Справа № 183/232/22
№ 1-кп/183/425/24
26 березня 2024 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12021041350000810 відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченогоу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , обвинуваченогоу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявила клопотання про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_6 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, мотивуючи свою позицію тим, ризики, які були враховані судом при обранні йому запобіжного заходу тримання під вартою не змінилися, нових обставин для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого не з'явилося, тому продовження строку тримання під вартою необхідне для забезпечення розгляду кримінального провадження.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання про продовження строків тримання під вартою, зазначивши, що клопотання прокурора безпідставне та не обґрунтоване, обвинувачений має постійне місце проживання, переховуватися від суду не буде, а відтак, ризики, на які вказує прокурор, є недоведеними. Просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора. Крім того, у разі, якщо суд прийде до переконання про наявність ризиків, на які посилався прокурор, просив змінити запобіжний захід на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою. Проти задоволення клопотання свого підзахисного щодо його направлення до РТЦК з метою проходження військової служби у ЗС України, не заперечував.
Обвинувачений підтримав свого захисника. Крім того, просив звільнити його з під варти, та направити його до РТЦК, з метою проходження військової служби в лавах ЗС України.
Потерпіла підтримала захисника обвинуваченого, та обвинуваченого, просила змінити запобіжний захід на більш м'який.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дійшов до наступного.
При вирішенні клопотання прокурора про необхідність продовження обвинуваченому терміну застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років. Даний злочин у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким.
У зв'язку з цим суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), який у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».
Суд приймає до уваги обставини, на які посилається сторона захисту щодо зміни запобіжного заходу на більш м'який, однак наявність таких обставин не спростовує висновків суду, викладених вище.
Щодо клопотання обвинуваченого про направлення його до РТЦК, з метою проходження військової служби в лавах ЗС України, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 615 КПУ України у разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України, має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
За результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Таким чином, діючим кримінальним процесуальним законом не передбачено звернення з клопотанням про направлення обвинуваченого до РТЦК, з метою проходження військової служби в лавах ЗС України безпосередньо до суду.
За таких обставин суд погоджується з думкою прокурора про те, що на цей час є наявним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування від суду, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_6 у разі визнання останнього винуватим у вчиненні кримінального правопорушення.
Ці обставини можуть зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
Тому, на думку суду, на цей час продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому продовження обвинуваченому дії тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».
Отже, враховуючи всі обставини по справі, суд вважає за необхідне запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований обвинуваченому ОСОБА_6 продовжити на 60 днів.
В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу - відмовити.
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про направлення його до РТЦК з метою проходження військової служби в лавах ЗС України - відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 331, 376 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченомуу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою по 24 травня 2024 року включно.
В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу - відмовити.
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про направлення його до РТЦК з метою проходження військової служби в лавах ЗС України - відмовити.
Копію ухвали направити для виконання начальнику Дніпропетровської установи виконання покарань управління Держаної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 4).
Повний текст ухвали оголошено 29 березня 2024 року о 08.45 годині.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1