г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/868/24
Номер провадження 3/213/608/24
27 березня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Попов В.В., розглянувши матеріали про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №638655, складеного 11 лютого 2024 року: 11.02.2024 о 10:28 год. в м. Кривий Ріг, Інгулецький район, вул. Кармелюка біля будинку №5 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063 днз НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Водій від проходження у встановленому законом порядку повного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Розгляд справи призначений на 27.03.2024 року о 10:30 год.
В судовому засіданні захисник, адвокат Котляр Т.В. підтримала письмові заперечення у повному обсязі, просила закрити провадження у справі і додатково звернула увагу на наступні порушення з боку поліції - зупинка т/з була не законною, відеозапис не підтверджує порушення ОСОБА_1 ПДР, які б стали підставою для його зупинки, після зупинки т/з поліцейські починають поводитись до ОСОБА_1 з очевидною упередженістю, вдаючись до запитань, які не передбачені законом - відкіля і куди він їде, де працює, чому сюди їде, чому тут повернув, чому тут зупинився - і ці питання мали наполегливий характер з підвищеною емоційною інтонацією, після чого, не проводячи огляд водія, не виявляючи ознаки сп'яніння та не повідомляючи їх водію заявляють йому вимогу про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місті шляхом продувки «Драгера», що є незаконно та безпідставно. В подальшому, вже після відмови водія проходити огляд на місті зупинки, коли поліцейський прийняв рішення про складання протоколу про адміністративне правопорушення він формально під відеозапис повідомив водію ознаки сп'яніння, при цьому в матеріали справи вніс інші ознаки сп'яніння, що додатково вказує на їх формальність та не відповідність дійсності. Далі, коли водій відмовився продувати «Драгер» на місті зупинки поліцейський грубо порушив його законні права, не повідомивши водію його право пройти такий огляд у медичному закладі і почавши складати адміністративний протокол за порушення п. 2.5 ПДР. Всі ці порушення поліцейських вказують на повну їх упередженість до водія з самого початку спілкування і до його кінця. Звертає увагу суду на те, що водій з самого початку спілкування з поліцейськими через купу непотрібних питань до нього відчув упереджене ставлення до себе і в наслідок недовіру до їх дій та коли б почув, що огляд на стан сп'яніння за законом проводиться і у медичній установі через відповідне направлення поліцейських погодився б на такий огляд, оскільки він має професію водія, працює водієм і не має жодної підстави для втрати водійського посвідчення. Проте поліцейський йому про таке право не повідомив і почав зразу складати адміністративний протокол. Після його складання ОСОБА_1 зразу звернувся до захисника в юридичну консультацію, від якого дізнався про таке своє право і зразу самостійно поїхав до медичного закладу, де пройшов відповідний огляд на стан сп'яніння та отримав висновок що є тверезим, який вона просить долучити до справи, оцінити разом з іншими доказами та прийняти до уваги. Додатково звертає увагу суду на те, що відеозапис, на якому зафіксована поведінка водія, його мова, рухи, обличчя підтверджує те, що ОСОБА_1 не мав жодного очевидного ознаку стану алкогольного сп'яніння - його дії повністю адекватні, будь яких порушень мови, ходи, рухів, реакції на обстановку не має.
Нормативні акти, що передбачають відповідальність за дане адміністративне правопорушення та законодавство, яким керувався суддя при прийняття рішення.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Салабіаку проти Франції" від 07 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
У КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування особою транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України,міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про національну поліцію", поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч.ч. 1-3 статті 7 Закону України "Про національну поліцію", під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції. Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування.
Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону України "Про національну поліцію", поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті35 Закону України "Про національну поліцію" поліцейський може зупиняти транспортні засоби:
1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;
2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
В другій частині цієї статті зазначається, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Відповідно до пункту 2 розділу І "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пункт 3 зазначеної Інструкції визначає, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пункт 3 зазначеної Інструкції визначає, що ознаками ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно пункту 6 зазначеної Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби).
Згідно пункту 7 зазначеної Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення.
Згідно пункту 8 зазначеної Інструкції, уразі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду
Відповідно до постанови КМУ від 17 грудня 2008 р. N 1103 "Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" (із змінами) Кабінет Міністрів України відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення постановив затвердити Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду. Відповідно до даного порядку огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Висновок судді.
Досліджуючи наявні у справі докази у сукупності з відео фіксацією з нагрудного реєстратора поліцейського (відеозапис долучений до матеріалів справи) суддею встановлено ряд наступних суттєвих порушень чинного законодавства наведеного вище з боку працівників поліції:
1) порушення вимог статті 35 Закону України «Про національну поліцію» - після зупинення транспортного засобу поліцейський не поінформував водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті, а почав із запитання «Куди направляєтесь», після чого задає водію ряд питань, які не регламентовані чинним законодавством в даній конкретній обстановці на цій стадії (зразу після зупинки транспортного засобу у денну пору добу без порушень комендантської години) з підвищеною інтонацією - «де живете?, де працюєте?, додому приїхали?, з роботи?, а чого ви сюди заїхали?, так ви на роботі були чи в гараж ходили?». Така поведінка патрульного поліції і його ставлення до водія на момент стадії обов'язкового виконання ним вимог статті 35 Закону України «Про національну поліцію» з точки зору чинного законодавства є не припустимими і повністю безпідставним, тобто такими, що порушують встановлений законом порядок і вказують на прояви неповаги до прав людини. При цьому подальше зазначення поліцейським водію про не включення ним сигналу повороту нічим не підтверджується і навпаки спростовується доданим до матеріали справи відеозаписом, в якому є очевидним, що водій завчасно включає сигнал повороту перед здійсненням його маневру. В даному випадку позиція захисника про те, що водія зупинили без законної на те підстави і з самого моменту після зупинки транспортного засобу водій відчув на собі з боку поліції упередженість та особливе негативне ставлення, яке вплинуло на подальший хід подій повністю підтверджується відеодоказом.
2) порушення вимог зазначеної вище «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння» та вимог зазначеного вище «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння» - поліцейський, не вчиняючи жодної дії щодо виявлення у водія ознак алкогольного сп'яніння заявляє водію вимогу про проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу «Драгер». В даному випадку очевидне грубе порушення встановленого законом порядку - поліцейський зобов'язаний послідовно виконати ряд визначених законом дій щодо виявлення ознак сп'яніння, після цього повідомити водію ті ознаки сп'яніння, які він у нього виявив і вже після цих дій з'являється право на оголошення водію законної вимоги пройти огляд на стан певного сп'яніння, залежно від виявлених ознак - алкогольного чи наркотичного. Проте поліцейський без виконання вказаних послідовних дій, без очевидного огляду водія та без виявлення та оголошення водію виявлених ним ознак алкогольного сп'яніння заявляє йому вимогу про проходження огляду за допомогою технічного приладу «Драгер», що є з точки зору діючого законодавства повністю безпідставно. У свою чергу суддею не береться до уваги і формальне озвучення водію ознак алкогольного сп'яніння безпосередньо перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки ці ознаки були озвучені водію через тривалий час після вимоги поліцейського до водія пройти огляд на місті зупинки - «Продути Драгер (мова оригіналу)» (вимога пройти огляд - 10:30, формальне оголошення ознак - 10:42), при цьому ці ознаки сп'яніння поліцейським не виявлялись шляхом певного огляду водія, а були лише озвучені формально. Таким чином зауваження захисту стосовно порушення поліцейським визначеного законом порядку виявлення ознак сп'яніння також знайшло своє підтвердження у наявних доказах.
Також, слід звернути увагу і на наступну суттєву обставину - згідно відеозапису є очевидним, що водій ОСОБА_1 не має порушення координації рухів, порушення мови, вираженого тремтіння пальців рук, різкої зміни забарвлення шкірного покриву обличчя та поведінки, що не відповідає обстановці - відсутність у даного водія визначених законом ознак алкогольного сп'яніння підтверджується відеозаписом, на якому водій має адекватну реакцію на обстановку, відповідає зрозумілою мовою без будь яких порушень і координація всіх його рухів не має жодних порушень і не викликає жодного сумніву у стороннього спостерігача;
3) після відмови водія проходити огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння на місті за допомогою технічного приладу «Драгер» поліцейський не повідомляє водію про його направлення до медичного закладу охорони здоров'я для проведення огляду і зазначає, що відносно водія буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення ним п.2.5 ПДР України. Такі дії поліцейського грубо порушили вимоги чинного законодавства - пункт 6 зазначеного вище «Порядку направлення водіїв т/з для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, в якому чітко зазначається, що «Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я». І тільки у разі, коли водій відмовився від такого огляду, наступає законна дія закону, зазначеного у пункті 8 вказаного Порядку - «У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду». Таким чином водій був безпідставно обмежений у своїх законних правах, що є не припустимим. В даному випадку позиція захисту про обмеження законних прав водія на його неупереджений огляд не поліцейськими, які його зупинили і викликали обґрунтовані сумніви у законності дій, а в медичному закладі також повністю підтвердилась відеопоказом.
У свою чергу суд приймає до увагу ту обставину, що водій після складання адміністративного протоколу в цей же день у найкоротший час самостійно звернувся до встановленого законом медичного закладу де пройшов відповідний огляд для встановлення стану сп'яніння і отримав висновок що не перебуває у стані сп'яніння (а.с.20). Даний висновок приймається судом до уваги, оскільки повністю підтверджує позицію захисту про те, що особа в порушення діючого законодавства не була повідомлена поліцейським про своє право пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, що підтвердилось на дослідженому відео і звернулась до такого закладу після отримання юридичної консультації в цей же день у найкоротший час після складання адміністративного протоколу.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди зобов'язані застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права. У свою чергу ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства". Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17.06.2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
З урахуванням вищенаведеного, спираючись на вимоги та норми чинного законодавства України та практику Європейського суду з прав людини суд знаходить, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є не доведеною, тому підстав для його притягнення до адміністративної відповідальності немає за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю при відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 245, 251, 266, 268, 280, 283, 284, 285 КУпАП України, суддя -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя В.В.Попов.