Справа № 286/4762/23
27 березня 2024 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Вачко В. І.
з секретарем Деменчук О. Г.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Стахов А.О., про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації частки вартості відчуженого спільного сумісного майна , -
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Стахов А.О., звернулася в суд з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь 379564,50 грн. в якості компенсації 1/2 частки вартості відчуженого спільного сумісного майна, а саме: земельної ділянки кадастровий номер 1824288800:01:002:0110, площею 0,15 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та житлового будинку площею 103,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідача на її користь судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 14.03.2024 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , грошову компенсацію належної їй 1/2 частки вартості відчуженого спільного сумісного майна подружжя, а саме: земельної ділянки кадастровий номер 1824288800:01:002:0110, площею 0,15 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та житлового будинку площею 103,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі 379564,50 грн., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3795,64 грн.
У тексті позовної заяви позивачем було заявлено про орієнтовні витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 60000-70000 грн., однак на момент ухвалення рішення суду по суті спору попереднього розрахунку таких судових витрат та доказів в обґрунтування їх понесення стороною позивача суду не подано, відтак, питання про судові витрати на професійну правничу допомогу позивача судом у рішенні по суті спору не вирішено.
18.03.2024 року представник позивача звернувся в суд із заявою про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат в порядку ст.270 ЦПК України, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50750 грн., розгляд цього клопотання здійснити в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через електронну систему https://vkz.court.gov.ua/.
Заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат в порядку ст.270 ЦПК України мотивована зокрема тим, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (правовий висновок Верховного суду у постановах у справах: від 03.10.2019 року № 922/445/19, від 02.12.2020 року № 317/1209/19, від 03.02.2021 року № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року № 753/1203/18, від 28.05.2021 року № 727/463/19, від 01.09.2021 року № 178/1522/18, від 14.09.2022 року № 509/6250/20, від 10.11.2021 року № 329/766/18, від 23.12.2021 року № 560/17). Домовленість між адвокатом на клієнтом щодо порядку сплати коштів та розміру такої оплати за договором про надання правової допомоги слідує з принципу свободи договору (ст.627 ЦК України). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п.28 додаткової постанов Великої Палати ВС від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, п.9 додаткової постанов Великої Палати ВС від 07.07.2021 року у справі № 910/12876/19, п.127 постанови Великої Палати ВС від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21). Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому в ст.627 ЦК України (п.128 постанови Великої Палати ВС від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21).
21.03.2024 року представником відповідача заявлено письмове клопотання на зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу (в порядку ст.137 ЦПК України), в якому просить зменшити витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , з 50750 грн. до 1000 грн., з мотивів того, що зазначені адвокатом види робіт та послуг не відповідають фактично наданим, оскарження в апеляційному порядку ухвали про відмову в забезпеченні позову є іншою судовою справою, кількість витрачених адвокатом годин необґрунтовано, вартість витрачених адвокатом годин завищено, так як справа нескладна, розглядалася в спрощеному провадженні, в договорі про надання правничої допомоги відсутня фіксована сума гонорару, не встановлено і не зазначено, якими доказами підтверджується фактичне понесення позивачем витрат на правову допомогу і не надано чеків, касових ордерів або платіжних доручень про передачу коштів адвокату, відтак, розрахунок та детальний опис робіт, наданих послуг, адвокатом Стаховим А.О. є необґрунтованим, надуманим та завищеним. Згідно з рішенням ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі „Леванте проти Латвії”, заява № 58442/00, відшкодуванню підлягають лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не вбачає за необхідне викликати сторони в судове засідання.
Розглянувши вимоги та доводи, наведені у заяві про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат, заперечення, наведені у клопотанні про зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши та оцінивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, професійна правнича допомога позивачу ОСОБА_1 надавалася адвокатом Стаховим Андрієм Олексійовичем на підставі договору №251023 від 25.10.2023 року.
Як вбачається із тексту договору про надання правничої допомоги №251023 від 25.10.2023 року, укладеного між адвокатом Стаховим А.О. та клієнтом ОСОБА_1 , зміст договору складають два розділи: 1.Предмет договору, 2.Повноваження. Кожен з розділів договору містить по два пункти. Так, згідно з пунктом 1. 1 розділу 1 Клієнт доручає, а адвокат зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги (якщо така оплата передбачена договором) та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Згідно з пунктом 1. 2 розділу 1 правнича допомога надається в частині ініціювання та подальше представництво в судах всіх інстанцій процесу поділу спільного сумісного майна, зокрема компенсації частки за будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Договір про надання правничої допомоги №251023 від 25.10.2023 року, укладений між адвокатом Стаховим А.О. та клієнтом ОСОБА_1 , положень щодо умов та порядку надання правничої допомоги, об'єму та вартості виконаних робіт (наданих послуг) правничої допомоги, порядку їх сплати, суми гонорару не містить.
На підтвердження факту надання професійної правничої допомоги представником позивача за вищевказаним договором суду надано документ під назвою „Розрахунок та детальний опис робіт (наданих послуг), акт наданих послуг по договору про надання правничої допомоги” від 18.03.2024 року на загальну суму 50750 грн.
Згідно з вказаним Розрахунком та детальним описом робіт (наданих послуг), акт наданих послуг по договору про надання правничої допомоги від 18.03.2024 року адвокатом надано позивачу наступну правову допомогу:
20.10.2023 вивчення матеріалів справи клієнта, аналіз державних реєстрів, формулювання позиції та перспектив - 1 год./2500 грн., витрачено 3 години, до сплати 7500 грн.; 07.11.2023 формування та подання адвокатського запиту - 1 год./2500 грн., витрачено 1 годину, до сплати 2500 грн.; 08.11.2023 написання та підготовка до подання позовної заяви з додатками - 1 год./3000 грн., витрачено 3,5 години, до сплати 10500 грн.; 08.11.2023 написання та підготовка до подання заяви про забезпечення позову - 1 год./3000 грн., витрачено 1,5 години, до сплати 4500 грн.; 01.12.2023 написання та подання апеляційної скарги на ухвалу про відмову у забезпечення позову - 1 год./3000 грн., витрачено 1,5 години, до сплати 4500 грн.; 09.01.2024 вивчення та аналіз відзиву на позовну заяву - 1 год./2500 грн., витрачено 1 годину, до сплати 2500 грн.; 11.01.2024 написання та подання відповіді на відзив - 1 год./3000 грн., витрачено 1,5 години, до сплати 4500 грн.; 29.01.2024 написання та подання клопотання про витребування доказів, допит свідків - 1 год./2000 грн., витрачено 1 годину, до сплати 2000 грн.; 30.01.2024 представництво на судовому засіданні в режимі відеоконференції - 1 год./3500 грн., витрачено 1,5 години, до сплати 5250 грн.; 14.03.2024 представництво на судовому засіданні в режимі відеоконференції - 1 год./3500 грн., витрачено 2 години, до сплати 7000 грн.
Таким чином, згідно з Розрахунком та детальним описом робіт (наданих послуг), акт наданих послуг по договору про надання правничої допомоги від 18.03.2024 року сплаті за договором про надання правової допомоги підлягає сума в розмірі 50750 грн., даний опис є рахунком для оплати послуг та актом наданих послуг, оплата вноситься протягом десяти банківських днів з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили.
Суд погоджується з тим, що загальний розмір витрат на правову допомогу позивача в сумі 50750 грн. підтверджений доказами.
Разом з тим, оцінюючи обґрунтованість понесених позивачем витрат на правову допомогу, судом встановлено, що представником позивача було подано до суду першої інстанції: позовну заяву з додатками, клопотання про витребування доказів, заяву про виклик свідків, заяву про забезпечення позову, відповідь на відзив, клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, заяву про виклик та допит свідка, клопотання про витребування доказів
Також встановлено, що в суді першої інстанції було проведено 2 судових засідання, а саме:
- 30.01.2024 з 14 год. 28 хв. до 15 год. 46 хв. (тривалістю 1 година 18 хв.), представник позивача брав участь в режимі відеоконференції (власними засобами);
- 14.03.2024 з 14 год. 33 хв. до 15 год. 42 хв. (тривалістю 1 година 33 хв.), представник позивачів брав участь в режимі відеоконференції (власними засобами);
Загальна тривалість судових засідань 2 год. 51 хв.
Однак, згідно з наданим стороною позивача Розрахунком та детальним описом робіт (наданих послуг) Розрахунком та детальним описом робіт (наданих послуг), акт наданих послуг по договору про надання правничої допомоги від 18.03.2024 року, зазначено, що на представництво у судовому засіданні в режимі відеоконференції 30.01.2024 витрачено 1,5 години, 14.03.2024 витрачено 2 години, що сукупно на 39 хвилин більше фактично витраченого часу згідно з протоколами судових засідань. В Розрахунку зазначено про формування та подання адвокатського запиту, однак примірники будь-яких адвокатських запитів та відповідей на них у матеріалах справи відсутні. В Розрахунку також зазначено про написання та подання апеляційної скарги на ухвалу про відмову у забезпечення позову, однак написання та подання цього документу не стосується розгляду справи в суді першої інстанції.
Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження №61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19.
У зв'язку з поданням стороною позивача після ухвалення рішення суду по суті спору від 14.03.2024 року заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат від 18.03.2024 року, стороною відповідача 21.03.2024 року було подано суду клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу з підстав необґрунтованості та неспівмірності вартості правової допомоги в розмірі 50750 грн. до 1000 грн.
При цьому доводи сторони відповідача про те, що позивачем не надано чеків, касових ордерів або платіжних доручень про передачу коштів адвокату та не встановлено і не зазначено, якими доказами підтверджується фактичне понесення позивачами витрат на правову допомогу є необґрунтованими, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Така правова позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду, наприклад у справах №922/445/19; №923/560/17; №329/766/18; №178/1522/18.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 та від 22.01.2021 року у справі №925/1137/19, а також Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02.02.2020 року у справі №317/1209/19, від 12.02.2020 року в справі №648/1102/19, від 03.02.2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі №753/1203/18, від 01.09.2021 року у справі №178/1522/18. Тобто вказана судова практика є незмінною.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд наголошує на тому, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
В свою чергу, з урахуванням конкретних обставин, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Водночас, відповідно до положення ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має врахувати: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру.
За результатами розгляду заяви представника позивача та дослідження наявних в матеріалах справи доказів суд встановив, що справа не складна і не потребує багато часу на побудову правової позиції професіоналом в галузі права.
Враховуючи критерій реальності адвокатських витрат, характер виконаної адвокатом роботи, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, зокрема керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд дійшов висновку, що судові витрати на надання професійної правничої допомоги в розмірі 50750 грн. у даному випадку є завищеними, оскільки не є співмірними із складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягу наданих ним послуг, а тому їх розмір має бути зменшений.
Таким чином, враховуючи предмет та складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, зазначених в Розрахунку та детальному описі робіт (наданих послуг), акті наданих послуг по договору про надання правничої допомоги від 18.03.2024 року згідно договору про надання правничої допомоги №251023 від 25.10.2023 року, а також засад розумності, справедливості та співмірності, суд вважає за необхідне заяву представника позивача задоволити частково, зменшивши розмір витрат на правничу допомогу з 50750 грн. до 4000 грн.
Відтак, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції в розмірі 4000 грн.
Тому керуючись статтями 133, 134, 137, 141, 263-265, 270, 354, п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень, пп.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Зменшити розмір витрат на правничу допомогу з 50750 грн. до 4000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду або через Овруцький районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст додаткового рішення складено 27.03.2024 року.
Суддя: В. І. Вачко