28 березня 2024 року м. Дніпросправа № 160/24874/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Іванова С.М., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року (суддя Бондар М.В.) в справі № 160/24874/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в м. Києві від 29 серпня 2023 року № 045650016786 про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №2, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, наступні періоди трудової діяльності: з 10 вересня 1985 року по 20 липня 1986 року, з 22 липня 1986 року по 13 жовтня 1986 року, з 16 січня 1989 року по 06 жовтня 1992 року, з 18 липня 1994 року по 17 лютого 1998 року; зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути його заяву від 22 серпня 2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з урахуванням висновків суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Апелянт вказує, що має необхідний страховий та пільговий стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2, пільговий стаж підтверджується записами в трудовій книжці та довідками, виданими архівним відділом Бахмутської міської ради від 31 липня 2023 року №19-07-08/33 та № 19-07-08/31.
У відзивах на апеляційну скаргу відповідачі просять залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена частково з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22 серпня 2023 року звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону №1058-IV.
За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуло ГУ ПФУ в м. Києві.
Рішенням від 29 серпня 2023 року №045650016786 ГУ ПФУ в м. Києві відмовив позивачу у призначені пенсії за віком на пільгових умовах. В обґрунтування прийнятого рішення зазначено, що відповідно до наданих до заяви документів (ідентифікаційний номер, трудова книжка, диплом, військовий квиток, довідки про підтвердження пільгового стажу) та даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування загальний страховий стаж враховано повністю та складає 32 роки 06 місяців 14 днів; пільговий стаж за Списком №2 - 06 років 02 місяці 19 днів, що є недостатнім для призначення пенсії. До пільгового стажу не враховано періоди роботи згідно з довідкою від 31 липня 2023 року № 19-07-08/31, виданої архівним відділом Бахмутської міської ради, оскільки у разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, здійснюються комісіями при ГУ ПФУ в областях та в м. Києві відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1. В рішенні про відмову у призначенні пенсії зазначено, що на день розгляду заяви відповідне рішення комісії відсутнє.
Врахувавши, що трудова книжка та довідка архівного відділу Бахмутської міської ради №19-07-08/33 від 31 липня 2023 року не містять посилання щодо віднесення роботи позивача до Списку №2 на посаді електрозварювальника та газоелектрозварювальника у ремонтно-механічному цеху у спірні періоди, а долучена до справи копія документу під назвою «перелік робочих місць, професій які підтверджують право на пільгове пенсійне забезпечення по Списках №1 та №2», з якого вбачається, що посада електрогазозварювальника, зайнятого на різці та ручній сварці (основний цех, РМЦ, ТГВК, транспортний цех, горний цех) відноситься до Списку №2, є додатком не зрозуміло якого документу без дати та номеру, тому не може враховуватися судом, а також відсутність інших доказів на підтвердження віднесення посади позивача у спірний період трудової діяльності до Списку №2, суд першої інстанції дійшов висновку, що підтвердження спірних періодів роботи позивача за Списком №2 має бути здійснено відповідною комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, та про правомірність рішення ГУ ПФУ в м. Києві від 29 серпня 2023 року № 045650016786.
Суд визнає такі висновки помилковими, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_1 22 серпня 2023 року звернувся до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням ГУ ПФУ в м. Києві, яким заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності, від 29 серпня 2023 року № 045650016786 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (12 років 6 місяців).
В рішенні вказано, що відповідно до наданих до заяви документів про стаж та даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування загальний страховий стаж враховано повністю та складає 32 роки 06 місяців 14 днів, пільговий стаж за списком № 2 - 06 років 02 місяці 19 днів, що є недостатнім для призначення пенсії.
До пільгового стажу на враховано періоди роботи згідно з довідкою від 31 липня 2023 року № 19-07-08/31, виданою архівним відділом Бахмутської міської ради, оскільки у разі ліквідації підприємства, без визначення правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, здійснюються комісіями при ГУ ПФУ в областях та в м. Києві відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1. В рішенні про відмову у призначенні пенсії зазначено, що на день розгляду заяви відповідне рішення комісії відсутнє.
Виходячи з рішення про відмову у призначенні пенсії та позовних вимог, спірним в цій справі є питання зарахування до пільгового стажу за списком № 2 періоду роботи позивача з 10 вересня 1985 року по 20 липня 1986 року, з 22 липня 1986 року по 13 жовтня 1986 року, з 16 січня 1989 року по 06 жовтня 1992 року, з 18 липня 1994 року по 17 лютого 1998 року.
Трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 містить такі записи (мовою оригіналу) щодо спірного періоду:
«учеба в СПТУ №5 с 01.09.1983 по 16.08.1986;
Артёмовский керамико-трубный комбинат:
№1: 22.07.1986 принят в ремонтно-механический цех электрогазовасварщиком 4 разряда;
№2: 13.10.1986 уволен по статье 36 п. 3 КЗоТ УССР в связи с призовом в Советскую Армию;
№3: 22.10.1986 10.12.1988 служба в рядах Советской Армии;
№4: 16.01.1989 принят в ремонтно-механический цех газоэлектрогазвосварщиком по 3 разряду;
№5: 12.06.1992 присвоен 4 разряд электрогазовасварщика;
№6: 06.10.1992 уволен по статье 36 п. 5 КЗоТУкраины по переводу в МПМК №8;
Артемовский керамико-трубный комбинат:
№9: 18.07.1994 принят в ГМЦ газоэлектросварщиком по 5 разряду;
№10: 17.02.1998 уволен по статье 38 КЗоТУкраины по собственному желанию».
Відповідно до архівної довідки архівного відділу Бахмутської міської ради №19-07-08/33 від 31 липня 2023 року в архівному фонді №128 «ОАО «Керамико-трубный комбинат» (мовою оригіналу), в наказах з кадрових питань (особового складу), значиться, що прийняти на роботу на «Артемовский керамико-трубный комбинат» (мовою оригіналу) « ОСОБА_2 с 22 июля 1986 года в ремонтно-механический цех электрогазосварщиком ручной сварки по 4 разряду по направлению с СПТУ № 5...» (мовою оригіналу) згідно з наказом № 85-К від 22.07.2986, звільнити « ОСОБА_3 электрогазосварщика ремонтно-механического цеха с 13.10.1986 по ст. 36 п.3 КЗОТ УССР в связи с призывом в ряды Советской Армии» (мовою оригіналу), прийняти на роботу « ОСОБА_2 с 16.01.1989 в ремонтно-механический цех газоэлектросварщиком 3 разряда...) (мовою оригіналу) на підставі наказу №9-л від 16.01.1989, згідно наказу №56-Л від 10.06.1992 з 12.06.1992 присвоєно 4 розряд «электросварщика» (мовою оригіналу), звільнений 06.10.1992 на підставі наказу № 97-л від 07.10.1992 по ст. 36 п. 5 КЗоТ України, по переводу в «Артемовскую МПМК 8» (мовою оригіналу), прийняти на роботу « ОСОБА_2 с 18.07.1994 в РМЦ газоэлектросварщиком 5 разряда...» (мовою оригіналу), згідно наказу №56-л від 14.07.1994, звільнено з 17.02.1998 відповідно до наказу №8-л від 18.02.1998 « по ст. 38 КЗОТ Украины по собственномужеланию) (мовою оригіналу) (а.с. 30).
Відповідно до архівної довідки архівного відділу Бахмутської міської ради №19-07-08/31 від 31 липня 2023 року в архівному фонді №128 «ОАО «Керамико-трубный комбинат» (мовою оригіналу), в наказах з кадрових питань (особового складу) в наказі №116-к від 09.09.1985 є відомості про те що: «… ОСОБА_2 , учащегося СПТУ №5, прибывшего для прохождения производственной практики по специальности «электрогазосварщик» направить в ремонтно-механический цех с 10.09.1985 по 20.07.2986 электрогазосварщиком по 3 разряду….» (мовою оригіналу) (а.с. 31).
Відповідно до копії Переліку робочих місць, професій які підтверджують право на пільгове пенсійне забезпечення по Списках №1 та №2, посада електрогазозварювальника, зайнятого на різці та ручній сварці (основний цех, РМЦ, ТГВК, транспортний цех, горний цех) відноситься до Списку №2 (а.с. 39).
Крім того, протоколом засідання атестаційної комісії Артемівського кераміко-трубного комбінату від 02 березня 1994 року затверджено список робочих місць та перелік робочих місць, професій, яким підтверджено право на пільгове забезпечення, зокрема за списком № 2 - електрогазозварювальники, зайняті на різці та ручній зварці (а.с. 41-42).
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Приписами статті 48 Кодексу законів про працю України та статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, (далі - Порядок №637) встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Записами у трудовій книжці позивача підтверджено, що в спірних періодах ОСОБА_1 працював в Артемівському кераміко-трубному комбінаті електрогазозварником, який в подальшому реорганізовано у ВАТ «Кераміко-трубний комбінат».
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383, (далі - Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період робот и особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Списки № 1, 2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162.
Відповідно до Списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 р. №10, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, Розділом XXXIII «Загальні професії (у всіх галузях господарства)» передбачено право на пільгове пенсійне забезпечення електрозварникам ручного зварювання.
Наявними в матеріалах справи документами, зокрема, трудовою книжкою та архівною довідкою архівного відділу Бахмутської міської ради, підтверджується, що позивач працював електрозварником ручного зварювання у спірних періодах. Крім того, матеріалами справи підтверджена атестація професії електрозварника.
Суд звертає увагу, що у Переліку робочих місць, професій, які підтверджують право на пільгове пенсійне забезпечення за списками №1 та №2, згідно з яким посада електрогазозварника, зайнятого на різці та ручній сварці (основний цех, РМЦ, ТГВК, транспортний цех, горний цех) відноситься до списку №2 (а.с. 39), який не прийнято судом першої інстанції як доказ віднесення професії позивача до списку №2, вказано про погодження цього перелік головою профкому А.А. Хоменком, який також входить до атестаційної комісії Артемівського кераміко-трубного комбінату (протокол від 02 березня 1994 року) (а.с. 41).
Крім того, аналогічний перелік також погоджено з головою профкому ОСОБА_4 (а.с. 42).
Таким чином, зазначені документи у своїй сукупності доводять, що професія електрогазозварника віднесена роботодавцем саме до списку № 2 у періоді, коли позивач працював в Артемівському кераміко-трубному комбінаті.
За правовою позицією, викладеної Верховним Судом в постановах від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17, від 16 травня 2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Оскільки у трудовій книжці позивача наявні відповідні записи, які підтверджують факт його роботи у спірному періоді на посаді, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №2, є протиправним не зарахування до пільгового стажу позивача спірного періоду роботи через не надання позивачем уточнюючої довідки та через відсутність рішення про підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, комісії при ГУ ПФУ в областях та в м. Києві відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1.
Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період робот и особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
За правовою позицією, викладеної Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 520/15025/16-а, будь-які причини, з яких атестація не була проведена, не є підставою для відмови у зарахуванні стажу та відмову заявникові в наданні пенсії. Особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2. але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочою місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведения або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведения або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи.
Враховуючи приведену правову позицію Великої Палати Верховного Суду згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України, а також той факт, що саме відсутність доказів атестації робочого місця позивача стало однією з підстав для не зарахування спірного періоду роботи позивача до пільгового стажу за списком 2, суд визнає необґрунтованим не зарахування цього періоду до пільгового стажу позивача з підстави відсутності доказів атестації робочих місць за умовами праці.
Відповідачем не надано доказів, що відомості про трудову діяльність позивача, які містяться у трудовій книжці, є неправильними чи неточними.
Посилання суду першої інстанції про відсутність інших доказів на підтвердження віднесення посади позивача у період трудової діяльності з 10 вересня 1985 року по 20 липня 1986 року, з 22 липня 1986 року по 13 жовтня 1986 року, з 16 січня 1989 року по 06 жовтня 1992 року, з 18 липня 1994 року по 17 лютого 1998 року до списку №2, а за відсутності у матеріалах справи жодних належних доказів на підтвердження роботи позивача на посадах, віднесених до Списку №2 у спірний період, суд позбавлений можливості встановити факт роботи позивача на посадах, які дають право пільгового пенсійного забезпечення за Списком №2, суд визнає необґрунтованими з підстав, зазначених вище.
Таким чином, суд визнає протиправним рішення від 29 серпня 2023 року № 045650016786 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 та вказує на наявність підстав для зарахування до пільгового стажу за списком № 2 спірних періодів роботи позивача.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання орган Пенсійного фонду повторно розглянути заяву про призначення пенсії суд зазначає наступне.
Як зазначено вище, саме до повноважень органу Пенсійного фонду належить питання обчислення страхового стажу (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV).
Суд в цьому судовому рішенні дійшов висновку про необхідність зарахування до пільгового стажу спірних періодів.
Відповідно, саме територіальний орган Пенсійного фонду має розглянути питання обчислення страхового та пільгового стажу позивача з врахуванням зазначених періодів, а належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідний орган Пенсійного фонду повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії на пільгових умовах.
Стосовно питання, яким саме територіальним органом Пенсійного фонду має бути повторно розглянута заява позивача про призначення пенсії, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - постанова № 25-1).
Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі постанови № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно з пунктом 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Положеннями пункту 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз наведених вище положень Порядку № 22-1 свідчить про наступне:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Враховуючи вимоги Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії, визначено ГУ ПФУ в м. Києві.
Отже, з огляду на пункти 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем у правовідносинах щодо розгляду заяви позивача про призначення пенсії є Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у її призначенні.
Таким чином, саме Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зобов'язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 та прийняти мотивоване рішення в порядку, визначеному Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов'язку щодо прийняття рішення за заявою позивача.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не в повній мірі відповідають обставинам справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року в справі № 160/24874/23 задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року в справі № 160/24874/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Ухвалити в справі № 160/24874/23 нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 29 серпня 2023 року № 045650016786 про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, вул. Бульваро-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053) зарахувати до пільгового стажу за списком № 2 ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання- АДРЕСА_2 ), що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, наступні періоди трудової діяльності: з 10 вересня 1985 року по 20 липня 1986 року, з 22 липня 1986 року по 13 жовтня 1986 року, з 16 січня 1989 року по 06 жовтня 1992 року, з 18 липня 1994 року по 17 лютого 1998 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, вул. Бульваро-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання- АДРЕСА_2 ) від 22 серпня 2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком 2 з урахуванням правової оцінки суду, наданої судом у рішенні.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття 28 березня 2024 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 28 березня 2024 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов
суддя Д.В. Чепурнов