі та отримання зброї, вирішив не повідомляти правоохоронні органи та не видавати вказаний карабін, а незаконно, без передбаченого законом дозволу, зберігати за місцем проживання.
07 листопада 2023 року в період часу з 07 години 54 хвилин по 10 годину 47 хвилин під час обшуку житлового будинку, де проживає ОСОБА_4 , що за адресою: АДРЕСА_1 , у кімнаті літньої кухні під диваном виявлено та вилучено мисливську нарізну вогнепальну зброю - 8 мм мисливський карабін Иж-18 НМ , № НОМЕР_2 , під 8 мм мисливський патрон 8х57JR, виконаний шляхом збирання у єдине ціле частин різних екземплярів карабінів однойменної моделі промислового виробництва (Іжевський механічний завод м. Іжевськ, РРФСР) початкового виконання, який ОСОБА_4 зберігав без передбаченого законом дозволу.
26 березня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексуУкраїни.
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексуУкраїни, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 12 Кримінального кодексуУкраїни, відноситься до категорії тяжких злочинів, оскільки санкція відповідної частини статті передбачає максимальне покарання у виді семи років позбавлення волі.
Обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_4 , підтверджується протоколом обшуку від 07 листопада 2023 року, висновком за результатами проведення судової балістичної експертизи зброї № СЕ-19/109-23/14858-БЛ від 25 січня 2024 року та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених пунктах 1, 4 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексуУкраїни, саме:
- пункт 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, та усвідомлює про можливе призначення йому саме такого виду покарання в разі доведення його вини у суді;
- пункт 4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , шляхом неявки на слідчі дії або їх затягування через виїзд за межі Чернівецької області та/чи за межі України, з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може затягувати процес досудового розслідування та судового розгляду.
За таких обставин слідчий за погодженням з прокурором просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, заборонити залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду у нічний період доби з 22 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин та покласти обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив задовольнити.
Підозрюваний не заперечував щодо задоволення вимог клопотання.
Захисник у судовому засіданні підтримав думку підозрюваного, проти застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не заперечував, але просив заборонити залишати місце постійного проживання у нічний період доби з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин, оскільки підозрюваний проживає у сільській місцевості та офіційно працевлаштований.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя виходить з наступного.
Згідно зі змістом статей 131-132 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до частини першої та другої статті 181 Кримінального процесуального кодексу України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами у кримінальному провадженні, а саме протоколом обшуку від 07 листопада 2023 року, висновком за результатами проведення судової балістичної експертизи зброї № СЕ-19/109-23/14858-БЛ від 25 січня 2024 року та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, на стадії розслідування оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного та неупередженого спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити вказане правопорушення.
Відповідно до частини першої-другої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Виходячи із приписів статті 184 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий (прокурор), як в клопотанні, так і в суді, зобов'язаний зазначити один або кілька ризиків, вказаних у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, послатися на обставини, на підставі яких він дійшов висновку про наявність такого ризику або ризиків у вигляді відповідних дій підозрюваного, і на докази, що підтверджують ці обставини.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Про існування ризиків, наведених стороною обвинувачення, свідчать наступні обставини.
Пункт 1 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
При оцінці наявності цього ризику слідчий суддя враховує те, що підозрюваний підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.
Враховуючи ці обставини у сукупності із особою підозрюваного ОСОБА_4 та характером і тяжкістю кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя дійшла висновку, що на теперішній час існує ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя, оцінюючи наявність ризику, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, враховує те, підозрюваний ОСОБА_4 , шляхом неявки на слідчі дії, або їх затягування через виїзд за межі Чернівецької області та/чи за межі України, з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, може затягувати процес досудового розслідування та судового розгляду.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Щодо можливості застосування інших запобіжних заходів, окрім домашнього арешту, то слідчий суддя зазначає наступне.
Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, на думку слідчого судді, в даному випадку є неможливим, оскільки до органу досудового розслідування та до суду не надходило письмових зобов'язань про взяття підозрюваного на поруки, а також буде неефективним з огляду на те, що істотною відмінністю цього запобіжного заходу від особистого зобов'язання є те, що реалізація особистої поруки передбачає менше обмеження прав і свобод підозрюваного, ніж інші запобіжні заходи, зокрема, особисте зобов'язання, яке також у даному конкретному випадку не спроможне забезпечити досягнення цілей у кримінальному провадженні та нівелювати наявні ризики.
Застосування запобіжного заходу суто у вигляді застави, а не як альтернативного запобіжного заходу, є неможливим з огляду на те, що слідчому судді не представлено відомостей щодо наявності у підозрюваного достатніх коштів для внесення застави, відсутні особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а тому такий запобіжний захід як застава буде завідомо непомірним для нього.
Слідчий суддя враховує характеристику особи підозрюваного, те, що він раніше несудимий, має постійне місце проживання, зважає на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та наведену стороною обвинувачення наявність ризиків, виходячи з чого, вважає, що застосування до підозрюваного домашнього арешту здатне у повній мірі забезпечити дієвість даного кримінального провадження.
Отож відсутні достатні підстави слідчому судді для застосування підозрюваному іншого м'якішого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи.
У судовому засіданні доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, а тому до підозрюваного, враховуючи наведені у клопотанні ризики, репутацію підозрюваного, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, те, що стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, з урахуванням вимог статті 181 Кримінального процесуального кодексу України, слід обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши підозрюваному у нічний період доби з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду.
На переконання слідчого судді, перебування під домашнім арештом забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання згаданих ризиків, даний запобіжний захід є співмірним і доцільним у даному кримінальному провадженні, реалізація цього запобіжного заходу не позбавляє підозрюваного права під час перебування під домашнім арештом звернутися до слідчого чи прокурора про надання дозволу на залишення місця проживання.
Крім того, слідчий суддя вважає, що на підозрюваного слід покласти обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 184, 193, 194, 196, 205, 309, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 24 травня 2024 року включно.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати місце постійного проживанняза адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду у нічний період доби з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 передбачені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України обов'язки, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою їх вимогою;
- без дозволу слідчого, прокурора чи суду не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання чи місця роботи;
- утримуватись від спілкування з усіма свідками;
- здати на зберігання до органів державної міграційної служби України в Івано-Франківській області свій паспорт/паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Обов'язки, покладені на підозрюваного, діють протягом строку дії ухвали.
Строк дії ухвали до 24 травня 2024 року включно.
Виконання ухвали доручити відповідному органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, а контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 29 березня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1