28 березня 2024 року м. Дніпросправа № 160/20179/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
перевіривши в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної податкової служби України
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року (суддя Горбалінський Володимир Володимирович) в адміністративній справі
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛУРГСЕРВІС ПЛЮС»
до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Державної податкової служби України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року в адміністративній справі № 160/20179/22.
Одночасно апелянт просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, в обґрунтування клопотання зазначає, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду первинну апеляційну скаргу (подану у строк, встановлений процесуальним законом) було повернуто у зв'язку з невиконанням ухвали суду в частині сплати судового збору. Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду, а тому апелянт, користуючись своїм правом, повторно звертається з апеляційною скаргою.
Суддя-доповідач не знайшов поважними причини пропуску процесуальних строків, зазначені апелянтом, оскільки дотримання вимог норми процесуального права є обов'язком для всіх учасників адміністративного процесу, невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у зв'язку з несплатою судового збору не звільняє сторону від такого обов'язку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду письмових пояснень із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження з підтвердженням таких обставин належними доказами.
Апелянт отримав вищевказану ухвалу 07 березня 2024 року о 17:54, що підтверджується довідкою Третього апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах адміністративної справи.
На виконання вимог ухвали від апелянта надійшли письмові пояснення, в яких останній просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду. В обґрунтування поважності причин пропуску строку апелянт зазначає підстави, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття апеляційного провадження, суд встановив, що Дніпропетровським окружним адміністративним судом 30 листопада 2023 року постановлено ухвалу, первинна апеляційна скарга на яку подана 07 грудня 2023 року. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року первинну апеляційну скаргу було повернуто у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору. Судовий збір за подання апеляційної скарги сплачений апелянтом 29 січня 2024 року, проте до суду на виконання вимог ухвали не надано.
Повторна апеляційна скарга подана 27 лютого 2024 року.
Суд не знайшов поважними причини пропуску процесуальних строків, оскільки дотримання вимог норм процесуального права є обов'язком для всіх учасників адміністративного процесу.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору державному органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватися принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2020 року в адміністративній справі № 806/2321/16.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Варто зауважити, що питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на основі внутрішнього переконання, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження.
В контексті наведеного, зважаючи на приписи вказаних правових норм законодавства, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення її заявнику не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Аналогічна висновок також викладений в ухвалі Верховного Суду від 19 серпня 2021 року в адміністративній справі № 826/13502/17.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що визначене нормами КАС України право особи на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою після її повернення, не є безумовним і має реалізовуватися особою добросовісно, тобто повторна апеляційна скарга має бути подана з урахуванням встановлених процесуальним законом строків.
При цьому у суду не виникає безумовного обов'язку щодо відкриття апеляційного провадження в разі подання повторної апеляційної скарги після повернення первинної. Відповідне питання вирішується з урахуванням конкретних обставин справи.
Суд також звертає увагу скаржника, що повернення раніше поданої апеляційної скарги не означає можливість повторного звернення до суду апеляційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Щодо посилання на введення воєнного стану в Україні, суддя зазначає, що відповідно до статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
З огляду на наведені норми законодавства, вбачається, що судочинство здійснюється в умовах воєнного стану на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Суддя зазначає, що жодних змін з питань перебігу процесуальних строків під час дії воєнного стану не вносилося до Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
На підставі викладеного, керуючись ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року в адміністративній справі № 160/20179/22.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.
Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з 28 березня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров