28 березня 2024 р.Справа № 577/6627/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. ,
за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25.01.2024, головуючий суддя І інстанції: Гетьман В.В., вул. Садова, 8, м. Конотоп, Конотопський, Сумська, 41600, повний текст складено 30.01.24 року по справі № 577/6627/23
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека)
про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті,
ОСОБА_1 звернувся до Конотопського міськрайонного суду Сумської області з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), в якому просив суд:
- скасувати постанову про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті серії ААN00014920 від 21.11.2023 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП, а провадження по справі закрити.
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що 21.11.2023 р. державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко О.В. прийнято постанову серії ААN00014920 про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 8500 грн.
Позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена на підставі встановленого в автоматичному режимі перевищення навантаження на строєні осі т/з на 07 % (1,47 т) при дозволеному максимальному навантаженні на строєні осі 21 т та відстані між осями 1,3 м або менше, фактична зафіксована маса ТЗ - 44800 кг. Згідно свідоцтва про реєстрацію т/з RENAULT MAGNUM 460 д.н.з. НОМЕР_1 є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем - Е, повною масою 18000 кг, без навантаження 8490 кг. Згідно свідоцтва про реєстрацію т/з SCHMITS SCS 24 д.н.з. НОМЕР_2 - це спеціалізований напівпричіп - н/пр-контейнеровоз для перевезення контейнерів (одного типу 1А ГОСТ 18477-79 або одно/двох типу 1С ГОСТ18477-79), повною масою 39000 кг, без навантаження 9000 кг. Фотографії руху т/з розміщені на офіційному сайті Укртрансбезпеки, в мережі Інтернет, ідентифікатор доступу до яких зазначено в постанові. Із матеріалів фотофіксації вбачається, що спеціалізований вантажний сідловий тягач RENAULT MAGNUM 460 д.н.з. НОМЕР_1 рухався з напівпричепом-контейнеровозом, однак, ні в самій постанові, ні на фото не міститься інформації про напівпичеп, не наведено обґрунтувань, за якими вираховувалася кількість осей, які містить автомобіль та напівпричеп. Вказаний сідловий тягач не може без причепу, напівпричепу перевозити вантажі. Під час винесення постанови не враховано тип т/з та не взято до уваги збільшений ваговий параметр саме для контейнеровозу. Спеціаліст Укртрансбезпеки повинен був ідентифікувати т/з, як двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним н/півпричепом (контейнеровозом) та визначити можливе перевищення ним фактичної маси виходячи із максимально дозволеної для контейнеровозів у розмірі 42 т. Проте у оскаржуваній постанові відсутні дані щодо марки, моделі, державного номерного знаку н/причепу-контейнеровоза, приєднаного до сідлового тягача RENAULT MAGNUM 460 д.н.з. НОМЕР_1 .
При переході за електронним посиланням в постанові https/wim.dsbt.gov.ua/r/a АА00014920 міститься наступна інформація: номер постанови, фотографії т/з, інформація про дати порушення і винесення постанови, тип порушення, зафіксовані порушення, інформація про автомобіль та особу, що склала протокол. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки описання адміністративного правопорушення не може бути доказом його вчинення. Остання містить інформацію, що кількість вісей - 05. Наведення в постанові загального посилання на п.22.5 Правил дорожнього руху не свідчить про виконання посадовою особою Укртрансбезпеки вимоги Порядку в частині обов'язку зазначити нормативні габаритно-вагові параметри т/з на даній ділянці автомобільної дороги. В постанові зазначено лише відомості, що навантаження на строєні осі перевищує на 07% (1,47 т) при дозволеному максимальному навантаженні на строєні осі 21 т та відстані між вісями 1,3 м або менше. Проте, в постанові відсутня інформація, що це є комбінований т/з, кількість вісей автомобіля, кількість вісей н/півпричепа. Не зазначено фактичну відстань між строєними вісями, а вказано лише 1,3 м або менше. В той же час фактична відстань між вісями н/півпричепу складає 1,320 м, а не як зазначено в постанові 1,3 м або менше. Відомості в постанові зазначено не в повному обсязі, що є порушенням ст.283 КУпАП, зокрема, вона не містить опис обставин, встановлених під час розгляду справи. Встановлене у постанові навантаження на строєні осі т/з на 07 % (1,47 т), при дозволеному навантаженні 21 т та склало 22470 кг, є помилковим, оскільки розрахунок мав здійснюватися виходячи із дозволеного загального навантаження на строєні осі 24 т, яка є дозволеною, відповідно до п.п. в п.22.5 ПДР України, в тому числі для т/з спеціалізованого призначення (контейнеровозів), якщо відстань між осями понад 1,3 м до 1,4 м - навантаження на строєні осі 24 т.
Виходячи із наведеного, вважає, що постанова не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки при обрахунку навантаження на строєні осі застосовувався максимальний показник 21 т, а повинен був бути застосований показник 24 т. Вищевказане змусило звернутись з позовом до суду.
Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25.01.2024 року позовні вимоги задоволено повністю.
Визнано протиправною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА№00014920 від 21.11.2023 року, винесену державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко Ольгою Володимирівною про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Справу про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.132-1 КУпАП за постановою серії АА№00014920 від 21.11.2023 року - закрито.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. витрат на сплату судового збору.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: 1,3 метра або менше.
Представник відповідача зазначає, що на підтвердження факту фіксації руху транспортного засобу позивача через автоматичний пункт з перевищенням встановлених законодавством габаритно- вагових норм, що стало підставою для притягнення його до відповідальності, а також справності технічного засобу та достовірності встановлених ним відомостей повідомляємо, що: прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM 77. Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM. 077*00, автомобільна дорога Р-60 км 165+000 Полтавська обл, яким здійснювалась фіксація правопорушення в автоматичному режимі, є справним та придатним до експлуатації, що підтверджується сертифікатом відповідності та Копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №2842 від 05.09.2023, Копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №23-21/000186 від 20.09.2023.
Зокрема, Сертифікатом перевірки типу UA.TR.001 62-21 Rev, виданим ДП «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР СТАНДАРТИЗАЦІЇ. МЕТРОЛОГІЇ. СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ СОЖИВАЧІВ". підтверджується, що Підсистема габаритного контролю транспортних засобів відповідає вимогам Технічного регламенту.
Окремі частини цього Сертифікату місять комерційну таємницю щодо технічної специфікаціїна обладнання та які технічні рішення та алгоритми застосовуються.
Додатково повідомляємо, що стосовно WIM-комплексів застосовується презумпція відповідності засобів вимірювальної техніки вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 № 94 (п.52 Додатку 1 до Технічного регламенту).
Така презумпція є вимогою застосування європейських гармонізованих стандартів або вітчизняних ДСТУ.
На переконання представника відповідача, сумніви суду першої інстанції щодо точності вимірювань є неаргументованими та безпідставними.
Позивач скористався своїм правом та надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що постанова серії АА №00014920 винесена 21.11.2023 року головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.132-1 КУпАП (в подальшому-Постанова) не містить опису обставин, встановлених під час розгляду справи.
На думку позивача в оскаржуваній постанові, відсутня інформація про те, що відповідачем зафіксовано комбінований транспортний засіб, відсутня кількість осей напівпричепа, відсутня взагалі будь-яка інформація про н/пів причеп, що є порушенням ст.283КУпАП та п.3 розділу 2 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затв. постановою КМУ від 27.12.2019 № 1174.
Вказує, що зі змісту постанови вбачається, що суть встановленого порушення полягає у допущені руху транспортного засобу із перевищенням параметрів, зазначених пунктом п 22.5 в ПДР України: наванатаження на строєні осі транспортного засобу 7% (1.47 тон) при дозволеному максимальному навантаженні на строєні осі 21 тона та відстані між осями 1,3 м або менше. В той же час, перевезення вантажу здійснювалось автомобілем RENALUT MAGNUM 460, державний номерний знак НОМЕР_1 , який є спеціалізоівним вантажним сідловим тягачем Е, повною масою 18000 кг разом з напівпричепом (контейнеровозом) SCHMITS SCS 24д.н.з. НОМЕР_2 , який є спеціалізованим н/пів причепом (контейнеровозом) для перевезення контейнерів типу 1А, повною масою 39000кг, власником яких він є.
Позивач вважає, що з наданих відповідачем фото взагалі не можливо ідентифікувати напівпричеп. Вказаний автомобіль разом із причепом (контейнеровозом) у загальному вираженні мають 5 осей. Дві осі має автомобіль і три осі має причеп. Вказані транспортні засоби згідно з п.22.5 б Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10.12.2001 року відносяться до комбінованого транспортного засобу з максимальною дозволеною вагою 42 тн. Рух транспортних засобів спеціального призначення (контейнеровозів) згідно п.22.5 в ПДР при відстані між осями 1,3м або менше на дорогах державного значення допускається при навантаженні на строєні осі 21 тона, при відстані між осями 1,3 м-1,4 м -24 тони.
Згідно із відеозапису, приєднаного позивачем в якості доказів до матеріалів справи, відстань між осями н/пів причепу складає 1,33 м, а не як зазначено відповідачем у постанові менше або 1,3 м.
Позивач звертає увагу суду на ту обставину, що фіксуючи спеціальними приладами порушення навантаження на строєні осі, як вказує у апеляційній скарзі відповідач, точну відстань між осями не визначено. Відповідачем правильно вирахувано осьове навантаження, однак не правильно вирахувано відстань між осями, що привело до неправильного розрахунку навантаження на строєні осі і подальшого протиправного винесення оскаржуваної постанови. Відсутність відомостей про причеп та його технічні характеристики, у даному випадку унеможливлює здійснити коректну калькуляцію щодо визначення гранично допустимого ступеню навантаження на строєні вісі. Дані відомості є ключовими і повинні обов'язково відображатися у спірній постанові, оскільки саме від модифікації причепу залежить градація навантаження на осі у розумінні п.22.5 в ПДР України.
З огляду на встановлення п.22.5 в Правил дорожнього руху різного значення нормативних параметрів допустимого навантаження на строєні осі, з урахуванням відстані між осями, зазначення в постанові по справі про адміністративне правопорушення повних даних щодо складу транспортного засобу, рух якого зафіксовано із перевищенням встановлених нормативів, у тому числі щодо марки, моделі, габаритних параметрів та державного номерного знаку напівпричепу (контейнеровоза), є визначальним для висновку про наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 21.11.2023 р. ст. державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко О.В. прийнято постанову серії АА №00014920 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 8500 грн (а.с. 6).
Згідно постанови 19.11.2023 р. о 17.23 год. за адресою Р-60, км 165+000, Полтавська обл. відповідальна особа допустила рух транспортного засобу RENAULT MAGNUM 460 д.н.з. НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п.22.5 ПДР України: навантаження на строєні осі т/з на 07% ( 1,47 т), при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 21 т та відстані між осями 1,3 м або менше і скоїла адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст. 132-1 КупАП. Правопорушення зафіксоване технічним засобом: WIM 77, Q-Free HI-TRAK TMU4 WIM, 077*001, серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк його дії: № 2842;23-21/000186 до 05-09-2024 р.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки виміряні з урахуванням похибки вагові параметри т/з не перевищили нормативні вагові та допустимі габаритно-вагові параметри т/з для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги, за яких настає адміністративна відповідальність за ч. 2 ст.132-1 КУпАП, оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно позивача, не відповідає вимогам чинного законодавства, тому підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 “Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування” до великовагових та великогабаритних транспортних засобів відносяться транспортні засоби вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 ПДР.
Положеннями п.2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30) встановлено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху .
Згідно із п.п.в п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10.12.2001 року, рух транспортних засобів допускається, при навантаженні на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціального призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями 1,3 м або менше на дорогах державного значення 21 т, на дорогах місцевого значення - 13т. При відстані між осями понад 1,3 м - 1,4 м навантаження на строєні осі на дорогах державного значення допускається 24 т, на дорогах місцевого значення - 14 т.
Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».
Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами «б» та «в» цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.
Отже, визначальними ознаками комбінованого т/з для цілей визначення параметрів максимальної фактичної маси є: кількість вісей у тягача та напівпричепа, наявність у напівпричепа ознак контейнеровозу, відстань між осями.
Згідно з ч.2 ст. 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно.
Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (ч.1 ст. 247 КУпАП).
Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На виконання вимог ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Колегія суддів звертає увагу, що за змістом диспозиції норми ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, для визначення складу адміністративного правопорушення з'ясуванню та перевірці підлягає факт перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величини, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування.
Отже, дані вимірювання фактичної маси (ваги) транспортного засобу та фактичного навантаження на осі є визначальними для висновку про наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , як відповідальна особа, допустив рух транспортного засобу RENAULT MAGNUM 460 д.н.з. НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР України: навантаження на строєні осі т/з на 7% (1,47 т), при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 21 т та відстані між осями 1,3 м або менше.
Водночас, позивач зазначає, що перевезення вантажу здійснювалося за допомогою т/з RENAULT MAGNUM 460 д.н.з. НОМЕР_1 , який є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем - Е, повною масою 18000 кг, масою без навантаження 8490 кг, та т/з SCHMITS SCS 24 д.н.з. НОМЕР_2 , який є спеціалізованим напівпричіпом - н/пр-контейнеровоз для перевезення контейнерів (одного типу 1А ГОСТ 18477-79, або одно/двох типу 1С ГОСТ18477-79), повною масою 39000 кг, масою без навантаження 9000 кг., що свідчить про поширення на т/з габаритно-вагових норм, передбачених п. 22.5 ПДР України.
Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є власником спеціалізованого вантажного сідлового тягача-Е RENAULT MAGNUM 460 д.н.з. НОМЕР_1 та спеціалізованого н/причепа-рпр- контейнеровоз- Е SCHMITS SCS 24, д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 7-10).
У графі «особливі відмітки» свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вказано, що напівпричіп є «для перевезення контейнерів (одного типу 1А ГОСТ18477-79 АБ одного/двох типу 1С ГОСТ 18477-79)». ( а.с.9)
Отже, вказані транспортні засоби відносяться до комбінованого т/з та, відповідно до п.22.5 ПДР України, є автомобілем (тягачем) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз) з дозволеною максимальною вагою перевезення 42 т.
Проте, позивачем долучено до матеріалів справи відеозапис, з якого колегією суддів встановлено, що відстань між осями спеціалізованого н/причепа-рпр- контейнеровоз- Е SCHMITS SCS 24, д.н.з. НОМЕР_2 становить 1,33 м., отже в такому випадку навантаження на строєні осі на дорогах державного значення допускається 24 т, а місцевого - 14 т (а.с. 61).
В той же час, відповідачем не надано достовірних і допустимих доказів того, що відстань між осями н/півпричепа становить 1,3 м або менше. З наданих останнім фото т/з не можливо встановити марку, номерний знак, взагалі ідентифікувати напівпричеп. Тим більш, встановити відстань між строєними осями (а.с. 28-32).
Колегія суддів зазначає, що при відстані між строєними осями 1,33 м, навантаження на них на дорогах державного значення, згідно із вимогами п.22.5 Правил Дорожнього руху, допускається 24 т, а не 21 т, як зазначив відповідач у постанові.
Виходячи із цього, розрахунок навантаження на строєні осі повинен провадитись за такою формулою: (Х факт-Хнорм-похибка пристрою)/Хнорм)х100%. Фактичне навантаження на строєні осі в постанові відповідачем не зазначено.
Виходячи із фактично зафіксованих у постанові параметрів таке навантаження на 3,4,5 вісь складає: 8700кг+9300кг+8750кг = 26750 кг. (26750 кг-24000кг-3840кг)/24000х100= - 4,54%, а не 7%, як зазначено в постанові. Похибка пристрою для навантаження на строєні осі ТЗ складає 16% від фактичного навантаження на осі.
Отже, відповідач під час розгляду справи не обґрунтував належними та допустимими доказами факт того, що відстань між осями н/півпричепа становить 1,3 м або менше.
Колегія суддів вважає, що встановлене у постанові від 21.11.2023 р. серії АА № 00014920 навантаження на строєні осі транспортного засобу на 7% ( 1,47 тони), при дозволеному навантаженні 21 т, та склало 22470 кг є помилковим, оскільки розрахунок мав здійснюватися виходячи із дозволеного загального навантаження на строєні осі 24 т, яка є дозволеною, відповідно до п.п.в п.22.5 ПДР України.
Оскільки виміряні з урахуванням похибки вагові параметри т/з не перевищили нормативні вагові та допустимі габаритно-вагові параметри т/з для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги, за яких настає адміністративна відповідальність за ч. 2 ст.132-1 КУпАП, оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно позивача, не відповідає вимогам чинного законодавства, тому підлягає скасуванню.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Оскільки , відповідачем на надані належні та допустимі докази притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті серії ААN00014920 від 21.11.2023 р. є протиправна та підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч.2 ст. 132-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25.01.2024 року по справі № 577/6627/23 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.
Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25.01.2024 по справі № 577/6627/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва В.А. Калиновський
Повний текст постанови складено 28.03.2024 року