28 березня 2024 року справа №200/3307/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року (повне судове рішення складено 04 грудня 2023 року) у справі № 200/3307/23 (суддя в І інстанції Давиденко Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Управління) про визнання протиправними дій щодо відмови виплатити суму пенсії у розмірі 789 878,26 грн за вирахуванням раніше виплачених сум, що підлягала виплаті її чоловікові, пенсіонерові з числа військовослужбовців - ОСОБА_2 і залишилася недоодержана у зв'язку з його смертю, зобов'язання виплатити ОСОБА_1 суму пенсії у розмірі 789 878,26 грн за вирахуванням раніше виплачених сум, що підлягала виплаті її чоловікові, пенсіонерові з числа військовослужбовців - ОСОБА_2 і залишилася недоодержана у зв'язку з його смертю, стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.
Доводи позовної заяви обґрунтувала тим, що позивач є дружиною ОСОБА_2 , яка проживала разом з ним на день його смерті, отримує пенсію в разі втрати годувальника та звернулась до пенсійного фонду із заявою не пізніше 6 місяців після смерті чоловіка, а тому вона має право на виплату недоотриманих за життя померлого чоловіка, належних йому сум пенсії за всі періоди невиплати йому пенсії.
Враховуючи викладене, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії у розмірі 341 304,66 грн з урахуванням раніше виплачених сум, що підлягала виплаті її чоловікові, пенсіонерові з числа військовослужбовців - ОСОБА_2 .
Зобов'язано Управління виплатити ОСОБА_1 суму пенсії у розмірі 341 304,66 грн з урахуванням раніше виплачених сум, що підлягала виплаті її чоловікові, пенсіонерові з числа військовослужбовців - ОСОБА_2 .
У задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що Головним управлінням виконано розрахунок на доплату до пенсії за пенсійною справою померлого ОСОБА_2 за період з 01.12.2019 по 31.12.2022, яка складає 341 304,66 грн (з урахуванням виплачених сум).
У січні 2023 року нарахування та виплата пенсії померлому ОСОБА_2 проводиться шляхом включення до сформованої відомості на виплату місячного розміру пенсії в сумі 16 587,44 грн.
Доплата, нарахована на виконання рішення суду (за період з 01.12.2019 по 31.12.2022) в сумі 341 304,66 грн, в силу положень статті 8 Закону України Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України як єдиного безальтернативного джерела фінансування.
Управляння звертає увагу, що у розумінні норм статті 61 Закону № 2262-ХІІ доплата, нарахована на виконання рішення суду, не є сумою пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Пенсійний фонд України (лист від 26.05.2023 № 2800-030203- 8/28891) звернув увагу позивача щодо порядку отримання недоотриманої суми коштів, нарахованих на виконання рішення суду, як головним розпорядником коштів, що мають соціальне спрямування, зокрема бюджету Пенсійного фонду України, є Міністерство соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійний фонд України.
У листі Пенсійний фонд України зазначив, що недоотримана у зв'язку зі смертю стягувача (пенсіонера ОСОБА_2 ) сума коштів, нарахована на виконання рішення суду, буде здійснена на підставі судового рішення про заміну сторони виконавчого провадження в межах бюджетних асигнувань, виділених для погашення заборгованості за рішеннями суду.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 12.09.1975.
ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримував пенсію за вислугу років призначену довічно відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2022 у справі № 200/3370/22 позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задоволено:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 18 жовтня 2021 року № 603;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області» від 22 вересня 2021 року №33/25-3004 з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язано стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2022 року у справі № 200/3370/22 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2022 року у справі № 200/3370/22 залишено без змін.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії № НОМЕР_3 від 10.01.2023.
27.02.2023 ОСОБА_1 призначена пенсія в разі втрати годувальника.
28.02.2023 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою щодо виплати суми пенсії, що підлягала виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців і залишилася недоодержана у зв'язку з його смертю, в порядку ст. 61 Закону № 2262-ХІІ відповідно до проведеного перерахунку пенсії з 01.12.2019 на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2022 по справі № 200/3370/22.
Листом від 20.03.2023 № 0500-0215-8/22540 ГУ ПФУ в Донецькій області ОСОБА_1 повідомлена, що доплату за рішенням суду за період з 01.12.2019 по 31.12.2022, нараховану ОСОБА_2 на виконання рішення суду, може бути виплачено за умови покладення судом на органи Пенсійного фонду України відповідних зобов'язань в частині виплати пенсії, яка була нарахована померлому або у разі заміни у встановленому законодавством порядку сторони виконавчого провадження.
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 200/3370/22 в частині зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.04.2023 року у справі № 200/3370/22 заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження залишено без задоволення.
Відмова у задоволенні заяви мотивована судом тим, що судове рішення у справі № 200/3370/22 містить зобов'язання ГУ ПФУ в Донецькій області провести перерахунок та здійснити виплату пенсії за вислугу років саме ОСОБА_2 . Вказані вимоги зобов'язального характеру нерозривно пов'язані з особою стягувача і не допускають правонаступництва.
28.04.2023 ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Донецькій області із заявою про виплату суми пенсії, що підлягали виплаті ОСОБА_2 .
Листом від 26.05.2023 № 2800-030203-8/28891 Управління надало відповідь на заяву, зазначивши, що частиною 1 статті 264 КАС України передбачено, що заміна сторони виконавчого провадження може відбуватися за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи до суду. Недоотримана у зв'язку зі смертю стягувача сума коштів, нарахована на виконання рішення суду, здійснюється на підставі рішення суду про заміну сторони виконавчого провадження в межах бюджетних асигнувань, виділених для погашення заборгованості за рішеннями суду. Водночас, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.04.2023 у справі № 200/3370/22 заяву про заміну сторони виконавчого провадження у справі №200/3370/22 залишено без задоволення.
При ухваленні рішення апеляційний суд виходить з наступних мотивів та керується такими положеннями законодавства.
Спершу слід зазначити, що рішення місцевого суду оскаржено лише відповідачем. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, оскільки судове рішення позивачем не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає рішення місцевого суду лише в частині, в якій задоволені позовні вимоги. В іншій частині судове рішення апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.
Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Закон № 2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника (частина третя статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»).
Як встановлено судами, чоловік позивача - ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримував пенсію за вислугу років призначену довічно відповідно до Закону № 2262-ХІІ, що встановлено, зокрема, в ході розгляду справи № 200/3370/22 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Тобто, спірні правовідносини регулюються саме Законом № 2262-ХІІ.
Питання виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера врегульовані статтею 61 Закону № 2262-ХІІ.
Згідно ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частини друга, третя статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»).
Таким чином, згідно наведених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Пунктом третім розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402, передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Відповідно до абз.1 п. 2.26 розд.II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника.
Крім того, за документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім'ї, а також рішення суду (пункт 2.16 Порядку № 22-1).
Відповідно до свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_4 від 12.09.1975 позивач є дружиною ОСОБА_2 .
Також за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або документ відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання (пункт 2.22 Порядку № 22-1).
З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що суми недоотриманої пенсії виплачуються членам сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, а в разі відсутності членів сім'ї, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в шестимісячний строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Абзацом першим частини другої, частиною четвертою статті 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Члени сім'ї - особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (абзац шістнадцятий частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції»).
Відповідно до ч. 2 ст. 64 Житлового Кодексу Української РСР до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Враховуючи наведене, слід вказати, що позивач є дружиною ОСОБА_2 , яка проживала разом з ним на день його смерті, отримує пенсію в разі втрати годувальника та звернулась до пенсійного фонду із заявою не пізніше 6 місяців після смерті чоловіка, тому вона має право на виплату недоотриманих за життя померлого чоловіка, належних йому сум пенсії за всі періоди невиплати йому пенсії.
Місцевий суд правильно не прийняв до уваги розрахунок суми пенсії у розмірі 789 878,26 грн, оскільки Головним управлінням виконаний розрахунок на доплату до пенсії за пенсійною справою померлого ОСОБА_2 за період з 01.12.2019 по 31.12.2022, яка складає 341 304,66 грн.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про задоволення позовних вимог та прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у виплаті суму пенсії у розмірі 341 304,66 грн з урахуванням раніше виплачених сум, що підлягала виплаті її чоловікові, пенсіонерові з числа військовослужбовців - ОСОБА_2 і залишилася недоодержана у зв'язку з його смертю, з зобов'язанням відповідача виплатити суму пенсії у розмірі 341 304,66 грн з урахуванням раніше виплачених сум, що підлягала виплаті її чоловікові, пенсіонерові з числа військовослужбовців - ОСОБА_2 .
Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності дій щодо відмови у виплаті пенсії в розумінні зазначеної норми Закону.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі № 200/3307/23 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 28 березня 2024 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук