Справа № 191/5881/23
Провадження № 1-кп/191/443/23
11 березня 2024 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні без проведення судового розгляду, в спрощеному провадженні, за відсутності учасників судового провадження та відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України без фіксування судового провадження технічними засобами, кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023041390000276 від 16.11.2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Синельникове, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України
Відповідно до рішення Синельниківського міськрайонного суду від 23 листопада 2010 року (справа №2-2045/2010), ОСОБА_3 зобов'язаний виплачувати кошти (аліменти) на користь о ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 01 листопада 2010 року та до досягнення дитиною повноліття тобі до 08 вересня 2025.
Однак, ОСОБА_3 , знаючи про свій обов'язок щодо сплати аліментів,
маючи умисел на злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів) на утримання сина - ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , ігноруючи рішення суду та ухиляючись від його виконання у період часу з 01 листопада 2010 року до 16 листопада 2023 року не сплачував аліменти, внаслідок чого порушив та продовжує порушувати право дитини на повноцінне життя та всебічний (фізичний/ психічний і соціальний) розвиток.
У період часу з 01 листопада 2010 року до 16 листопада 2023 року ОСОБА_3 про суми заробітку та джерела доходів державного виконавця не повідомляв та з доходів гроші на утримання сина (аліменти) у повному обсязі не сплачував, будь-якої іншої допомоги сину не надавав, тобто умисно рішення суду не виконував.
Також, ОСОБА_3 у Синельниківській філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості у період часу з 01 листопада 2010 року до 16 листопада 2023 року на обліку не перебував та не звертався до вказаної установи за допомогою у працевлаштуванні, що свідчить про небажання офіційно працевлаштуватися та сплачувати аліменти на сина, на попереджувальні листи Синельниківського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про необхідність погашення заборгованості не реагував, в результаті чого у нього у період часу з 01 листопада 2010 року до 01 листопада 2023 року, утворилася заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 268 844 гривні 99 копійок (двісті шістдесят вісім тисяч вісімсот сорок чотири гривні дев'яносто дев'ять копійок), що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.
Також, відповідно до заочного рішення Синельниківського міськрайонного суду від 20 травня 2013 року (справа №191/491/13-ц, провадження №2/191/427/13), ОСОБА_3 зобов'язаний виплачувати кошти (аліменти) на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 04 лютого 2013 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до 02 жовтня 2029 року.
Проте, ОСОБА_3 знаючи про свій обов'язок щодо сплати аліментів, маючи умисел на злісне ухилення від сплати встановлених рішеннями суду коштів (аліментів) на утримання доньки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ігноруючи рішення суду та ухиляючись від його виконання у період часу з 04 лютого 2013 року до 16 листопада 2023 року не сплачував аліменти, внаслідок чого порушив та продовжує порушувати право дитини на повноцінне життя та всебічний (фізичний, психічний і соціальний) розвиток.
У період часу з 04 лютого 2013 року до 16 листопада 2023 року ОСОБА_3 , про суми заробітку та джерела доходів державного виконавця не повідомляв та з доходів гроші на утримання доньки (аліменти) у повному обсязі не сплачував, будь-якої іншої допомоги доньці не надавав, тобто умисно рішення суду не виконував.
Також, ОСОБА_3 , у Синельниківській філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості у період часу з 04 лютого 2013 року до 16 листопада 2023 року на обліку не перебував та не звертався до вказаної установи за допомогою у працевлаштуванні, що свідчить про небажання офіційно працевлаштуватися та сплачувати аліменти на доньку, на попереджувальні листи Синельниківського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про необхідність погашення заборгованості не реагував, в результаті чого у нього у період часу з 04 лютого 2013 року до 01 листопада 2023 року, утворилася заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 161 662 гривні 74 копійки (сто шістдесят одна тисяча шістсот шістдесят дві гривні сімдесят чотири копійки), що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.
Отже, загальна сума заборгованості зі сплати аліментів на утримання дітей становить 430 507 гривень 73 копійок (чотириста тридцять тисяч п'ятсот сім гривень сімдесят три копійки), що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
До обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додана:
- письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності його захисника ОСОБА_7 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі;
- письмові заяви потерпілої ОСОБА_4 та неповнолітніх потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без їх участі.
За результатами дослідження змісту відповідних заяв та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначені заяви як обвинуваченого, так і потерпілих, є усвідомленими, відповідають їх внутрішній волі, а їх процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на них.
Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.
Вищенаведені фактичні обставини поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку в обсязі обвинувачення, яке було сформульоване прокурором, і суд кваліфікує умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого проступку, особу винної та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, оскільки свою вину визнав повністю, протягом досудового розслідування не намагався уникнути відповідальності та надавав правдиві свідчення.
Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої є вчинення кримінального проступку щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах.
Так, суд враховує ступінь тяжкості та обставини вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 умисного кримінального проступку, характер та ступінь тяжкості, відомості про особу обвинуваченого, який згідно ст. 89 КК України не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, свою вину в інкримінованому кримінальному проступку визнав повністю, не працює, але будучи працездатним не вживав заходів по сплаті аліментів. Також суд враховує тривалий період ухилення від сплати аліментів та значний їх розмір.
З урахуванням даних про особу обвинуваченого, обставин вчиненого кримінального проступку, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає необхідним призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік, у зв'язку з чим саме таке покарання буде повністю відповідати характеру, ступеню тяжкості вчиненого проступку та конкретним його обставинам, даним про особу обвинуваченого. Застосування покарання у виді громадських робіт та арешту є занадто м'яким, оскільки судом встановлено, що внаслідок дій обвинуваченого утворилася заборгованість в значному розмірі.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Питання про долю речових доказів вирішується за правилами ст. 100 КПК України.
Процесуальні втрати у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не застосовувався.
Керуючись ст.ст.368, 370-371, 373-376, 381-382 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік 6 місяців.
На підставі ч.1 п.1,2 ч.3 п.2 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 в період іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_3 не обиралась.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок в іншій частині може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1