Справа № 184/2295/23
Номер провадження 2/184/245/24
25 березня 2024 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Томаша В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Попівніч Н.І.,
розглянувши у місті Покров цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Кулика Олександра Петровича про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, -
Позивач звернувся до Орджонікідзевського міського суду до відповідача про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії. В обґрунтування заявленого позову посилався на те, що він є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Криничувате Нікопольського району Дніпропетровської області. Після смерті матері, відкрилась спадщина у вигляді нерухомого майна, у вигляді земельної ділянки площею 7.150 га та земельної ділянки площею 7.120 га. За його заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 від 23.05.2023, приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Куликом О.П. була відкрита спадкова справа. Крім того, він до дня смерті матері разом з нею проживав та був зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 . 01.11.2023 року позивач звернувся до Відповідача із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Але Відповідачем було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що нотаріус виклав у своїй постанові від 01.11.2023 року про відмову у вчинені нотаріальної дії. З постанови Відповідача від 01.11.2023 вбачається, що при відмові у видачі свідоцтва про право на спадщину останній посилається на те, що ОСОБА_2 залишила заповіти, посвідчені Криничуватською сільською радою Нікопольського району Дніпропетровської області 31.10.2016 року за р №№ НОМЕР_1 , на інших спадкоємців. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не є спадкоємцем, передбаченим cт. 1241 ЦК України. Наведене стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в позовній заяві просить розглянути справу за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав відзив на позов, згідно якого 23 травня 2023 року за заявою про прийняття спадщини за законом від імені ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , ним, приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Куликом О.П., заведена спадкова справа № 70/2023. 01 червня 2023 року поштою надійшов лист від ОСОБА_3 с заявою про прийняття спадщини за заповітом, а 13 червня 2023 року ОСОБА_4 , що діє за довіреністю, посвідченою ОСОБА_5 , консулом Консульства України в Малазі 07 червня 2023 року за реєстровим № 570/4-1552, була надана належним чином оформлена заява про прийняття спадщини за законом та за заповітом, посвідченим Криничуватською сільською радою Нікопольського району Дніпропетровської області, справжність підпису ОСОБА_3 на якій засвідчена ОСОБА_5 , консулом Консульства України в Малазі 07 червня 2023 року за реєстровим № 570/4-1551. Заява про прийняття спадщини від ОСОБА_3 надійшла вчасно у встановлений законом строк тому, як пункт 3 Постанови КМУ від 28.02.2022 року № 164, в якому передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час воєнного стану, але не більш ніж на 4 місяці, було відмінено Постановою КМУ від 09.05.2023 року № 469, яка набрала чинності стосовно цього пункту через місяць з дня її офіційного опублікування 18 травня 2023 року у виданні «Урядовий кур'єр» № 99/7497, тобто 18 червня 2023 року. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не є спадкоємцем, передбаченим ст. 1241 ЦК України, тому йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на обов'язкову частку після смерті його матері, ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 . Крім того, просить провести слухання справи за його відсутності.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 11.08.1973 року.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Криничувате Нікопольського району Дніпропетровської області.
Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про смерть від 29.11.2022 року серія НОМЕР_3 , згідно якого ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 про що 29.11.2022 року Нікопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м .Дніпро) складено відповідний актовий запис №2215.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ст.1220 ЦК України).
Після смерті ОСОБА_2 , відкрилась спадщина у вигляді нерухомого майна, у вигляді земельної ділянки площею 7.150 га, згідно Державного Акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 135049, виданого Нікопольською РДА 29 липня 2002 року та земельної ділянки площею 7.120 га, згідно Державного Акту на право приватної власності на землю Р1 № 135027 виданого Нікопольською РДА 29 липня 2002 року.
Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
За заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 від 23.05.2023, приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Куликом О.П. була відкрита спадкова справа.
Наведене підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №72558414 від 23.05.2023 щодо реєстрації спадкової справи щодо спадкодавця ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа за номером у спадковому реєстрі №70684638, за номером у нотаріуса №70/2023 та з моєї заяви від 23.05.2023 року.
Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом шести місяців, який починається з часу відкриття спадщини не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Таким чином, в шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 була подана заява нотаріусу про прийняття спадщини.
Крім того, згідно довідки з виконавчого комітету Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області від 18.10.2023 №244/02/20, разом з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня її смерті разом з нею проживав та був зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , її син - ОСОБА_1 .
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (стаття 1268 ЦК України).
01.11.2023 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Кулика Олександра Петровича із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується заявою на адресу приватного нотаріусу Нікопольського районного нотаріального округу Кулика О.П. від 01.11.20213 №299.
Але приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Куликом Олександром Петровичем було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що нотаріус виклав у своїй постанові від 01.11.2023 року про відмову у вчинені нотаріальної дії, з якої вбачається, що при відмові у видачі свідоцтва про право на спадщину останній посилається на те, що ОСОБА_2 залишила заповіти, посвідчені Криничуватською сільською радою Нікопольського району Дніпропетровської області 31.10.2016 року за №№ 235,236 на інших спадкоємців. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не є спадкоємцем, передбаченим cт.1241 ЦК України.
Так, відповідно до ст.1241 ЦК України право на обов'язкову частку у спадщині мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог позивача, відповідач вказує на те, що померла ОСОБА_2 на випадок своєї смерті залишила заповіт, яким заповіла своє майно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Із копії заповіту №235 наявного в матеріалах справи вбачається, що 31.10.2016 року ОСОБА_6 , секретарем Криничуватської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, посвідчено заповіт ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким остання земельну ділянку площею 7,120 га, згідно Державного Акта на право приватної власності на землю серії Р1 №135027, виданого Нікопольською РДА 29 липня 2002 року, заповіла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Даний заповіт зареєстровано в реєстрі за № 235.
Із копії заповіту №236 наявного в матеріалах справи вбачається, що 31.10.2016 року ОСОБА_6 , секретарем Криничуватської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, посвідчено заповіт ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким остання земельну ділянку площею 7,150 га, згідно Державного Акта на право приватної власності на землю серії Р1 №135049, виданого Нікопольською РДА 29 липня 2002 року, заповіла в рівних долях ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Даний заповіт зареєстровано в реєстрі за № 236.
Жодних відомостей, що ці заповіти скасовано або визнано недійсними, у суду немає.
Із копії спадкової справи №70/2023, заведеної після померлої ОСОБА_2 вбачається, що спадкоємець за заповітом №235 ОСОБА_3 подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини в установлений законом строк.
Крім того, спадкоємець за заповітом №236 ОСОБА_8 подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, але строк прийняття спадщини ним пропущено. Крім того, є розбіжності в даті народження останнього, в заповіті вказано ІНФОРМАЦІЯ_9 , в свідоцтві про народження - ІНФОРМАЦІЯ_9 . Іншій спадкоємець за заповітом ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 з заявою про прийняття спадщини або відмови від спадщини до нотаріальної контори не звертався.
Так, згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
За змістом статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно з ч. 1 ст. 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Відповідно ст. 5 Закону України «Про нотаріат» нотаріус зобов'язаний: здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики; сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: видають свідоцтво про право на спадщину.
У частині першій статті 49 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням; 9) в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Отже, судом встановлено, що спадкування після смерті ОСОБА_2 здійснюється за заповітом.
Спадкоємець, визначений у заповіті ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 за заповітом та за законом.
У той же час, ОСОБА_1 не є спадкоємцем, визначеним у заповітах, він є спадкоємцем першої черги за законом за правом представлення.
Стороною позивача не надано суду жодних доказів того, що позивач ОСОБА_1 відноситься до кола осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, що залишилася після смерті ОСОБА_2 , тобто приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Кулик О.П. правомірно та правильно, з посиланням на чинне законодавство зазначені причини відмови ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії.
Отже, приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Кулик О.П. при винесенні постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії було дотримано усіх вимог, встановлених ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і правовідносини, які їм відповідають, а також оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок їх у сукупності, суд робить висновок, що необхідно відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 11, 12, 13, 76-83, 89, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Кулика Олександра Петровича про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст рішення складено 25.03.2024р.
Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш