27 березня 2024 р. Справа № 520/25128/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 року, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., м. Харків, повний текст складено 26.10.23 року у справі № 520/25128/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 02.08.2023 року о/р №204850012769 РНОКПП НОМЕР_1 про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити і виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 року у справі № 520/25128/23 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 02.08.2023 року №24090/03-16 про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити і виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 року у справі № 520/25128/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що спеціальний стаж роботи позивача (працівника освіти) становить 9 років 27 днів, що не дає право для виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій. Відповідач зазначає, що до стажу, який дає право на виплату зазначеної допомоги не зараховані періоди роботи: з 01.01.1992 по 01.09.1995 в дитячій музичній школі викладачем музично-теоретичних дисциплін і додаткового інструменту, з 01.09.1995 по 30.12.2002 викладачем музично-теоретичних дисциплін та концертмейстером у «Дитячій школі мистецтв №2 ім. П.І. Чайковського», з 02.01.2003, а з 02.09.2019 викладача музично-теоретичних дисциплін спеціалізованим мистецьким навчальним закладом «Дитяча школа мистецтв №3» Московського району м. Харкова, з 03.09.2019 по даний час заступника директора з навчально-методичної роботи у Комунальному закладі культури «Дитяча школа мистецтв №3» Московського району м. Харкова. Таким чином вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 02.08.2023 року №24090/03-16 про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій позивачу є правомірним та не підлягає скасуванню.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно п.7-1 прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове Державне пенсійне страхування”.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 12.12.2022 року позивачу відмовлено в перерахунку пенсії згідно заяви від 12.12.2022 у зв'язку з відсутністю підстав. Також в рішенні зазначено, що для визначення права на грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, до пільгових довідок необхідно надати статути, де зазначатимуть, до якої системи (загальноосвітніх чи позашкільних) навчальних закладів вони відносяться.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням відповідача, позивач звернулась до суду із відповідним позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2023 року у справі №520/1045/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково; скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 12.12.2022 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2023 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2023 року по справі № 520/1045/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного Управління Пенсійного фонду України у Харківській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії повернуто відповідачу.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві 02.08.2023 р. №24090/03-16 було прийнято рішення, яким відмовлено у призначенні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій у зв'язку із недостатністю спеціального стажу роботи (працівника освіти). Зі змісту зазначеного рішення відповідача встановлено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перебуває на обліку в Слобожанському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Харкова та отримує пенсію за віком, розраховану відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянуто заяву від 12.12.2022, матеріали пенсійної справи та враховано висновки суду. Так, вказано, що пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. До страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені: - переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 р. № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років"; переліком посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 583 "Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення". Страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Право на пенсію вчителів, що працюють в закладах освіти визначається постановою КМУ № 1436 «Про внесення змін до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (із змінами), Законом України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту» шляхом з'ясування до якого типу відноситься заклад, а вже потім визначається чи передбачено Переліком та чи інша посада. На підставі, статті 18 Закону України «Про освіту», заклади освіти діють відповідно власних статутів, які затверджуються міністерствами, відомствами чи місцевими органами державної виконавчої влади в залежності від форм власності, на яких засновані ці заклади освіти. Вищими закладами освіти є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші, робота на таких посадах: директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи, у цих закладах відноситься до посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Згідно Переліку типів позашкільних навчальних закладів, до позашкільних навчальних закладів відносяться мистецькі школи: музична, художня, хореографічна, хорова, школа мистецтв тощо. Отже, вказано, що згідно наданих документів до стажу, який дає право на виплату зазначеної допомоги зараховані наступні періоди роботи: з 01.08.1986 по 26.08.1989 на посаді викладача теоретичних дисциплін у державному культосвітньому училищі; з 01.09.1989 по 31.12.1991 у Височанській дитячій музичній школі викладачем музично-теоретичних дисциплін і додаткового інструменту. До стажу, який дає право на виплату зазначеної допомоги не зараховані наступні періоди роботи: 01.01.1992 по 01.09.1995 в дитячій музичній школі викладачем музично-теоретичних дисциплін і додаткового інструменту, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 433 «Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад» до зазначених закладів віднесені мистецькі школи: музична, художня, хореографічна, хорова, школа мистецтв тощо, а постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 посада викладача в позашкільних навчальних закладах не передбачена; з 01.09.1995 по 30.12.2002 викладачем музично-теоретичних дисциплін та концертмейстером у Дитячій школі мистецтв № 2 ім. П.І. Чайковського», оскільки школа мистецтв тощо, посада викладача в позашкільних навчальних закладах та посада концертмейстера не передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, а відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 583 передбачені лише концертмейстери-піаністи театрів опери і балету, музичних театрів; 02.01.2003 року, а з 02.09.2019 викладача музично-теоретичних дисциплін спеціалізованим мистецьким навчальним закладом «Дитяча школа мистецтв № 3 Московського району м. Харкова, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 посада викладача в позашкільних навчальних закладах не передбачена; з 03.09.2019 по даний час заступника директора з навчально-методичної роботи у Комунальному закладі культури «Дитяча школа мистецтв № 3» Московського району м. Харкова, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 передбачені лише директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, а посада заступника директора з навчально-методичної роботи не передбачена. Таким чином, вказано, що спеціальний стаж роботи (працівники освіти) гр. ОСОБА_1 становить: 9 років 27 днів, що не дає право для виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.
Свою відмову відповідач мотивував тим, шо відповідно до п. 7-1 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і страховий стаж (для чоловіків 35 років, для жінок 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Вважаючи протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати грошової виплати в розмірі 10-ти місячних пенсій, позивачка звернулася до суду з позовом у цій справі.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, дійшов висновку про протиправність та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 02.08.2023 року №24090/03-16 про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій ОСОБА_1 та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити і виплатити позивачу грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
У відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - це період протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі, не менший, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з п. "е" ст. 55 Закону України "Пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Пунктом 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статті 26 цього Кодексу, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" частини 1 статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Колегія суддів зазначає, що отримання вказаної грошової допомоги визначене законодавцем, як заохочувальний захід щодо осіб, які, отримавши право на призначення пенсії, виявили бажання працювати та отримувати пенсію з більш пізнього віку, тобто фактично відтермінували реалізацію права виходу на пенсію.
З матеріалів справи встановлено, що позивачу пенсія призначена за віком та розрахована відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Після звернення позивача до Пенсійного органу із заявою про призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно п.7-1 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідач рішенням від 12.12.2022 року відмовлено позивачу в перерахунку пенсії згідно заяви від 12.12.2022, у зв'язку з відсутністю підстав.
Позивачем в судовому порядку було оскаржено зазначене рішення. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2023 року у справі №520/1045/23 скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 12.12.2022 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду. На виконання судового рішення у справі №520/1045/23 відповідачем було повторно розглянуто заяву позивача.
02.08.2023 р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було прийнято рішення №24090/03-16, яким позивачу відмовлено у призначенні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій у зв'язку із недостатністю спеціального стажу роботи (працівника освіти). У даному рішенні зазначено, що до стажу, який дає право на виплату зазначеної допомоги не зараховані наступні періоди роботи: 01.01.1992 по 01.09.1995 в дитячій музичній школі викладачем музично-теоретичних дисциплін і додаткового інструменту, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 433 «Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад» до зазначених закладів віднесені мистецькі школи: музична, художня, хореографічна, хорова, школа мистецтв тощо, а постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 посада викладача в позашкільних навчальних закладах не передбачена; з 01.09.1995 по 30.12.2002 викладачем музично-теоретичних дисциплін та концертмейстером у «Дитячій школі мистецтв № 2 ім. П.І. Чайковського», оскільки школа мистецтв тощо, посада викладача в позашкільних навчальних закладах та посада концертмейстера не передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, а відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 583 передбачені лише концертмейстери-піаністи театрів опери і балету, музичних театрів; 02.01.2003 року, а з 02.09.2019 викладача музично-теоретичних дисциплін спеціалізованим мистецьким навчальним закладом «Дитяча школа мистецтв № 3 Московського району м. Харкова, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 посада викладача в позашкільних навчальних закладах не передбачена; з 03.09.2019 по даний час заступника директора з навчально-методичної роботи у Комунальному закладі культури «Дитяча школа мистецтв № 3» Московського району м. Харкова, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 передбачені лише директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, а посада заступника директора з навчально-методичної роботи не передбачена. Таким чином, вказано, що спеціальний стаж роботи (працівники освіти) гр. ОСОБА_1 становить: 9 років 27 днів, що не дає право для виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.
Колегія суддів не погоджується з висновком відповідача щодо незарахування до спеціального стажу роботи позивача (працівника освіти) вищезазначених періодів, для нарахування грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, з наступних підстав.
Згідно з п.п. 5-7 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 (далі - Порядок № 1191), грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е”-“ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення. Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Відповідно до п.2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення, що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».
Зміст Розділу 1 «Освіта» Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 (далі - Постанова №909) в частині «Найменування закладів і установ» містить зазначення «Загальноосвітні навчальні заклади» та «Позашкільні навчальні заклади», а в частині «Найменування посад» містить зазначення учителі, заступники з навчально-виховної роботи та, відповідно, завідуючі відділами.
З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з 1) наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу (від 25 до 30 років) роботи на певних визначених законодавством посадах й 2) вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також 3) неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” будь-якого іншого виду пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 року у справі №462/5636/16-а, від 02.03.2020 у справі № 175/4084/16-а, від 15.06.2022 у справі № 200/854/19-а.
Відповідно до п.п. 1.6 та 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1) звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Згідно із п.2.23 Порядку №22-1 документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.
З матеріалів справи встановлено, а саме з копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , що позивач з 01.01.1992 по 01.09.1995 працювала в дитячій музичній школі викладачем музично-теоретичних дисциплін і додаткового інструменту; з 01.09.1995 по 30.12.2002 працювала викладачем музично-теоретичних дисциплін та концертмейстером у «Дитячій школі мистецтв № 2 ім. П.І. Чайковського»; з 02.01.2003 року по 02.09.2019 року працювала викладачем музично-теоретичних дисциплін спеціалізованим мистецьким навчальним закладом «Дитяча школа мистецтв № 3 Московського району м. Харкова; з 03.09.2019 по даний час працює заступником директора з навчально-методичної роботи у Комунальному закладі культури «Дитяча школа мистецтв № 3» Московського району м. Харкова.
Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 (у редакції, чинній після внесення змін постановою Кабінету міністрів України від 26.09.2002 № 1436) визначено, що заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років - у позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
За клопотанням Міністерства соціального захисту населення України Кабінетом Міністрів України поширено на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання порядок призначення пенсій за вислугу років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909, без внесення змін до неї (доручення Кабінету Міністрів України від 06 січня 1995 року №397/21).
Однак таке доручення було прийнято 06.01.1995, тобто до внесення постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1436 змін у Перелік № 909, редакцією якого не було окремо виділено позашкільні навчальні заклади і посади, робота на яких давала право на пенсію за вислугу років.
Таким чином, Доручення № 397/21 не поширює свою дію на Перелік № 909 (у редакції, чинній після внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1436). Водночас, при внесенні змін у зазначений Перелік, зміст Доручення № 397/21 Кабінетом Міністрів України не був урахований.
Верховний Суд України у постанові від 25 травня 2016 року у справі № 419/794/15 висловив позицію, що наявність Доручення № 397/21 без відповідних змін до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, не є достатньою законодавчою підставою для зарахування до спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, періоду роботи на посаді викладача в позашкільних закладах освіти.
Разом з тим, Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 30 січня 2019 року у справі № 876/5312/17 зазначено, що Верховний Суд України при ухвалені постанови від 25 травня 2016 року, не врахував та не проаналізував положення Законів України "Про освіту" (далі - Закон №1060-XII), Закону України "Про позашкільну освіту" (далі - Закон № 1841-III) та Переліків № 963, № 433, які поряд з Постановою №909 також регулюють правовідносини, що виникають при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України заяв громадян про призначення пенсій за вислугу років.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі №233/4308/17 дійшла висновку, що викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років, в тому числі музичних шкіл та шкіл мистецтв.
Отже, відповідно до положень ст. 28 Закону України "Про освіту" система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про освіту" структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту.
У відповідності до ст. 12 Закону № 1841-III та п. 6 Переліку № 433 до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).
Статтею 21 Закону України "Про позашкільну освіту" передбачено право на пенсію за вислугою років мають педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
Колегія суддів зазначає, що у постанові від 26.03.2019 у справі №484/211/17 при розгляді подібних правовідносин Верховний Суд відступив від висновків, викладених у постанові від 25.05.2016 у справі №419/794/15 і дійшов наступних висновків: «Таким чином, викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем та концертмейстером в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні п. «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909».
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицію Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.01.2020 року у справі №756/9879/16-а, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, враховується судом.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач у спірні періоди працювала та на даний час працює в дитячій музичній школі викладачем музично-теоретичних дисциплін і додаткового інструменту, викладачем музично-теоретичних дисциплін та концертмейстером у «Дитячій школі мистецтв № 2 ім. П.І. Чайковського», викладачем музично-теоретичних дисциплін у спеціалізованому мистецькому навчальному закладі «Дитяча школа мистецтв № 3» Московського району м. Харкова, заступника директора з навчально-методичної роботи у Комунальному закладі культури «Дитяча школа мистецтв № 3» Московського району м. Харкова та має педагогічний стаж понад 30 років, враховуючи правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові у справі №484/211/17, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у позивача права на отримання грошової допомоги при виході на пенсію, яка передбачена п. 7-1 розділу Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 02.08.2023 року №24090/03-16 про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій ОСОБА_1 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити і виплатити позивачу грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 року у справі № 520/25128/23 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 по справі № 520/25128/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Мінаєва
Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський