28 березня 2024 року справа №200/7153/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача - Нікітіна Дмитра Олександровича на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 р. у справі № 200/7153/21 (головуючий І інстанції Михайлик А.С.) за позовом ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання завдань такими, що містять більшу кількість помилок; визнання відповідей дійсними помилками та завдань виконаними; скасування рішень; визнання завдання виконаним з певною кількістю балів; визнання позивача такою, що успішно склала іспит; зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, в якому просить суд (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог):
визнати практичні завдання № 1, № 5, що були згенеровані системою позивачу під час електронного анонімного тестування кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю у Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, яке проводилось 03.12.2020 в приміщенні Виставкового центру «АККО Інтернешнл» за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 40-6, - такими, що містять більшу кількість дійсних помилок (більшу кількість правильних відповідей), ніж визначено Порядком допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 № 1905/5;
визнати відповідь: «Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно» до практичного завдання № 1 дійсною помилкою у фрагменті нотаріального документа «Договір дарування житлового будинку та земельної ділянки» та визнати практичне завдання № 1 виконаним з кількістю обраних правильних відповідей - шість;
визнати відповідь: «Розпорядження Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації № 123 від 23.12.2018», «Право власності Обдаровуваної на дарунок виникає з моменту його прийняття» до практичного завдання № 5 дійсними помилками у фрагменті нотаріального документа «Договір дарування квартири» та визнати практичне завдання № 5 виконаним з кількістю обраних правильних відповідей - шість;
скасувати рішення Міністерства юстиції України про затвердження екзаменаційних завдань електронного анонімного тестування кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю у Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, в частині затвердження п'яти правильних відповідей з десяти запропонованих позивачу для вибору у фрагменті нотаріального документа «Договір дарування житлового будинку та земельної ділянки» практичного завдання № 1 та п'яти правильних відповідей з десяти запропонованих позивачу для вибору у фрагменті нотаріального документа «Договір дарування квартири» практичного завдання № 5, у зв'язку із невідповідністю такого документу Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженому Наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 № 1905/5;
визнати результати виконання практичного завдання практичної частини кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю у Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, який проводився 03.12.2020 виконаним та зарахувати загальну кількість балів за виконання практичної частини електронного анонімного тестування у сумі 26 балів;
визнати позивача такою, яка успішно склала кваліфікаційний іспит на право на зайняття нотаріальною діяльністю у Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, який проводився 03.12.2020;
скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України №1 від 04.12.2020 в частині відмови у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату при Міністерстві юстиції України, після набрання рішенням у цій справі законної сили, внести відповідні зміни до протоколу про проведення кваліфікаційного іспиту та екзаменаційної відомості щодо результатів виконання позивачем практичного завдання практичної частини кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю у Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, який проводився 03.12.2020, та зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату при Міністерстві юстиції України прийняти повторно рішення щодо позивача про видачу або відмову у видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, з урахуванням прийнятого судового рішення у цій справі та у строки передбачені Порядком допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 № 1905/5.
Позивачем в обґрунтування позову (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) зазначено, що 03.12.2020 позивач проходила кваліфікаційний іспит (електронне анонімне тестування) на право на зайняття нотаріальною діяльністю у Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, який включав три етапи його складання: теоретична частина (позивач за наслідком її виконання отримала 82 бали, що побачила на моніторі комп'ютеру та її автоматично було допущено системою до наступної частини іспиту), ситуаційні завдання практичної частини (позивач здобула 24 бали та була допущена системою до практичних завдань практичної частини), виконання практичних завдань практичної частини (позивач отримала 23 бали). У зв'язку з отриманням за виконання практичних завдань практичної частини на бал менше за необхідні 24 бали для успішного складання іспиту, позивач вважаться такою, що іспит не склала. Позивач зазначає, що у завданнях було більше вірних відповідей, ніж передбачено, та ніж можна обрати при виконанні завдань, що фактично позбавило її можливості обрати правильний варіант відповіді. Позивачем обрано більш вірні відповіді на завдання ніж ті, що визначені як вірні системою та особами, які розробляли завдання, що призвело до того, що системою встановлено позивачу меншу кількість балів і за виданими системою результатами позивач іспит не склала. Зазначене у сукупності позбавило позивача конституційного права на доступ до професії. Позивачем у зв'язку з наведеним направлено відповідачам та ДП «НАІС» адвокатські запити про надання переліку завдань і відповідей на них, на які, втім, не надано запитуваної інформації та будь-яких відповідей, чим порушено принцип відкритості інформації про результати іспиту. Також відповідачами навмисно, з метою створення штучних перепон у захисті позивачем своїх прав і на вимогу суду не надано, зокрема, рішення про затвердження завдань іспиту, при цьому, ними не зазначено, що такого документу не існує, а лише вказано, що законодавство не містить вимог щодо затвердження таких завдань. При цьому, у постанові суду апеляційної інстанції у справі № 160/8325/19 від 03.06.2020 встановлено, що таке рішення не може не існувати.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 р. у справі № 200/7153/21 в задоволенні позову - відмовлено.
Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
На обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, які були викладені в позовній заяві та протягом розгляду справи в суді першої інстанції.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , є громадянкою України, згідно паспорту серії НОМЕР_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач є внутрішньо переміщеною особою, згідно довідки від 26.10.2018 № 1419121646 фактичною адресою позивача є: АДРЕСА_2 .
Згідно з повідомленнями на офіційній інтернет-сторінці Міністерства юстиції України (відповідач 2) позивача допущено до складання кваліфікаційного іспиту на право зайняття нотаріальною діяльністю, який призначений на 02.12.2020. Відповідно до наявних в матеріалах справи документів фактично іспит відбувся 03.12.2020.
04.12.2020 на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України (далі - комісія, відповідач 1) позивача (kandidat 2020-382) визнано такою, що не склала кваліфікаційний іспит та прийнято рішення про відмову у видачі позивачу свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, що підтверджується протоколом № 3/4 від 04.12.2020 та рішенням № 1 від 04.12.2020.
Того ж дня, 04.12.2020 на сайті Міністерства юстиції України опубліковано оголошення про результати проведення іспиту, відповідно до якого згідно з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 04.12.2020 № 1 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
09.12.2020 відповідачем 2 направлено позивачу лист із інформацією про результати складання кваліфікаційного іспиту.
16.12.2020 ДП «Національні інформаційні системи» повідомило представника позивача, що з питань отримання практичних завдань та відповідей на них слід звернутись до належного розпорядника такої інформації - Міністерства юстиції України. Підприємство не може надавати будь-яку інформацію з системи для проведення електронного анонімного тестування.
В матеріалах справи в наявні запити представника позивача від 17.12.2020 та 01.03.2021 до відповідача 1 та відповідача 2 із вимогою надати інформацію щодо переліку тестових та практичних завдань кваліфікаційного іспиту; інформацію про документ, яким затверджено тестові запитання та завдання; інформацію про документ, на підставі якого завдання завантажені до системи та копію протоколу екзаменаційної комісії про проведення іспиту, що відбувся 03.12.2020. Документи, що свідчать про направлення цих запитів до відповідачів в матеріалах справи відсутні. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про нотаріат» №3425-ХІІ (надалі - Закон № 3425-ХІІ) нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Згідно зі ст. 3 цього Закону нотаріусом є уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Нотаріусом може бути громадянин України, якому присуджено ступінь вищої юридичної освіти не нижче магістра, який володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку (крім реабілітованої особи), особа, дієздатність якої обмежена, або особа, визнана недієздатною.
Згідно зі ст. 8-1 Закону № 3425-ХІІ держава гарантує і забезпечує рівні умови доступу громадянам до зайняття нотаріальною діяльністю та рівні можливості нотаріусам в організації та здійсненні ними нотаріальної діяльності.
Відповідно до ст. 10 Закон № 3425-ХІІ для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату. Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату затверджується наказом Міністерства юстиції України.
За наявності стажу роботи, визначеного у частині другій статті 3 цього Закону, особи, які мають намір скласти кваліфікаційний іспит на право на зайняття нотаріальною діяльністю, допускаються Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату до його складання на підставі подання відповідного територіального органу Міністерства юстиції України.
Порядок допуску до складання кваліфікаційних іспитів та їх проведення встановлюється Міністерством юстиції України.
На підставі результатів складеного іспиту Вища кваліфікаційна комісія нотаріату приймає рішення про видачу (або відмову у видачі) Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, допускається до наступного його складання не раніш як через рік за поданням відповідного територіального органу Міністерства юстиції України за місцем постійного проживання такої особи.
Рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату може бути оскаржено до суду.
Відповідно до ст. 11 цього Закону свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю видається Міністерством юстиції України на підставі рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату.
Відмову у видачі свідоцтва може бути оскаржено до суду.
Порядок складання особами кваліфікаційного іспиту у Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату та проведення кваліфікаційного іспиту Комісією встановлюється Порядком допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 № 1905/5 (далі - Порядок № 1905/5), належне виконання якого покладено на Департамент нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до його п. 2 Вища кваліфікаційна комісія нотаріату (далі - Комісія): приймає рішення про допуск або відмову в допуску до складання кваліфікаційного іспиту; проводить кваліфікаційний іспит; на підставі результатів складеного кваліфікаційного іспиту приймає рішення про видачу (або відмову у видачі) Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; на підставі результатів складеного кваліфікаційного іспиту приймає рішення про підтвердження кваліфікації особою, приватна нотаріальна діяльність якої не здійснювалася протягом трьох років після отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю і яка не працювала нотаріусом, консультантом державної нотаріальної контори чи помічником (консультантом) приватного нотаріуса, не була посадовою особою, яка здійснює керівництво та контроль за діяльністю нотаріату.
Згідно з п. 17 цього Порядку для складання кваліфікаційного іспиту використовується електронна система для проведення електронного анонімного тестування.
Створення та налаштування системи, її технічне обслуговування та модернізація, а також вжиття технічних заходів для збереження даних, що містяться на сервері системи, здійснюються адміністратором Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України.
Відповідно до п. 19 Порядку № 1905/5 об'єктивність проведення кваліфікаційного іспиту забезпечується рівними для всіх осіб умовами щодо доступу до інформації стосовно процедури проведення іспиту, місця складання та тривалості іспиту, а також щодо кількості та ступеня складності екзаменаційних завдань та відкритості інформації про результати іспиту.
За приписами п.п. 21-24 цього Порядку кваліфікаційний іспит здійснюється у вигляді електронного анонімного тестування.
Екзаменаційні завдання формуються безпосередньо системою для кожної особи індивідуально шляхом генерування у довільній формі переліку тестових питань та завдань.
Зразок екзаменаційних завдань розміщується на офіційній інтернет-сторінці Міністерства юстиції України.
Електронне анонімне тестування складається з теоретичної та практичної частин.
Екзаменаційні завдання електронного анонімного тестування розробляються Департаментом.
Згідно з п. 27 Порядку № 1905/5 загальний час електронного анонімного тестування становить чотири години.
Перебіг часу для кожної особи розпочинається індивідуально після її авторизації у системі з моменту підтвердження запиту системи на початок тестування.
Відповідно до п.п. 31, 32 Порядку № 1905/5 теоретична частина вважається виконаною, якщо набрано не менше вісімдесяти балів. У цьому випадку особа автоматично допускається системою до практичної частини.
Результати виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування виводяться системою у вигляді відповідного повідомлення.
Особам, які за результатами виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування набрали не менше вісімдесяти балів, разом з повідомленням про результати її виконання системою видається код доступу до практичної частини електронного анонімного тестування.
Згідно з п.п. 33, 35 Порядку № 1905/5 практична частина електронного анонімного тестування включає в себе ситуаційні завдання та практичні завдання.
Оцінювання практичної частини електронного анонімного тестування здійснюється системою.
Відповідно до п. 36 цього Порядку після закінчення виконання ситуаційних завдань або часу, відведеного для їх виконання, тестування автоматично припиняється системою незалежно від стану виконання завдання.
Ситуаційні завдання вважаються виконаними, якщо за результатами їх виконання набрано не менше двадцяти балів. У цьому випадку особа автоматично допускається системою до виконання практичних завдань.
У разі набрання меншої кількості балів, у тому числі через закінчення часу, відведеного для виконання ситуаційних завдань, електронне анонімне тестування автоматично припиняється системою та особа вважається такою, що не склала іспит.
Результати виконання ситуаційних завдань формуються системою у вигляді відповідного повідомлення.
Згідно з п. 37 цього Порядку виконання практичних завдань практичної частини електронного анонімного тестування (далі - практичні завдання) полягає у вирішенні особою запропонованих їй системою п'яти практичних ситуацій, що виникають під час здійснення нотаріальної діяльності, шляхом опрацювання запропонованого системою до кожного практичного завдання одного нотаріального документа або його фрагмента та надання відповіді на одне тестове питання.
Нотаріальний документ або його фрагмент містить п'ять змістовних помилок. До нотаріального документа або його фрагмента системою пропонується десять варіантів можливих помилок, з яких п'ять дійсно є помилками.
Надання відповіді на це завдання полягає у виявленні в нотаріальному документі або його фрагменті п'яти помилок та їх виборі із запропонованих системою варіантів.
Правильно вибрана помилка оцінюється системою в один бал.
Якщо не обрано жодної помилки із запропонованих системою варіантів, у тому числі у зв'язку зі спливом встановленого часу, така відповідь оцінюється системою в нуль балів.
Тестове питання сформовано відповідно до наданої системою практичної ситуації і містить чотири варіанти відповідей, один з яких є правильним.
Правильно вибраний варіант відповіді оцінюється системою в один бал.
На виконання практичних завдань надається одна година.
Практичні завдання вважаються виконаними, якщо за результатами їх виконання набрано не менше двадцяти чотирьох балів.
У разі набрання меншої кількості балів, у тому числі через закінчення часу, відведеного для виконання практичних завдань, електронне анонімне тестування автоматично припиняється системою та особа вважається такою, що не склала іспит.
Результати виконання практичних завдань формуються системою у вигляді відповідного повідомлення.
Відповідно до п. 41 цього Порядку Комісія на підставі результатів складеного кваліфікаційного іспиту приймає рішення про:
видачу або відмову у видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
підтвердження (або непідтвердження) кваліфікації особою, яка складала кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації.
Згідно з п.п. 42, 43, 46, 47 Порядку № 1905/5 після закінчення кваліфікаційного іспиту Комісія оголошує результати його проведення та прізвища, імена, по батькові осіб, щодо яких за результатами його проведення прийнято рішення про видачу (або відмову у видачі) Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, а також про підтвердження (непідтвердження) кваліфікації особою, що складала кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації.
Особам, які не склали кваліфікаційний іспит, Комісія в п'ятиденний строк надсилає витяг з рішення Комісії про відмову у видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, засвідчений підписом секретаря Комісії.
Рішення Комісії може бути оскаржене до суду.
Особи, які не склали кваліфікаційний іспит, допускаються до наступного його складання не раніше ніж через рік за поданням відповідного територіального органу Міністерства юстиції за місцем постійного проживання такої особи.
Заявлені позивачем вимоги вмотивовані незгодою з правомірністю встановлення набрання нею під час виконання практичних завдань практичної частини кваліфікаційного іспиту 23 балів з можливих 30 (24 бали - мінімальний результат для успішного проходження практичних завдань практичної частини іспиту).
Відповідно до результатів виконання практичних завдань позивачем надано на завдання № 1 чотири вірні відповіді з п'яти (та обрано один помилковий варіант відповіді), а на завдання № 5 - три з п'яти (та обрано два помилкових варіантів відповіді).
Позивач наполягає, що нею обрано більш вірні відповіді, ніж визначені системою на завдання №№ 1 та 5, обрані нею відповіді також є вірними, у зв'язку з тим, що завдання №№ 1, 5 мали більше вірних відповідей, ніж п'ять, як визначено Порядком № 1905/5.
Відповідно до наданих відповідачами суду практичних завдань практичної частини іспиту, згенерованих позивачу при складанні нею іспиту, та відповідей на них і результатів їх виконання, позивачем у завданні № 1 обрано 4 вірні відповіді із 5 (знайдено 4 помилки у фрагменті нотаріального документа «Договір дарування житлового будинку та земельної ділянки»), у завданні № 5 позивачем обрано 3 вірні відповіді з 5 (знайдено 3 помилки у фрагменті нотаріального документа «Договір дарування квартири).
Позивач вважає, що їй мало бути зараховано як вірні надані нею відповіді про визнання змістовними помилками нотаріального документу наступних відповідей:
у практичному завданні № 1 (фрагмент нотаріального документа «Договір дарування житлового будинку та земельної ділянки»):
- зазначення у фрагменті договору: «Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно», оскільки такий запис не конкретизує нерухоме майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації;
у практичному завданні № 5 у фрагменті нотаріального документа «Договір дарування квартири»):
- зазначення у фрагменті договору: «Розпорядження Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації № 123 від 23.12.2018», оскільки дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке має дитина має видаватися райдержадміністрацією у формі рішення;
- зазначення у фрагменті договору: «Право власності обдаровуваної на дарунок виникає з моменту його прийняття», оскільки відповідно до ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, як підлягають державній реєстрації, виникають із дня такої реєстрації відповідно до закону.
Позивач не заперечує щодо правомірності визначення обраних системою відповідей на ці завдання (помилок у фрагментах нотаріальних документів) вірними та не визначення нею всіх відповідей, обраних системою як змістовних помилок під час провадження кваліфікаційного іспиту.
В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про звернення позивача під час проходження іспиту з питань наявності у запропонованих їй завданнях більшої кількості відповідей, ніж передбачено Порядком № 1905/5, наявності несправностей у системі, помилок у її роботі тощо. Заперечення щодо вірності формування завдань та відповідей на них позивачем викладено позивачем після отримання судом в ході розгляду справи від відповідачів тексту завдань із запропонованими відповідями та тими, що системою визначено як вірні, і тими, що обрані позивачем.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом вказаної правової норми, завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а саме в захисті прав та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку держави. Такий підхід відповідає принципу поділу влади, що встановлений Конституцією України та уособлений в інших нормативно-правових актах, який заперечує надання суду повноважень втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Під дискреційними повноваженнями слід розуміти встановлені законом права і обов'язки владних суб'єктів, які визначають ступінь самостійності їх реалізації з урахуванням принципу верховенства права і полягають у тому, що при вчиненні дій та прийнятті рішень владний суб'єкт здійснює свої повноваження з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих дій або рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 від 11 березня 1980 року).
Завдання правосуддя полягає в гарантуванні дотримання вимог права та контролю за легітимністю прийняття рішень.
В даному випадку повноваженнями щодо визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю наділені відповідачі як суб'єкти владних повноважень. За своєю правовою природою їх владні повноваження в частині підтвердження здатності особи займатися нотаріальною діяльністю є дискреційними та належать виключної компетенції.
Дискреційні повноваження дають можливість на власний розсуд визначати зміст рішення або вибрати один із кількох варіантів рішення. Такі повноваження обумовлені певною свободою, вільним розсудом в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Отже, жоден інший суб'єкт чи орган, в тому числі і суд, не може здійснювати втручання у здійснення суб'єктом владних повноважень своєї компетенції.
Як визначено п. 24 Порядку № 1905/5 екзаменаційні завдання розробляються Департаментом Мінюсту, отже саме Міністерству юстиції України, якому підпорядковується цей департамент, належать повноваження щодо встановлення правомірності визначення відповідей на завдання кваліфікаційного екзамену вірними чи невірними. Завдання мають формуватись таким чином, що могло б дати змогу надати оцінку компетентності особи, яка має на меті здійснювати діяльність нотаріуса. Ця задача покладена на Департамент Мінюсту.
В ході розгляду справи позивачем не доведено, що Департамент Мінюсту під час формування завдань для іспиту та відповідей на нього діяв поза межами власної дискреції, що визначається завданнями та функціями, покладеними на орган.
Доводи позивача зводяться до суб'єктивної оцінки нею відповідей на питання практичної частини кваліфікаційного іспиту, в той час як оцінювання відповідей на такі питання, визначення коректності та правильності їх формування належить до виключної компетенції відповідного суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідачів вчинити дії щодо визначення вірними тих відповідей, що обрані позивачем як вірні, зобов'язання фактично додати до результатів проходження позивачем практичних завдань 3 бали і прийняття рішення щодо підтвердження позивачем здатності здійснювати нотаріальну діяльність, в даному випадку є формою грубого втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Посилання позивача на некоректність запропонованих відповідей на завдання іспиту не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки в даному випадку, правомірність визначення певних відповідей вірними чи ні мала вирішуватися органом, до повноважень якого віднесено розробка цих завдань.
Статтею 10 Закону України «Про нотаріат» передбачено можливість оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату до суду, при цьому предметом судового розгляду може бути дотримання відповідачем встановленої процедури проведення іспиту та винесення за його результатами відповідного рішення.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 25.10.2018 у справі № 826/11189/15. від 05.07.2019 у справі № 820/3167/18, від 19.12.2019 у справі № 9901/37/19, від 13.08.2020 у справі № 822/33/18, від 27.10.2020 у справі № 826/11725/17.
Під час розгляду справи судом не встановлено порушення процедури проведення іспиту та винесення за його результатами відповідного рішення.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог про визнання практичних завдань № 1, № 5 такими, що містять більшу кількість помилок (більшу кількість правильних відповідей), ніж визначено Порядком № 1905/5; визнання певних обраних позивачем відповідей до завдань № 1, № 5 дійсними помилками у фрагменті запропонованого нотаріального документа; визнання результатів виконання практичного завдання практичної частини іспиту виконаним та зарахувати позивачу загальну кількість балів за виконання практичної частини електронного анонімного тестування у сумі 26 балів.
Щодо позовної вимоги про скасування рішення Міністерства юстиції України про затвердження екзаменаційних завдань електронного анонімного тестування кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю у Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України в частині практичних завдань № 1, № 5 суд зауважує, що доказів існування такого рішення сторонами суду не надано. За посиланнями відповідачів жодних рішень з приводу затвердження екзаменаційних завдань не приймалося. Порядком № 1905/5 не передбачено обов'язкового затвердження екзаменаційних завдань певним рішенням. Доводи позивача про встановлення Третім апеляційним адміністративним судом в постанові від 03.06.2020 у справі № 160/8325/19 факту того, що таке рішення не може не існувати, суд до уваги не бере. Так, за висновками, викладеними апеляційним судом у цій постанові, в межах спірних правовідносин позивач не оскаржував правомірність рішення про затвердження екзаменаційних завдань електронного анонімного тестування, які використовувались при проведенні кваліфікаційного іспиту 29.07.2019. При цьому, безпосередньо обставин існування цього рішення апеляційним судом не встановлювалось. Крім цього, спірні правовідносини стосувались іншого іспиту, аніж у справі № 200/7153/21, що розглядається.
Таким чином, у задоволенні цієї позовної вимоги також слід відмовити.
Зважаючи на викладене, підстав для визнати позивача такою, яка успішно склала кваліфікаційний іспит на право на зайняття нотаріальною діяльністю, немає, а отже відповідні позовні вимоги теж не підлягають задоволенню.
Позивачем не доведено, а судом не встановлено під час розгляду справи допущення відповідачами порушення порядку проведення іспиту, визначення та оформлення його результатів, прийняття рішень про відмову позивачу у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Зважаючи на таке, не підлягають задоволенню як похідні вимоги позивача про скасування рішення комісії № 1 від 04.12.2020 в частині відмови у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та зобов'язання комісії внести відповідні зміни до протоколу про проведення кваліфікаційного іспиту та екзаменаційної відомості щодо результатів виконання позивачем практичного завдання практичної частини кваліфікаційного іспиту і прийняти повторно рішення щодо позивача про видачу або відмову у видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, з урахуванням прийнятого судового рішення у цій справі та у строки передбачені Порядком № 1905/5.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача - Нікітіна Дмитра Олександровича на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 р. у справі № 200/7153/21-залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 р. у справі № 200/7153/21- залишити без змін.
Повне судове рішення складено 28 березня 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
І.В. Сіваченко